Рішення № 103251061, 17.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Справа№200/15172/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (проживає за адремою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із позовом, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.08.2021 №051330002587 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2021 про призначення пенсії за вислугою років, зарахувавши до спеціального стажу роботи на посадах працівника охорони здоров`я періоди роботи з 08.08.1988 по 05.01.2002, з 05.01.2002 по 30.04.2007, з 03.05.2007 по 28.09.2007.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернулась до суду, оскільки вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії за віком є таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства та підлягає скасуванню. Позовні вимоги мотивує тим, що 18.08.2021 р. звернувся до Торецького сервісного центру ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою щодо призначення пенсії за вислугою років. Розглянувши заяву позивача та додані до неї документи рішенням відповідача -1 №051330002587 від 27.08.2021 в призначенні пенсії за вислугою років було відмовлено, оскільки страховий стаж за вислугою років відсутній. Відповідно до вказаного рішення до страхового стажу не зараховано період роботи з 08.08.1988 по 05.01.2002, оскільки відсутні дані про перейменування підприємства.

Позивач зазначає, що її спеціальний стаж роботи на посадах працівника охорони здоров`я станом на 01.04.2015 складає 25 років 11 місяців 07 днів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечило проти задоволення зазначених вимог позивача, просило у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, у наданому відзиві на позовну заяву зазначено, що згідно наявних в матеріалах пенсійної справи до страхового та спеціального стажу не зараховано період роботи з 08.08.1988 по 05.01.2002, оскільки згідно записів 1-4 трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 02.08.1988, у неї не внесено запис про перейменування підприємства. Період робот з 01.01.1998 по 05.01.2002 зараховано до страхового стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.

До спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховано періоди з 15.01.2002 по 30.04.2007, з 03.05.2007 по 28.09.2007, оскільки позивачем не надані документи, що підтверджують стаж роботи.

Таким чином, у ГУ ПФУ відсутні достатні правові підстави для зарахування до спеціального стажу роботи на посадах працівника охорони здоров`я періоди роботи з 08.08.1988 по 05.01.2002, з 15.01.2002 по 30.04.2007, з 03.05.2007 по 28.09.2007.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечило проти задоволення зазначених вимог позивача, просило у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, у наданому відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідно до наданої позивачем трудової книжки та додаткових документів, документи підтверджуючі пільговий стаж позивача за вислугу років відсутній. За доданими документами до страхового стажу позивача періоди роботи з 15.01.2002 по 31.12.2003 за вислугу років.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 08.08.1988 по 05.01.2002, оскільки відсутні дані про перейменування підприємства.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, що претендує на призначення пенсії за віком відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року.

ОСОБА_1 була взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 18.08.2021 року № 1421-5000387061, згідно з якою позивач постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 і перемістилась та зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

18.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до Торецького сервісного центру ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою щодо призначення пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров`я.

За принципом екстериторіальності вказана заява розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

27 серпня 2021 року Відділом призначення пенсії управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії №0051330002587. В рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу зараховано період навчання та період роботи з 15.01.202 року по 31.12.2003 року за наявністю документів, інші документи, що підтверджують стаж за вислугу років відсутні. Вказано, що пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. До страхового стажу не зараховано період роботи з 08.08.1988 року по 05.01.2002 року, так як відсутні дані про перейменування підприємства /а.с.9/.

Трудова книжка ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , містить, зокрема наступні записи:

запис №1 – 08.08.1988 прийнята на роботу дільничною медичною сестрою терапевтично-поліклінічного відділення в Медсанчастину машзаводу ім Кірова та шахти «Кочегарка» Міськлікарня №1 (нак. №267-к від 08.08.88 по МСЧ);

запис №4 - 05.01.2002 звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (нак. №3-к від 04.01.2002);

запис №5 - 15.01.2002 прийнята на посаду медичної сестри приймального відділення Міського тубдиспансеру (нак. №7-к від 14.01.2002 по МТБ);

запис №7 - звільнена за переводом ст. 36 п. 5 КЗпП України (нак. №104-к від 24.04.07 по Міськтубдиспансеру м.Горлівка);

запис № 8 – 03.05.2007 прийнята за переводом на посаду медичної сестри кабінету довіри міського центру СНІД (Міська лікарня № 2 м.Горлівки);

запис №8 – звільнена за переводом В КЛПУ міський протитуберкульозний диспансер м. Горлівка ст. 36 п. 5 КЗпП України (нак. №361-к від 28.09.2007) /а.с.10-13/.

