Ухвала суду № 103250889, 17.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2022 року Справа №200/708/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно було зупинено виплату пенсії з 01.03.2016 року.

Згідно частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Позивач надав клопотання в якому просив поновити йому строк звернення до суду.

Частиною 1, 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсії особою, якій призначена така виплата вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено судом, позивач зазначає, що виплату пенсії йому було припинено з 01.03.2016 року.

На думку Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись ч. 1 ст. 123 КАС України, суд наголошує, що позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до суду конкретно визначити дату, з якої він дізнався про порушення своїх прав, та надати докази, які вказують на належність саме такої дати, або, в разі пропуску строку звернення до суду, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку.

Позовна заява містить клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, обґрунтоване скрутним матеріальним становищем.

Вирішуючи по суті вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми та наявні матеріали позову, суд зазначає, що умови для звільнення/відстрочення від сплати судового збору, визначені ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, оскільки позивачкою не доведено наявності обставин звільнення або відстрочення її від сплати судового збору, з огляду на що позивачка повинна або сплатити судовий збір, або надати суду докази, що вказують на її незадовільний майновий стан (зокрема, декларацію, довідку про доходи за попередній рік), а також надати відомості отриманого або не отриманого ним доходу за кордоном (за межами України).

Відтак, клопотання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 6 “Про судовий збір” передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2022 - 2481,00 грн.

Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн.

Як встановлено судом, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій заявлені до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 №925 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України”, наказу Пенсійного фонду України “Про заходи у зв`язку з реорганізацією деяких територіальних органів Фонду” від 02 листопада 2020 №115, проведено реорганізацію територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій області, Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010).

Підтвердженням реорганізації Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області є передавальний акт від 10.08.2021 року.

З огляду на зазначені обставини, позивачу необхідно визначитися з відповідачем у справі.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, вона підлягає залишенню без руху для надання позивачу часу для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави поважності його пропуску, докази сплати судового збору та позовну заяву з визначенням кола відповідачів та позовних вимог до кожного з них.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.В. Череповський