Ухвала суду № 103255928, 08.02.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

Справа № 500/9085/21

08 лютого 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представника позивача адвоката Кузнєцової М.І.

представника відповідачів Олексюка Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний дім Тернопіль" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний дім Тернопіль" з позовною заявою до Головного управління ДПС у Тернопільській області , ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області №2804885/42845881 про відмову в реєстрації податкової накладної №1023 від 30.04.2021 в ЄРПН та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочний дім Тернопіль" від 30.04.2021.

Ухвалою суду від 15.12.2021 подану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви, яка відповідатиме вимогам статті 5, пунктів 3, 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, з чітким формулюванням змісту позовних вимог, визначенням відповідачів, викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів, і обґрунтуванням порушення ними прав, свобод, інтересів позивача.

29.12.2021 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 24.01.2022.

17.01.2022 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов та клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строків звернення до суду.

21.01.2021 представник позивача подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

24.01.2022 аналогічне клопотання поступило від представника Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Ухвалою суду від 24.01.2022 клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи задоволено і відкладено розгляд справи №500/9085/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний дім Тернопіль" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії на 08.02.2022.

В судовому засіданні 08.02.2022 представник відповідача підтримав клопотання від 17.01.2022 про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строків звернення до суду.

Зазначив, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з огляду на використання платником податків процедури адміністративного оскарження, оскільки позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області №2804885/42845881 про відмову в реєстрації податкової накладної №1023 від 30.04.2021 в ЄДРН, яке оскаржував в адміністративному порядку.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №31499/42845881/2 від 09.07.2021 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі - без змін.

Відповідно до квитанції про реєстрацію ПН/PK кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, платнику надіслано контролюючим органом в електронний кабінет інформацію про відмову в реєстрації спірної податкової накладної 09.07.2021, а позовну заяву подано 10.12.2021, що означає пропущення строку оскарження в судовому порядку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Представник позивача заперечила проти задоволення заявленого клопотання та підтримала подане клопотання про поновлення строку звернення до суду, як такий, що пропущено з поважних причин.

Вказала, що відповідно до договору №01042021МД від 01.04.2021 про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань організації та ведення бухгалтерського обліку, укладеного із позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_1 , предметом якого є надання послуг інформаційно-консультаційного характеру з питань організації та ведення бухгалтерського обліку на основі аналізу наданих клієнтом первинних документів. При цьому передбачено, що послуги по вказаному договору Виконавцем надаються по самостійно розробленому (без узгодження з Клієнтом графіку).

Так, на виконання умов вказаного договору, Виконавець здійснює самостійне подання різного роду документів, в тому числі і відповідні податкові накладні контролюючому органу з метою їх реєстрації.

Разом з тим, про існування оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області №2804885/42845881 ТОВ "Молочний дім Тернопіль" стало відомо 29.11.2021, у зв`язку із чим Товариство звернулось за правовою допомогою до Адвокатського об`єднання "Арбітріум груп".

06.12.2021 Товариству було надано правовий висновок з обґрунтуванням неправомірності оскаржуваного рішення та правом Товариства на звернення до суду.

Таким чином строк на звернення із вищевказаним позовом до суду пропущено ТОВ "Молочний дім Тернопіль" з поважних та незалежних від Товариства причин, а тому підлягає до поновлення, що узгоджується із судовою практикою у справі №500/706/20.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та вивчивши подані документи, при розгляді поданих клопотань щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом, судом враховано наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень..

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа №813/4921/17), та сформулював такий правовий висновок:

"Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення."

Як слідує з матеріалів справи рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2021за №31499/42845881/2 надіслано позивачу в електронний кабінет 09.07.2021, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний дім Тернопіль" надійшла до суду 10.12.2021, тобто з пропуском строку на звернення до суду, встановленого частиною четвертою статті 122 КАС України.

В клопотанні про поновлення процесуального строку, як на поважність причин його позивач вказує, що про оскаржуване рішення стало відомо 29.11.2021 у зв`язку з укладенням договору №01042021МД від 01.04.2021 про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань організації та ведення бухгалтерського обліку із Приватним підприємцем ОСОБА_1 , за умовами якого Виконавець здійснює самостійне подання різного роду документів, в тому числі і відповідні податкові накладні контролюючому органу з метою їх реєстрації.

Також 06.12.2021 Товариству було надано правовий висновок з обґрунтуванням неправомірності оскаржуваного рішення та правом Товариства на звернення до суду.

Відтак, слід визначити строк для оскарження позивачем спірного рішення контролюючого органу, і його відлік розпочинається з дня, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про винесене рішення за результатами розгляду скарги.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Отже, вирішальним для визначення додержання позивачем строку звернення до суду є встановлення часу, коли фактично дізнався або повинен був дізнатися про спірне рішення.

Як встановлено в судовому засіданні 14.05.2021 було зупинено реєстрацію податкової накладної №1023 від 30.04.2021, подану Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний дім Тернопіль".

23.06.2021 позивачем надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за підписами керівника Товариства ОСОБА_2 та бухгалтера ОСОБА_3 .

29.06.2021 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1023 від 30.04.2021.

09.07.2021 винесено рішення, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.

Вказане рішення згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслано в електронний кабінет 09.07.2021.

За вказаних обставин суд вважає, що позивач міг дізнатися про прийняте рішення контролюючого органу за поданою ним скаргою, з моменту його прийняття - 09.07.2021.

Суд вказує, що позивачем не доведено, яким чином виконання умов договору №01042021МД від 01.04.2021 про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань організації та ведення бухгалтерського обліку могли вплинули на організацію роботи Товариства і перешкодили своєчасно звернутися до суду із позовом.

Також покликання на звернення за правовою допомогою не є достатньою мотивацією щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення.

Посилання Товариства на судову практику у справі №500/706/20, суд не бере до уваги, оскільки в ній врегульовані інші правовідносини, які не стосуються застосування скорочених строків звернення до суду з позовом за умови використання досудового порядку врегулювання спору у податкових правовідносинах.

Отже доказів поважності причин, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк позивач суду не надав.

Слід зауважити, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Частина друга статті 44 КАС України, частина перша статті 45 цього ж Кодексу вказують на те, що учасники справи повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Ці норми конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Отже, учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, ЄСПЛ, у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть стосуватися реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. (частина четверта статті 123 КАС України)

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, тобто, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що звертаючись до суду з цим позовом 10.12.2021 позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (09.07.2021), а вказані представником позивача причини пропуску строку, зазначені у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними, тому воно до задоволення не підлягає.

Враховуючи те, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, суд приходить до переконання про наявність підстав для залишення без розгляду позовної Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний дім Тернопіль" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнивши клопотання позивача.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином у разі необхідності повернення судового збору позивач вправі звернутись до суду з відповідною заявою.

Керуючись статтями 240, 241, 243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний дім Тернопіль" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 14.02.2022.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний дім Тернопіль" (місцезнаходження: вул. Бродівська, 64, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 42845881);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).

Головуючий суддя Мартиць О.І.