Рішення № 103251962, 30.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року Справа№200/9789/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою від 05.04.2021 №578 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно ч.3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте в призначенні пенсії було відмовлено.

Позивач наголошує, що відповідачем порушено право позивача на отримання пенсійних виплат належного розміру та просить суд:

визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №55 від 12.04.2021 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ - 13486010) повторно розглянути заяву від 05 квітня 2021 року №578 про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 із зарахуванням до страхового та пільгового стажу період роботи з 10.08.1982 р. по 13.10.1982р.; до пільгового стажу роботи періодів з 01.06.1981 р. по 28.10.1981р., з 22.03.1982 р. по 30.04.1982 року, з 19.03.1985р. по 06.08.1985р., з 10.09.1985 р. по 01.10.1986р. з дати подання заяви, тобто з 05.04.2021 року.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на безпідставність позиції ОСОБА_1 та зазначив, що спірні періоди не були взяті до уваги при призначенні пенсії в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.08.2021 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до прийняття рішення по суті. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі.

Ухвалою суду від 28.09.2021 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області відзив на позов. Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

29.11.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії до розгляду по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача із заявою від 05.04.2021 №578 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно ч.3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно трудової книжки НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) позивач працював:

з 01.06.1981 р. по 28.10.1981р. в якості прохідника з повним робочим днем в шахті на ШУ «Октябрьське» ПО «Донецьквугілля»;

з 22.03.1982 р. по 30.04.1982р. - в якості гірноробочого по ремонту гірничих виробіток підземний на ШУ «Орджонікідзе» ПО «Макіїввугілля»;

з 10.08.1982 р. по 13.10.1982р. - в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем на «шахті ім. В.М.Бажанова» ПО «Макіїввугілля»;

з 19.03.1985р. по 06.08.1985р. - в якості гірноробочого очисного вибою підземного з повним робочим днем в шахті, на ШУ «Октябрьське» ПО «Донецьквугілля»;

з 10.09.1985 р. по 01.10.1986р. - в якості прохідника з повним робочим днем в шахті, на шахті ім. А.Ф. Засядько.

Згідно довідки від 20.04.2021 року № 01-198 позивач з 10.08.1982 року по 13.10.1982 року працював повний робочій день на підземних роботах на дільниці з добутку вугілля № 4 дільниці КТ за професією гірничий майстер підземний, що передбачено постановою № 1173 від 22.08.1956 року. Вказана довідка видана на непідконтрольній території.

Рішенням відповідача № 55 від 12.04.2021 року відмовлено призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, до страхового та пільгового стажу роботи не зараховані наступні періоди: з 01.06.1981 р. по 28.10.1981р. - в якості прохідника з повним робочим днем в шахті на ШУ «Октябрьське» ПО «Донецьквугілля»; з 22.03.1982 р. по 30.04.1982р. - в якості гірноробочого по ремонту гірничих виробіток підземний на ШУ «Орджонікідзе» ПО «Макіїввугілля»; з 10.08.1982 р. по 13.10.1982р. - в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем на «шахті ім. В.М.Бажанова» ПО «Макіїввугілля»; з 19.03.1985р. по 06.08.1985р. - в якості гірноробочого очисного вибою підземного з повним робочим днем в шахті на ШУ «Октябрьське» ПО «Донецьквугілля»; з 10.09.1985 р. по 01.10.1986р. - в якості прохідника з повним робочим днем в шахті, на шахті ім. А.Ф. Засядько.

В якості підстави для неврахування вказаних періодів зазначено, що період роботи на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем на «шахті ім. В.М.Бажанова» ПО «Макіїввугілля» з 10.08.1982 р. по 13.10.1982р. не було зараховано у страховий та пільговий стаж у зв`язку з відсутністю у трудовій книоюці номера наказу та дати звільнення з роботи та ненаданням уточнюючої довідки. Періоди з 01.06.1981 р. по 28.10.1981р., з 22.03.1982 р. по 30.04.1982р., з 19.03.1985р. по 06.08.1985р., з 10.09.1985 р. по 01.10.1986р. не зараховані через ненадання позивачем уточнюючих довідок та відсутністю інформації про «СПЕЦСТАЖ».

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення пенсійного віку та за наявності страхового стажу не менше 27 років.

Згідно із частинами першою, другою статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно з ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній” у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Тобто, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Як вже було вказано вище, позивач, згідно трудової книжки позивач працював: з 01.06.1981 р. по 28.10.1981р. в якості прохідника з повним робочим днем в шахті на ШУ «Октябрьське» ПО «Донецьквугілля»; з 22.03.1982 р. по 30.04.1982р. - в якості гірноробочого по ремонту гірничих виробіток підземний на ШУ «Орджонікідзе» ПО «Макіїввугілля»; з 19.03.1985р. по 06.08.1985р. - в якості гірноробочого очисного вибою підземного з повним робочим днем в шахті, на ШУ «Октябрьське» ПО «Донецьквугілля»; з 10.09.1985 р. по 01.10.1986р. - в якості прохідника з повним робочим днем в шахті, на шахті ім. А.Ф. Засядько.

Відповідно суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначених періодів в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок.

Таким чином періоди роботи з 01.06.1981 р. по 28.10.1981р., з 22.03.1982 р. по 30.04.1982р., з 19.03.1985р. по 06.08.1985р., з 10.09.1985 р. по 01.10.1986р. підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача.

Щодо періоду роботи позивача в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем на «шахті ім. В.М.Бажанова» ПО «Макіїввугілля» з 10.08.1982 р. по 13.10.1982р. в підтвердження якого була надана довідка від 20.0.42021 року № 01-198, яка видана на тимчасово непідконтрольній території.

Як вже було зазначено вище, згідно довідки від 20.04.2021 року № 01-198 позивач з 10.08.1982 року по 13.10.1982 року працював повний робочій день на підземних роботах на дільниці з добутку вугілля № 4 дільниці КТ за професією гірничий майстер підземний, що передбачено постановою № 1173 від 22.08.1956 року. Вказана довідка видана на непідконтрольній території.

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів”, у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах “Лоізіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), “Кіпр проти Туреччини” (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: “Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать”.

Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що можливо застосувати названі загальні принципи (“Намібійські винятки”), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

Відтак період роботи позивача в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем на «шахті ім. В.М.Бажанова» ПО «Макіїввугілля» з 10.08.1982 р. по 13.10.1982р. підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи.

Згідно з п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 (далі Інструкція №58) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно із п.2.4. зазначеної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як встановлено, п. 2.14 Інструкції, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням такого стажу.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового та пільгового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Окрім цього суд наголошує, що робітник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки.

Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, суд приходить висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до загального страхового та пільгового стажу період роботи з 10.08.1982 року по 13.10.1982 року.

Щодо посилання відповідача на відсутність даних про «СПЕЦСТАЖ» суд зазначає, що такі посилання в достатній мірі спростовуються вищевказаними висновками, які вказують на достатні відомості в трудовій книжці.

Таким чином суд приходить до висновку про визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №55 від 12.04.2021 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ - 13486010) повторно розглянути заяву від 05 квітня 2021 року №578 про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 із зарахуванням до страхового та пільгового стажу період роботи з 10.08.1982 р. по 13.10.1982р.; до пільгового стажу роботи періодів з 01.06.1981 р. по 28.10.1981р., з 22.03.1982 р. по 30.04.1982 року, з 19.03.1985р. по 06.08.1985р., з 10.09.1985 р. по 01.10.1986р. з дати подання заяви, тобто з 05.04.2021 року.

Задовольняючи позовні вимоги у вказаний спосіб суд вважає його достатнім для повного та всебічного захисту прав позивача.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №55 від 12.04.2021 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ - 13486010) повторно розглянути заяву від 05 квітня 2021 року №578 про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 із зарахуванням до страхового та пільгового стажу період роботи з 10.08.1982 р. по 13.10.1982р.; до пільгового стажу роботи періодів з 01.06.1981 р. по 28.10.1981р., з 22.03.1982 р. по 30.04.1982 року, з 19.03.1985р. по 06.08.1985р., з 10.09.1985 р. по 01.10.1986р. з дати подання заяви, тобто з 05.04.2021 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 908 (дев*ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка