Рішення № 103250924, 17.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Справа№200/15723/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що нею до відповідача була подана заява про призначення пенсії разом із необхідними документами. Проте, 12.07.2021 позивачка отримала від відповідача лист від 05.07.2021 № 0500-1601- 8/ НОМЕР_1 , в якому її повідомили, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 04.04.2021.

Крім того, у вказаному листі зазначено, що до страхового стажу позивачці не зараховано період роботи з 22.11.1983 по 29.09.1996, з 24.07.1979 по 07.07.1980 та з 30.09.1996 по 31.12.1998 у зв`язку з неточністю заповнення трудової книжки.

На переконання позивачки, рішення відповідача за результатами розгляду її заяви є протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порушує її конституційні права на належне пенсійне забезпечення. На переконання позивачки, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

З огляду на вищевикладене, позивачка просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періодів роботи з 22.11.1983 по 29.09.1996, з 30.09.1996 по 31.12.1998, з 24.07.1979 по 07.07.1980;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 19.06.2021 про призначення позивачці пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 22.11.1983 по 29.09.1996, з 30.09.1996 по 31.12.1998, з 24.07.1979 по 07.07.1980 та зробити перерахунок раніше призначеної пенсії з дати її призначення, тобто з 04.04.2021.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву. Так, в обґрунтування незгоди з позовними вимогами представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначає, що при розгляді наданих документів встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 31 рік 09 місяців 00 днів, у зв`язку з чим позивачці призначена пенсія за віком з 04.04.2021.

Водночас, до страхового стажу позивачки не зараховані періоди роботи:

- з 24.07.1979 по 07.07.1980 - у зв`язку з некоректно зазначеною датою наказу про прийняття на роботу;

- з 22.11.1983 по 29.09.1996 - у зв`язку з порушенням вимог Інструкції про трудові книжки колгоспників від 21.04.1975 № 310 (з урахуванням фактично відпрацьованих трудоднів), а саме - невідповідністю печатки на встановлених та фактично відпрацьованих трудоднях;

- з 30.09.1996 по 31.12.1998 - у зв`язку з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, а саме: відсутністю дати звільнення з роботи.

Крім того, позивачкою не було надано до управління уточнюючих довідок про зазначені періоди роботи.

З огляду на вищевикладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 16.11.2021 суд задовольнив клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору. Відстрочив позивачці сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі № 200/15723/21. Розгляд адміністративної справи № 200/15723/21 визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

17.01.2022 суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача про проведення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін в порядку загального позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання сторони щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є громадянкою України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_3 (а.с.7-8).

Судом встановлено, що 19.06.2021 позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 було призначено пенсію з 04.04.2021.

Проте, відповідно до листа від 05.07.2021 № 0500-1601-8/27612, під час призначення пенсії відповідачем не було враховано до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи:

- з 24.07.1979 по 07.07.1980 - у зв`язку з некоректно зазначеною датою наказу про прийняття на роботу;

- з 22.11.1983 по 29.09.1996 - у зв`язку з порушенням вимог Інструкції про трудові книжки колгоспників від 21.04.1975 № 310 (з урахуванням фактично відпрацьованих трудоднів), а саме - невідповідністю печатки на встановлених та фактично відпрацьованих трудоднях;

- з 30.09.1996 по 31.12.1998 - у зв`язку з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, а саме: відсутністю дати звільнення з роботи (а.с.9).

Вважаючи протиправною відмову у зарахуванні спірних періодів роботи, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частинами першою, другою статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд зауважує, що записи про спірні періоди роботи у трудовій книжці позивачки не містять недопустимих (таких, що внесені в супереч Інструкції) перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст, містять печатки та підписи посадових осіб. Тому відсутні підстави для їх неврахування при визначенні періоду страхового стажу позивачки.

З огляду на наведене, некоректне зазначення дати наказу про прийняття на роботу, невідповідність печатки на встановлених та фактично відпрацьованих трудоднях, а також відсутність дати звільнення з роботи не може бути підставою для відмови в зарахуванні до трудового стажу позивачки спірного періоду роботи.

Суд зазначає, що записи періодів роботи, не є тими недоліками, які можуть мати наслідок порушення конституційного права позивачки на пенсійне забезпечення, тому спірні періоди її роботи з 24.07.1979 по 07.07.1980, з 22.11.1983 по 29.09.1996 та з 30.09.1996 по 31.12.1998 мають бути зараховані позивачці до страхового стажу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до загального страхового стажу позивачки періодів роботи з 22.11.1983 по 29.09.1996, з 30.09.1996 по 31.12.1998, з 24.07.1979 по 07.07.1980, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, з метою повного та всебічного захисту прав позивачки, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2021 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 22.11.1983 по 29.09.1996, з 30.09.1996 по 31.12.1998, з 24.07.1979 по 07.07.1980 та зробити перерахунок раніше призначеної пенсії з дати її призначення, тобто з 04.04.2021.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з такого.

Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 16.11.2021 відстрочив позивачці сплату судового збору до ухвалення рішення по цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у даній справі, а судовий збір не сплачено та позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періодів роботи з 22.11.1983 по 29.09.1996, з 30.09.1996 по 31.12.1998, з 24.07.1979 по 07.07.1980.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2021 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 22.11.1983 по 29.09.1996, з 30.09.1996 по 31.12.1998, з 24.07.1979 по 07.07.1980 та зробити перерахунок раніше призначеної пенсії з 04.04.2021.

Стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 908, 00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2022.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб