Рішення № 103252021, 20.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Справа№200/10711/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., за участі секретаря судового засідання Загнібеда Е.О.,

представника позивача – Наумова К. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, до ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу,

встановив:

20.08.2021 Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187), позивач, звернуся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) у розмірі 62861,36 грн.

25.08.2021 судом направлений запит до Управління з оформлення паспортних документів та відділу реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання відповідача.

25.08.2021 Управління з оформлення паспортних документів та відділу реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради надало відповідь на запит, в якій зазначило, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 28.12.2005 по теперішній час.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строк надання заяв по суті, витребувано визначені судом документи.

На ім`я відповідача рекомендованим листом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 25.08.2021. У зв`язку з неотриманням відповідачем листа, він повернувся на адресу суду. В зв`язку з чим судом опубліковано на офіційному сайті суду ухвалу про відкриття провадження у справі № 200/10711/21 від 25.08.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2021 призначено судове засідання у справі з повідомленням (викликом) сторін на 23.11.2021.

На ім`я відповідача рекомендованим листом направлено копію ухвали про призначення судового засідання від 20.10.2021. У зв`язку з неотриманням відповідачем листа, він повернувся на адресу суду. В зв`язку з чим судом опубліковано на офіційному сайті суду ухвалу про призначення судового засідання у справі № 200/10711/21 від 20.10.2021.

29.10.2021 позивач надав до суду витребувані докази по справі.

21.12.2021 ухвалою суду відкладено розгляд справи на 20.01.2022.

24.12.2021 представник відповідача надав пояснення по справі в яких стверджує, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як для землекористувача є орендна плата.

31.12.2021 позивач надав до суду відповідь на пояснення відповідача, в якій заперечував проти доводів відповідача та просив стягнути суму боргу в повному обсязі.

04.01.2022 представник відповідача надав письмові пояснення по справі в яких зазначив, що факт нарахування земельного податку відповідачу є незаконним, його сума – необґрунтованою та непідтвердженою належними та допустимими доказами.

20.01.2022 представник позивача у судове засідання з`явився. Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Разом з тим, 19.01.2022 представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших заяв і клопотань від сторін до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг, раніше не заявлений до суду, у розмірі 62861,36 грн., а саме:

земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) у розмірі 62861,36 грн.

До теперішнього часу вищевказана сума податкового боргу відповідачем не сплачена, в зв`язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути зазначену суму.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

ОСОБА_1 має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

Фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг із сплати земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) у розмірі 62861,36 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 належить об`єкт нежитлової нерухомості готельний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною площею 4443,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

27.07.2020 Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №209646-5433-0519, яким визначено суму податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) за 2020 рік в сумі 62861,36 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте 01.10.2020 зазначене поштове відправлення повернуто на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті.

10.12.2020 Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкову вимогу форми «Ф» №37136-13, яким визначено суму податкового боргу в розмірі 62861,36 грн.

Зазначена податкова вимога направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте 18.01.2021 зазначене поштове відправлення повернуто на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті.

Вказані заходи не призвели до сплати податкового боргу.

Інтегрованою карткою платника податків підтверджується наявність боргу із земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) станом на 31.12.2020 у сумі 62861,36 грн.

Податковий борг станом на день розгляду справи не сплачений.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Конституції України зазначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі – ПК України) контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами статті 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами підпункту 19-1.1.22, підпункту 19-1.34 пункту 19-1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

За приписами пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №209646-5433-0519 від 27.07.2020, вважається належно врученим відповідачу.

Станом на день судового розгляду строк сплати визначеної у податковому повідомленні-рішенні суми податкового боргу сплинув, докази його оскарження або сплати визначеного ним зобов`язання в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до приписів пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки відповідачем не було погашено суми грошового зобов`язання, тому в силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ці суми набули статусу податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вимог законодавства несплачений платником податків податковий борг підлягає стягненню з такого платника.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №807/495/17, де Суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (частина перша статті 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15.12.2017, а натепер аналогічні положення містить частина друга статті 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкового повідомлення – рішення та податкової вимоги, які не оскаржено відповідачем.

Разом з тим, суд відхиляє та не враховує пояснення представника відповідача, оскільки доводи останнього зводяться до незгоди із податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2020 №209646-5433-0519, на підставі якого позивач просить стягнути кошти, оскільки не стосуються предмету доказування у даній справі.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 251, 255, 257-262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) у розмірі 62861 (шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 36 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 20.01.2022.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.01.2022.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна