Ухвала суду № 103251709, 20.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

20 січня 2022 року Справа №200/4453/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із заявою до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 року у справі № 200/445/21.

Дослідивши заяву, а також долучені до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху, керуючись наступним.

Згідно з частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відтак, виходячи із приписів частини шостої статті 7 КАС України щодо застосування судом закону за аналогією, залишення заяви без руху визначаються загальними нормами, зокрема, статтями 161, 169 КАС України.

Відповідно до статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (частина друга статті 383 КАС України).

Отже, одним із обов`язкових документів, що додається до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, передбачений статтею 383 КАС України, є документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI).

Позивачка просить суд відстрочити їй сплату судового збору, обґрунтовуючи це тим, що вона не працює та пенсію не отримує, у зв`язку з чим не має можливості сплатити судовий збір.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, що саме на позивача покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд враховує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору, є майновий стан сторони.

Звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, позивачка на підтвердження свого тяжкого матеріального стану не надала жодних доказів на його підтвердження, зокрема відсутні докази, які містять відомості про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Ураховуючи те, що позивачкою разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору не надано доказів реального доходу, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості зробити висновок щодо рівня майнового стану та можливості сплати судового збору позивачем, тому суд не убачає підстав для його задоволення.

Згідно п. 1 частини першої статті 3 Закону № 3674 судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Стаття 383 КАС України передбачена розділом IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Законом № 3674 передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов`язаних із виконанням судових рішень, а відтак заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви в порядку виконання судового рішення.

Позивачкою до заяви в порядку статті 383 КАС України не додано документ про сплату судового збору .

Єдиною умовою несплати судового збору при поданні заяви в порядку статті 383 КАС України є звільнення заявника від сплати судового збору.

Доказів для звільнення від сплати судового збору заявником суду не надано.

Судом згідно частини п`ятої статті 242 КАС України враховані висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 25 червня 2020 року у справі № 0240/2226/18-а.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за заявлені вимоги в порядку статті 383 КАС України в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 744,30 грн, за наступними реквізитами:

«Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) -899998; Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658; Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)»

Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В АЛ И В:

Заяву ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишити без руху.

Встановити позивачці строк для усунення недоліків заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху, шляхом надання до суду доказу сплати судового збору.

У разі невиконання вимог цієї ухвали, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Повернення заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Шувалова