Рішення № 103253260, 18.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/3954/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судових засідань Ватлін Т.В.

за участі представників

позивача: Плешинець М.В.

відповідача: Фалес Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 січня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 14 лютого 2022 року.

ФОП ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі – відповідач, Управління Держпраці у Закарпатській області), яким просить визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК 60/285/АВ від 19.02.2021 року та постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗК 60/285/АВ-ІП-ТД-ФС-12 від 20.05.2021 року, винесені Управлінням Держпраці у Закарпатській області.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення ним підприємницької діяльності з громадського харчування в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", інспекторами Держпраці встановлено, що з найманим працівником ОСОБА_2 , якого допущено до роботи на момент інспекційного відвідування, не укладено письмового трудового договору, чим порушено ч. 1 ч. 3 ст. 24 КЗпП України. На думку позивача, твердження відповідача не відповідають дійсності з огляду на те, що обов`язок роботодавця повідомити про прийняття працівника на роботу виникає після такого прийняття, чого у даному випадку не було. Так, 14.09.2020 року ФОП ОСОБА_1 уклав договір позички будівлі з ОСОБА_3 , предметом якого є строкове безоплатне користування будівлею загальною площею 43 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також, цього дня ФОП ОСОБА_4 уклала договір позички будівлі з ОСОБА_3 , предметом якого є строкове безоплатне користування будівлею загальною площею 43 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаними договорами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 взяли у позичку єдине приміщення в якому здійснюють окремо підприємницьку діяльність у сфері харчування.

ФОП ОСОБА_4 уклала трудовий договір з ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про прийняття працівника на роботу від 18.02.2021 року, заявою ОСОБА_2 від 18.02.2021 року, копією трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю.

У свою чергу, ФОП ОСОБА_1 уклав трудовий договір з ОСОБА_5 , що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 12/2020 від 20.08.2020 року, трудовим договором від 22.08.2020 року, заявою про прийняття на роботу, копією трудової книжки ОСОБА_5 .

Отже, твердження інспектора праці, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ОСОБА_1 є безпідставними, позаяк ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не перебували у будь-яких трудових, цивільно-правових або будь-яких інших правовідносинах, позаяк він працював як найманий працівник ФОП ОСОБА_4 .

Ухвалою судді від 07.09.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 07.10.2021 року витребувано від Управління Держпраці у Закарпатській області матеріалів інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .

Відповідачем надано витребувані докази, а також відзив на позовну заяву, згідно якого не визнає позовні вимоги позивача та, в контексті тверджень щодо помилковості висновку про використання ФОП ОСОБА_1 праці ОСОБА_2 без укладення трудового договору, зазначає, що про згаданий у позовній заяві трудовий договір між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений 18.02.2021 року відповідачу стало відомо виключно із такої позовної заяви. При цьому, під час інспекційного відвідування позивач не надавав його інспекторам, а навпаки стверджував, що гр. ОСОБА_2 є його працівником і стажується в нього без укладення трудового договору. Тому, твердження позивача в позовній заяві про те, що ОСОБА_2 не являється його працівником, повністю суперечить його власним поясненням, наданим під час інспекційного відвідування, а укладення трудового договору між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 саме 18.02.2021 року під час проведення інспекційного відвідування може свідчити тільки про спробу позивача уникнути відповідальності.

Більше того, повідомлення ФОП ОСОБА_4 до ДПС про прийом на роботу ОСОБА_2 не може являтися належним доказом, оскільки на ньому відсутнє зазначення часу, а саме о котрій годині 18.02.2021 року подано це повідомлення до ДПС, відсутні відомості та підпис посадової особи ДПС, яка прийняла це повідомлення. З відомостей наявних на згаданому повідомленні неможливо встановити, коли це повідомлення подано до ДПС – до початку інспекційного відвідування чи після його проведення.

Ухвалою суду від 09.11.2021 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року витребувано від Головного управління ДПС у Закарпатській області відомості про те, чи подавала 18.02.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на роботу у відповідності до Постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 року. А в разі, якщо таке повідомлення дійсно було направлене, то додатково вказати відомості про те, коли та в який спосіб таке повідомлення було направлено до територіального органу ДПС (дату та час (години) відповідного направлення).

05.01.2022 року ГУ ДПС у Закарпатській області надано витребувані судом докази.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів інспекційного відвідування (а.с.68-126), на виконання окремого доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці № Д-330/1/3.1-20 та службової записки головного державного інспектора Хланти І.Ю., 11.02.2021 року начальником Управління Держпраці у Закарпатській області видано наказ № 26 Про проведення інспекційних відвідувань, зокрема, щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 (а.с.71-72).

На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 16.02.2021 року № 146 із зазначенням строку його дії: з 18.02.2021 року по 19.02.2021 року (а.с.73).

В зазначений період посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 .

Як вбачається з акту інспекційного відвідування № ЗК 60/285/AB (а.с.76-84), в ході такого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю з громадського харчування в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 18.02.2021 року в ході інспекційного відвідування у вказаному кафе встановлено, що з найманим працівником ОСОБА_2 , якого допущено до роботи офіціанта на момент інспекційного відвідування не укладено письмового трудового договору.

Таким чином, інспектуванням встановлено, що ФОП ОСОБА_1 використовує працю одного громадянина - ОСОБА_2 без укладення трудового договору чи договору цивільно-правового характеру, чим порушив вимоги ч. 1, ч. 3 ст. 24 Кодексу Законів про працю України.

За результатами проведеного інспекційного відвідування 18.02.2021 року складено акт інспекційного відвідування № ЗК 60/285/AB, який, згідно опису вкладення до конверту на ім`я ОСОБА_1 надіслано 19.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 .

19.02.2021 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області винесено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК 60/285/АВ/П/ПО та припис про усунення виявлених порушень вимог законодавства про працю № ЗК 60/285/АВ/П.

Також, 19.02.2021 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК 60/285/АВ/П/ПТ, передбачене ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який направлено на розгляд до Хустського районного суду.

В матеріалах інспекційного відвідування міститься Акт про відмову від підпису № ЗК 60/285/АВ-ВП складений головним державним інспектором Юртин В.Ф. 03.03.2021 року, згідно якого, станом на 03.03.2021 року підписаний примірник акту та припису не повернуто.

В подальшому, 05.05.2021 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. прийнято Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК60/285/АВ-ТД, зі змісту якого, розгляд справи призначено на 13.05.2021 року.

13.05.2021 року начальником Управління Держпраці в Закарпатській області направлено позивачу лист за № 07-04/3610, згідно якого, 05.05.2021 року на адресу Управління надійшов акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці № ЗК60/285/АВ від 19.02.2021 року проведеного головним державним інспектором Юртином В.Ф. за участі головного державного інспектора Хланти І.Ю. та начальника відділу Турянського Я.І.

Листом № 07-04/3514 від 07.05.2021 року на адресу позивача: АДРЕСА_2 надіслано повідомлення про розгляд справи на 11:00 год. 13.05.2021 року. Разом з тим згідно інформації Укрпошти, зазначене повідомлення позивачеві не вручено.

Враховуючи наведені обставини, позивача повідомлено, що розгляд справи відбудеться 20.05.2021 року о 09:00 год.

18.05.2021 року представником позивача подано до Управління Держпраці у Закарпатській області клопотання про відкладення розгляду справи.

20.05.2021 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. прийнято Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗК60/285/АВ-ІП-ТД-ФС-12, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 60000 грн.

Не погоджуючись із спірними рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про визнання припису та постанови протиправними та їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду , який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову, лише в питанні чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, згідно ч. 4 цієї статті, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Передбачене вищевказаною нормою звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов`язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

В матеріалах справи міститься постанова Хустського районного суду Закарпатської області від 24.06.2021 року у справі № 309/1538/21 за результатом розгляду матеріалів, що надійшли від Управління Держпраці у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Так, судом встановлено, що в рамках адміністративної справи № 309/1538/21, Хустським районним судом були встановлені наступні обставини.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про те, що під час проведення 18.02.2021 року інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення ним підприємницької діяльності з громадського харчування в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яке розміщене за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що з найманим працівником ОСОБА_2 , якого допущено до роботи офіціанта не укладено письмового трудового договору, не повідомлено територіальний орган Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідною формою до початку виконання найманими працівниками роботи за укладеним трудовим договором, чим порушено ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Проаналізувавши, у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібранні Управління Держпраці у Закарпатській області, суддя установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП не є дійсною та доведеною з дотриманням стандарту доказування "поза розумним сумнівом", у розрізі такого.

На підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Управління Держпраці у Закарпатській області суду надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено про відмову від його підписання Перегенським І.І., Акт Управління Держпраці №ЗК 60/285/АВ від 19.02.2021 року, до якого долучено компакт-диск, письмові пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та Акт про відмову від підпису №ЗК 60/285/АВ-ВП від 03 березня 2021 року.

Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Отже, повертаючись до обставин даної справи, суд звертає увагу на те, що проаналізувавши фактичні дані у цій справі, не установлено доведеність факту наявності у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, у розрізі такого.

Так, суд бере до уваги твердження захисника про порушення приписів ч.2 ст. 254 КУпАП, якою передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема адміністративне правопорушення виявлено 18.02.2021 року о 10 год. 10 хв., а протокол складено 19.02.2021 року о 13 год. 30 хв., тобто з пропуском 24-годинного строку встановленого ч.2 ст. 254 КУпАП.

Також обґрунтованими є твердження захисника щодо відсутності жодної інформації на компакт-диску, долученому до Акту Управління Держпраці №ЗК 60/285/АВ від 19.02.2021 року. Отже додаток до вказаного Акту є неналежним доказом.

Заслуговують на увагу і доводи захисника про порушення порядку проведення позапланової перевірки.

Так, з Акту Управління Держпраці №ЗК 60/285/АВ від 19.02.2021 року вбачається, що інспекційним органом проводилася позапланова перевірка суб`єкта господарювання – ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 статті 6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Частиною 3 статті 6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як ствердив ОСОБА_1 при проведенні позапланової перевірки йому не надавали відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду, і в матеріалах справи відсутнє таке направлення, а отже таке твердження ОСОБА_1 є неспростованим та береться до уваги судом.

А отже у даному випадку було ще й порушення процедури проведення позапланової перевірки Управлінням Держпраці ФОП ОСОБА_1 , що є підставою для визнання всіх доказів, отриманих за результатом такої перевірки недопустимими.

Як наслідок на переконання суду дані відображенні Управлінням Держпраці у Закарпатській області про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 41 КУпАП є сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту".

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.

За таких обставин, враховуючи вище викладене Суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 44-3 КУпАП, так як її вину УПП не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.

Як наслідок, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 КУпАП провадженням закрити, на підставі ст. 247 п.1 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу правопорушення.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо дотримання відповідачем вказаних критеріїв при винесенні оскаржуваних рішень, то суд висновує, що такі Управлінням Держпраці у Закарпатській області дотримані не були.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так Європейський суд з прав людини зазначив, що втручання держави вважатиметься "необхідним в демократичному суспільстві" із законною метою, якщо воно відповідає "нагальній соціальній потребі", зокрема якщо воно є співмірним щодо законної мети, яка переслідується, а також якщо причини, на які посилаються національні органи влади для виправдання такого втручання, є "доречними та достатніми" (див., наприклад, справу "Костер проти Сполученого Королівства" (Coster v. the United Kingdom), № 24876/94, п. 104, рішення; справа "С. і Марпер проти Сполученого Королівства" (S. and Marper v. еhe United Kingdom) [Велика Палата], №№ 30562/04 та 30566/04, п. 101).

Суд у цій справі, також, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі розгляду справи відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що оскаржені припис та постанова прийняті з додержанням вимог законодавства.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 року).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 року), відповідно, суд дійшов висновків, що оскаржені припис та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття постанови; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована постанова, тому, вони є протиправними та підлягають скасуванню, відповідно, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі та слід стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16 код 39795035) про визнання протиправними та скасування припису і постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень № ЗК 60/285/АВ від 19 лютого 2021 року.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗК 60/285/АВ-ІП-ТД-ФС-12 від 20 травня 2021 року.

4. Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті