Ухвала суду № 103254670, 14.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/518/22

УХВАЛА

14 січня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши заяву позивачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТУС» (65026, місто Одеса, площа Грецька, буд 1, офіс 202, код ЄДРПОУ 44601203), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул. Архітектора Городецького,13) про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12. 2021 року

ВСТАНОВИВ:

11.01.2022 року з адміністративним позовом до суду звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12. 2021 року.

Ухвалою суду від 14.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Разом із позовною заявою від Позивачів надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021 року, шляхом заборони Міністерству юстиції України, Офісу протидії рейдерству, на який покладено виконання Наказу, а також всім органам державної реєстрації, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» проводити реєстраційні дії щодо виконання зазначеного наказу № 4677/5 від 28.12.2021 року, а саме: скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 26.11.2021 року № 1005569950013053095 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 26.11.2021 року № 1005561070014053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 27.11.2021 року № 1005561070015053095 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі» (ідентифікаційний код юридичної особи 39279197) та від 26.11.2021 року № 1005569950027002516 «Скасування реєстраційної дії», проведену приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Домбровською Тетяною Василівною, від 27.11.2021 року № 1005561070028002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 30.11.2021 року № 1005561070029002516 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною щодо Дочірнього підприємства «Компроміс» (ідентифікаційний код юридичної особи 32015107), анулювати приватному нотаріусу Миргородського районного нотаріального округу Домбровській Тетяні Василівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; тимчасово блокувати приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірині Олександрівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці до набрання законної сили рішення у даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є рішенням, яким порушені права, свободи та інтереси позивачів на вільне володіння та користування частками у Статутному капіталі ДП «КОМПРОМІС» та ТОВ «БАСАРІ» та підлягає скасуванню у зв`язку з його прийняттям не у спосіб та не у порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Заявники стверджують, що у випадку виконання спірного наказу Міністерства юстиції, навіть за умови вирішення судом справи на користь заявників, в рамках одного судового провадження неможливо буде захистити права заявників. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має звернутись до суду. Отже, існує об`єктивна необхідність у вжитті заходу забезпечення позову, оскільки оскаржуваний наказ містить посилання щодо покладення виконання Наказу, а саме скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», перелічених в Наказі щодо Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС» (Код ЄДРПОУ 32015107) та Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ» ( Код ЄДРПОУ 39279197) на Офіс протидії рейдерству та Державне підприємство «Національні інформаційні системи», які зобов`язані здійснити усіх дій, спрямованих на виконання наказу.

Розглянувши матеріали справи в частині, що стосується вирішення питання про забезпечення позову, суд вважає, що заява підлягає часткового задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У відповідності до положень ч.1 та 2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є правомірність наказу Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021 року.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», вважає порушеним його право власності на корпоративні права Дочірнього підприємства «Компроміс», оскільки 30.11.2021 року протоколом № 21 Загальних зборів учасників ПП «Дагда-2013» прийнято рішення щодо продажу 100 відсотків частки у статутному капіталі ДП «Компроміс», належних ПП «Дагда-2013», Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТУС».

Також, 30.11.2021 року між ПП «Дагда-2013» та ТОВ «ІСТУС» укладено договір №30/11 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ДП «Компроміс», у зв`язку з чим прийнято рішення, оформлене протоколом №30-11-21 позачергових зборів учасників ДП «Компроміс» про вихід ПП «Дагда-2013» зі складу учаників ДП «Компроміс», вступ до складу учасників ТОВ «ІСТУС» та затвердження нової редакції статуту. Договір зареєстрований та його реєстрацію не скасовано.

Позивач, ОСОБА_1 є новим власником 100 відсотків частки ТОВ «БАСАРІ», яку придбав за договором №26/11 купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 26.11.2021 року та сплатив за придбання частки обумовлену договором суму у повному обсязі згідно умов договору, що підтверджується квитанцією № 30-14449194/1/С від 30.11.2021 року.

Отже, наслідком виконання спірного наказу є припинення прав позивачів на частку у статутному капіталі ДП «КОМПРОМІС» , ТОВ «БАСАРІ» та перехід права власності до Громадської організації «Центр захисту інвалідів», що суттєво ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, зважаючи на наявний предмет спору.

Згідно з ч.4 ст.150 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Суд зазначає, що Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу № 826/10936/18, у постанові від 24 квітня 2019 року виклав наступну правову позицію: заходи забезпечення позову можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України та мають бути співмірними з позовними вимогами та адекватними.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якої просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

В контексті наведеної позиції Верховного Суду зупинення дії наказу Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року «Про задоволення скарги», виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021 року, шляхом заборони особам, на які покладено виконання Наказу, проводити дії щодо виконання зазначеного наказу № 4677/5 від 28.12.2021 року не має для відповідача жодних негативних майнових наслідків.

Вказане свідчить про співмірність заходу забезпечення позову, який просять вжити позивачі із предметом спору у даній справі. Зазначений вид забезпечення позову та його законність підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі № 910/13709/19.

Також, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року жодним чином не є фактичним вирішенням спору по суті, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних правовідносин. Зупинення судом дії наказу Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року є лише тимчасовим заходом, що покликаний запобігти безпідставному позбавленню заявників права власності на частку в господарських товариствах, а у випадку прийняття судом рішення про законність оскаржуваного наказу та відмову у задоволенні позовних вимог, він залишиться чинним. При цьому у випадку відмови у задоволенні позову такі заходи не будуть перешкоджати виконанню наказу.

Суд погоджується, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивачів (у разі задоволення позову), за захистом яких вони звернулися до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи буде виконаний оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України, то позивачі не зможуть захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до правової позицій Верховного Суду у складі колегії суддів КГС, викладеної у постанові від 08 жовтня 2018 року у справі № 913/257/18, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Між тим суд вважає, що заяву необхідно задовольнити частково, оскільки наказом покладено зобов`язання його виконання на конкретні органи, зокрема Офіс протидії рейдерству, Державне підприємство «Національні інформаційні системи». Вказаний у заяві спосіб забезпечення позову не відповідає п.4 ч. 1 ст. 151 КАС України, оскільки вимога про заборону всім суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії не стосується предмета спору, про який зазначив заявник. Суд захищає лише порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.

Такі заходи забезпечення позову, мають тимчасовий характер, та відповідно до ч.6 ст. 157 КАС України, такі заходи зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241-243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТУС», ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України № 4677/5 від 28.12.2021 року, виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.12.2021 року, шляхом заборони Офісу протидії рейдерству, на який покладено виконання Наказу, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» проводити дії щодо виконання зазначеного наказу № 4677/5 від 28.12.2021 року.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Роз`яснити, що дана ухвала діє до набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно ч.1 ст. 156 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, та є підставою для її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Бутенко А.В.