Рішення № 103251063, 17.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Справа№200/15170/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із позовом, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та скасувати відповідне рішення від 15.07.2021 №50130001621;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2021 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: з 01.09.1979 по 18.12.1995 у Сухумській фабриці індпошиття одягу (нині- Сухумський будинок моди «Мода-Текс»); з 13.05.1996 по 01.09.1997 у Донецькій фірмі «Фрегат»; з 01.09.1997 по 21.09.1999 у Приватному підприємстві «Укршвейпром».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 08 липня 2021 року вона звернулась до відділу обслуговування громадян № 11 (сервісний центр) м. Авдіївка Головного управління ПФУ в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Мною були надані наступні документи: заява про призначення пенсії, трудова книжка, паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки з Державного архівного управління Республіки Абхазія № Ж-1 від 07.10.2019 р., № Ж-1/1 від 07.10.2019 р.

Відповідно до ст.26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком мають жінки, які народились с 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року у віці 60 років за наявності страхового стажу не менше 28 років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.07.2021 року № 050130001621 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. До страхового стажу не зараховані періоди роботи, а саме: з 01.09.1979 року по 15.07.1992 у Сухумський фабриці індпошиття одягу (нині - Сухумський будинок Моди «Мода-Текс»), оскільки в довідці № Ж-1 від 07.10.2019 року не зазначено дату та номер наказу на звільнення; з 13.05.1996 по 01.09.1997 року, оскільки відсутнє перейменування фірми «Фрегат» в п/о «Фрегат»; з 02.09.1997 року по 21.09.1999 року, оскільки неможливо прочитати назву підприємства на печатці. Внаслідок цього до страхового стажу не зараховано більше 19 років.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечило проти задоволення зазначених вимог позивача, просило у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, у наданому відзиві на позовну заяву зазначено, що страховий стаж позивача становить 12 років 09 місяців 29 днів. За наданими позивачем документами до страхового стажу не зараховано: з 01.09.1979 року по 15.07.1992 оскільки в довідці № Ж-1 від 07.10.2019 року не зазначено дату та номер наказу на звільнення; з 13.05.1996 по 01.09.1997 року, оскільки відсутнє перейменування фірми «Фрегат» в п/о «Фрегат»; з 02.09.1997 року по 21.09.1999 року, оскільки неможливо прочитати назву підприємства на печатці. Враховуючи зазначене, в призначені пенсії за віком позивачу було відмовлено через відсутність необхідного страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечило проти задоволення зазначених вимог позивача, просило у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, у наданому відзиві на позовну заяву зазначено, що ОСОБА_1 звернулась 08.07.2021 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказав, що у ГУ ПФУ відсутні підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.09.1979 року по 15.07.1992 у Сухумський фабриці індпошиття одягу, оскільки Республіка Абхазія не є суб`єктом міжнародного права, будь-які двосторонні угоди між нею та Україною відсутні, а інші довідки, які б були видані компетентними органами Грузії та підтверджували б страховий стаж у спірний період позивачем надані не були.

Зазначив, що відповідно до Інструкції №58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до копії трудової книжки позивача відсутні дані про перейменування фірми «Фрегат» у в/о «Фрегат», а на печатці, якою скріплений запис про період роботи з 02.09.1997 року по 21.09.1999 року неможливо встановити назву підприємства на печатці.

Таким чином у ГУ ПФУ відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 13.05.1996 по 01.09.1997 року, з 02.09.1997 року по 21.09.1999 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, що претендує на призначення пенсії за віком.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

08.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) м. Авдіївка ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності вказана заява розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

15.07.2021 рішенням про відмову у призначенні пенсії №050130001521 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вказано, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви:

1) до страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.09.1979 року по 15.07.1992, оскільки в довідці №Ж-1 від 07.10.2019 не зазначено дати та номеру наказу на звільнення;

2) не враховано період роботи з 13.05.1996 по 01.09.1997 року, оскільки відсутнє перейменування фірми «Фрегат» в п/о «Фрегат»;

3) з 02.09.1997 року по 21.09.1999 року, оскільки неможливо призначити назву підприємства на печатці /а.с.11/.

Трудова книжка ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , містить, зокрема наступні записи:

запис №2 – 01.09.1979 прийнята на роботу в Сухумську фабрику індпошиття одягу кравцем 4 розряду (нак. №195 від 5.09.79);

запис №5 – 18.12.1995 звільнена за власним бажанням (нак. №64-М від 18.12.95);

запис №8 – 13.05.1996 прийнята швачкою в Донецьку фірму «Фрегат» (нак. №6-ПС від 13.05.96);

запис №9 – 01.09.1997 звільнена за переводом за ст.36 КЗпП України (нак. №15-ЛС від 1.09.1997);

запис №10 – 01.09.1997 прийнята швачкою в ПП «Укршвейпром» (нак. №1 від 01.09.97);

запис №11 – 21.09.1999 звільнена за власним бажанням за ст.36 КЗпП України (нак. №3 від 21.09.99) /а.с.8-9/.

Позивач надала наступні довідки Державного Архівного Управління Республіки Абхазія, що видані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- №Ж-1 від 07.10.2019 (мовою оригіналу) «в документах Сухумского дома Моды « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по книгам приказов и платежным ведомостям ОСОБА_1 (дата рождения не устанавливается) значится портной с 01 сентября 1979 года (пр. №195 от 05.09.1979 года) по июль 1992 года. В документах за август 1992 г.- декабрь 1995 г. ОСОБА_1 не значится»;

- №Ж-1/1 від 07.10.2019 щодо заробітної плати ОСОБА_1 у Сухумському будинку моди «Мода-Текс» за період 1986-1992 року;

- №Ж-3 від 12.10.2021 (мовою оригіналу) «в документах Сухумского дома Моды « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по книгам приказов и платежным ведомостям ОСОБА_1 (дата рождения не устанавливается) значится портной в ательє №8 с 01 сентября 1979 года (пр. №195 от 05.09.1979 года). Приказом №57 от 28.05.1991 года ОСОБА_1 предоставляется от пуск по уходу за ребенком до исполнения ему 3-х лет с 06 мая 1991 года по 16 марта 1994 года.»;

- №Ж-3/2 від 07.10.2021 щодо заробітної плати ОСОБА_1 у Сухумському будинку моди «Мода-Текс» за період 1986-1992 року;

- №Ж-3/1 від 07.10.2021 щодо заробітної плати ОСОБА_1 у Сухумському будинку моди «Мода-Текс» за період 1981-1984 року /а.с.12-16/.

29.09.2021 ОСОБА_1 звернулась до керівника Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області Барабаш В.С. із заявою про надання наступної інформації:

- чи знаходилась на території АДРЕСА_2 , Донецька фірма «Фрегат», яка займалась виробництвом швейних виробів в період з 1996 року по 01.09.1997 року;

- якщо знаходилась, надати інформацію про повну та правильну назву вищевказаної фірми;

- чи знаходилось на території АДРЕСА_2 , Приватне підприємство «Укршвейпром» (ОКПО 25099927, дата реєстрації: 14.08.1997 року, реєстратор: Авдіївська міська рада, керівник - Фрига Леонід Петрович) в період з серпня 1997 року по вересень 1999 року /а.с 17/.

26.10.2021 листом № Ж-0797-1.1 Авдіївською міською ВЦА повідомлено позивача про наступне.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» на органи місцевого самоврядування та на військово-цивільні адміністрації не покладено обов`язки щодо ведення обліку юридичних осіб привітного права, які здійснювали чи здійснюють діяльність на території міста. У зв`язку з цим, неможливо підтвердити чи спростувати інформацію про фактичне знаходження на території міста Авдіївка по вулиці Чапаєва, 2В Донецької фірми «Фрегат» у період :а 1996 року по 01.09.1997 року та про фактичне знаходження Приватного підприємства «Укршвейпром» (код ЄДРПОУ 25099927) у період з серпня 1997 року по вересень 1999 року.

