Рішення № 103250427, 11.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 року Справа№200/15000/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – УПФ), в якому просить зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 01.07.2019 року до 22.04.2020 року та з 24.04.2020 року до дати звернення із позовом до суду, із застосуванням коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0.85000, що був визначений при призначенні пенсії, виплатити ненараховану та невиплачену частину пенсії з врахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звернувся до ТОВ «Аудит «Професійне судження» щодо правильності нарахування коефіцієнту страхового стажу при призначенні та перерахунку пенсії. З отриманої відповіді позивачу стало відомо, що відповідач з 01.10.2017 року у зв`язку з введенням в дію змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Відповідач перерахував та зменшив коефіцієнт страхового стажу до 0,76000 та застосував при перерахунку, який був проведений 01.07.2019 року. При цьому, на думку відповідача таке зменшення коефіцієнту страхового стажу відбулося за рахунок перерахунку коефіцієнта кратності страхового стажу з 1,35 до 1, отже відповідач перерахував весь страховий стаж з коефіцієнтом 1, а не за період введення в дію Закону. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його право на отримання належної пенсії. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

08 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху і встановлено строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку

06 грудня 2021 року судом постановлено ухвалу про повернення позовної заяви в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії за період з 01.07.2019 року по 28.04.2021 року.

06.12.2021 року відкрито провадження у справі, про що постановлено відповідну ухвалу, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Згідно відомостей з пошуку поштових відправлень, вказана ухвала про відкриття провадження із визначенням п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву, отримана відповідачем 09.12.2021 року. Станом на 11.01.2022 року відзив відповідачем не подано.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-9), перебуває на обліку в УПФ та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 57).

З розпорядження 141237 від 29.01.2018 року вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною стажу. Розрахунок пенсії: коефіцієнт стажу – 0,72417 (869 міс), коефіцієнт з урахуванням кратності 1,35 – 0,8500, розмір пенсії за віком – 5132,78000, доплата за понаднормований стаж – 397,38000 за 37 років, загальний розмір пенсії за віком – 5530,1600 (а.с. 47).

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 23.04.2020 року позивачу проведено перерахунок пенсії. З протоколу вбачається, що коефіцієнт стажу без урахування кратності – 0,76000, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (912/100*12)*1) – 0,076000, розмір пенсії за віком – 13594,23 грн. (а.с. 58).

Позивач вважає, що перерахунок його пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено відповідачем як з 01.10.2017 року, так і до 01.10.2017 року, однак відповідач мав право застосувати такий коефіцієнт виключно з 11.10.2017 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі – Закон №1058 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ст. 25 Закону №1058 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

См х Вс

Кс = ------------, де:

100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.

Відповідно до ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років.

Згідно з ст. 27 Закону №1058 Розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Судом встановлено, що з 01.10.2017 року позивачу здійснено перерахунок пенсії, розмір якої склав 5530,16 грн.

Згідно із розрахунком пенсії, такий розмір пенсії нараховано з використанням наступних показників:

коефіцієнт стажу – 0,72417 – 869 місяці;

коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 – 0,85.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується із діями управління в частині застосування при перерахунках пенсії 23.02.2019 року та 10.11.2020 року величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% за період з 15.02.2011 року до 10.10.2017 року, що потягло за собою зменшення коефіцієнту страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, та у свою чергу призвело до звуження змісту та обсягу існуючого права на застосування величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% за період з 15.02.2011 року до 10.10.2017 року і у свою чергу до зменшення розміру пенсії.

Суд звертає увагу, що як вбачається з протоколу від 10.11.2020 року - коефіцієнт стажу без урахування кратності та з врахуванням кратності ((912/100*12)*1) складає 0,76000. При цьому, з вказаного протоколу не вбачається застосування коефіцієнту стажу кратності у розмірі 1 до 10.10.2017 року. Натомість, розпорядженням 140237 від 19.07.2016 підтверджено застосування при перерахунку пенсії позивача коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35, що спростовує твердження позивача.

Крім того, позивачем жодним чином не обґрунтовано наданий ним розрахунок пенсії, не надано доказів підтвердження порушення відповідачем його прав.

Суд зазначає, що 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148), яким Прикінцеві положення Закону № 1058 доповнено, зокрема, п.п. 4-3, 4-4.

Згідно з п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень цього Закону у редакції Закону № 2148 з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 до набрання чинності Законом № 2148, у зв`язку з чим пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017 року з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2148 у редакції від 03.10.2017 року у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що розмір пенсії позивача після перерахунку у зв`язку зі зміною стажу 19.07.2016 із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35 складав 5132,78 грн., після проведеного перерахунку з 01.01.2019 з застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1 – 12247,06 грн., а після проведеного перерахунку 23.04.2020 із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1 – 13594,23 грн. Таким чином, враховуючи те, що виплата пенсії позивача після перерахунку 19.07.2016 року поступово збільшувалась з кожним наступним перерахунком, звуження обсягу прав і свобод позивача через перерахунок пенсії не відбулось.

Таким чином пенсію відповідачем обраховано у відповідності із нормами п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122 Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв