Рішення № 103252080, 24.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Справа№200/12590/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.08.2021 року про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 зарахувавши до страхового стажу 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайної Півночі з першого звернення за призначенням 02.10.2020 року та донарахувати не отриману пенсію в період з 02.10.2020 року по 08.06.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 зарахувавши до страхового стажу 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайньої Півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у ОРС № 2 ПО “Уренгойгаздобування” та визначити дату призначення пенсії з дати першого звернення за призначенням пенсії з дати першого звернення за призначенням пенсії – 02.10.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 не отриману пенсію в період з 02.10.2020 року по 08.06.2021 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.08.2021 року про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 зарахувавши до страхового стажу 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайної Півночі з першого звернення за призначенням 02.10.2020 року та донарахувати не отриману пенсію в період з 02.10.2020 року по 08.06.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 зарахувавши до страхового стажу 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайньої Півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у ОРС № 2 ПО “Уренгойгаздобування” та визначити дату призначення пенсії з дати першого звернення за призначенням пенсії з дати першого звернення за призначенням пенсії – 02.10.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 не отриману пенсію в період з 02.10.2020 року по 08.06.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.10.2020 року звернулась до Слов`янського ОУПФУ Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням № 223 від 05.10.2020 року їй було відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач звертає увагу на те, що відсутність страхового стажу виникла, у зв`язку з ти, що в базі даних про державне пенсійне страхування, щодо внесення нею страхових внесків на державне пенсійне страхування відсутні відомості про внесення таких внесків за період 20.01.2015 року по 02.03.2016 року. Позивач зазначає, що на її звернення Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило, що при складанні договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, Слов`яське ДПІ ГУ ДПС в Донецькій області помилково уклало з нею договір на страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, у зв`язку з чим сплачені нею страхові виплати перераховувались за іншим призначенням. Позивач наголошує, що після виправлення ДПС України помилки вона 26.05.2021 року звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, та з 26.05.2021 року їй призначено пенсію за віком, та визначено, що її страховий стаж складає 26 років 02 місяці 23 дні.

Однак позивач не погоджується з зазначеним розрахунком стажу, та вказує, що відповідач безпідставно додатково не зарахував до її стаж 2 роки 3 місяці за період роботи в районах роботи на Крайньої Півночі, а саме на підприємстві в ОРС № 2 ПО «Уренгойгазвидобуток» з 29.04.1986 ороку по 02.03.1992 року, у зв`язку з чим позивач звернулась за перерахунок пенсії, однак рішенням від 28.08.2021 року відмовив в такому перерахунку пенсії. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним.

Також, позивач вказує, що відповідач безпідставно не призначив їй пенсію з 02.10.2020 року, тобто з моменту набуття права на призначення пенсії.

З огляду на зазначені обставини, позивач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 13 грудня 2021 року.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

02.10.2020 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії, однак у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу визначеного ст. 26 Закону № 1058, Слов`янським ОУПФУ Донецької області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 223 від 05.10.2020 року. Відповідач вказує, що після внесення відповідних змін до системи персоніфікованого обліку 26.05.2021 року позивачу призначено пенсії за віком та визначено, що її страховий стаж складає 27 років 05 місяців 23 дні.

Стосовно зарахування до страхового стажу періоду роботи в районах Крайньої Півночі, відповідач вказав, що згідно Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з 01.03.1960 року періоди роботи в районах Крайньої Півночі зараховуються до стажу у полуторному розмірі за умови укладання за умови укладання працівниками трудових договорів. Пільгове обчислення стажу роботи розповсюджувалось на працівників, які уклали трудові договори щодо роботи у районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, терміном не менше 3 років. Відповідач зазначає, що оскільки, у наданій довідці відсутня інформація про укладання трудових угод, період роботи з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року враховано до страхового стажу позивача на загальних підставах.

Щодо розгляду заяви позивача за результатами якої надано лист – відповідь № 11449-12108/М-15/8-05/21, відповідач вказав, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, оскільки за перерахунком пенсії позивач до управління із заявою встановленого зразка не звертався, а відтак управління не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.

Також відповідач вказав, що питання донарахування та виплати пенсії позивачу є дискреційними повноваження управління та відповідно суд не може втручатися у їх права та обов`язки приймаючи рішення у справі.

З огляду на зазначені обставини, відповідач вважає, що діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкладено підготовче засідання на 11 січня 2022 року, у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року відкладено підготовче засідання на 18 січня 2022 року з метою отримання додаткових пояснень від представника відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач та представник відповідача не заперечували проти розгляду справи по суті в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 8).

Судом встановлено, що позивач 02.10.2020 року звернулась через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 93).

Рішенням Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 223 від 05.10.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком, через відсутність необхідного страхового стажу визначеного ст. 26 Закону № 1058 (а.с. 19).

09.12.2020 року ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою про призначення пенсії за віком, однак, рішення № 333 Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.12.2020 року їй відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу (а.с. 74, 92).

26.05.2021 року позивач втретє звернулась за призначенням пенсії та через вебпортал Пенсійного фонду направила анкету застрахованої особи для внесення даних в Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообюов`язкового державного соціального страхування для автоматичного призначення пенсії (а.с. 59).

Згідно протоколу про призначення пенсії встановлено, що ОСОБА_1 з 26.05.2021 року призначено пенсію за віком, страховий стаж позивача складав 27 років 5 місяців 23 дні (а.с. 65).

16.06.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до якої просила додатково зарахувати 2 роки 3 місяці до страхового стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі на підприємстві ОРС № 2 ПО «Уренгойгазвидобуток» з 29.04.1986 року по 02.03.1992 року (а.с. 38-39).

Листом від 28.08.2021 року № 11449-12108/М-15/8-0500/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що згідно зі ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з 01.03.1960 року періоди роботи в районах Крайньої Півночі зараховуються до стажу у полуторному розмірі за умови укладання за умови укладання працівниками трудових договорів. Пільгове обчислення стажу роботи розповсюджувалось на працівників, які уклали трудові договори щодо роботи у районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, терміном не менше 3 років. Оскільки, у наданій довідці відсутня інформація про укладання трудових угод, період роботи з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року враховано до страхового стажу на загальних підставах (а.с. 9)..

Позивач не погодившись з діями відповідача щодо не зарахування додаткового до його страхового стажу 2 роки 3 місяці за періоди роботи в районнах Крайньої Півночі та відмовою у перерахунку пенсії, звернулась до суду за даним позовом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 Порядку №637 визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграфу «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку №637 доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

З огляду на системний аналіз вказаних положень, суд дійшов висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:

1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;

2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Отже, для обчислення пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Таким чином, достатньо одного із перерахованих документів для підтвердження пільгового стажу, а не їх сукупності.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 22.02.2021 у справі № 266/258/16-а, від 18.06.2020 у справі № 537/1415/17, від 18.06.2020 у справі № 140/1319/16-а, від 10.09.2019 у справі № 348/2208/16-а, які враховуються судом при вирішенні даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 позивач працював в період:

- з 24.09.1986 року по 02.03.1986 року працювала в ОРС № 12 «УГД» в подальшому перейменоване у ОРС № 12 ПО «Уренгойгаздобування» (а.с.10-14).

Окрім того, зазначені відомості про періоди роботи позивача з 24.09.1986 року по 02.03.1986 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, підтверджуються довідкою уточнюючою спеціальний стаж, що дає право на пенсію у відповідності зі ст. 32 п. 1 пп 6 Закону «Про страхові пенсії» від 30.04.2020 року № 309 та про заробітну плату від 24.03.2020 року ; 246, видані ТОВ «АПСИБГАЗТОРГ», що також містяться в матеріалах даної адміністративної справи та матеріалах пенсійної справи позивача (а.с. 15, 16).

У пункті 2 Розділу І Інструкції №530/П-28 зазначено, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Спору, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.

Також суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо того, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі після 01 січня 1991 року зараховуються лише в одинарному розмірі, зважаючи на наступне.

Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992 року, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Частиною 2 ст.6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.

Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.

Суд звертає увагу, що Закон РРСФР "Про державні пенсії в РРСФР" від 20.11.1990 року №340-І, абзацом 7 частини 1 статті 94 якого було передбачено, що при підрахунку трудового стажу обчислюються в пільговому порядку періоди роботи (служби) у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі - в півтора кратному розмірі. При цьому обчислення стажу відбувається незалежно від наявності строкового трудового договору.

Як випливає з Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, що набула чинності 14.01.1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відтак, стаж роботи позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбулась трудова діяльність. Оскільки таке обчислення здійснювалось в пільговому порядку (в полуторному розмірі), тому період роботи в районах Крайньої Півночі після 01.01.1991 також має бути зарахований у пільговому обчисленні.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, підтверджується записами в трудовій книжці, а також відповідними довідками, відмова відповідача у зарахуванні періоду роботи позивача з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у відповідній місцевості до стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) з підстав того, що надані позивачем документи не підтверджують факту укладання з ним строкових трудових договорів, є протиправною.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.08.2021 року по відмову в призначенні пенсії, суд зазначає, рішення відповідач про відмову в перерахунку пенсії не приймав, а надав лист від 28.08.2021 року №11449-12108/М-15/8-0500/21, відповідно до якого зазначив про відсутність підстав для здійснення перерахунку, у зв`язку з відсутністю інформацію у наданих довідка про укладання трудового договору.

