Рішення № 103252223, 24.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Справа№200/16126/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про:

- визнання протиправними дії відповідача, щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби з 15 лютого 2015 року по 15 січня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової частини 3057 Національної гвардії України 15 січня 2019 рік;

- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за весь період служби з 15 лютого 2015 року по 15 січня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової частини 3057 Національної гвардії України 15 січня 2019 рік, та надати довідку з помісячним розрахунком індексації з 15 лютого 2015 року по 15 січня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу військової частини, відповідачем не проведено індексацію грошового забезпечення позивача за весь період його служби, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На звернення позивача щодо виплати індексації грошового забезпечення, відповідач вказав на неможливість виплати індексації, оскільки індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Вважає протиправною відмову відповідача у виплаті індексації грошового забезпечення за весь період служби.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що нарахування індексації грошового забезпечення та визначення базового місяця належить виключно до дискреційних повноважень військової частини, при цьому індексація грошового забезпечення позивача, у період проходження ним військової служби, здійснювалася відповідно до вимог діючого законодавства та без порушень. Також відповідач вважає, що позивачем порушено строк звернення до суду, оскільки на момент виключення його зі списків військової частини, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, проте до суду з даним позовом звернувся через два роки після звільнення.

29 грудня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив у якій висловлена незгода з твердженнями відповідача. Позивач вказав, що нарахування індексації грошового забезпечення позивача повинно провадитися в період з 15 лютого 2015 року по 15 січня 2019 року із застосуванням базового місяця – січень 2008 року. Також позивачем подано клопотання про відшкодування витрат на послуги адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року вирішено відкрити провадження в адміністративній справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу за контрактом у військовій частині 3057 (м. Маріуполь) Національної гвардії України з 23 січня 2015 року по 15 січня 2019 року, що підтверджується довідкою відповідача від 1 грудня 2021 року №203 та не є спірним між сторонами.

Так, наказом командира військової частини 3057 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 15 січня 2019 року №9 припинено контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення: старшого солдата ОСОБА_1 , звільненого відповідно до ст. 26 ч. 5 п. 2 підпункту «й» Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" з військової служби наказом командира військової частини 3057 від 15 січня 2019 року №3 о/с в запас ЗС України без права носіння військової форми одягу, та направити його на військовий облік до Сумського МВК Сумської області, з 15 січня 2019 року.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 27 травня 2015 року.

На заяву позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 15 лютого 2015 року по 15 січня 2019 року, відповідач листом від 21 липня 2021 року №40/57/32-2457 повідомив про те, що нарахування та виплату у 2019-2016 роках індексації згідно чинного законодавства, у 2017 році кошти на виплату індексації не були передбачені кошторисом, у 2018 році було підвищено грошове забезпечення за рахунок збільшення посадового окладу, базовим місяцем став березень 2018 року, за період з 1 березня 2018 року по 29 травня 2021 року виплата індексації грошового забезпечення була проведена в повному обсязі.

Згідно з довідкою про розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 від 7 грудня 2021 року №1252, що надана Відповідачем на вимоги ухвали суду, нарахована сума індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по січень 2019 року складає 27707,15 грн., виплачено індексацію у розмірі 3746,13 грн., до виплати – 23961,02 грн.

При цьому, згідно з вказаною вище довідкою, з січня по березень 2015 року індексація не нарахована, у квітні 2015 року нараховано та виплачено – 64,55 грн., у травні 2015 року – 203,41 грн., у червні 2015 року – 401,94 грн., у липні 2015 року – 437,26 грн., у серпні 2015 року – 437,26 грн., у вересні 2015 року – 494,70 грн., у жовтні 2015 року – 494,70 грн., у листопаді 2015 року – 494,70 грн., у грудні 2015 року – 494,70 грн., у січні 2016 року нарахована сума - 523,64 грн., виплачено – 308,67 грн., до виплати – 214,97 грн., у лютому 2016 року нарахована - 523,64 грн., виплачено – (-308,67 грн.), до виплати – 823,31 грн., у березні 2016 року нарахована - 523,64 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 523,64 грн., у квітні 2016 року нарахована - 523,64 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 523,64 грн., у травні 2016 року нарахована - 551,00 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 551,00 грн., у червні 2016 року нарахована - 667,00 грн., виплачено – 59,45 грн., до виплати – 607.55 грн., у липні 2016 року нарахована - 667,00 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 667,00 грн., у серпні 2016 року нарахована - 732,25 грн., виплачено – 118,90 грн., до виплати – 613,35 грн., у вересні 2016 року нараховано - 732,25 грн., виплачено – 548,10 грн., до виплати – 184,15 грн., у жовтні 2016 року нараховано - 732,25 грн., виплачено – (-667,00 грн.), до виплати – 1399,25 грн., у листопаді 2016 року нараховано - 732,25 грн., виплачено – 59,45 грн., до виплати – 672,80 грн., у грудні 2016 року нараховано – 907,20 грн., виплачено – 75,20 грн., до виплати – 832,00 грн., у січні 2017 року нараховано – 907,20 грн., виплачено – 75,20 грн., до виплати – 832,00 грн., у лютому 2017 року нараховано – 907,20 грн., виплачено – (-75,20 грн.), до виплати – 982,40 грн., у березні 2017 року нараховано – 1001,60 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1001,60 грн., у квітні 2017 року нараховано – 1001,60 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1001,60 грн., у травні 2017 року нараховано – 1054,18 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1054,18 грн., у червні 2017 року нараховано – 1155,22 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1155,22 грн., у липні 2017 року нараховано – 1155,22 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1155,22 грн., у серпні 2017 року нараховано – 1155,22 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1155,22 грн., у вересні 2017 року нараховано – 1244,48 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1244,48 грн., у жовтні 2017 року нараховано – 1244,48 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1244,48 грн., у листопаді 2017 року нараховано – 1244,48 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1244,48 грн., у грудні 2017 року нараховано – 1244,48 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1244,48 грн., у січні 2018 року нараховано – 1244,48 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1244,48 грн., у лютому 2018 року нараховано – 1244,48 грн., виплачено – 0 грн., до виплати – 1244,48 грн., з березня 2018 року по листопад 2018 року нарахування та виплата індексації не здійснювалася, у грудні 2018 року нараховано – 71,08 грн., виплачено – 71,08 грн., до виплати – 0 грн., у січні 2019 року нараховано – 34,39 грн., виплачено – (-42,27 грн.), до виплати – 76,66 грн.

При цьому базовий місяць для нарахування індексації у період з квітня 2015 року по липень 2015 року є січень 2015 року, у період з серпня 2016 року по лютий 2018 року – грудень 2014 року, з березня 2018 року по січень 2019 року - березень 2018 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за вказаний період служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV"Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).

Відповідно до пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року в справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року в справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 у справі № 620/1892/19,від 05 лютого 2020 року в справі № 825/565/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Стосовно посилань відповідача на відсутність фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України щодо виплати індексації грошового забезпечення, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів.

Крім цього, відповідачем не надано суду доказів того, що на рахунках відповідачів були відсутні кошти для виплати індексації грошового забезпечення.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення строків виплати індексації, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Тобто, поняття грошового забезпечення в даній справі є аналогічним поняттю заробітної плати, тому суд погоджується з доводами позивача, що ним не пропущено строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Оскільки судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивача за період його служби нараховувалася та виплачена не в повному обсязі, що підтверджується довідкою відповідача від 7 грудня 2021 року №1252, суд вважає протиправною бездіяльність Військової частини 3057 яка полягає в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі.

При цьому суд погоджується з твердженнями відповідача, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача саме при нарахуванні таких сум.

Разом з тим, оскільки з матеріалів справи встановлено, що позивачу за період служби індексація нарахована та виплачена частково, суд, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з матеріалами справи, позивача прийнято на військову службу з січня 2015 року, тому при визначенні “базового” місяця для початку обчислення індексації застосуванню підлягає абзац 3 пункту 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Так, пунктом 10-2 Порядку № 1078 (в редакції чинній на час прийняття позивача на службу) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

На підставі пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Згідно з п.14 Порядку №1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09 грудня 2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 1 січня 2008 року та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Тобто, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача в даному випадку за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294, яка набрала чинності з 1 січня 2008 року та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.

При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправної бездіяльності військової частини щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати та виплатити зазначену індексацію за період з грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.

Стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по день звільнення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. – місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до абзаців першого – сьомого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком № 1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

При цьому, під підвищення доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Слід також зауважити, що Порядок № 1078 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 28 лютого 2018 року, яка набула чинності 15 березня 2018 року, не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20.

Матеріалами справи підтверджено, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача з березня 2018 року по листопад 2018 року не здійснювалася, при цьому, згідно матеріалів справи посадовий оклад позивача збільшився у березні 2018 року.

Таким чином, наявні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 15 січня 2019 року в повному обсязі.

Оскільки право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення порушено, тому воно підлягає захисту та відновленню в судовому порядку.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації, та зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з січня 2015 року по 15 січня 2019 року та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за вказаний період проходження військової служби із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, в період з 1 березня 2018 року по 15 січня 2019 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

При цьому, позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну індексацію грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, задоволенню не підлягає, оскільки вона не ґрунтується на нормах законодавства та суперечить порядку нарахування такої індексації грошового забезпечення, встановленому в Законі №1282-ХІІ та Порядку №1078.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання видати довідку з помісячним розрахунком індексації, суд зазначає, що така вимога є необґрунтованою, оскільки адміністративний позов не мотивований порушенням військовою частиною вимог законодавства про доступ до публічної інформації чи про звернення громадян.

Крім того, наявністю довідки про розмір індексації не відновляться порушені права позивача.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За подання даного позову позивачем судовий збір не сплачено, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

При цьому позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Так, положеннями частини 2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст.134 КАС України).

Частинами 4, 5, 6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як убачається з матеріалів справи, судові витрати складаються з витрат на правничу допомогу, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 9 листопада 2021 року, укладеного між позивачем та адвокатом Муратовою О.О., актом приймання-передачі послуг від 23 грудня 2021 року, дублікатом квитанції про сплату послуг адвоката.

Так, згідно з актом приймання-передачі послуг, наданих адвокатом, згідно з Договором про надання послуг від 9 листопада 2021 року, сума гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги складається з: надання консультації та обговорення умов договору – 600,00 грн., складання договору про правову допомогу – 200,00 грн., підготовка та складання позовної заяви – 3000,00 грн., підготовка та складання відповіді на відзив – 1200,00 грн.

При цьому, ураховуючи складність справи, обсяг наданих послуг адвокатом та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає співмірним розмір витрат на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн., що підлягають стягненню відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з грудня 2015 року по січень 2019 року.

Зобов`язати Військову частину 3057 Національної гвардії України (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, б. 186; код ЄДРПОУ: 23313948) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, за період з 1 березня 2018 року по 15 січня 2019 року - із урахуванням абзаців 4 та 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Військової частини 3057 Національної гвардії України (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, б. 186; код ЄДРПОУ: 23313948) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв