Рішення № 103251319, 20.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Справа№200/17294/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним рішення, скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області (ідентифікаційний код 44522551, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Василівська, буд.11) про визнання протиправним рішення, викладеного у формі повідомлення від 25.10.2021 №11-11/402-1; скасування вимоги, викладеної у повідомленні від 25.10.2021 №11-11/402-1 про повернення надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01.06.2017 по 30.09.2021 у сумі 66148,97 грн., зобов`язання поновити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 01.10.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримував щомісячну адресну допомогу на покриття витрат проживання як внутрішньо переміщена особа з 2014 року, перебуває з 2017 року у шлюбі, має 2 дітей.

Через те, що дружині належить житловий будинок у м. Святогірську, відповідачем прийнято рішення про повернення отриманої в період з 2017 року по 2021 рік адресної допомоги для покриття витрат на проживання, вказаним рішенням також припинено виплату вказаної допомоги.

Зазначає, що таке рішення є протиправним адже сталось не у зв`язку зі зміною складу сім`ї позивача, а у зв`язку зі зміною законодавства, про що позивач не був повідомлений відповідачем, що є його обов`язком.

Позивач зазначає, що факт наявності житла не заперечував, вказував, що цей дім є місцем проживання родини, окрім того, останній раз звертався до відповідача з заявою про призначення допомоги у травні 2020 року, рішення про призначення допомоги приймалось відповідачем без участі позивача.

На підставі викладеного просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач у заявах про призначення щомісячної адресної допомоги повідомляв, що будь-хто з членів його сім`ї не має у власності житлове приміщення, розміщене в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областях та зобов`язувався повідомляти про зміни обставин, які можуть вплинути на отримання допомоги протягом 3 днів з дня настання таких обставин.

В 2017 році набрала чинності постанова КМУ, яка вносила зміни, відповідно до яких грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістились з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції (що підтверджується копією відповідного акту технічного стану), з дня звернення але не більше ніж на шість місяців.

Під час перевірки відповідачем виявлено, що дружина позивача має у власності частину житлового будинку, який розташований у м. Святогірськ.

Відповідно до п. 11 Порядку суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженими представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу.

У зв`язку з наведеним зазначає, що діяв виключно в межах діючого законодавства, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надає суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивач зазначав у заяві свою дружину та додавав до заяви свідоцтво про одруження, у якому містяться всі необхідні дані для перевірки особи щодо наявності або відсутності в неї житлової нерухомості, що призначенню допомоги передує перевірка наданих відомостей а сам факт подання заяви не гарантує призначення допомоги.

Так, відповідачем не було належним чином перевірено надані документи. Зазначає, що не приховував від уповноваженого органу необхідну інформацію для вирішення питання про надання йому соціальної допомоги, є добросовісним, розраховував на компетентність працівників відповідача, так зазначає, що за приписами 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюється до неї, пенсії, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Просить застосувати вказані положення законодавчо як такі, що мають вищу юридичну силу та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, зобов`язано надати додаткові документи, відстрочено сплату судового збору.

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення слухання справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 є громадянином України та внутрішньо переміщенню особою (довідка від 17.01.2017 року № 1429-58178).

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 12 січня 2010 року.

Діти позивача – ОСОБА_4 (довідка від 05.05.2020 року № 1429-5000282053) та ОСОБА_5 (довідка від 05.05.2020 року № 1429-5000282055) мають статус внутрішньо переміщених осіб.

17.01.2017 року позивач надав до відповідача заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, де зазначив себе – ОСОБА_1 та дітей – ОСОБА_4 , ОСОБА_4 . Зазначив, що перебуває у шлюбі з 12.01.2010 року.

В графах інформації щодо наявності у будь-яких з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції; у володінні всіх членів сім`ї транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції; у будь-якого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб – позивачем зазначено – ні.

У формі заяви вказано «Я усвідомлюю, що наведені мною відомості про доходи та майно, що вплинули або могли виплинути на прийняте рішення щодо надання щомісячної адресної допомоги, будуть перевірені згідно з чинним законодавством України. Мене повідомлено, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання допомоги, я зобов`язуюсь повідомити органи праці та соціального захисту населення протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Про відмову в призначенні або припинення виплати призначеної щомісячної адресної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї мене попереджено».

Власноруч скріплене підписом позивачем вказано – Умов, які б могли вплинути на розмір адресної допомоги не було.

Рішенням УСЗН Слов`янської міської ради про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 01.03.2017 року продовжено виплату допомогу з 17.01.2017 року по 16.03.2017 року – по 2210,00 грн., з 17.03.2017 року по 16.05.2017 року – 1989,00 грн., з 17.05.2017 року по 16.07.2017 року – по 1768,00 грн.

Позивачем надавались вказаного виду заяві з аналогічними зазначеним даним кожні 6 місяців, на які управління відповідача видавало рішення:

- від 15.08.2017 року яким продовжено виплату з 25.07.2017 року по 24.01.2018 року – по 2210,00 грн.;

- від 19.02.2018 року, яким продовжено виплату з 30.01.2018 року по 29.07.2018 року – по 2442,00 грн.

- від 14.05.2020 року, яким продовжено виплату з 05.05.2020 року по 04.07.2020 року в розмірі 2442,00 грн., з 05.07.2020 року по 04.09.2020 року по 2221, 00 грн., з 05.09.2020 року по 04.11.2020 року по 2000,00 грн.;

- від 17.11.2020 року, яки продовжено виплату з 05.11.2020 року по 04.05.2021 року по 2000,00 грн.

Розпорядженнями на продовження строку виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на провисання продовжено розмір допомоги:

- з 05.05.2021 року по 31.05.2021 року – 2000,00 грн.

- з 01.06.2021 року по 31.07.2021 року – 2000,00 грн.;

- з 01.08.2021 року по 30.09.2021 року – 2000,00 грн.;

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_3 володіє 3/5 частиною нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 - з 27.05.2008 року на підставі договору дарування.

Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської ради складено акт № 11-20-363 від 30.09.2021 року про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення всіх видів державних соціальних допомог, яким вказано, що на підставі висновків проведеної перевірки з`ясовано, що в інформації, яка надавалась заявником на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг не зазначено, що у володінні дружини заявника ОСОБА_3 , з якою він перебуває у шлюбі з 12.01.2010 року є частка житлового приміщення з 27.05.2008 року, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 . Заявник не мав право на одержання допомоги з 03.06.2017 року.

Рішенням про відмову у призначенні соціальної допомоги та терміни її надання від 05.10.2021 року, відмовлено ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_3 , з 03.07.2017 року, на підставі п. 6 постанови КМУ від 01.10.2014 року № 505, із змінами, внесеними постановою КМУ від 31.05.2017 року № 370 (набрало чинності 03.06.2017 року) грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасового окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджено відповідним актом технічного стану, дата припинення виплати – 01.10.2021 року

Як вбачається з довідок відповідача, ОСОБА_1 отримував допомогу переміщеним особам на проживання з червня 2017 року по липень 2018 року у розмірі 31 079,06 грн., та з травня 2020 року по жовтень 2021 року 37 068,88 грн.

Повідомленням Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області від 25.10.2021 року № 11-11/402-1 ОСОБА_1 вказано, що у зв`язку з проведеною перевіркою встановлено наявність у дружини позивача права володіння частини житлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 . У зв`язку з неповідомленням інформації про майно надміру виплачені кошти в сумі 68 147, 94 грн., за період з 01.06.2017 року по 31.10.2021 року. Сума 1998,97 грн. повернута банком на рахунок управління.

Відповідно до п. 11 ОСОБА_1 зобов`язано терміново повернути незаконно отриману допомогу у розмірі 66 148,97 грн. до 20.11.2021 року та надати копію квитанції.

Листом управління відповідача від 08.11.2021 року № К-10087-2.1-62 позивачу роз`яснено, що при зверненні за призначенням допомоги він жодного разу, починаючи з 24.10.2014 року у заявах не надавав інформацію про наявність у дружини частини житлового приміщення, та про необхідність повернення надмірно сплачених коштів за період з 04.06.2017 року по 30.09.2021 року в сумі 66 148,97 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, (далі - грошова допомога) визначений Порядком № 505 (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (у редакції на 03.06.2017), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 .

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” .

Грошова допомога виплачується шляхом перерахування на поточний рахунок, відкритий відповідно до цього Порядку безоплатно в установі уповноваженого банку.

Уповноважений банк приймає від уповноваженого представника сім`ї документи, необхідні для отримання грошової допомоги у разі відкриття поточного рахунка (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо виплата грошової допомоги раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку).

За пунктом 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно до пункту 3 Порядку № 505 (у редакції на 03.06.2017), грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальна сума допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 2 400 гривень.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

За пунктом 3 Порядку № 505 (у редакції Постанови КМ № 15 від 17.01.2018 та КМ № 548 від 11.07.2018), грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах, зокрема: для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї).

Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи: протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї; подають щомісяця до 10 та 20 числа заявки про потребу в коштах на виплату грошової допомоги структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.

У заявках зазначається кількість сімей, яким призначено грошову допомогу, та загальна сума такої допомоги.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій подають до Мінсоцполітики узагальнену заявку в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Інформація про призначення грошової допомоги вноситься уповноваженими органами до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством передбачено право позивача, як внутрішньо переміщеної особи яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати грошову допомогу на себе та членів сім`ї, з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.

Згідно пункту 6 Порядку № 505, починаючи з 03.06.2017 року, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Постановою КМ № 548 від 11.07.2018 пункт 6 доповнено: Грошова допомога не призначається на члена сім`ї: який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення; який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю; який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Згідно пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, зокрема, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Суд зазначає, що вищенаведеною нормою на час призначення та виплати грошової допомоги з 03 червня 2017 року встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у її призначенні, зокрема, володіння будь-яким з членів родини житловим приміщенням, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

За положенням п. 10 Порядку № 505, уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

За положенням п. 11 Порядку № 505, уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу.

У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Отже, уповноважені органи мають право перевіряти достовірність документів поданих для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. У разі виявлення обставин, що виплати грошової допомоги, внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, суми надміру виплаченої допомоги повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення такі сум стягуються у судовому порядку.

Системний аналіз положень Порядку № 505, дає підстави для висновку, що вимога уповноваженого органу про повернення надміру виплачених сум грошової допомоги, не є рішенням в розумінні Порядку № 505, яке спричиняє для особи правові наслідки, а є лише підставою, у разі відмови, для подальшого звернення до суду та стягнення відповідних сум.

Отже, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Виявлені збитки не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення відповідача, оскільки вони відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Оскаржуване повідомлення не створює жодних правових наслідків для позивача, а тому не може порушувати його права чи інтереси.

У постанові від 29 серпня 2018 року у справі №219/5238/17 (провадження №11-593апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вимоги позивача не підлягають розгляду як у порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження акта щодо визначення й відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам собою не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Суд виходив з того, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Виявлені збитки не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення відповідача, оскільки вони відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Оскаржуване повідомлення не створює жодних правових наслідків для позивача, а тому не може порушувати його права чи інтереси.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у формі повідомлення, суд зазначає, що повідомлення не є за своєю суттю рішенням.

Так, в матеріалах справи наявне Рішення управління відповідача від 05.10.2021 року, яким припинено виплату допомоги переміщеним особам на проживання та зазначено відмовити у наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, у тому числі на оплату ЖКП з 03.06.2017 року.

Тобто, у вказаному рішенні відсутнє посилання на повернення незаконно отриманої допомоги.

Як свідчать матеріали справи, після виявлення обставин визначених пункті 6 Порядку № 505, відповідачем складено повідомлення від 25.10.2021 року № 11.11/402-1 про необхідність повернення переплачених сум в розмірі 66 148,97 грн.

Отже, повідомлення від 25.10.2021 року, не є рішенням відповідача в розумінні Порядку № 505, яке спричинило для позивача правові наслідки, носить виключно інформаційний характер.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 227/2015/17.

Суд не приймає посилання позивача на оскарження рішення відповідача про відмову в призначенні допомоги, оскільки як зазначалось, в рішенні про відмову у призначенні соціальної допомоги від 05.10.2020 року зазначено припинити виплату з 03.06.2017 року, в рішенні не вказано про повернення переплачених сум.

Позовної вимоги про скасування такого рішення позивачем не заявлено.

На підставі викладеного, суд вбачає за необхідне відмовити у задоволені позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Управляння соціального захисту населення Слов`янської міської Військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, у вигляді повідомлення щодо розрахунку суми переплачених коштів, яким позивача повідомлено про суму повернення в розмірі 66 148, 97 грн. сплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Суду не надано підтвердження звернення відповідача з позовними вимогами до позивача з вимогами відшкодувати вказані кошти в судовому порядку.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач отримував щомісячну адресну допомогу на оплату житлово-комунальних послуг з 2014 року, в заяві про призначенні йому допомоги вказував 2-ох своїх дітей, які є внутрішньо-переміщенними особами. При цьому, позивач є одруженим з 2010 року, а дружина позивача має у власності 3/5 частини житлового будинку з 27.05.2008 року за адресою: АДРЕСА_3 .

До заяви про призначення допомоги позивачем додавались копія його паспорту, свідоцтва про народження дітей, в яких зазначено мати – ОСОБА_3 .

До заяви від 05.05.2020 року позивачем долучено, зокрема, копію свідоцтва про шлюб та в заяві власноруч вказано: «отримував грошову допомогу за адресою АДРЕСА_3 у 2018 року. Потім за грошовою допомогою не звертався, на обліку не стояв».

Матеріалами справи підтверджено, що заява подавалась позивачем кожні пів року, а після 2020 року продовжувались у автоматичному режимі.

Відповідно до п. 3 положення 505 якщо документи, подані уповноваженим представником сім`ї, не відповідають вимогам цього Порядку, уповноважений орган протягом семи робочих днів після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді уповноваженому представнику сім`ї інформацію про відмову у призначенні грошової допомоги з обґрунтуванням причин такої відмови.

Окрім того, вже зазначено судом, що уповноважені органи мають право перевіряти достовірність документів поданих для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що станом на момент призначення позивачу житлової субсидії, та неодноразового продовження її виплати відповідач не здійснив перевірку, наданих позивачем в декларації відомостей, призначивши йому допомогу без перевірки соціального статусу позивача, зокрема не з`ясувавши відомостей щодо перебування позивача у шлюбі, та перевірки відомостей щодо наявного у позивача чи його дружини майна тощо, та з 2020 року призначав допомогу позивачу в автоматичному режимі.

На підставі частини першої ст. 1215 Цивільного Кодексу України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Тобто, не може бути повернута сума надмірно перерахованої (виплаченої) допомоги, якщо відповідач не доведе, що виплату здійснив внаслідок, зокрема, недобросовісності з боку позивача як набувача соціальної допомоги.

Така недобросовісність може проявлятися у несумлінному ставленні до виконання власних обов`язків, зловживанні правом у власних інтересах або в інтересах третіх осіб тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.03.2019 у справі № 727/5743/15-ц.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, п. 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, п. 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року та «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

У спірних правовідносинах поведінка відповідача не відповідала критеріям розумності, добросовісності і розсудливості.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що надмірне перерахування позивачу допомоги відбулось через неналежне виконання відповідачем обов`язків щодо перевірки наданих позивачем відомостей.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо вимоги про повернення незаконно отриманої допомоги у розмірі 66 148, 97 грн. та повернення на рахунок позивача суми 1998,97 грн. на рахунок позивача (які були повернуті банком на рахунок Управління).

Поряд з цим, щодо позовної вимоги поновити виплату щомісячної адресної допомоги з 01 жовтня 2021 року, суд зазначає наступне.

Станом на 30 вересня 2021 року відповідачем проведено перевірку правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення всіх видів державних допоміг, в ході якої з`ясовано, що заявником не зазначено, що у дружини заявника є частка житлового приміщення, яке розташоване в м. Святогірську.

Так, відповідачем виконано свої повноваження та при виявленні уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, припинило виплату грошової допомоги позивачу правомірно, а тому підстави для поновлення виплати щомісячної грошової допомоги з 01 жовтня 2021 року відсутні.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 7 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з п. 7 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним рішення, скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області щодо висунення вимоги ОСОБА_1 про повернення незаконно отриманої допомоги у розмірі 66 148, 97 грн. та повернення на рахунок Управління соціального захисту населення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області суми 1 998,97 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 січня 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Кошкош