Ухвала суду № 103253387, 08.02.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/7066/20

1-кп/465/640/22

У Х В А Л А

судового засідання

08.02.2022 р. м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартинишин М.О.

з участю секретаря: Оверко Я.Б.

прокурора Процака Л.Я.

захисника Фис У.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури Процака Л.Я. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020140080001538 від 27.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, №12020145080000493 від 05.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, №12021140080000069 від 03.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України –

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м.Львова знаходиться кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за №12020140080001538 від 27.09.2020 року, №12020145080000493 від 05.10.2020 року, №12021140080000069 від 03.02.2021 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурор Франківської окружної прокуратури м.Львова Процак Л.Я. звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, посилюючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до п`яти років. На даний час ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, зокрема, можливість обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.Тому більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого є неможливими. З урахуванням наведених ризиків та даних про особу обвинуваченого, просить продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 днів з визначенням попереднього розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали справи та подане клопотання, суд приходить до наступного висновку.

У даному кримінальному провадженні ухвалою суду від 25.11.2021 року з врахуванням ухвали про виправлення від 25.11.2021 року обрано обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір заставу – 10 (десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22 700,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Ухвалою суду від 21.01.2022 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 20 днів, тобто до 09 лютого 2022 року включно. Вважати продовженим застосований ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави – 10 (десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22 700,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України, суд (в тому числі апеляційної інстанції) під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд (в тому числі і апеляційний) зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Положенням ст.199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження. Крім того, під час судового розгляду з`ясування питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою також входить в обов`язки суду, незалежно від наявності клопотання прокурора, що передбачено положеннями ст.331 КПК України, як вже зазначалося вище.

Приписами статті 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1 ст.183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.

Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, суд враховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність прокурором у клопотанні обставин, зазначених у ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . При цьому, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення в якому він обвинувачуються, покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, враховує особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, без місця реєстрації, не працює, не має на утриманні осіб, які потребують піклування, відсутність будь-яких соціальних зв`язків та те, що двічі оголошувався у розшук, наявність у нього повідомлення про підозру в іншому кримінальному правопорушенні, та приходить до висновку, що обставини кримінального провадження дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та продовжити протиправну діяльність і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні.

На переконання суду, з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Так, наведені прокурором в клопотанні та в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.

Крім цього, будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , суд на теперішній час не встановив.

На підставі наведеного, оцінюючи в сукупності обставини по справі, стадію розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання, що ризики передбачені ст.177 КПК України на даний час не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу та те, що обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою спливає, то слід клопотання прокурора задоволити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Разом з тим, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, суд враховує особу обвинуваченого, його майновий стан та інші обставини кримінального провадження, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України, тому суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього КПК України обов`язків слід вважати продовженим застосований ОСОБА_2 розмір застави – 10 (десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22 700,00 гривень.

На підставі абз.2 ч.3 ст.183 КПК України, також суд вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки обвинуваченому ОСОБА_2 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 376 КПК України –

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, громадянину України, раніше судженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 08 квітня 2022 року включно.

Вважати продовженим застосований ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави – 10 (десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22 700,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №ІBAN: UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

1. прибувати до суду за першим викликом;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

4. утримуватись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, суддя матиме право не визначати розмір застави.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» для виконання.

Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду в частині запобіжного заходу, протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 11 лютого 2022 року об 13:45 годині.

Суддя Мартинишин М.О.