Рішення № 103251772, 10.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року Справа№200/1645/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 381 від 10.12.2020 та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 381 від 10.12.2020 та зобов`язання вчинити певні дії (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що досягнувши 50-річного віку вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788) в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі – Закон № 213).

Проте відповідач відмовив їй у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку (55 років), посилаючись на п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон № 2148). На переконання ОСОБА_1 рішення відповідача № 381 від 10.12.2020 є протиправним, оскільки порушує її конституційне право на пенсію.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом, відповідно до якого просила суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 381 від 10.12.2020;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 22.07.2020 № 6372 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду.

Представником Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області надано відзив на позовну заяву. Так, в обґрунтування правомірності своїх дій пенсійний орган виходить з того, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 32 роки 06 місяців 10 днів, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 – 31 рік 1 місяць 21 день.

Щодо призначення пенсії на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 в редакції, яка діяла до ухвалення Закону № 213, відповідач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин статті 114 Закону № 1058 та зауважує, що позивачка буде мати право на призначення пенсії на пільгових умовах по досягненню 55 років.

На підставі вищезазначеного та у зв`язку з недосягненням позивачкою на дату звернення пенсійного віку – 55 років, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області 10 грудня 2020 року ухвалено рішення № 381 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

З огляду на вищевказане, відповідач просив суд відмовити у задоволення позову.

Ухвалою від 22.02.2021 Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 381 від 10.12.2020 та зобов`язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі. Розгляд адміністративної справи визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 19 квітня 2021 року суд задовольнив клопотання представника управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про зупинення провадження у справі. Зупинив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 381 від 10.12.2020 та зобов`язання вчинити певні дії – до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20.

31 травня 2021 року суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивачки про поновлення провадження у справі.

Водночас, ухвалою від 02.12.2021 суд задовольнив клопотання представника позивачки про поновлення провадження у справі. Поновив провадження у адміністративній справі № 200/1645/21-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 381 від 10.12.2020 та зобов`язання вчинити певні дії. Замінив відповідача у справі, а саме Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області копію пенсійної справи ОСОБА_1 . Розгляд адміністративної справи визначив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 13 год 00 хв 20.12.2021. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.

20 грудня 2021 року суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі та призначив судовий розгляд по суті на 10 годину 30 хвилин 10 січня 2022 року, про що виніс відповідну ухвалу.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Позивачка, її представник та представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_1 (а.с.7-9).

Суд зазначає, що 22 липня 2020 року позивачка звернулась до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області з заявою № 6372 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с.55-56).

Однак рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 24.07.2020 року № 224 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.

Проте рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2020 по справі № 200/8222/20-а суд задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання повторно розглянути заяву. Визнав протиправним та скасував рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 224 від 24.07.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язав управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2020 року № 6372 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків суду (а.с.10-16).

Суд зауважує, що під час повторного розгляду заяви позивачки управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 10.12.2020 № 381 через недосягнення заявницею 55 річного віку (а.с.17-18).

При цьому пенсійний орган виходив з того, що стаж роботи позивачки на пільгових умовах за Списком № 2 складає 31 рік 1 місяць 21 день, при загальному стажі роботи 32 роки 06 місяців 10 днів.

Вважаючи протиправним рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

До спірних правовідносин суд застосовує норми матеріального права з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного суду від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148, що доповнив Закон № 1058 розділом XIV-1, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами ст. 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13 Закону № 1788 вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14 пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Згідно з п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення рішення (п. 2 резолютивної частини рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 – з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058.

Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи пенсійного органу про те, що відповідно до ст. 5 Закону № 1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Закон № 1788 був прийнятий раніше за Закон № 1058.

Велика Палата Верховного Суду також не погодилась з посиланням пенсійного органу на абзац другий пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, відповідно до якого положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148 мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку пенсійного органу, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону № 1788 відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону № 1788 всі інші положення, чого зроблено не було.

З огляду на викладене, рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 10 грудня 2020 року № 381 «Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788, оскільки на час звернення за призначенням пенсії вона досягла 50-річного віку та набула необхідний страховий і пільговий стаж.

Керуючись ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне змінити спосіб захисту порушеного права позивачки.

Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 22.07.2020 (з дати звернення позивачки за призначенням пенсії) на підставі п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, яка діяла до ухвалення Закону № 213.

Застосовуючи цей спосіб захисту порушеного права, суд виходить з того, що судовий захист має бути ефективним, зокрема виключати повторне звернення до суду.

Крім того, саме такий спосіб захисту порушеного права застосований Верховним Судом за наслідками розгляду зразкової справи.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 381 від 10.12.2020 та зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, при зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн, відповідно до квитанції від 15.02.2021 (а.с.24).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що позовні вимоги зумовлені протиправними діями відповідача, які виразились у відмові позивачці у призначенні пенсії, суд вважає за можливе покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витрати позивачки зі сплати судового збору у розмірі 908, 00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним та скасування рішення № 381 від 10.12.2020 та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 10 грудня 2020 року № 381 «Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яке винесено відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 22 липня 2020 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908, 00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2022.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб