Рішення № 103255660, 11.02.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року Справа № 480/14079/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача - Страшок Є.В.,

представника відповідача - Добровольського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та часткове скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, який мотивує тим, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 22.12.2009 з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Стягнуто на користь АКБ “УкрСиббанк” у солідарному порядку 478243,35 грн. У процесі виконання державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржників виконавчого збору у розмірі 47824,34 грн. з кожного. По кожному з боржників малось окреме виконавче провадження та з кожного з них проводилось стягнення частини виконавчого збору. Рішення суду про стягнення з боржників боргу у солідарному порядку виконано у повному обсязі. Постановою від 23.11.2021 виконавче провадження завершено за заявою стягувача, залишок виконавчого збору у розмірі 45226,07 грн. виведено у окреме виконавче провадження. Постанову вважає протиправною в частині виведення виконавчого збору.

Відповідно до вимог закону України “Про виконавче провадження” виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження у якій зазначає про стягнення виконавчого збору у розмірі встановленому ст. 27 цього закону. Відповідно до ст. 27 виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна, переданого стягувачу за виконавчим документом. Цією ж статтею визначено випадки у яких виконавчий збір не стягується. Відповідно до ст. 37 закону виконавчий документ повертається стягувачу за його заявою, що не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Відповідно до вимог Інструкції, якою врегульовано порядок проведення виконавчих дій, при поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець у постанові зазначає результати фактичного виконання. У разі стягнення виконавчого збору без фактичного виконання рішення, при повторному пред`явленні виконавчого документа до виконання створюються умови для повторного стягнення виконавчого збору.

Фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру у повному обсязі, або частково, у порядку встановленому законом, якщо за таким документом стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження. Вважає, що обов`язковою умовою стягнення виконавчого збору є фактичне виконання виконавчого документа, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 50495404 від 23.11.2021 в частині виведення залишку виконавчого збору у розмірі 45226,07 грн. в окреме провадження.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що на виконанні перебував виконавчий лист, виданий судом 12.02.2016 про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь банку коштів у розмірі 478243,36 грн. З 2016 року виконавчий документ перебував на примусовому виконанні, проводилось стягнення коштів із заробітної плати позивачки.

20.05.2021 надійшла заява стягувача про відмову від примусового стягнення у зв`язку з повним добровільним виконанням рішення суду боржниками. З позивачки було примусово стягнуто 25982,27 грн. та 2598,27 грн. виконавчого збору. Постановою від 23.11.2021 виконавче провадження було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 закону України “Про виконавче провадження”

З аналізу норм закону України “Про виконавче провадження” вбачається, що обов`язок стягнення виконавчого збору державним виконавцем пов`язується саме з моментом відкриття виконавчого провадження. Визначено у яких випадках виконавчий збір не стягується, а також передбачено виведення у окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору, якщо його не було стягнуто на момент закінчення виконавчого провадження та за відсутності обставин, за наявності яких виконавчий збір не підлягає стягненню. Виконавчим документом є постанова про стягнення виконавчого збору, а не постанова про закінчення виконавчого провадження та виведення у окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору. Постанову ж про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні позивачка не оскаржувала. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивачки та відповідача вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що на виконанні відповідача перебувало виконавче провадження № 5049504 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1013/09, який видано Сумським районним судом Сумської області 12.02.2016, про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку 478243,36 грн. Постановою державного виконавця від 25.05.2017 з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню, у розмірі 47824,34 грн. Відповідачем вживались заходи примусового виконання, зокрема здійснювалось стягнення з заробітної плати позивачки (а.с. 23). Станом на 01.11.2021 з ОСОБА_1 , стягнуто 28706,00 грн. боргу та виконавчого збору 2598,27 грн. (а.с. 10).

Постановою відповідача від 23.11.2021 виконавче провадження ВП № 50495404 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 закону України “Про виконавче провадження” у зв`язку з надходженням заяви стягувача про відмову від примусового виконання через повне виконання рішення суду. Залишок нестягнутого виконавчого збору у розмірі 45226,07 за постановою про його стягнення від 25.05.2017 виведено у окреме провадження (а.с. 37).

Постановою відповідача від 23.11.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 67640861 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 45226,07 грн. (а.с. 38).

Відповідно до ст. 27 ч.ч. 1,2,4,5,9 закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Як було зазначено, виконавче провадження закінчено державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 закону України “Про виконавче провадження” за заявою стягувача про повне погашення боргу та відмову від примусового виконання рішення, але не у зв`язку з повним виконанням рішення до відкриття виконавчого провадження. Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем вживались заходи примусового виконання, зокрема проводилось стягнення з заробітної плати позивачки.

Відповідно до ст. 40 ч. 3 закону України ”Про виконавче провадження” у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.11.2021 ВП № 50495404 у частині, яка оскаржується позивачкою: виведення у окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору АСВП № 50495404 від 25.05.2017 державний виконавець діяв у межах наданих повноважень, за наявності до того законом встановлених підстав та у порядку, встановленому законом. Дослідженими судом доказами не правомірність винесення зазначеної постанови у частині, яка оскаржується, не спростовано. Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.11.2021 ВП № 50495404 у частині виведення у окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору АСВП № 50495404 від 25.05.2017 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко