Рішення № 103252544, 24.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Справа№200/12104/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участі:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: Лушер Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду,-

У С Т А Н О В И В:

16 вересня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила наступне.

22.10.2020 року Донецьким окружним адміністративним судом було розглянуто адміністративну справу № 200/5322/20-а за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Донецької області, кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур.

За наслідками розгляду вказаної адміністративної справи було зобов`язано прокуратуру Донецької області поновити позивача в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою транснаціональною злочинністю з 05.05.2021 року.

Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2020 року по 22.10.2020 в розмірі 120929,94 грн. (з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду проголошено у судовому засіданні 22.10.2020 року, на цьому засіданні був присутній представник Донецької обласної прокуратури і отримав його вступну та резолютивну частини в цей же день.

На виконання рішення суду 02.11.2020 року Донецьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 200/5322/20-а, щодо поновлення ОСОБА_1 в Донецькій обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтриманням публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю.

Отже, з моменту проголошення вищезазначеного рішення суду, у відповідача виник обов`язок негайного його виконання в порядку, встановленому судовим рішенням.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції було змінено та абзац четвертий було викладено в наступній редакції «Поновити ОСОБА_1 на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю прокуратури Донецької області з 05.05.2020 року».

Позивач вважає, що період часу з 23.10.2020 року по 10.08.2021 року є періодом затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року у справі №200/5322/20-а в частині поновлення позивача на посаді, за який має бути виплачено середній заробіток.

За підрахунком позивача відповідач повинен сплатити їй за період затримки з 23.10.2020 року по 09.08.2021 року суму середнього заробітку в розмірі 409637,46 грн.

Просить суд:

Стягнути з Донецької обласної прокуратури (код (ЄДРПОУ: 25707002, вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі № 200/5322 /20-а про поновлення на посаді ОСОБА_1 за період з 23 жовтня 2020 року по 09 серпня 2021 року в розмірі 409 637,46 гривень.

25 жовтня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов відзив Донецької обласної прокуратури в якому відповідач зазначає наступне.

Відповідач звертає увагу, що позивачем не зазначено у адміністративному позові про трудові відносини між нею та Донецькою обласною прокуратурою, які відбувались у оспорюваний період.

Так, наказом Донецької обласної прокуратури від 22.05.2020 року № 490-к ОСОБА_1 була призначена на посаду державної служби категорії «В» головного спеціаліста відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури з 25.05.2020 року за результатом добору шляхом укладання контракту.

Відповідно до діючого законодавства одна й та ж особа не може обіймати посаду прокурора та посаду державного службовця в одному органі, оскільки суміщення посад заборонено Законами України «Про прокуратуру», «Про запобігання корупції», тощо.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону (зокрема й державним службовцям), забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Крім того, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру» перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про запобігання корупції».

Зазначає, що Донецькою обласною прокуратурою листами від 16.01.2021 року, від 27.01.2021 року та від 13.04.2021 року було неодноразово інформовано позивача щодо необхідності розірвання контракту про проходження державної служби для подальшого виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду.

Але жодних дій, на виконання визначених листів ОСОБА_1 здійснено не було.

Більш того, замість подання заяви про розірвання (припинення) контракту та звільнення з державної служби, ОСОБА_1 12.08.2020 року, 24.09.2020 року та 19.03.2021 року укладались додаткові угоди до контракту.

В подальшому, будучи обізнаною про винесене Донецьким окружним адміністративним судом рішення, проте не бажаючи бути поновленою на посаді прокурора, ОСОБА_1 усвідомлено 20.04.2021 року прийняла участь у конкурсі на посаду державної служби Донецької обласної прокуратури, і була визнана переможцем даного конкурсу.

Наказом керівника обласної прокуратури № 974-к від 13.05.2021 року на підставі власноруч поданої заяви від 12.05.2021 року, ОСОБА_1 призначено на посаду державної служби категорії «В» головним спеціалістом відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури як переможця конкурсу з 14.05.2021 року. Попередній контракт про проходження державної служби відповідно розірвано за ініціативою позивача.

Наразі трудові відносини не розірвані.

Викладене свідчить про фактичне небажання ОСОБА_1 бути поновленою на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю прокуратури Донецької області, відповідно до судового рішення, водночас свідчить про послідовні та усвідомлені дії щодо проходження державної служби в Донецькій обласній прокуратурі відповідно до Закону України «Про державну службу».

З огляду на викладене, у Донецької обласної прокуратури були відсутні законні підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби. А отже, була відсутня фактична можливість поновлення позивача на посаді прокурора відповідно до законодавства.

На цих підставах в позові просить відмовити.

26 жовтня 2021 року позивач надала через канцелярію суду відповідь на відзив в якому вона наполягала на своїх позовних вимогах.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначене судове засідання на 21 жовтня 2021 року.

У зв`язку з находження судді Хохленкова О.В. на лікарняному з 18.10.2021 року по 01.11.2021 року суд відклав розгляд справи на 30 листопада 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року суд перейшов до загального провадження у справі та призначив підготовче засідання на 20 грудня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 24 січня 2022 року.

24 січня 2022 року позивач в судове засідання не з`явився. Надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Представник відповідача 24 січня 2022 року в судове засідання з`явився. Проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 яка є громадянкою України відповідно до паспорту серія НОМЕР_2 виданого Володарським РВ УМВС України в Донецькій області 07 жовтня 2005 року. РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.9-10).

Відповідачем є Донецька обласна прокуратура яка є юридичною особою код ЄДРПОУ 25707002.

Наказом Прокурора Донецької області від 04.05.2020 року № 394-к ОСОБА_1 було звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі п.9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.11).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року розглянуто адміністративну справу № 200/5322/20-а за позовом за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Донецької області, кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур.

Зобов`язано прокуратуру Донецької області поновити позивача в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою транснаціональною злочинністю з 05.05.2020 року.

Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2020 року по 22.10.2020 року в розмірі 120929,94 грн. (з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць (а.с.12-27).

На виконання рішення суду 02.11.2020 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 200/5322/20-а, щодо поновлення ОСОБА_1 в Донецькій обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтриманням публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю (а.с.28-29).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції було змінено та абзац четвертий було викладено в наступній редакції «Поновити ОСОБА_1 на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю прокуратури Донецької області з 05.05.2020 року» (а.с.83-92).

27.10 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Донецької обласної прокуратури із заявою про виконання рішення суду в частині поновлення на посаді (а.с.30-31).

Листом № 07-18-3584-20 від 13.11.2020 року в.о. керівника Донецької обласної прокуратури повідомив ОСОБА_1 про те, що її поновлення на рівнозначній посаді в органах прокуратури було неможливим, оскільки це не є юрисдикцією керівника обласної прокуратури (а.с.32-33).

19.11.2020 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Донецької обласної прокуратури із заявою про виконання рішення суду в частині поновлення на посаді (а.с.34-36).

Листом № 07-498вих.-20 від 11.12.2020 року в.о. керівника Донецької обласної прокуратури повідомив ОСОБА_1 про те, поновлення її на посаді наразі не є можливим та про те що Донецької обласної прокуратурою подана апеляційна скарга на рішення суду (а.с.37-38).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2020 року ВП 63972808 державний виконавець відкрив виконавче провадження за виконавчим листом № 200/5322/20-а поновлення на посаді ОСОБА_1 від 02.11.2020 року (а.с.39-40).

Постановою про накладення штрафу від 12.07.2021 року ВП 63972808 державний виконавець наклав штраф на Донецьку обласну прокуратуру за невиконання судового рішення щодо поновлення на посаді ОСОБА_1 (а.с.41-43).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року розглянуто адміністративну справу № 200/9988/21-а за позовом прокуратури Донецької області до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від.12.07.2021 року ВП 63972808, у задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с.44-51).

Листом № 07-45вих.-21 від 16.01.2021 року в.о. керівника відділу кадрової роботи Донецької обласної прокуратури повідомив ОСОБА_1 про те, що її поновлення її на посаді прокурора наразі не є можливим у зв`язку з тим що вона займає посаду державної служби та відповідної заяви про розірвання контракту не надавала (а.с.52).

Листом № 07-91вих.-21 від 27.01.2021 року керівник відділу кадрової роботи Донецької обласної прокуратури повідомив ОСОБА_1 про те, що її поновлення її на посаді прокурора наразі не є можливим у зв`язку з тим що вона займає посаду державної служби та відповідної заяви про розірвання контракту не надавала (а.с.53).

28.01.2021 року ОСОБА_1 в черговий раз звернулася до Донецької обласної прокуратури із заявою про виконання рішення суду в частині поновлення на посаді (а.с.54-55).

Листом № 07-152вих.-21 від 11.02.2021 року керівник відділу кадрової роботи Донецької обласної прокуратури повідомив ОСОБА_1 про те, що її поновлення її на посаді прокурора наразі не є можливим у зв`язку з тим що вона займає посаду державної служби та відповідної заяви про розірвання контракту не надавала (а.с.56-57).

16.02.2021 року ОСОБА_1 в черговий раз звернулася до Донецької обласної прокуратури із заявою про виконання рішення суду в частині поновлення на посаді (а.с.58-59).

Листом № 07-237вих.-21 від 11.03.2021 року керівник відділу кадрової роботи Донецької обласної прокуратури повідомив ОСОБА_1 про те, що її поновлення її на посаді прокурора наразі не є можливим у зв`язку з тим що вона займає посаду державної служби та відповідної заяви про розірвання контракту не надавала (а.с.60-62).

Листом № 07-607вих.-21 від 13.04.2021 року керівник відділу кадрової роботи Донецької обласної прокуратури повідомив ОСОБА_1 про те, що її поновлення її на посаді прокурора наразі не є можливим у зв`язку з тим що вона займає посаду державної служби та відповідної заяви про розірвання контракту не надавала (а.с.63).

17.05.2021 року ОСОБА_1 в черговий раз звернулася до Донецької обласної прокуратури із заявою про виконання рішення суду в частині поновлення на посаді (а.с.64-65).

Заявою від 22.05.2020 року ОСОБА_1 на ім`я керівника прокуратури Донецької області про призначення на посаду головного спеціаліста відділу організаційно методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області.

Наказом Прокурора Донецької області від 22.05.2020 року № 490-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу організаційно методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області.

Відповідно до контракту № 17 від 22.05.2020 року укладеного між прокуратурою Донецької області та ОСОБА_1 та додаткових угод до нього, остання призначається на посаду головного спеціаліста відділу організаційно методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області. Граничний строк перебування на посаді становить не більше двох місяців після відміни карантину.

Заявою від 12.05.2021 року ОСОБА_1 просить припинити контракт № 17 від 22.05.2020 року у зв`язку з визнанням переможцем конкурсу.

Наказом Прокурора Донецької області від 13.05.2021 року № 973-к дія контракту № 17 від 22.05.2020 року було припинено.

Заявою від 12.05.2021 року ОСОБА_1 на ім`я керівника прокуратури Донецької області просить призначити її на посаду головного спеціаліста відділу організаційно методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів Національтною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури.

Постановою державного виконавця від 09.09.2021 року ВП №63972808 за заявою стягувача ОСОБА_1 виконавчий лист повернено стягувачу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, Законом України «Про прокуратуру», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частинами 1, 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік; якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч. 7 ст. 235 КЗпП України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Пунктами 2, 3 ч.1 ст.371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно із ч. 2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, наведеними положеннями визначено окремий від спеціальної відповідальності суб`єкта (власника, або уповноваженого ним органу) за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Вимога негайного (невідкладного) виконання судового рішення про поновлення на роботі прямо встановлена нормами, зокрема, КАС України та КЗпП України, які є спеціальними кодифікованими нормативно-правовими актами.

При цьому, відповідальність за порушення строків поновлення незаконно звільненого працівника (в частині негайного поновлення) прямо визначена ст.236 КЗпП України, яка є нормою прямої дії та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що жодним чином не суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження», статтею 65 якого також передбачено негайне виконання рішень про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримала згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно з виписки з банківських операцій 17755,34 грн. та 79593,26 грн.

Нарахований також податок на середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17797,25 грн. та військовий збір в розмірі 1483,11 грн.

Судом при розгляд справи також було встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22 травня 2020 року згідно з наказом № 490-к керівника прокуратури Донецької області обіймає посаду державної служби категорії «В» головного спеціаліста відділу організаційно – методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації діяльності прокуратури Донецької області.

За період перебування на державній службі позивач ОСОБА_1 отримала грошове забезпечення з 25.05.2020 року по 31.12.2020 року в розмірі 175446,69 грн., з 01.01.2021 року по 13.05.2021 року в розмірі 104378,03 грн., з 14.05.2021 року по 30.11.2021 року в розмірі 148405,22 грн.

На неодноразові звернення керівництва Донецької обласної прокуратури про розірвання нею контракту державної служби від 16.01.2021 року, 27.01.2021 року, 13.04.2021 року ОСОБА_1 ніяк не реагувала

Статтею 83 Закону України «Про державну службу» встановлено виключний перелік підстав для припинення державної служби, а саме: у разі втрати права на державну службу або його обмеження; у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби; за ініціативою державного службовця або за угодою сторін; за ініціативою суб`єкта призначення; у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін; у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов; у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади»; з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до ст. 86 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб`єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення. Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов`язків державним органом. Суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.

ОСОБА_1 жодної заяви про розірвання контракту (звільнення) та поновлення на посаді прокурора, після винесення Донецьким окружним адміністративним судом рішення по справі № 200/7541 /20-а до Донецької обласної прокуратури не було подано.

Таким чином, без згоди ОСОБА_1 керівництво Донецької обласної прокуратури не мало можливості її звільнити з посади державного службовця та поновити на посаді прокурора.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про прокуратуру» перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про запобігання корупції».

Отже, за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 686/20491/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші протии Україн” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог закону. Тому питання стягнення судового збору судом не розглядається.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду, відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 24 січня 2022 року.

В повному обсязі рішення суду складено 25 січня 2022 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков