Рішення № 103252951, 14.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Житомир

справа № 240/24176/21

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язаня вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції України в Житомирській області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов"язати Головне управління Національної поліції України в Житомирській області повторно розглянути заяву щодо призначення, нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв"язку з втратою працездатності поліцейського без визначення інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання позивачем службових обов"язків, пов"язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до пункту 5 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» в порядку, встановленому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку з встановленням йому втрати працездатності без визначення інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання позивачем службових обов"язківу пов"язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції, оскільки позивача звільнено зі служби в поліції за п.7 (за власним бажанням) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», а не через хворобу. Вказує, що зазначена відповідачем умова не може бути підставою позбавлення його права на отримання одноразової грошової допомоги.

Також зазначає, що відповідно до висновків Конституційного Суду України від 22.04.2020 у справі №3-326/2019 при розподілі підстав для виплати одноразової грошової допомоги поліцейським на три групи, зокрема, тієї яка передбачає часткову втрату поліцейським працездатності без визначення його інвалідності та без звільнення, означає, що законодавець не пов"язує виплату одноразової грошової допомоги по другій групі (пункт 5, 6 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію») з обставиною звільнення поліцейського з поліції, а не з умовою продовження його роботи в органах поліції.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвала суду про відкриття провадження була направлена учасникам справи за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№61627/21), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначає, що однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п.3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є звільнення з поліції внаслідок захворювання та/або поранення, пов`язаного з проходженням поліцейським служби в органах внутрішніх справ або поліції. Однак враховуючи те, що позивач звільнений зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), підстави для набуття права на отримання вказаної одноразової допомоги відсутні.

Також вказує, що право на виплату одноразової грошової допомоги згідно з п.5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено без звільнення зі служби.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України з 07.11.2015 по 30.04.2019 (а.с. 26).

Сторонами не заперечується, що відповідно до Наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 26.04.2019 №0023 о/с ОСОБА_2 звільнено зі служби поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) (а.с.27).

З наявних у матеріалах справи: акту про нещасний випадок №2 форми Н-1 від 28.05.2020 та акту спеціального розслідування нещасного випадку від 28.05.2020 форми Н-5 слідує, що причиною групового нещасного випадку є організаційні, інші причини. В результаті дорожньо-транспортної пригоди колишній поліцейський ОСОБА_2 отримав політравму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, закриту травму грудної клітини, забій м"яких тканин грудної клітини (а.с. 14-18, 19-22).

30.12.2020 військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" проведено медичний огляд позивача, за результатами якого встановлено, що травма (політравма) ОСОБА_1 , так, пов`язана з виконанням службових обов"язків, а захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. Вказано, що позивач є придатним до служби в поліції (а.с. 28).

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №046153 від 10.03.2021 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати працездатності, без встановлення групи інвалідності, у зв"язку з травмою, пов"язаною з виконанням службових обов"язків (а.с. 29,55 зворот).

У зв`язку з встановленням позивачу 25% втрати працездатності, без встановлення групи інвалідності, внаслідок травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків, позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою (рапортом) щодо нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги (а.с. 51 зворот).

Згідно з Висновком начальника Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 20.05.2021 позивачу відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги у зв`язку не відповідністю вимогам п.3, 5 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 51 зворот).

Листом від 20.05.2021 Головне управління Національної поліції в Житомирській області розглянуло заяву позивача про отримання одноразової грошової допомоги та повідомило про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, з тих підстав, що відповідно до п.3 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» причина звільнення з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов"язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, однак позивач звільнений за власним бажанням.

Щодо п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що вказаний пункт передбачає виплату допомоги для тих хто отримав часткову втрату працездатності без визначення йому інвалідності та без звільнення (а.с. 13).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року (далі - Порядок №4).

Згідно з п. 2 р. ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.

Для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);

4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);

8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п. 1, п. 2 розділу IV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє:

1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;

2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

3) у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Пунктом 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Керівник територіального органу поліції у п`ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції.

Матеріали справи свідчать, що з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 30.12.2020 25% втрати працездатності, без встановлення групи інвалідності, з причин: травма, так, пов"язана з виконанням службових обов"язків, позивач звернувся до ГУНП в Житомирській області з відповідною заявою (рапортом), до якої долучив необхідний пакет документів, визначений Порядком №4 (а.с.51).

Відповідач листом від 20.05.2021 повідомив позивача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги , оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» причина звільнення з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов"язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, а не за власним бажанням. Також вказано що відповідно п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» виплата можлива лише без звільнення зі служби (а.с.56).

Відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога, що є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави виплачується особам, які мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Суд погоджується з доводами відповідача, що п.3 ч.1 ст. 97 Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):

1. інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2. інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3. причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №822/3788/17, від 3 вересня 2020 року у справі №№822/1081/18.

Однак, аналізуючи вказані вище норми права, суд зазначає, що пунктом 5 частини 1 ст.39 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності поліцейського у разі отримання ним поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань, зокрема, поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Право на отримання такої допомоги виникає з дати видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

З огляду на викладене, в даному випадку (пункт 5 частини 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію") законодавець не пов`язує виникнення права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги зі звільненням поліцейського з поліції.

Тобто, на підставі пункту 5 частини 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як під час проходження служби в поліції, так і після звільнення його з поліції.

При цьому він може реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в нього такого права.

Суд зауважує, що жодна норма Закону України "Про Національну поліцію" заборони щодо отримання одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності поліцейського без визначення йому інвалідності після звільнення зі служби поліції не містить.

Окрім того, вказаний Закон України "Про Національну поліцію" містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, і отримання одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності поліцейського без визначення йому інвалідності після звільнення зі служби поліції до таких випадків не відноситься.

Матеріали справи свідчать, що позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі п.5 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".

Враховуючи викладене та те, що підставою для відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" стало звернення за призначенням та виплатою такої допомоги після звільнення зі служби в поліції, то суд дійшов висновку, що позивач, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п. 5 ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Оскільки у позивача наявне право на отримання одноразової грошової допомоги по втраті працездатності поліцейського у зв`язку з встановленням втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності внаслідок травми, пов"язаної з виконанням службових обов"язків відповідності до вимог пункту 5 частини 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", то рішення відповідача у формі висновку від 20.05.2021 про відмову в призначенні та виплаті такої допомоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, суд не приймає посилання відповідача на рішення Конституційного Суду (справа 3-326/2019 (7846/190 від 22.04.2020) в частині доводів відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки предметом розгляду в цій справі була відповідність статті 21, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 64 Конституції України положення пункту 3 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Суд наголошує, що в даній справі позивач просить виплатити допомогу за пунктом 5 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", Таким чином, суд констатує, що зазначене рішення Конституційного Суду України не стосується спірних правовідносин, в частині наявності підстав для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію».

Застосовуючи механізм захисту права та його ефективного відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст.9, ч. 2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасовати висновок Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20 травня 2021 року про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 30.12.2020 втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності внаслідок травми пов"язаної з виконанням службових обов"язків та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 30.12.2020 втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності внаслідок травми пов"язаної з виконанням службових обов"язків , та прийняти рішення відповідно до Порядку №4, з урахуванням висновків суду.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Частиною 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не спростовано, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено наявність протиправної бездіяльності щодо неприйняття рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4200 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем і адвокатом Музиченко Юлією Вікторівною укладено Договір про надання правової допомоги №40 від 15.09.2021.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір від 15 вересня 2021 року про надання правової допомоги та акт здачі-приймання виконаних робіт за надання правової допомоги від 15.09.2021 згідно з яким адвокатом витрачено 6 (шість) годин робочого часу на складення позовної заяви та оформлення додатків до позову - 6 год х 700 грн = 4200,00 грн (а.с. 32, 34).

Відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю зі складністю справи.

Як уже зазначалося судом, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, у даній категорії справ є усталена судова практика Верховного Суду, розгляд справи проводився у порядку письмового провадження без виклику представників сторін у судове засідання, тому за критеріями обґрунтованості її розміру та пропорційності до предмета спору, та враховуючи клопотання відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн, решту витрат повинен нести позивач.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, Житомир,10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язаня вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20 травня 2021 року про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням з 30.12.2020 втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності, внаслідок травми пов"язаної з виконанням службових обов"язків.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням з 30.12.2020 втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності, внаслідок травми пов"язаної з виконанням службових обов"язків, та прийняти рішення відповідно до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев"ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн (дві тисячі) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 14 лютого 2022 року.

Суддя А.В. Горовенко