Рішення № 103251738, 17.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Справа№200/13033/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Бєломєстнова О.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04.10.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ: 21084076, місцезнаходження: Рівненська область, м. Рівне, вул. Короленка, 7), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 057250003665 від 12 липня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди його роботи:

з 17.02.2003 року по 23.05.2003 року на підприємстві «Шахта «Красноармійська- Західна №1» ВАТ «Вугільна компанія»;

періоди проходження курсів підвищення кваліфікації з 28.01.2004 року по 01.02.2004 року, з 17.01.2007 року по 03.03.2007 року, з 21.12.2009 року по 25.12.2009 року, з 22.03.2011 року по 25.03.2011 року, з 10.02.2014 року по 14.02.2014 року, 04.06.2014 року по 06.06.2014 року;

періоди знаходження у безоплатних відпустках з 28.12.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.08.2009 року по 03.08.2009 року, з 01.11.2013 року по 01.11.2013 року, з 01.04.2014 року по 02.04.2014 року, з 01.05.2014 року по 03.05.2014 року, з 01.06.2014 року по 01.06.2014 року, з 01.02.2015 року по 04.02.2015 року, з 01.03.2015 року по 02.03.2015 року, з 01.04.2015 року по 02.04.2015 року, з 01.09.2015 року по 01.09.2015 року;

період проходження строкової військової служби з 11.12.1997 року по 26.06.1999 року;

період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1993 року по 09.01.1997 року, з 15.04.1997 року по 27.06.1997 року;

-зарахувати до страхового стажу та пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 10.01.1997 року по 14.04.1997 року, з 29.07.1997 року по 03.12.1997 року та з 01.04.2021 року по 05.07.2021 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.07.2021 року він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою № 160 про призначення пенсії за віком відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 057250003665 від 12 липня 2021 року йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки відсутній необхідний стаж на підземних роботах не менше 25 років. За підрахунком управління його страховий стаж складає 43 роки 3 місяці 15 днів (в тому числі додаткові роки за Списком №1), пільговий стаж на підземних роботах становить 20 років 10 місяців 3 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи, які зазначені у трудовій книжці, оскільки дата народження на першій сторінці вказаної трудової книжки вказана з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок. До пільгового стажу не зараховано періоди, зазначені у довідці від 02.07.2021 року № 1-1712, оскільки вказана дата народження не відповідає паспортним даним заявника.

Згідно листа-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.09.2021 року до страхового стажу позивача не були зараховані періоди проходження практики: з 21.05.1996 року по 01.07.1996 року, з 10.01.1997 року по 14.04.1997 року. Крім того, пільговий стаж розраховано на підставі наданих довідок, уточнюючих пільговий характер роботи, без врахування до пільгового стажу спірних періодів.

Вважає дії відповідача щодо незарахування відповідачем періодів його роботи до страхового, пільгового стажу протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства, скільки зазначені періоди підтверджується записами у трудовій книжці.

Крім того, відповідач не зарахував до його пільгового стажу період строкової військової служби з 11.12.1997 року по 26.06.1999 року. Вважає такі дії протиправними, оскільки за зазначеним періодом слідувала його пільгова підземна робота. Відповідач також не зарахував до його пільгового стажу період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1993 року по 09.01.1997 року, з 15.04.1997 року по 27.06.1997 року. Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

16.11.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, з якого слідує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області (за принципом екстериторіальності) було розглянуто заяву позивача та долучені до заяви документи та 12.07.2021 року за № 057250003665, прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії через відсутність стажу роботи на пільгових умовах на момент звернення – 25 років. Зазначає, що до заяви про призначення пенсії позивач надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 1-1712 від 02.07.2021 року. Дана довідка була оглянута спеціалістами управління та відмовлено у зарахуванні періоду з 10.01.1997 року по 21.03.1997 року, з 21.03.1997 року по 14.04.1997 року та з 21.07.1997 року по 03.12.1997 року до пільгового стажу роботи, оскільки зазначена у довідці дата народження не відповідає паспортним даним ОСОБА_1 ..

Стосовно незарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача в Селидівському гірничому технікумі наголошує на тому, що технікум – заклад вищої освіти першого рівня акредитації або структурний підрозділ закладу вищої третьої або четвертого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність. Отже, не належить до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, період навчання у яких зараховується до пільгового стажу. Крім того зазначає, що немає підстав зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження ним військової служби.

У зв`язку з наведеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

22.11.2021 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через відділ діловодства та документообігу суду надала відзив на адміністративний позов, з якого слідує, що записи у трудовій книжці позивача про його роботу у період з 17.02.2003 року по 23.05.2003 року на підприємстві «Шахта «Красноармійська- Західна №1» ВАТ «Вугільна компанія» не підтверджують стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці і подання уточнюючою довідки в такому випадку є обов`язковим. Управління звертає увагу на те, що в наданій позивачем для призначення пенсії трудовій книжці ( НОМЕР_2 ) відсутні записи про період роботи з 17.02.2003 року по 23.05.2003 року на підприємстві «Шахта «Красноармійська- Західна №1» ВАТ «Вугільна компанія».

В наданій позивачем трудовій книжці НОМЕР_2 дата народження на першій сторінці внесена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок. Управління також зазначає, що позивачем було надано довідку від 02.07.2021 року № 1-1712, уточнюючу пільговий характер роботи з 10.01.1997 року по 14.04.1997 року, з 29.07.1997 року по 03.12.1997 року, в якій невірно вказано дату народження ОСОБА_1 . Зазначені обставини унеможливлюють зарахування до пільгового стажу вищезазначених періодів роботи позивача.

Також Управління зазначає, що довідку щодо здійснення оплати праці ОСОБА_1 за час навчання на курсах за тарифною ставкою відповідної професії в підземних умовах позивачем взагалі не було надано. Крім того, на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 встановлено, що за періоди роботи з 01.04.2021 року по 05.07.2021 року страхові внески не сплачувалися. Отже, період роботи позивача з 01.04.2021 року по 05.07.2021 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» не було зараховано до страхового стажу.

Щодо незарахування до пільгового стажу періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі Управління наголошує, що Селидівський гірничий технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, час навчання в яких зараховується до пільгового стажу.

Час проходження військової служби не зараховано до пільгового стажу, у зв`язку з відсутністю пільгової роботи протягом трьох місяців після проходження військової служби.

Крім того, позивачу не було зараховано до пільгового стажу періоди знаходження у безоплатних відпустках, оскільки останній знаходився в безоплатній відпустці за власним бажанням, а не у зв`язку з виробничою необхідністю.

У зв`язку з наведеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

З 06.12.2021 року по 20.12.2021 року суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував у відпустці. Справу розглянуто у розумний строк після виходу судді з відпустки.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) є громадянином України, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ: 21084076, місцезнаходження: Рівненська область, м. Рівне, вул. Короленка, 7) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення. Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

У спірних правовідносинах відповідач здійснює функції, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 (щодо прийняття рішень за принципом екстериторіальності).

Судом встановлено, що 05.07.2021 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії згідно п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням відповідача № 057250003665 від 12 липня 2021 року позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

За підрахунком органу Пенсійного фонду України страховий стаж позивача складає 43 роки 3 місяці 15 днів (в тому числі додаткові роки за Списком №1), пільговий стаж на підземних роботах становить 20 років 10 місяців 3 дня. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи, які зазначені у трудовій книжці, оскільки дату народження на першій сторінці вказаної трудової книжки внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок. До пільгового стажу також не зараховані періоди, зазначені у довідці від 02.07.2021 року № 1-1712, оскільки вказана дата народження не відповідає паспортним даним заявника.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про надання інформації від 06.09.2021 року, до страхового стажу позивача не були зараховані періоди проходження практики: з 21.05.1996 року по 01.07.1996 року, з 10.01.1997 року по 14.04.1997 року. Крім того, відповідач не зарахував до пільгового стажу період строкової військової служби позивача з 11.12.1997 року по 26.06.1999 року та період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1993 року по 09.01.1997 року, з 15.04.1997 року по 27.06.1997 року.

Не погодившись із даними діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову № 25-1 від 16.12.2020 року “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, у пунктах 4.2, 43 якої визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Законом №1058 визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Відповідно до статті 1 цього закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону №1058).

Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п.3 ч.2 ст. 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Постановою КМ України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 24 червня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36; якщо пільгова робота продовжується після 24 червня 2016 року (або тільки почалась після цієї дати), - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 щодо незарахованих відповідачем спірних періодів з 10.01.1997 року по 14.04.1997 року, з 29.07.1997 року по 03.12.1997 року, з 17.02.2003 року по 23.05.2003 року до пільгового стажу, наявні такі записи:

- 10.01.1997 року прийнятий учнем підземного електрослюсаря та направлений на дільницю по видобутку вугілля № 4 на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;

- 14.04.1997 року звільнений за ст.36 п.2 КЗпП України;

- 29.07.1997 року прийнятий підземним гірничим майстром на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;

- 03.12.1997 року звільнений за ст.36 п.3 КЗпП України;

- 17.02.2003 року навчання в учбовому пункті на підприємстві «Шахта «Красноармійська- Західна №1» ВАТ «Вугільна компанія»;

- 05.03.2003 року прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті;

- 23.05.2003 року звільнений за ст.38 КЗпП України.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказаний період. Записи про спірний період роботи засвідчений відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

При цьому, ненадання позивачем документів на підтвердження умов, необхідних для призначення/перерахунку пенсії на пільгових умовах по Списку №1, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність додаткових документів не може нівелювати відомості трудової книжки, оформленої належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до та після набрання чинності Законом № 1058-ІV, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у період з 10.01.1997 року по 14.04.1997 року, з 29.07.1997 року по 03.12.1997 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», з 17.02.2003 року по 23.05.2003 року на підприємстві «Шахта «Красноармійська- Західна №1» ВАТ «Вугільна компанія», що надає право включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 127/9289/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність записів у трудовій книжці позивача ( НОМЕР_2 ) щодо періоду роботи з 17.02.2003 року по 23.05.2003 року на підприємстві «Шахта «Красноармійська- Західна №1» ВАТ «Вугільна компанія», оскільки цей період зазначений у трудовій книжці останнього ( НОМЕР_3 ).

Стосовно незарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду з 01.04.2021 року по 05.07.2021 року через несплату страхувальником страхових внесків за вказаний період суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 щодо спірного періоду міститься відповідний запис, зокрема, про дату переведення майстром гірничим з повним робочим днем на підземних роботах на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» - 10.03.2021 року; про наказ про прийняття на посаду; вказаний період роботи завірений підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, де працював позивач.

Відповідно до ст.1 Закону № 1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», яке здійснило нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціального захисту та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

При таких обставинах суд вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.04.2021 року по 05.07.2021 року ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Стосовно не зарахування до пільгового стажу періодів перебування позивача у безоплатній відпустці за періоди з 28.12.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.08.2009 року по 03.08.2009 року, з 01.11.2013 року по 01.11.2013 року, з 01.04.2014 року по 02.04.2014 року, з 01.05.2014 року по 03.05.2014 року, з 01.06.2014 року по 01.06.2014 року, з 01.02.2015 року по 04.02.2015 року, з 01.03.2015 року по 02.03.2015 року, з 01.04.2015 року по 02.04.2015 року, з 01.09.2015 року по 01.09.2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 року №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Суд звертає увагу на те, що у довідках ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» №1-1713 від 02.07.2021 року та №1-1722 від 05.07.2021 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній зазначено лише те, що ОСОБА_1 користувався відпустками без збереження заробітної плати у спірні періоди.

В інших наданих до суду документах також відсутні відомості про надання позивачу відпусток без збереження заробітної плати саме у зв`язку з виробничою необхідністю.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для зарахування до пільгового стажу періодів перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати: з 28.12.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.08.2009 року по 03.08.2009 року, з 01.11.2013 року по 01.11.2013 року, з 01.04.2014 року по 02.04.2014 року, з 01.05.2014 року по 03.05.2014 року, з 01.06.2014 року по 01.06.2014 року, з 01.02.2015 року по 04.02.2015 року, з 01.03.2015 року по 02.03.2015 року, з 01.04.2015 року по 02.04.2015 року, з 01.09.2015 року по 01.09.2015 року.

Тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно не зарахування до пільгового стажу періодів перебування позивача на курсах підвищення кваліфікації, а саме: з 28.01.2004 року по 01.02.2004 року, з 17.01.2007 року по 03.03.2007 року, з 21.12.2009 року по 25.12.2009 року, з 22.03.2011 року по 25.03.2011 року, з 10.02.2014 року по 14.02.2014 року, 04.06.2014 року по 06.06.2014 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що незарахування відповідачем до пільгового стажу часу перебування позивача на курсах підвищення кваліфікації відбулося, оскільки довідку щодо здійснення оплати праці ОСОБА_1 за час навчання на курсах за тарифною ставкою відповідної професії в підземних умовах останнім не було надано.

Разом з тим, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 наявні записи щодо перебування позивача на курсах підвищення кваліфікації з відривом від виробництва у вищезазначені періоди.

З огляду на викладені вище висновки щодо статусу записів у трудовій книжці, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача фактичних підстав для незарахування до пільгового стажу періодів перебування позивача на курсах підвищення кваліфікації, а саме: з 28.01.2004 року по 01.02.2004 року, з 17.01.2007 року по 03.03.2007 року, з 21.12.2009 року по 25.12.2009 року, з 22.03.2011 року по 25.03.2011 року, з 10.02.2014 року по 14.02.2014 року, 04.06.2014 року по 06.06.2014 року.

Тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання відповідача зарахувати до його пільгового стажу періоди служби в армії з 11.12.1997 року по 26.06.1999 року у зв`язку з відсутністю пільгової роботи протягом трьох місяців після проходження військової служби, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач з 11.12.1997 року по 26.06.1999 року проходив строкову військову службу в Збройних Силах України.

Дана обставина підтверджується наданими копіями трудової книжки та військового квитка.

Як вбачається з розрахунку стажу позивача (Форми РС-розр), до пільгового стажу позивача не зараховано період проходження військової служби.

Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Тому до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.

На період проходження позивачем військової служби діяло “Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій”, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі по тексту - Положення).

Пунктом “к” частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти “а” та “б” пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт “в” пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах “к” та “л”, дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Безпосередньо після періоду військової служби позивач працював на посаді підземного гірничого майстра, що підтверджено відповідними записами в трудовій книжці. Отже суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність пільгової роботи позивача протягом трьох місяців після проходження військової служби, оскільки це спростовується записами у трудовій книжці.

Тому період служби позивача в Збройних Силах України з 11.12.1997 року по 26.06.1999 року може бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1993 року по 09.01.1997 року, з 15.04.1997 року по 27.06.1997 року, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, за положеннями частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому до правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.

Згідно частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами п.109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590, передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: згідно п. «з» - навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації.

Частиною 3 п. 109 розділу VIII тієї самої Постанови передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені у підпункті "и", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що при призначенні пенсій на пільгових умовах, період навчання в будь-яких училищах прирівнюється до роботи, яка слідувала після такого навчання.

Водночас, статтею 34 Закону УССР “Про освіту” від 23 травня 1991 року N 1060-XII (у редакції, що була чинною на момент навчання позивача) визначено, що в Українській РСР вищими навчальними закладами є, зокрема, технікум (училище). З цього слідує, що правовий статус технікуму у системі освіти прирівнюється до училищ.

Як вже зазначалося, при призначенні пенсій на пільгових умовах на підставі законодавства, яке діяло раніше, період навчання в училищах прирівнюється до роботи роботи, яка слідувала після такого навчання. Відтак, аналогічно має враховуватися і навчання у технікуму - залежно від роботи яка слідувала після навчання у цьому.

Судом встановлено, що безпосередньо після завершення навчання позивач 29.07.1997 року був прийнятий підземним гірничим майстром. Зазначене підтверджено відповідними записами у трудовій книжці позивача.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ст.38 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, де зазначено, що технікум не відноситься до професійно-технічного навчального закладу, час навчання в яких зараховується до пільгового стажу.

Закон України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” застосовується до правовідносин, які виникли після 10.03.1998 року, тому не може бути прийнятий до уваги при оцінці спірних правовідносин, оскільки позивач завершив навчання в Селидівському гірничому технікумі 27.06.1997 року.

У зв`язку з наведеним суд зазначає, що період навчання позивача з 01.09.1993 року по 09.01.1997 року, з 15.04.1997 року по 27.06.1997 року в Селидівському гірничому технікумі може бути включений до пільгового стажу.

Зважаючи на це суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов`язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Згідно частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий та пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 057250003665 від 12 липня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах, згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з зарахуванням:

- до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.04.2021 року по 05.07.2021 року ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;

- до пільгового стажу періоди роботи з 10.01.1997 року по 14.04.1997 року, з 29.07.1997 року по 03.12.1997 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», з 17.02.2003 року по 23.05.2003 року на підприємстві «Шахта «Красноармійська- Західна №1» ВАТ «Вугільна компанія»; період навчання з 01.09.1993 року по 09.01.1997 року, з 15.04.1997 року по 27.06.1997 року в Селидівському гірничому технікумі; період строкової військової служби в Збройних Силах України з 11.12.1997 року по 26.06.1999 року; періодів перебування на курсах підвищення кваліфікації: з 28.01.2004 року по 01.02.2004 року, з 17.01.2007 року по 03.03.2007 року, з 21.12.2009 року по 25.12.2009 року, з 22.03.2011 року по 25.03.2011 року, з 10.02.2014 року по 14.02.2014 року, 04.06.2014 року по 06.06.2014 року.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.

Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень у розмірі 454,00 грн. (50% від сплаченої суми судового збору) на користь позивача, оскільки останнім при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір 908,00 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 057250003665 від 12 липня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ: 21084076, місцезнаходження: Рівненська область, м. Рівне, вул. Короленка, 7) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 05.07.2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах, згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з зарахуванням:

- до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.04.2021 року по 05.07.2021 року ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;

- до пільгового стажу періоди роботи з 10.01.1997 року по 14.04.1997 року, з 29.07.1997 року по 03.12.1997 року на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», з 17.02.2003 року по 23.05.2003 року на підприємстві «Шахта «Красноармійська- Західна №1» ВАТ «Вугільна компанія»; період навчання з 01.09.1993 року по 09.01.1997 року, з 15.04.1997 року по 27.06.1997 року в Селидівському гірничому технікумі; період строкової військової служби в Збройних Силах України з 11.12.1997 року по 26.06.1999 року; періодів перебування на курсах підвищення кваліфікації: з 28.01.2004 року по 01.02.2004 року, з 17.01.2007 року по 03.03.2007 року, з 21.12.2009 року по 25.12.2009 року, з 22.03.2011 року по 25.03.2011 року, з 10.02.2014 року по 14.02.2014 року, 04.06.2014 року по 06.06.2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ: 21084076, місцезнаходження: Рівненська область, м. Рівне, вул. Короленка, 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 17 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.