Рішення № 103251235, 17.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Справа№200/15279/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання незаконними дій щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2016 року відповідно до довідки від 13.03.2018 року № 801лк із розрахунку 70% розміру грошового забезпечення;

- зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 року відповідно до довідки від 13.03.2018 року № 801лк із розрахунку 90% розміру грошового забезпечення.

Крім того, просить поновити строк звернення до суду, оскільки жодних рішень про здійснення перерахунку у 2018 році відповідач не виносив та на адресу позивача не направляв, також при перерахунку позивачеві не було роз`яснено про можливість оскарження виписки з електронної пенсії справи.

В обґрунтування позову зазначає, що з 13 січня 2007 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На момент виходу на пенсію відповідачем було розраховано основний розмір пенсії 90% від суми грошового забезпечення.

У квітні 2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсії відповідно до довідки від 13.03.2018 року № 801лк, яким протиправно зменшено максимальний розмір пенсії шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 90% до 70% відповідної суми грошового забезпечення.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Прийнято розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до наказу Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року № 453/В-г суддя Голубова Л.Б. у період з 28.12.2021 року по 14.01.2022 року перебувала в щорічній додатковій відпустці, у зв`язку з чим, розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) здійснюється після виходу з відпустки.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 07.12.2021 року № 0500-2202-8/120026 (а.с. 25-26). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач з 2007 року є одержувачем пенсії за вислугу років, у 2018 році йому було проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 № 103.

Зазначає, що Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 року прийнято рішення про перерахунок пенсії особам, що звільнені з військової служби. У 2018 році відповідачем на виконання постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та відповідно розраховано основний розмір пенсії 70% від суми грошового забезпечення. У зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців змінився і відсоток відповідних сум грошового забезпечення, однак це не призвело до зниження суми пенсії, тому права позивача не порушені.

Зазначає, що діяв виключно в межах Закону України № 2262 від 09.04.1992 року.

Наголошує, що дії управління не суперечать чинному законодавству, тому просив відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.

Зазначає, що позивачем пропущено без поважних причин строк звернення до суду, оскільки позивачеві було відомо про розмір його пенсії, яка є щомісячним періодичним платежем.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 6-8). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач значиться на пенсійному обліку відповідача та має право на пенсію за вислугу років, про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 27.11.2007 року (а.с. 9).

ОСОБА_1 має статус ветерана органів внутрішніх справ відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 23.04.2007 року (а.с. 10).

Позивачу була довічно призначена пенсія з 13 квітня 2007 року у розмірі 90% грошового забезпечення при вислузі 38 років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується протоколом за пенсійною справою позивача від 17.02.2016 року (а.с. 47).

У 2018 році відповідачем на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року було проведено масовий перерахунок пенсій з 01.01.2016 року та позивачу, відповідно розраховано основний розмір пенсії 70% від суми грошового забезпечення, що підтверджується витягом з електронної пенсійної справи від 15.06.2018 року (а.с. 73).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо нарахування позивачу пенсії, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 23 Закону № 1166-VII внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір грошового забезпечення.

Слід зазначити, що пункт 23 Закону № 1166-VII набрав чинності з 01.05.2014 року згідно Прикінцевих положень Закону №1166-VII.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 1166-VII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Таким чином, з 01.05.2014 положення частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність, у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 1166-VII.

Внесені Законом № 1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України встановлено право громадян на соціальний захист.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був застосувати норми, що діяли на час призначення позивачу пенсії. Зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення, внесені Законом №1166-VII, не можуть стосуватися до раніше призначеної пенсії.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.04.2018 року у справі №175/1665/17 (провадження №К/9901/9550/18), постанові від 24.04.2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).

Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій при застосуванні основного розміру пенсії, що не перевищує 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивача, тому суд вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в проведенні перерахунку пенсії позивачу та зменшення з 90% розміру суми грошового забезпечення, відтак приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Щодо заяви позивача про поновлення строку для подання даного адміністративного позову до суду, суд зазначає, що заява підлягає задоволенню оскільки, даний позов поданий на захист саме конституційних прав позивача, зокрема, права на належне пенсійне забезпечення, що гарантоване державою.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо безпідставного зменшення пенсії ОСОБА_1 при перерахунку пенсії за вислугою років з 01 січня 2016 року в розмірі 70% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 та при здійсненні перерахунку, застосувати основний розмір пенсії в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 січня 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова