Рішення № 103253505, 14.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2022 року Справа № 280/11299/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – позивач) до (з урахуванням уточнень від 07.12.2021) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – відповідач), в якій позивач просить суд постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно- Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюка В.О. від 28.10.2021 ВП №63097992 про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200,00 грн. скасувати.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ПФУ в Запорізькій області посилається на норми Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №280/2206/18 ним поновлено виплату пенсії позивачу в липні 2020 року у розмірі 2781,17 грн. Крім того, здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2017 у розмірі 66592,66 грн. Позивач зазначає, що виплата донарахованої пенсії за цей період проводитиметься відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». На вимогу відповідача від 28.01.2021 позивачем повідомлено, що рішення суду від 20.05.2020 виконано відповідно до покладених судом зобов`язань та в межах наданих повноважень. Сума пенсії, яка не виплачена, обліковується в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Проте, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду. Водночас, Законом України «Про виконавче провадження» встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Також зазначає, що невиконня рішення суду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. З урахуванням викладеного просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 24.11.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.12.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №280/11299/21 та призначено судове засідання на 22.12.2021.

Відповідач позов не визнав, у відзиві (вх. 15.12.2021 №74537) зазначає, що боржником, нараховані стягувачу кошти в сумі 66592,66 грн., не виплачено. Рішення суду від 20.05.2020 у справі №280/2206/20 не виконано. 16.03.2021 державним виконавцем винесено постанову ВП №63097992 про накладення штрафу за невиконання рішення суду. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №280/2394/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення та рішення Запорізькогор окружного адміністративного суду від 08.04.2021, яким відмовлено у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення штрафу ВП №63097992 від 16.03.2021 – без змін. На вимогу державного виконавця від 29.09.2021 надати боржнику підтвердження виконання рішення суду, ним листом від 11.10.2021 повідомлено повторно про часткове виконання рішення суду в частині нарахування пенсії ОСОБА_1 у розмірі 66592,66. Щодо виплати донарахованої суми повідомлено, що відповідно до вимог підпункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №637 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №778» призначена соціальна виплата з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого поряку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Таким чином, станом на 28.10.2021 боржником рішення суду не виконано. Також зазначає, що позивач не звертався до державного виконавця в порядку ст. 32, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» із заявою про відкладення провадження виконавчих дій або до суду із заявою про розстрочку чи відстрочку, не надавав державному виконавцю відомостей, які б зумовили обов`язкове зупинення виконання провадження. Вважає, що з метою недопущення порушень Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні за №63097992.

На підставі ч. 1 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі № 280/2206/20 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано Головне управління поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.09.2017, а також виплатити заборгованість по пенсії, що утворилась з 01.09.2017.

23.12.2020 до відповідача надійшов виконавчий лист №280/2206/20, виданий 02.09.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом, про: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.09.2017, а також виплатити заборгованість по пенсії, що утворилась з 01.09.2017.

22.09.2020 постановою державного виконавця відділу ВП № 63097992 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 05.10.2020 за вих. №0800-0802-6/51689 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду в частині нарахування пенсії, а саме ОСОБА_1 нараховано 66592,66 грн.

Щодо виплати донарахованої суми боржником повідомлено, що відповідно до вимог підпункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №637 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №778» призначена соціальна виплата з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

28.01.2021 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано в п`ятиденний термін надати до відділу підтвердження виконання рішення суду, а саме підтвердження поновлення та виплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2017.

10.02.2021 на адресу відділу надійшло повідомлення №0800-0902-6/9527 від 09.02.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області яким боржник повідомив про часткове виконання рішення суду в частині нарахування пенсії, а саме ОСОБА_1 нараховано 66592,66 грн.

Щодо виплати донарахованої суми боржником повідомлено, що відповідно до вимог підпункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №637 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №778» призначена соціальна виплата з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Згідно звернення стягувача №КО-12197982 від 07.03.2021 встановлено, що боржником не поновлено виплату пенсії стягувачу.

16.03.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюком Віталієм Олександровичем прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. на ГУ ПФУ в Запорізькій області за невиконання рішення суду та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області постанову про накладення штрафу від 16.03.2021 ВП№63097992 оскаржено у судовому порядку.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі №280/2394/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021, відмовлено у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення штрафу ВП №63097992 від 16.03.2021.

29.09.2021 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано в п`ятиденний термін надати до відділу підтвердження виконання рішення суду, а саме підтвердження поновлення та виплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2017.

На адресу відділу надійшло повідомлення №0800-0902-6/68299 від 11.10.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області яким боржник повторно повідомив про часткове виконання рішення суду в частині нарахування пенсії, а саме ОСОБА_1 нараховано 66592,66 грн.

Щодо виплати донарахованої суми боржником повідомлено, що підпунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесенеми постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №778) суми пенсій, які не виплачено за період до місіця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Крім того зазначено, що з 01.04.2021 кошти на виплату пенсій, в тому числі за рішенням суду, перераховуються безпосередньо Пенсійним фондом України на поточні рахунки пенсіонарів без їх зарахування до Головного управління. Таким чином, Боржник взагалі не є розпорядником коштів на виплату пенсій за рішенням суду та не може здійснювати жодних розпоряджень коштів.

28.10.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюком Віталієм Олександровичем прийнято постонову про накладення штрафу ВП №63097992 у розмірі 10200,00 грн. на ГУ ПФУ в Запорізькій області за невиконання рішення суду та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ГУ ПФУ в Запорізькій області звернулося до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частинами першою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої, пунктів першого частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункти 1, 16 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону №1404-VІІІ).

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). (ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульовано статтею 63 Закону №1404-VІІІ.

Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. (ч. 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VІІІ).

За правилами, встановленими ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VІІІ у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення Закону № 1404-VIII в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року у справі № 280/2206/20 позивачем повторно не виконано в повному обсязі.

В даному випадку ГУ ПФУ в Запорізькій області, як на причину невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі №280/2206/20 в частині здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 посилається на відсутність відповідного фінансового забезпечення для здійснення вказаних виплат та наполягає на тому, що виплата пенсії стягувачу має здійснюватися на умовах окремого порядку, як то передбачає постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та відсутність такого порядку.

Суд критично ставиться до такого твердження та зазначає, що оскільки в даному спорі пенсія позивачу має бути виплачена відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року у справі № 280/2206/20, а тому посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» як на поважну підставу невиконання судового рішення є протиправним. Боржник не має права застосовувати до спірних правовідносин приписи такої постанови, а повинен виконати рішення суду відповідно до зазначеної в ньому резолютивної частини.

Суд вважає безпідставними посилання пенсійного органу на відсутність бюджетних асигнувань для виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, так як такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат.

Суд враховує, що до порушення прав ОСОБА_1 їй була призначена пенсія, отже, витрати на її сплату були заплановані та передбачені відповідним бюджетом Пенсійного фонду. Натомість, заборгованість перед позивачем виникла саме через порушення з боку органу Пенсійного фонду, що встановлено рішенням суду у справі №280/2206/18. За таких обставин суд відхиляє твердження позивача про відсутність витрат на виплату заборгованості позивачу в бюджеті Пенсійного фонду.

Також, суд не приймає посилання позивача на правову позицію Верховного Суду у справах про перегляд постанов державних виконавців про накладення штрафу за невиконання судового рішення, так як такі рішення приймались на підставі досліджених доказів у кожній конкретній справі.

Між тим, відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Крім того суд звертає увагу, що штраф за невиконання рішення суду в межах виконавчого провадження ВП №63097992 накладено державним виконавцем на боржника повторно і оцінка доводам позивача, якими він обгрунтовує неможливіть виконання рішення суду в повному обсязі надавалася вже судом під час розгляду справи №280/2394/21 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення штрафу ВП №63097992 від 16.03.2021 та причини визнано судом не поважними.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності поважних причин, які б унеможливлювали виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі № 280/2206/20, з огляду на що застосування державним виконавцем штрафу у розмірі 10 200,00 грн. на підставі постанови від 28.10.2021 ВП №63097992 є правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено та підписано 14.02.2022.

Суддя Ю.П. Бойченко