У відділі реєстрації Авдіївської міської ВЦА відсутні паперові реєстраційні справи щодо зазначених юридичних осіб.

В Єдиному державному реєстрі міститься інформація про дату реєстрації юридичної особи, про її місцезнаходження, про зміну найменування юридичної особи та інші відомості.

Згідно даних, сформованих за результатами безкоштовного запиту на сайті Міністерства юстиції України, в Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо Виробничого об`єднання «Фрегат» та Приватного підприємства «Укршвейпром» код ЄДРПОУ 25099927.

В той же час повідомляємо, що за запитом відділу реєстрації Авдіївської міської ВЦА в архівному відділі Авдіївської міської ВЦА були знайдені копії розпоряджень Авдіївського міського голови, які стосуються діяльності Приватного підприємства «Укршвейпром». Так, в наявності розпорядження міського голови від 11 серпня 1997 року № 522р «Про реєстрацію приватного підприємства «УКРШВЕЙПРОМ». Також в наявності розпорядження міського голови від 03 вересня 1999 року № 657-р «Про відміну державної реєстрації приватного підприємства «Укршвейпром» у зв`язку з його ліквідацією», до якого додані документи, в тому числі довідка Донецького обласного управління статистики від 14.08.1997 р. та довідка від 30.08.1999 року про прийняття документів ПП «Укршвейпром» на зберігання до Ясинуватського державного міського архіву /а.с.18-22/.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачами, як фізичною особою та суб`єктами владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З матеріалів справи встановлено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.09.1979 року по 15.07.1992, оскільки в довідці №Ж-1 від 07.10.2019 не зазначено дати та номеру наказу на звільнення; з 13.05.1996 по 01.09.1997 року, оскільки відсутнє перейменування фірми «Фрегат» в п/о «Фрегат»; 02.09.1997 року по 21.09.1999 року, оскільки неможливо призначити назву підприємства на печатці.

Порядок ведення трудових книжок, був урегульований «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 та «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У п. 2.4 Інструкції № 58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п.4).

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Враховуючи записи у трудовій книжці та докази, що наявні в матеріалах справи, у сукупності, суд зазначає, що періоди роботи 13.05.1996 по 01.09.1997 року, 02.09.1997 року по 21.09.1999 року підлягає зарахуванню до стархового стажу позивача, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні спірного періоду діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо посилання відповідача 2, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.09.1979 року по 15.07.1992 у Сухумський фабриці індпошиття одягу, оскільки Республіка Абхазія не є суб`єктом міжнародного права, суд зауважує наступне.

Між Урядом України і Урядом Республіки Грузія укладено Угоду про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення від 09.01.1995 року, проте Абхазька Автономна Республіка, яка відповідно до Конституції Грузії входить до територіального устрою Грузії, тимчасово перебуває під окупацією самопроголошеною Республікою Абхазія, яка в свою чергу не визнана Україною.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

При вирішенні даного питання суд виходить з того, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Вищенаведеної позиції також дотримується Верховний Суд в постанові від 22.10.2018 року по справі №235/2357/17.

З огляду на вищевикладене, з метою захисту права позивача на отримання пенсії, суд дійшов висновку про необхідність зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.09.1979 року по 15.07.1992 у Сухумський фабриці індпошиття одягу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №50130001521 від 15.07.2021 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2021 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: з 01.09.1979 по 18.12.1995 у Сухумській фабриці індпошиття одягу (нині - Сухумський будинок моди «Мода-Текс»); з 13.05.1996 по 01.09.1997 у Донецькій фірмі «Фрегат»; з 01.09.1997 по 21.09.1999 у Приватному підприємстві «Укршвейпром».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 17 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Толстолуцька