Рішення № 103255499, 14.02.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року Справа №480/10451/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10451/21 за позовом ОСОБА_1 до Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області (вул. Богдана Хмельницького, 8, м. Ворожба, Білопільський район, Сумська область, 41812), в якому просить зобов`язати Ворожбянську міську раду Білопільського району Сумської області повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства від 09.07.2021 та за результатами його розгляду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, однак, відповідач листом повідомив, що його заява була розглянута на засіданні постійної комісії Ворожбянської міської ради по контролю за використанням та охороною земель, за результатами якого рішення не прийнято. Комісією не погоджено надання дозволу на розробку проекту відведення земельної дідянки.

На думку позивача, відповідач порушив норми діючого законодавства, оскільки не прийняв рішення за наслідками розгляду заяви позивача з мотивованою відмовою, тому просить зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до закону.

Ухвалою суду від 22.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що рішення комісії від 23.07.2021 про відмову у наданні дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою є законним, оскільки, земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, використовується для випасання громадянами великої рогатої худоби. Дана земельна ділянка перебуває у власності держави, що виключає можливість розпорядження нею відповідачем.

Відповідач вказує, що відмова позивачу є законною, обгрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки клопотання позивача попередньо розглядалось відповідною комісією ради. За наслідками такого розгляду, питання на пленарне засідання сесії не виносилось, а отже Ворожбянською міською радою не розглядалось (а.с. 18-20).

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 09.07.2021 позивач звернувся до Ворожбянської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Шкуратівка, Сумського р-ну, Сумської області (а.с. 6).

Однак, листом від 09.08.2021 відповідач повідомив, що його заява була розглянута на засіданні комісії Ворожбянської міської ради по контролю за використанням та охороною земель, за результатами якого рішення не прийнято. Комісією не погоджено надання дозволу на розробку проекту відведення земельної дідянки. Додатком до листа відповідач надав витяг з протоколу №13 засідання комісії Ворожбянської міської ради по контролю за використанням та охороною земель від 23.07.2021 (а.с. 8-9).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2019 у справі №820/688/17, в якому Суд наголосив, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не може відповідати критеріям, установленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не надає чіткої та зрозумілої відповіді стосовно наявності причини (причин), які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання. Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України така відмова має бути мотивованою, а підставою відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, варто відмітити, що згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України, звернувся до органу місцевого самоврядування – Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 09.07.2021 (а.с. 6).

Однак, рішення за заявою позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або рішення про відмову у його наданні відповідачем не було прийнято.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто розгляд заяви заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Водночас, Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки зобов`язаний був прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

Як встановлено судом, згідно протоколу № 13 від 23.07.2021, на засіданні комісії Ворожбянської міської ради по контролю за використанням та охороною земель розглядалось клопотання позивача від 09.07.2021. За наслідками його розгляду рішення не було прийнято, водночас комісією постановлено відмовити позивачу у попередньому погодженні місця роташування земельної ділянки та в наданні дозволу на розробку проекту її відведення, розташованої на території Ворожбянської міської ради за межами с. Шкуратівка (а.с. 9).

Таким чином, питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу не було вирішено у встановленому законом порядку, не було прийнято жодного акта ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення.

В даному випадку, в порушення зазначених вище приписів чинного законодавства, відповідач у листі не обґрунтував своє рішення щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у формі рішення за заявою позивача, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити саме за законом, оскільки рішення за результатами розгляду заяви позивача на сесії прийнято не було.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач не розглянув заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та не прийняв обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України, а тому, в даному випадку, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви позивача, як того вимагає ст.118 Земельного кодексу України, оскільки вищезазначеними нормами права не закріплено за суб`єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовляти у задоволенні заяви листом.

Така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області щодо щодо неприйняття рішення за клопотанням позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача від 09.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства на території Шкуратівської сільської ради, Сумського району Сумської області та за результатами її розгляду прийняти рішення, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суд зазначає, що вказане зобов`язання може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

А тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Шкуратівської сільської ради Сумського району Сумської області задоволенню не підлягають.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Ворожбянської міської ради Сумської області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн., сплачених за квитанцією від 08.10.2021 (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області про зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 09.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Зобов`язати Ворожбянську міську раду Сумського району Сумської області (вул. Богдана Хмельницького, 8, м. Ворожба, Білопільський район, Сумська область, 41812, код ЄДРПОУ 04058031) розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) від 09.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Шкуратівської сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення за наслідками його розгляду, передбачене ст. 118 Земельного кодексу України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області (вул. Богдана Хмельницького, 8, м. Ворожба, Білопільський район, Сумська область, 41812, код ЄДРПОУ 04058031).

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска