Ухвала суду № 103255678, 14.02.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 лютого 2022 року справа № 480/5876/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Визнано протиправними та скасовані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.04.2021 № 959230196879 та від 24.05.2021 №959230196879, на підставі яких ОСОБА_1 було здійснено перерахунок (зменшення) відсоткового розміру пенсії за вислугу років з 90 % до 60 % від місячної заробітної плати за відповідною посадою працівника органу прокуратури та обмежено її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.04.2021 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку зазначеного у довідці Сумської обласної прокуратури від 15.04.2021 № 21-295 вих-21 за посадою прокурора м. Суми без обмеження максимального розміру пенсії, та виплатити різницю у розмірі пенсії з 01.04.2021, з урахуванням проведених виплат.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю, яка мотивована тим, що рішення суду від 26.10.2021 по даній справі відповідачем не було виконано протягом тривалого часу у повному обсязі без поважних причин.

Суд, перевіривши доводи заяви позивача про встановлення судового контролю та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначені ст. 382 КАС України.

Так, відповідно до частин 1 та 2 вказаної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.04.2021 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку зазначеного у довідці Сумської обласної прокуратури від 15.04.2021 № 21-295 вих-21 за посадою прокурора м. Суми без обмеження максимального розміру пенсії, та виплатити різницю у розмірі пенсії з 01.04.2021, з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду набрало законної сили 26.11.2021.

На виконання ухвали суду від 02.02.2022 про надання доказів щодо виконання рішення суду, ГУ ПФУ у Сумській області повідомило, що 06.01.2022 управління звернулось до Пенсійного фонду України про надання дозволу на макетну обробку ЕПС/ОР.

Листом Пенсійного фонду України від 04.02.2022 № 2800-030104-9/7009 в наданні технічної можливості головному управлінню ПФУ в Сумській області здійснити дії на виконання рішення суду відмовлено.

З наданої суду відповіді вбачається, що рішення суду є невиконаним та ГУ ПФУ в Сумській області не має намірів виконувати рішення суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є всі підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі, зобов`язавши Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області подати до суду у 30-денний строк після набрання ухвалою суду законної сили, звіт про виконання судового рішення.

Таким висновок суду узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини .

Так, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у місячний строк звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 у справі № 480/5876/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.О. Бондар