Рішення № 103252016, 10.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року Справа№200/11765/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2021 № 2600-0209-8/118467 та зобов`язання вчинити певні дії –

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2021 № 2600-0209-8/118467 та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем відмовлено їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Так, при розгляді заяви позивачки, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не було враховано період її роботи з 04.07.1991 по 06.07.1997, оскільки довідка, що підтверджує пільговий характер праці, видана на тимчасово окупованій території. На переконання позивачки, в її трудовій книжці містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займані посади і період виконуваної роботи для врахування такого стажу роботи.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 в позовній заяві просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 22.07.2021 № 2600-0209-8/118467;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з 04 липня 1991 року по 06 липня 1997 року, підтверджений довідкою відокремленого підрозділу «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» від 02.06.2014 № 432-01;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.07.2021 № 3091, зарахувавши ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком № 1 період її роботи з 04 липня 1991 року по 06 липня 1997 року гірничим нормувальником дільничним у відокремленого підрозділу «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля», прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано відзив на позовну заяву. Так, в обґрунтування незгоди представник пенсійного органу зазначає, що згідно поданих ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», документів про стаж (довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, трудова книжка, диплом, пільгові документи), а також даних персоніфікованого обліку, загальний страховий стаж позивачки складає 27 років 7 місяців 13 днів, пільговий стаж не враховано.

При цьому, надана позивачкою пільгова довідка № 432-01 від 02.06.2014, управлінням не зарахована, так як зазначена довідка видана на тимчасово окупованій території України.

З огляду на вказане, листом від 22.07.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було повідомлено ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як на дату звернення, а саме 17.07.2021 остання не мала необхідного пільгового стажу.

Враховуючи вищевикладене, представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 15.09.2021 Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2021 № 2600-0209-8/118467 та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи суд вирішив проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

10 листопада 2021 року суд виніс ухвалу, якою витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві копію пенсійної справи ОСОБА_1 . Розгляд адміністративної справи визначив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 11 год 30 хв 01.12.2021. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.

Ухвалою від 01.12.2021 суд закрив підготовче провадження по даній справі та призначив розгляд справи по суті на 14-00 год. 20.12.2021.

Ухвалою від 20.12.2021 суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Відклав судове засідання по адміністративній справі до 10 год 00 хв 10.01.2022.

На судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явились.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорта громадянки України серії НОМЕР_2 та копією картки платника податків (а.с.12-17).

Судом встановлено, що у періоди, зокрема, з 04 липня 1991 року по 06 липня 1997 року позивачка працювала на посаді, що передбачена Списком № 1. Про вказане свідчать копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 27.06.1990 (а.с.23-34).

Крім того, довідкою Відокремленого підрозділу «Шахта імені В.М. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» від 02.06.2014 № 432-01 також підтверджено, що у вищевказаний період позивачка працювала на посаді, що передбачена Списком № 1 (а.с.40)

14 липня 2021 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії (а.с.18-22).

Судом встановлено, що 21 липня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області було розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.07.2021 за принципом екстериторіальності та винесено рішення № 262640003127.

Листом від 22.07.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було повідомлено ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як на дату звернення, а саме 14.07.2021 остання не мала необхідного пільгового стажу. Крім того, у вказаному листі зазначено, що довідка від 02.06.2014 № 432-01 не була врахована під час розгляду документів позивачки, оскільки видана на тимчасово окупованій території України (а.с. 62-63).

Не погоджуючись із не зарахуванням до пільгового спірного періоду роботи, а також із відмовою у призначенні пенсії, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивачка, у період з 04.07.1991 по 06.07.1997 (які не зараховані позивачці до пільгового стажу) працювала повний робочий день на посадах, які віднесені до Списку № 1 - є записи в її трудовій книжці.

Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

При цьому, до пільгового стажу позивачки відповідачами протиправно не зараховано періоди роботи з 04.07.1991 по 06.07.1997, оскільки судом встановлено, що трудова книжка позивачки містить всі записи про роботу позивачки в перелічені спірні періоди на посадах, які віднесені до Списку № 1.

З огляду на наведене, посилання відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на не надання довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи, які передбачені п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 та які на території, що підконтрольна українській владі, суперечить приписам чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що за вимогами чинного законодавства, відсутність можливості здійснення перевірки обґрунтованості видачі наданих документів не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Також, підстав вважати надані документи недостовірними, відповідачем не наведено.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивачка опинилась в ситуації, що відповідно позбавляє її можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Таким чином, суд вважає, що неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано довідки, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу при призначенні пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачами протиправно відмовлено позивачці у врахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу, а тому, як наслідок, є протиправною відмова у призначенні пенсії.

Водночас, суд вважає за необхідне змінити спосіб захисту порушеного права позивачки.

Так, на переконання суду, лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.07.2021 № 2600-0209-8/118467 не є індивідуальним актом, а носить лише інформаційних характер. Отже, вказаний акт не підлягає скасуванню, адже останній не породжує правових наслідків для позивачки.

Суд зазначає, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області було розглянуто заяву позивачки про призначення пенсії за принципом екстериторіальності.

Так, відповідно до п.4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначено: … Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Саме на підставі вказаних положень, автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви ОСОБА_1 здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

У зв`язку з тим, що саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 21.07.2021 № 262640003127 породжує правові наслідки для ОСОБА_1 , тому вказане рішення підлягає скасуванню, адже ґрунтується на не зарахуванні спірних періодів.

У зв`язку з тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 21.07.2021 № 262640003127 про відмову у призначенні пенсії підлягає визнанню протиправним та скасуванню, суд вважає за необхідне зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (як орган, який розглядав заяву позивачки та відмовив у призначенні пенсії) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.07.2021, зарахувавши позивачці до пільгового стажу роботи за списком № 1 період її роботи з 04 липня 1991 року по 06 липня 1997 року гірничим нормувальником дільничним у відокремленому підрозділі «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Втім суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача врахувати до спеціального (пільгового) стажу період роботи з 04 липня 1991 року по 06 липня 1997 року, підтверджений довідкою відокремленого підрозділу «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» від 02.06.2014 № 432-01, оскільки по-перше вказана вимога дублює вищевказану, а саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки із врахуванням спірного періоду, а по-друге саме трудова книжка є належним підтвердженням факту роботи позивачки у спірний період та не потребує додаткового підтвердження уточнюючою довідкою.

Отже, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2021 № 2600-0209-8/118467 та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 2 724, 00 грн, що підтверджується квитанцією від 31.08.2021 № 31 (а.с. 9).

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 1 816, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, як органу, який розглядав заяву позивачки та відмовив у призначенні пенсії, на користь позивачки.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 293, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, Україна, 04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Короленка, будинок 7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2021 № 2600-0209-8/118467 та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області «Про відмову у призначенні пенсії» від 21.07.2021 № 262640003127, яке винесено відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.07.2021, зарахувавши ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком № 1 період її роботи з 04 липня 1991 року по 06 липня 1997 року гірничим нормувальником дільничним у відокремленого підрозділу «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті заявлених позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 816, 00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).

Повний текст рішення складено 20.01.2022.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб