Рішення № 103253907, 01.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/9223/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 0903736-2406-1127 від 28.10.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДПС в Кіровоградській області прийнято спірне податкове повідомлення - рішення згідно якого визначено суму податкового зобов`язання за платежем “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості” за 2020 рік. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки він використовує нерухоме майно, передане до складеного капіталу ФГ"Олійник", у сільськогосподарській діяльності. Крім того, на думку позивача розрахунок податку на нерухоме майно виконано відповідачем з помилковими значеннями.

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що нежитлові приміщення позивача є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому позивач як їх власник, зобов`язаний сплачувати вказаний податок відповідно до вимог Податкового кодексу України (а.с.58-59).

Ухвалою суду від 09.12.2021 заяву представника відповідача щодо розгляду справи з викликом сторін - залишено без задоволення ( а.с.54).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.11.2006 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.08.2011 року серія НОМЕР_1 позивачу на праві власності належить комплекс будівель і споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею 2 560,9 кв. м. ( а.с. 33-41).

У власності позивача перебуває земельна ділянка кадастровий номер 3525281200:51:000:0027 площею 0,8022 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 15-16), на якій розташовано комплекс будівель і споруд з адресою: АДРЕСА_2 ( а.с.64, зворотній бік).

Відповідачем згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 0903736-2406-1127 від 28.10.2021 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості” за 2020 рік в сумі 86 826, 45 грн.( а.с.20-22).

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленнями-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

З 01 січня 2015 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28 грудня 2014 №71-VIII, згідно з яким, зокрема, статтю 266 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції та введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За приписами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Абзац “ж” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України встановлює, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином правовою підставою для отримання пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність двох умов:

- особа є сільськогосподарським виробником;

- дане нерухоме майно віднесено до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності такої особи.

За пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до коду 1271 державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 затвердженого Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включає в себе підкласи: 1271.1 “Будівлі для тваринництва” (зокрема, товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи, собачі розплідники); 1271.2 “Будівлі для птахівництва (зокрема, птахофабрики, та птахоферми, на підприємства по виробництву яєць та м`яса птиці, а також по вирощуванню гібридної птиці для товарних господарств і інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняка птиці та інші); 1271.3 “Будівлі для зберігання зерна” (зокрема, зерносховища),1271.4 “Будівлі силосні та сінажні” (зокрема, силоси), 1271.5 “Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства” (зокрема, підвали, винокурні, винні ємкості), 1271.6 “Будівлі тепличного господарства” (зокрема, теплиці, сільськогосподарські, парники, оранжереї, заводи кормових антибіотиків), 1271.7 “Будівлі рибного господарства” (зокрема, підприємства по переробці риби); 1271.8 “Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва”(зокрема, підприємства по переробці відходів тваринництва); 1271.9 “Будівлі сільськогосподарського призначення інші” (зокрема, підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають: бази зберігання мінеральних добрив та пестицидів, сільськогосподарської техніки та запасних частин, підприємства по ремонту сільськогосподарських машин та транспорту, станції біологічного захисту рослин).

Позивачем 10.01.2018 створено фермерське господарство “ОЛІЙНИК” ( а.с.11-18).

Фермерське господарство “ОЛІЙНИК” діє на підставі статуту та з 11.03.1992 є юридичною особою ( а.с.17-24).

Пунктом 1.2.3 Статуту визначено, що головою фермерського господарства “ОЛІЙНИК” є Олійник Анатолій Андрійович.

Фермерське господарство “ОЛІЙНИК” відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11) як основним видом діяльності ( а.с.22).

Пунктом “б” ч. 1 ст. 14 Закону України “Про фермерське господарство” визначено, що фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право самостійно господарювати на землі.

Належний позивачеві комплекс будівель, розташований за адресою вул. Леніна , буд.43, с. Глинськ, Олександрійського району, Кіровоградської області, 27532, передано останнім до складеного капіталу фермерського господарства “Олійник”, код ЄДРПОУ 22224697, у відповідності до розділу 3 Статуту ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА “ОЛІЙНИК” ( а.с.30-32).

Отже комплекс будівель, розташований за адресою вул. Леніна , буд.43, с. Глинськ, Олександрійського району, Кіровоградської області, 27532, належать позивачу на праві власності та використовувуються останнім через створене позивачем фермерське господарство.

На підставі документів, що підтверджують право власності нежитлових споруд, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення цих об`єктів нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, суд приходить до висновку, що належні позивачу нежитлові будівлі відносяться до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) ( а.с.35-41).

Таким чином, нерухоме майно, нежитлові будівлі позивач використовує безпосередньо для здійснення сільськогосподарської діяльності через ФГ “ОЛІЙНИК”, в якому він є головою господарства (керівником і засновником) тому таке майно не може вважатися об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Тому використання позивачем у своїй сільськогосподарській діяльності нежитлових будівель, які станом на 2020 рік перебували у його приватній власності, свідчить про те, що перелічені вище об`єкти нежитлових будівель підпадають під дію положень п. “ж” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України та не є об`єктом оподаткування.

Такий самий правовий висновок був зроблений і в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року, справа № 649/593/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд враховує при ухваленні рішення зазначений вище висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладені у постанові від 04.12.2018 року, справа №649/593/16-а.

Щодо розрахунку відповідачем податкового зобов`язання у розмірі 86 826, 45 грн., суд зазначає наступне.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

При розрахунку податкового зобов`язання відповідачем зазначено, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 є власником комплексу господарських будівель виробничої бази № 34312956, загальною площею 8022 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ( а.с.64, зворотній бік). Відповідно Рішення Глинської сільської ради №794 від 11.07.2019 року на 2020 рік( а.с.66-72), ставка податку за 1 кв.м з 01.01.2020 складає для будівель нежитлових 0,25 % розміру мінімальної заробітної плати (11,81 грн.), тому ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості відмінне від земельної ділянки за 2020 рік згідно ППР № 0903736-2406-1127 від 28.10.2021 на суму 86826,45 грн. ( а.с.14).

Однак, суд зазначає, що при розрахунку податкового зобов`язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості застосовано, згідно відзиву на позов, загальна площа 8022 кв.м., що є площею земельної ділянки на якій розташовано об`єкт нерухомості, а не загальну площу комплексу господарських будівель 2 560,9 кв. м.

Таким чином, відповідачем визначено розмір грошового зобов`язання з порушенням підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, що є окремою підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, з огляду на вищевикладене відповідач неправомірно прийняв податкове повідомлення-рішення № 0903736-2406-1127 від 28.10.2021..

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги є такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРОПУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області № 0903736-2406-1127 від 28.10.2021. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун