Рішення № 103254335, 14.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4738/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 380/4738/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано розпорядженням міського голови Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області №58-к від 25.02.2021 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді спеціаліста І категорії – енергоменеджера у Відділі житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури та землевпорядкування виконавчого комітету Новояворівської міської ради Львівської області посади з 27 лютого 2021 року; стягнуто з Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 87305 ( вісімдесят сім тисяч триста п`ять ) грн.; рішення в частині стягнення за один місяць у розмірі 18840 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. та поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 380/4738/21 - без змін

08 лютого 2022 року позивач надіслав заяву про ухвалення додаткового судового рішення (вх. №11809), яким просить стягнути з відповідача на користь позивача 1300 (одну тисячу триста) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відтак, стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду було подано наступні документи: договір про надання правової допомоги від 10.03.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №6 про оплату гонорару від 23.03.2021 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001904 від 27.02.2020 року.

Загальна вартість наданої правничої допомоги та фактичних витрат становить 1300 грн.

Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 1300 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому витрати на правничу допомогу в розмірі 1300 грн. підлягають відшкодуванню позивачу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, керуючись принципом співмірності витрат на правничу допомогу та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 1300,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повністю.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задоволити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області (81053, вул. Шевченка,2, м. Новояворівськ, Львівська область; код ЄДРПОУ 04373301) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1300,00 (одну тисячу триста) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кухар Н.А.