Також, разом із заявою про призначення пенсії позивачем були надані, зокрема наступні документи:

- диплом (свідоцтво, атестат) про навчання серії НОМЕР_3 ;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1421-5000387061;

- довідку про відкритий рахунок в банку № 2854;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_4 ;

- заяву про призначення/перерахунок пенсії № 2854;

- пам`ятку № 2754;

- список на перевірку ВПО№ 0500-1516-6/55892;

- паспорт серії НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 ;

- трудову книжку або документи про стаж серії НОМЕР_2 ;

- анкету опитування № 2754.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закону №1788), працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.

Згідно з статтею 60 Закону № 1788, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Так, згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні – в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п. 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу тощо виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, що внесло неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вноситься правонаступником, а за його відсутності – вищою організацією, якій було підпорядковане ліквідоване підприємство (п. 2.7 Інструкції № 162).

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу тощо мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі, виправлення відомостей про роботу проводиться на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не вказаних в трудовій книжці (п. 2.8 Інструкції № 162).

Відповідно до п. 2.13 Інструкції № 162 в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка зазначається повне найменування підприємства.

Згідно з п. 2.14 Інструкції № 162 якщо за час роботи працівника або службовця найменування підприємства змінилося, то про це окремим рядком в графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа перейменовано на таке-то», а в графі 4 проставляється підстава перейменування – наказ (розпорядження), його дата і номер.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях (далі – Інструкція № 58).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 1.5 Інструкції № 58 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції № 58, крім іншого, до трудової книжки вносяться відомості про звільнення.

П. 2.3 Інструкції № 58 передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно з п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення.

За правилами, наведеними у п. п. 2.6, 2.8 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

П. 2.15 Інструкції № 58 обумовлено, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Відповідно до п. п. 2.25, 2.26 Інструкції № 58 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

За правилами, наведеними у п. 4.1 Інструкції № 58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Суд відзначає, що Інструкції № 162 та № 58 чітко визначають коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на належне пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Суд зауважує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідній роботі, а не правильність записів у трудовій книжці. Як наслідок, не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 містить, зокрема записи про роботу в період з 08.08.1988 по 05.01.2002, з 15.01.2002 по 30.04.2007, з 03.05.2007 по 28.09.2007 (записи 1-9 трудової книжки).

Вказані періоди роботи підтверджені та зафіксовані в трудовій книжці позивача. Записи у трудовій книжці позивача виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, тому надання позивачем довідок на підтвердження пільгового стажу не має бути обов`язковою умовою для такого підтвердження.

Відповідно до розділу 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах мають право на пенсію за вислугу років.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 наявна інформація про роботу позивача за період з 1988 по 2007 рік за посадою, що дає підстави обліку спеціального стажу (код ЗП3013Б1) /а.с. 16-19/.

Зайнятість позивача на роботах, що надає право на призначення пенсії за вислугу років як працівника охорони здоров`я в період з з 08.08.1988 по 05.01.2002, з 15.01.2002 по 30.04.2007, з 03.05.2007 по 28.09.2007підтверджено відомостями трудової книжки позивача та індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5, що є підставою для врахування зазначеного періоду як спеціального стажу.

Зважаючи на наведене, заява позивача від 18.08.2021 про призначення пенсії за вислугу років підлягає повторному перегляду із врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років є протиправним, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Відновленням порушеного права позивача є зобов`язання відповідача 2 зарахувати спеціального стажу роботи на посадах працівника охорони здоров`я періоди роботи з 08.08.1988 по 05.01.2002, з 15.01.2002 по 30.04.2007, з 03.05.2007 по 28.09.2007.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (проживає за адремою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.08.2021 №051330002587 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2021 про призначення пенсії за вислугою років, зарахувавши до спеціального стажу роботи на посадах працівника охорони здоров`я періоди роботи з 08.08.1988 по 05.01.2002, з 15.01.2002 по 30.04.2007, з 03.05.2007 по 28.09.2007.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 17 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Толстолуцька