
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2022 року Справа№200/10603/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Гуменному М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі – відповідач) про зобов`язання повторно розглянути заяву про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати з 01 червня 2015 року по 28 лютого 2019 року з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позову зазначено, що у зв`язку з тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10134/19 задоволено позовні вимоги позивача та зобов`язано Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області виплатити страхові виплати за період з 01 червня 2015 року по 28 лютого 2019 року, позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячних страхових виплат.
Однак, листом від 30 квітня 2021 року відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті вказаної компенсації.
Позивач вважає відповідь відповідача незаконною, тому звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи. Задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
16 вересня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що коли суми нараховуються за рішенням суду, підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, оскільки визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів. У період з 01 червня 2015 року по 28 лютого 2019 року страхові виплати не були нараховані позивачу і тому не вважались заборгованістю за цей період. Рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10134/19-а виконане в межах одного місяця з моменту набрання законної сили, тобто у встановлений законодавством строк, а отже відмова управління у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів є правомірною.
Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, зобов`язано відповідача надати суду докази.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року відкладено підготовче засідання, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, повторно зобов`язано відповідача надати суду докази.
Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року задоволено клопотання представника відповідача та відкладено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30 листопада 2021 року, явку позивача у судове засідання визнано обов`язковою.
Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року відкладено судове засідання до 21 грудня 2021 року, явку позивача визнано обов`язковою.
Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року відкладено судове засідання до 12 січня 2022 року, явку позивача визнано обов`язковою.
30 листопада 2021 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.
Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з`явились. Представник відповідача 12 січня 2022 року надав до суду заяву про проведення судового засідання в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач – ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 200/10134/19-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій щодо відмови виплати страхових виплат з 01.06.2015 року по 01.03.2019 року незаконними, зобов`язання виплатити страхові виплати з 01.06.2015 року по 01.03.2019 року задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не виплати ОСОБА_1 страхових виплат з 01.06.2015 року по 28.02.2019 року. Зобов`язано управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код в ЄДРПОУ 41325231) в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, пр-т Ломоносова, 132-б) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) раніше призначені страхові виплати за період з 01.06.2015 року по 28.02.2019 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Звернуто до негайного виконання рішення суду в межах суми страхових виплат за один місяць. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №200/8825/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (87548, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, ЄДРПОУ: 41325231) про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячної страхової виплати за період з 01.06.2015 по 28.02.2019. Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231; 84302, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Разом з тим, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 200/8825/20-а апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 200/8825/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії скасовано. Прийнято нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки рішення відповідачем виконано своєчасно, відсутні підстави для застосування положень Закону № 2050.
12 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати з 01 червня 2015 року по 28 лютого 2019 року.
Відповідач листом від 30 квітня 2021 року № Б-01-04/19-295 повідомив про те, що порушене заявником питання вже було предметом судового розгляду у справі № 200/8825/20-а. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із такою відповіддю управління, позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву пр нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України «Про звернення громадян».
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до абз. 1, 4-8 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Як вже зазначалось раніше, 12 квітня 2021 року позивач направив звернення (заяву), яка містить прохання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячних страхових виплат за період з 01 червня 2015 року по 28 лютого 2019 року.
Вказане звернення оформлене відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян».
Згідно з приписами статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до приписів статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатом розгляду звернення позивача, йому було надано відповідь листом від 30 квітня 2021 року № Б-01-04/19-295 в якій зазначено, що поставлене позивачем питання вже було предметом судового розгляду у справі №200/8825/20-а за наслідком якого прийнято судове рішення.
З аналізу наведеного листа, суд приходить до висновку, що такий лист містить відповідь по суті поставленого позивачем питання та наданий в межах строку, встановленого статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Зі змісту позовних вимог вбачається, що фактично позивач не погоджується зі змістом відповіді управління, однак, суд зауважує, що поставлене позивачем питання вже було предметом судового розгляду у справі №200/8825/20-а за наслідком якого прийнято судове рішення.
Таким чином, надаючи відповідь від 30 квітня 2021 року № Б-01-04/295 на звернення позивача, відповідач діяв відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», а отже підстави для повторного розгляду заяви позивача відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 908 грн. до ухвалення судового рішення.
Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Приймаючи до уваги, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати підлягають стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 грн.
Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 12 січня 2022 року.
Повний текст рішення складено 20 січня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.І. Грищенко
Судове рішення № 103251684, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 12.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/10603/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: