Рішення № 103253125, 27.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2022 рокум. Ужгород№ 260/6375/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді – Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання – Ковач Є.М.,

за участі:

позивач – не з`явився,

відповідач – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Скасувати рішення № 072350005624 від 20.09.2021 року «Про відмову у призначенні пенсії по віку відповідно до п. і ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу наступні періоди її роботи: з 21.08.1991 року по 24.02.2003 року в 3AT «Тересв`яський ДОК».

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням періодів її роботи: з 21.08.1991 року по 24.02.2003 року в 3AT «Тересв`яський ДОК» починаючи з часу набуття нею права на пенсію.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 вересня 2021 року вона звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, до якої долучила необхідні документи. Незважаючи на це, 20 вересня 2021 року рішенням органу Пенсійного фонду України у призначенні пенсії було відмовлено з мотивів недостатності необхідного 28-річного стажу роботи. При цьому не зараховано до стажу роботи період з 21.08.1991 року по 24.02.2003 року в ЗАТ «Тересв`янський ДОК», оскільки у трудовій книжці нечитабельна печатка підприємства при звільненні з роботи. Зазначає, що до органу Пенсійного фонду було надано оригінал трудової книжки, яка є належним та допустимим доказом на підтвердження наявного трудового стажу. Всі записи в такій є послідовними, вчиненими за підписом відповідальних осіб та скріплені печатками організацій, а тому не можуть викликати сумнівів у їх достовірності. При цьому вважає, що пенсіонер не може відповідати за не впорядкованість трудової документації, не передачу такої підприємством на архівне зберігання, ліквідацію організації, та відповідно не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

08 грудня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№33609/21), в якому проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, аргументуючи безпідставністю такого. Зокрема, зазначив, що підставою неврахування періодів роботи по трудовій книжці позивача є те, що на відтиск печатки є нечитабельним, що не дає змогу прочитати та встановити назву підприємства. При цьому архівною довідкою від 14.12.2020 № 07-04/865, виданою архівним відділом Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області не підтверджується вищевказаний період роботи. Окрім того, ЗАТ «Тересв`янський ДОК» подав відомості про застрахованих осіб за звітні періоди: 1999 рік, 2000 рік, 2001 рік, 2002 рік та 2003 рік, до системи персоніфікованого обліку «Індивідуальні відомості про застраховану особу», але у списках працюючих ОСОБА_1 не значиться. Також звертає увагу на той факт, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 самої ОСОБА_1 , що містяться в системі персоніфікованого обліку, відсутні будь-які дані про період роботи в ЗАТ «Тересв`янський ДОК». Також звертає увагу суду на тому, що вирішення питання щодо призначення пенсії є дискреційними повноваженнями органу Пенсійного фонду України.

Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання сторони не з`явились.

В матеріалах справи міститься заява від представника позивача про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, матеріали пенсійної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучила довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення ОК-5, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року №4 від 05.05.2021 року, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру №6667 від 29.03.2001 року, документ про стаж, що визначені Порядком підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 за №07-04/865 від 14.12.2020 року, заяву про призначення/перерахунок пенсії №3474 від 15.09.2021 року, інший документ (пам`ятка пенсіонеру) від 15.09.2021 року, інший документ (відомість з реєстру страхувальників) від 15.09.2021 року, інший документ (Службова на зустрічну перевірку) за період з 01.08.1979р. по 10.07.1991р. від 15.09.2021 року, паспорт НОМЕР_2 від 01.10.1997 року, свідоцтво про народження дитини НОМЕР_3 , свідоцтво про шлюб НОМЕР_4 , трудову книжку НОМЕР_5 від 01.08.1979 року.

При прийнятті від ОСОБА_1 зазначеної заяви з долученими до неї документами посадова особа повідомила заявника про недостатність необхідних для призначення пенсії документів, зокрема: заяви про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк) та іншого документу (Службова на зустрічну перевірка) за період з 01.08.1979р. по 10.07.1991р. При цьому посадова особа органу Пенсійного фонду України встановила строк для подання таких до 13.12.2021 року.

Разом з тим, 22 вересня 2021 року за результатами розгляду поданих ОСОБА_1 документів рішенням Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) №072350555624 у призначенні пенсії за віком відмовлено у зв`язку з недостатністю страхового стажу. Зокрема, до такого зараховано 23 роки 7 місяців 19 днів.

Так, як вбачається з оскаржуваного рішення, період роботи з 21.08.1991 по 24.02.2003 не зараховано, оскільки в трудовій книжці не читаються печатки на звільненні з роботи та архівною довідкою, виданою архівним відділом Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14.12.2020 №07-04/865 не підтверджується вищевказаний період роботи.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням органу Пенсійного фонду України щодо відмови зарахувати до її страхового стажу періоду роботи за трудовою книжкою НОМЕР_5 від 01.08.1979 року та призначити пенсію, з метою захисту права на пенсійне забезпечення, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 р. (далі - Закон №1788) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058) (в редакціях, чинних на момент прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії).

Під «страховим стажем» згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058 розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058).

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказане кореспондується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.2 Інструкції, до трудової книжки вносяться наступні відомості: про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (2.4 Інструкції).

З дослідженої судом трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що така повністю відповідає вимогам вищезазначених Інструкцій, зокрема: відомості про прийняття та звільнення з роботи зроблені акуратно, кульковою ручкою, завірені печаткою та підписом уповноваженої особи, з них можна точно встановити про місце, посаду та період роботи, номер та дату розпорядчого документа, на підставі яких зроблені відповідні записи.

Запис про звільнення з роботи засвідчений підписом начальника ЗАТ «Тересв`янський ДОК», вказано яким наказом звільнено ОСОБА_1 та скріплений печаткою підприємства.

Відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача вказаний період роботи з 21.08.1991 року по 24.02.2003 року в ЗАТ «Тересв`янський ДОК», оскільки запис

Суд зауважує, що запис № 5 у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення її з роботи завірений печаткою, проте відомості з такого відтиску печатки не читаються повністю, через відсутність яскравості кольору чорнила на такій печатці. Разом з тим, такий недолік заповнення трудової книжки позивача не є достатньою підставою для незарахування окремого періоду роботи особи до страхового стажу.

Також перевіряючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування до страхового стажу спірного періоду роботи ОСОБА_1 за таких обставин, суд проаналізував положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. <…>. Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу (пункт 2.14 Інструкції №58).

Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер (пункт 2.15 Інструкції №58).

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно з абзацом другим пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що вимоги щодо внесення записів про звільнення з роботи та завірення печаткою запису про звільнення прямо передбачені Інструкцією № 58. Вимог до печатки, якою завіряються записи трудової книжки, Інструкція №58 не містить. Заповнюється трудова книжка відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, записи завіряються або такою особою, або керівником та скріплюються печаткою. Наявність нечіткого відбитку печатки не є недоліком заповнення трудової книжки і не є підставою вважати про відсутність страхового (трудового) стажу в позивача за спірний період.

У трудовій книжці позивача у відомостях про роботу за спірний період записи виконані у відповідності до вимог Інструкції №58. При цьому працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Та обставина, що підприємством, де працювала позивач, засвідчено записи в трудовій книжці нечітким відтиском печатки, не робить записи про роботу на цьому підприємстві недійсними чи неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його страхового (трудового) стажу.

Суд відхиляє посилання відповідача у поданому до суду відзиві на те, що причиною не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 спірного періоду роботи не підтвердження такого періоду відомостями архівних довідок.

З цього приводу суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є саме трудова книжка. При цьому законодавець встановив необхідність підтвердження наявного трудового стажу іншими допоміжними документами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 21 березня 2019 року у справі №227/4564/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, в даному випадку посилання відповідача про неможливість підтвердити наявний трудовий стаж архівними довідками є протиправними та такими, що не підлягають врахуванню судом.

З огляду на вищенаведене позовна вимога про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області №072350005624 від 22.09.2021 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що саме рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області №072350005624 від 22.09.2021 року були порушені її права, а тому позовна вимога в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Закарпатській області по відмові в призначенні пенсії задоволенню не підлягає.

Також, наявні достатні обґрунтовані підстави для зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 21.08.1991 року по 24.02.2003 року в ЗАТ «Тересв`янський ДОК». У цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням спірного періоду суд зазначає наступне.

Умови призначення пенсії за віком визначаються нормами ст. 26 Закону №1058. Так, зазначеною статтею передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року – не менше 28 років.

Отже, необхідною умовою для призначення пенсії за віком є наявність в особи не менше 28 років трудового стажу.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Таким чином, для належного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період її роботи з 21.08.1991 року по 24.02.2003 року в ЗАТ «Тересв`янський ДОК» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням періоду її роботи з 21.08.1991 року по 24.02.2003 року в ЗАТ «Тересв`янський ДОК» починаючи з часу набуття нею права на пенсію.

Відповідно до частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково з мотивів, що зазначені вище у рішенні.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статями 9, 14, 90, 139, 242 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 072350005624 від 22 вересня 2021 року про відмову у призначенні пенсії по віку ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період роботи з 21.08.1991 року по 24.02.2003 року в ЗАТ «Тересв`яський ДОК».

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням періоду її роботи з 21.08.1991 року по 24.02.2003 року в ЗАТ «Тересв`яський ДОК» починаючи з часу набуття нею права на пенсію.

5. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі судового збору 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Калинич Я.М. на лікарняному з 31 січня 2022 року по 11 лютого 2022 року, повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 лютого 2022 року (перший робочий день).

СуддяЯ. М. Калинич