З огляду на зазначене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайньої Півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у ОРС № 2 ПО «Уренгойгаздобування».

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими, ч. 2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, зарахувавши до страхового стажу позивача 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайньої Півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Стосовно вимоги позивача визначити дату призначення пенсії з дати першого озернення за призначенням пенсії, тобто з 02.10.2020 року. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернулась за призначенням пенсії за віком 02.10.2020 року, однак їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного страхового стажу визначеного статтею 26 Закону № 1058, про що прийнято рішення № 233 від 05.10.2020 року про відмову в призначенні пенсії.

09.12.2020 року позивач повторно звернулась за призначенням пенсії, однак рішенням № 333 від 10.12.2020 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.

Вказані рішення від 05.10.2020 року № 223 та від 10.12.2020 року № 333 позивачем у судовому або адміністративному порядку не оскаржувались.

Суд звертає увагу на те, що стаття 45 визначає, що пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу, проте, у разі відсутності необхідного страхового стажу позивач має право надати додаткові документи на підтвердження наявності необхідного страхового стажу протягом трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи 03.12.2020 року позивач досягла необхідного віку для призначення пенсії за віком, однак у зв`язку з відсутність страхового стажу їй було відмовлено в призначені пенсії.

Судом встановлено, що позивач протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку додаткових доказів до Слов`янського ОУПФУ не надавала, а звернулась з заявою про призначення пенсії лише 26.05.2021 року, тобто після спливу визначеного законодавством строку для надання додаткових доказів, у зв`язку з чим суд приходить висновку, що позивачу правомірно призначено пенсію за віком з 26.05.2021 року, тобто з дати її звернення.

При цьому суд зазначає, що відповідачем при призначенні пенсії з 26.05.2021 року помилково не враховано до страхового стажу додатково 2 роки 3 місяці роботи позивача у районах Крайньої Півночі, у зв`язку з чим суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 26.05.2021 року із зарахування до страхового стажу позивача 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайньої Півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у ОРС № 2 ПО «Уренгойгаздобування».

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з 02.10.2020 року задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області донарахувати та виплатити пенсію за період з 02.10.2020 року по 08.06.2021 року, суд зазначає, що у період з 02.10.2020 року по 26.05.2021 року позивач не мала право на призначення пенсії, через відсутність необхідного страхового стажу про що суд наголошував вище.

При цьому, суд зазначає, що з 26.05.2021 року позивачу призначено пенсію в розмірі 1769 року, та не надано доказів того, що з моменту призначення пенсії позивач не отримує надлежні їй виплати.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача проте, повноваження щодо виплати пенсії є дискреційними повноваженням відповідача, та суд не має право втручатися в їх діяльність.

Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд приходить висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про негайне виконання судового рішення в межах виплати суми недоотриманої пенсії за один місяць, оскільки перерахунок пенсії позивачу не проведений.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування додатково до страхового стажу ОСОБА_1 2 роки 3 місяці за періоди роботи в районах Крайньої півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у ОРС № 2 ПО «Уренгойгаздобування», зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 26.05.2021 року із зарахування до страхового стажу додатково 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайньої Півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у ОРС № 2 ПО «Уренгойгаздобування».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд приходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 453,97 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.08.2021 року про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 зарахувавши до страхового стажу 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайної Півночі з першого звернення за призначенням 02.10.2020 року та донарахувати не отриману пенсію в період з 02.10.2020 року по 08.06.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 зарахувавши до страхового стажу 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайньої Півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у ОРС № 2 ПО “Уренгойгаздобування” та визначити дату призначення пенсії з дати першого звернення за призначенням пенсії з дати першого звернення за призначенням пенсії – 02.10.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 не отриману пенсію в період з 02.10.2020 року по 08.06.2021 року – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування додатково до страхового стажу ОСОБА_1 2 роки 3 місяці за періоди роботи в районах Крайньої півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у ОРС № 2 ПО «Уренгойгаздобування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 26.05.2021 року із зарахування до страхового стажу додатково 2 роки 3 місяці за період роботи в районах Крайньої Півночі з 24.09.1986 року по 02.03.1992 року у ОРС № 2 ПО «Уренгойгаздобування».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 453 (чотириста п`ятдесят три) гривні 97 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 24 січня 2022 року.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська