Ухвала суду № 103253503, 14.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

14 лютого 2022 року Справа № 280/2157/22 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення компенсації втрати частини доходів

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 5891,70 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 260 460,75 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.

Так, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 266 352,45 грн., що і є ціною позову по даній справі, а відтак позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2663,52 грн., проте, позивачем до матеріалів справи не надано документів на підтвердження сплати судового збору, в розмірі та порядку встановленому Законом України “Про судовий збір”.

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, суддя враховує висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 360/3166/20.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Крім того, суддя звертає увагу, що аналогічний підхід застосовано і в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2021 №160/13957/20, в якій заначено:

“Скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови від задоволення позову та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Також, позивач зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Враховуючи те, що у цій справі оскаржується рішення в частині відмови стягнення середнього заробітку, скаржник вважає, що ця справа є тотожною справі про стягнення заробітної плати, а тому звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаною вище позицією апелянта з огляду на таке.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР “Про оплату праці” середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не звільнений від сплати судового збору у цій справі.”

Крім того, аналогічний підхід застосовано і в ухвалах Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 №280/4000/21 та від 11.03.2019 №340/92/19.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою ч.5 ст.122 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі №280/6254/19 відповідач 29.10.2021 перерахував позивачу грошові кошти у сумі 4221,90 грн.

Таким чином саме з цієї дати починається перебіг місячного строку звернення до суду із даним позовом.

Натомість, позовну заяву подано 08.02.2022 (з урахуванням поштового перебігу), тобто з пропуском місячного строку строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До позову не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення компенсації втрати частини доходів – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір” (сплатити 2663,52 грн.) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сіпака