Ухвала суду № 103254029, 14.02.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2022 року СєвєродонецькСправа № 360/1128/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті в особі Східного Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Матвєєвої Тетяни Сергіївни (далі – представник позивача) в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Державної служби України з питань безпеки на транспорті в особі Східного Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з питань безпеки на транспорті в особі Східного Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 29 грудня 2021 року № 222924 про застосування адміністративно-господарського штрафу;

- призупинити виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29 грудня 2021 року № 222924 відносно фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1 , яка винесена Державною службою України з питань безпеки на транспорті в особі Східного Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем у позовній заяві визначено як відповідача – Державну служби України з питань безпеки на транспорті в особі Східного Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі – автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

У відповідності до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, реорганізовано шляхом злиття з Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області в Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Отже, відповідно до вищенаведеного, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження через територіальні органи – структурні підрозділи апарату та є належним відповідачем в даній справі, оскільки територіальні органи – структурні підрозділи апарату Укртрансбезпеки не визначені, як самостійні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.

Тобто по суті позивачем у найменуванні відповідача одночасно зазначено найменування двох осіб, що є неприпустимим.

З викладеного слідує, що належним відповідачем у спірних правовідносинах є Державна служба України з безпеки на транспорті.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем до суду надано докази про сплату судового збору у вигляді квитанції від 08 лютого 2022 року № ID 5600-4286-8779-1440 у розмірі по 2 481,00 грн.

При цьому, під час перевірки зарахування судового збору, судом встановлено, що судовий збір, сплачений за квитанцією від 08 лютого 2022 року № ID 5600-4286-8779-1440 у розмірі 2 481,00 грн, врахований у справі № 360/1118/22.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Натомість частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за повторно подані позови, що раніше залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, застосовуючи аналогію закону, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, що раніше повернута, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.

Таким чином, судом установлено, що у справі № 360/1128/22 судовий збір у визначеному законодавством порядку не сплачений.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем в позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру у розмірі 17 000,00 грн.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року, за подання позову позивач повинен сплатити 992,40 грн.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака «84» Окружні адміністративні суди, код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову – це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги – це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною, скасувати постанову №222924 від 29 грудня 2021 року та призупинити її виконання.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги (пункт 2 прохальної частини позовної заяви) не відповідають вимогам статті 5 КАС України.

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно конкретизувати позовні вимоги у відповідно до статті 5 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву необхідно залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Матвєєвої Тетяни Сергіївни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті в особі Східного Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) днів з дня отримання даної ухвали усунити недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 5, 160, 161 КАС України, та її копію для відповідача, визначивши вірну назву відповідача та конкретизувавши позовні вимоги з мотивів викладених в ухвалі суду;

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяС.В. Кисіль