Рішення № 103251573, 20.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Справа№200/15069/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративний справі 200/15069/21 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 )

до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, 87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги, зобов`язання здійснити перерахунок щодо виплати позивачу недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги у розмірі 7354 грн. за 2021 рік, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій.

Рішенням від 2 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, 87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зобов`язано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ) щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.

22 грудня 2021 року до суду надійшла заява від позивача про ухвалення додаткового судового рішення. В обгрунтування заяви позивач зазначає, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, позивачем було укладено договір б/н про надання адвокатських послуг від 27.10.2021 року, за яким за правову допомогу при розгляді справи № 200/15069/21, адвокат Муратова Ольга Олексіївна, отримала оплату за виконану працю (гонорар) 06.12.2021 року, згідно договору про надання правової допомоги та акту виконаних робіт в розмірі 5000 грн.

В рішенні суду від 2 грудня 2021 року не було вирішено питання про правничу допомогу у розмірі 5000 грн., оскільки позивач у позові не зазначав про це.

Позивач у позові зазначив, що витрати на правову допомогу будуть надані суду разом з відповіддю на відзив. З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою від 5 листопада 2021 року суд дійшов до висновку про відкриття провадження в адміністративній справі № 200/15069/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку що при розгляді справи в порядку, визначеному статтею 263 КАС України, не передбачено права позивача на надання відповіді на відзив.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частин 3,4 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Вивчивши подану заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступного.

27 жовтня 2021 року між позивачем та адвокатом Муратовою Ольгою Олексіївною було укладено договір б/н про надання адвокатських послуг.

Відповідно до акту приймання передачі послуг від 6 грудня 2021 року за виконану роботу позивач сплатив адвокату 5000 грн.

На виконання умов договору позивачем надано квитанцію з кабінету "Приват 24" № Р24А1776718134С6467 від 6 грудня 2021 року про переказ коштів на суму 5000 грн.

Суд зазначає, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, суд приймає вказані в рахунку розміри фактичних витрат за надання правової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає задоволенню.

Таким чином, суд приходить висновку про необхідність прийняття додаткового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача в розмірі 5000 грн. на користь позивача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 252, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративний справі 200/15069/21 задовольнити повністю.

2. Стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, 87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) 00 коп.

3. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 20 січня 2022 року.

Суддя С.В. Смагар