Ухвала суду № 103250246, 28.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 січня 2022 року Справа 160/1538/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства “ВОСХОД” до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства “ВОСХОД” до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправними дії та скасувати накази:

- № 4-8055/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_1 площею 1,2500 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0684;

- № 4-8051/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_2 площею 2,0000 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0683;

- № 4-8043/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_3 площею 2,0000 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0682;

- № 4-8046/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_4 площею 2,0000 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0685;

- № 4-8048/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_5 площею 2,0000 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0681.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що її подано з порушенням вимог ст. ст. 122, 123, 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

Так, згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Разом з тим, позивачем в позовній заяві не зазначена офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Водночас, позовні вимоги про визнання протиправними дій заявлені без дотримання вимог ч.1 ст.5 КАС України.

Так, прохаючи суд про визнання протиправними дій відповідача, позивачем взагалі не зазначено дій, з якими не погоджується та які просить визнати протиправними, отже такі вимоги є неконкретизованими. Наведене унеможливлює чітко ідентифікувати, яких саме дій відповідача стосуються заявлені позовні вимоги. Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд. Що, в свою чергу, свідчить про абстрактність та невизначеність цих позовних вимог, тому є необхідність в їх конкретизації.

За наведених обставин, позивачу слід подати уточнену позовну заяву, в якій зазначити свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти та викласти в ній позовні вимоги у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481, 00 грн.

Згідно статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" - з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо. (Згідно Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону У країни "Про судовий збір" , що затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015р. "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір").

З поданої позовної заяви вбачається, що Приватним підприємством “ВОСХОД” заявлено одразу 5 позовних вимог, які мають немайновий характер.

Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання вказаної позовної заяви з 5 вимогами немайнового характеру становить - 12405,00 грн.

Так, у матеріалах поданої позовної заяви міститься платіжне доручення №4220 від 29.12.2021 року про сплату судового збору на суму 2270, 00 грн.

Тобто несплачена сума судового збору з урахуванням решти вимог немайного характеру становить (12405,00 грн. - 2270, 00 грн.)=10135,00 грн.

Таким чином, недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до Закону України “Про судовий збір” у розмірі 10135,00 грн.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Окрім цього, відповідно до ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не у повному обсязі засвідчені позивачем належним чином.

Тобто, з наведеного слідує, що додані до адміністративного позову ксерокопії документів не є належними доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача у розумінні ст.ст.72-78 Кодексу адміністративного судочинства України, так як вони не завірені у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, що є порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву, в якій він просить поновити пропущений строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою у справі № 160/20183/21 за позовом Приватного підприємства «ВОСХОД» (ЄДРПОУ 13464132) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправними дії відповідача та скасування Наказів № 4-8055/15-20- СГ від 03.08.2020р.. №4-8051/15-20-СГ від 03.08.2020р., №4-8043/15-20-СГ від 03.08.2020р., №4-8046/15-20-СГ від 03.08.2020р., №4-8048/15-20-СГ від 03.08.2020р., у т.ч. стягнення судового збору.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що про оскаржувані накази йому стало відомо стало відомо з Листа від 10.08.2020 р. №29-4-0.332-5366/2-20 в адресу адвоката позивача на його запит від 04.08.2020р. Отримав позивач такий Лист 13.08.2020р. Проте, звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позивач не мав права, оскільки позивачу стало відомо, що у нього зникло з Реєстру речових прав власності на нерухоме майно його приватна власність, склад шлаку доменного, а відтак, право вимоги до відповідача на укладення договору земельної ділянки під нерухомістю у позивача припинилося та вимоги від відповідача скасувати його накази було недоцільним, поки нерухоме майно не повернеться знову в Реєстр речових прав на нерухоме майно. Якщо відраховувати шестимісячний строк, встановлений згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, то слід врахувати наступне:

1. 15 січня 2021 р. було підтверджено право власності на нерухоме майно за позивачем і зареєстровано згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 240510251 від 15.01.2021р., 09:33:27 на підставі Наказу Міністерства Юстиції України від 30.12.2020р., №4579/5.

2. 16 січня 2021 р, у позивача почав відраховуватися шестимісячний термін на подання позову до відповідача з вимогами скасувати незаконні Накази.

3. Наказом № 25-к-р від 22 березня 2021р. державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкову Т.М. було звільнено з займаної посади.

4. Починаючи з 17.01.2021 р. позивач брав участь у кримінальній справі, яка розпочалася за Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі №202/3485/21 від 29.06.2021 р.

5. Індустріальним рай. судом м. Дніпропетровська за клопотанням адвоката позивача було зобов`язано СУ ГУНП у Дніпропетровській області внести до ЄРДР інформацію про злочин державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району ОСОБА_6 .

6. Витягом з ЄРДР від 16.07.2021 р. була внесена інформація про злочин та розпочалося кримінальне провадження за № 12021040000000516 за ч. 1 ст. 365-2 ККУ відносно реєстратора ОСОБА_7 , що підтверджується супровідним листом від 16.07.2021 р. слідчого СУ ГУНП в Дніпроп.обл.

7. Постановою від 16.08.2021р. ПП «Восход» визнано потерпілою особою в рамках кримінального провадження № 12021040000000516 за ч. 1 ст. 365-2 ККУ, було допитано реєстратора ОСОБА_7 , проведені обшуку за місцем її діяльності у смт. Маломихайлівка. Наразі триває слідство.

8. 17.09.2021 р. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №275442756 Дніпропетровська обласна прокуратура наклала арешт на нерухоме майно ПП «Восход», а саме: склад шлаку доменного в АДРЕСА_1 згідно Ухвали Індустріального райсуду м. Дніпропетровська у справі №202/5316/21 від 09.09.2021р., таким чином унеможливила для рейдерів подальше знищення та захоплення нерухомого майна позивача, його збереження як речового доказу в рамках кримінального провадження.

9. Також, 19 серпня 2021 р. ПП «Восход» стало відомо про прийняті нові рішення у справі № 160/1632/21 адміністративними судами її та 2ї інстанції.

10. Так, 11 березня 2021 року у справі № 160/1632/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд, розглянувши адміністративну справу за позовом державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4579/5 від 30.12.2020 року «Про задоволення скарги» Приватного підприємства «Восход» від 20.08.2020 року, виніс рішення, яким в задоволенні адміністративного позову державного реєстратора Сучкової Т.Ф. до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відмовив. З матеріалів цієї справи вбачається, що судом її інстанції було вірно встановлено, що позивач з заявою-повідомленням про знищення об`єкта нерухомого майна до реєстратора не зверталося, а інженером, який начеб-то складав цей Акт, такий акт не складався та не підписувався, про що він подав нотаріально посвідчену заяву від 03.10.2019 р. від свого імені до суду та до Міністерства юстиції України, зазначивши, що до об`єкту нерухомого майна: складу шлаку доменного, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , він жодного відношення не має.

11. Не погодившись з таким рішенням, реєстратор Сучкова Т.Ф. подала апеляційну скаргу до суду 2ї інстанції і, дивним чином, без участі ПП «Восход», з порушенням територіальної підсудності справи, з порушенням інших норм процесу та матеріального права, Постановою від 10 серпня 2021 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. задовольнив, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року в адміністративній справі № 160/1632/21 скасував.

12. Своє рішення суд 2ї інстанції виніс без виклику самого скаржника ПП «Восход», в порушення норм процесуального права, визначивши відсутність за місцем розташування нерухомого майна позивача: складу шлаку доменного, фактично підтвердив законність дій реєстратора, яка знищила таке майно в реєстрі речових прав.

13. Суд 2ї інстанції навіть не врахував, що свої дії державний реєстратор Сучкова Т.Ф. вчинила на підставі Акту про знищення інженера ОСОБА_8 , який сам особисто надав нотаріально засвідчене пояснення, що він ніяких актів не складав.

14. 21 жовтня 2021 р. в 11 год. 20 хв. в Колегії з розгляду скарг протидії корупції Міністерства Юстиції України повторно була розглянута скарга ПП "Восход" (13464132) від 20.08.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.08.2020 за № 24458-33-20 на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 160/1632/21) щодо Суб`єкта оскарження: державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 , яка незаконно вчинила дії по скасуванню нерухомого майна з реєстру прав власності, а сааме: складу шлаку доменного за адресою: АДРЕСА_1 .

15. 21.10.2021р. Колегія залишила в силі свій Наказ від 30.12.2020р., №4579/5, оголосивши про його офіційне оприлюднення на сайті Міністерства Юстиції України.

16. Наразі Міністерством Юстиції України та ПП «Восход» подані касаційні скарги до Верховного Суду України про незаконні дії державного реєстратора Сучкової Т.Ф. та проханням скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №160/1632/21 і залишити в силі Рішення від 11 березня 2021 року у справі №160/1632/21, винесене Дніпропетровським окружним

адміністративним судом, яким суд 1ї інстанції в задоволенні адміністративного позову державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.М. до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відмовив, визнавши дії міністерства Юстиції України та колегії з розгляду скарг на рішення державного реєстратора законними.

17. Дана справа перебуває на контролі у Міністра юстиції України особисто.

18. Ухвалою Верховного Суду України від 19.10.2021 р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі №160/1632/21.

19. Згідно Довідки позивача №130 від 29.11.2021 р., склад шлаку доменного, який був придбаний відповідно до договору купівлі – продажу у ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг" обліковується з 2008 року як основні засоби позивача, знаходиться на землях Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, сплачений податок у розмірі 175416,68 грн.

20. Це майно як нерухомість визнана за позивачем ще Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. по справі №10/5005/9726/2012.

21. Таким чином, лише, 21 жовтня 2021 року позивач остаточно вирішив за собою своє право власності на нерухоме майно, відстоявши у рейдерів свої права на власність, яка зникла з реєстру прав власності на нерухоме майно через злочинні дії реєстратора ОСОБА_7 , а потім поновилася в Реєстрі речових прав на нерухоме майно завдяки Наказу Міністра юстиції України від 30.12.2020р., №4579/5.

21.10.2021р., у позивача знову з`явилося право вимоги на користування земельною ділянкою, яка була подрібнена відповідачем, передана у власність 03.08.2020р. невідомим особам, оскільки на цій земельній ділянці продовжує знаходитися (і він нікуди ніколи не дівався) склад шлаку доменного, який використовує на цей день позивач. Починаючи з дати, коли позивачу стало відомо з Листа відповідача від 10.08.2020 р. №29-4-0.332-5366/2-20 про передачу стороннім особам земельної ділянки, позивач намагався з`ясувати підстави доля такого рішення, складав Адвокатські запити, отримував відповіді, оскаржував незаконні дії державного реєстратора Сучкової Т.Ф. в Міністерстві юстиції України, оскаржував до Верховного суду України рішення у справі № 160/1632/21, зобов`язував своїми Вимогами відповідача виконати рішення судів, листувався з державними виконавцями, державними органами, самим відповідачем, поновлював право власності на нерухоме майно: склад шлаку доменного аби зараз довести в судовому засіданні про незаконні дії відповідача з приводу винесення ним протиправних наказів від 03.08.2020р. Крім цього, на дату винесення відповідачем оскаржуваних наказів від 03.08.2020 діяло рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 у справі №160/994/20, яким суд зобов`язав відповідача затвердити проект відводу земельної ділянки ПП “Восход” з кадастровим номером №1221855500:02:001:0648 площею 9,25 га, скасував наказ відповідача від 20.12.2019 про відмову у затверджені документації та зобов`язав відповідача передати земельну ділянку позивачу в оренду під фактичним розміщенням споруди шлаку доменного, власником якого був і є позивача. З того часу позивач намагався змусити відповідача виконати рішення суду, за цим фактом були порушені кримінальні справи. Окрім того, позивач зазначає, що звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом 26.10.2021 (вх.№93077/21) про оскарження наказів, проте позов було повернуто через пропуск строку звернення до суду. Ураховуючи усі наведені обставини, позивач просить строк звернення до суду поновити та прийняти позовну заяву.

Розглянувши подану заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

При цьому, як зазначалось вище, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

У позовній заяві позивач самостійно визнає, що про оскаржувані накази позивачу стало відомо саме з листа Головного управління Держгеокадастру №29-4-0.332-5366/2-20 на запит адвоката від 04.08.2020, який отримано адвокатом 13.08.2020.

Про обізнаність позивача з існуванням наказів №4-8055/15-20-СГ від 03.08.2020, № 4-8051/15-20-СГ від 03.08.2020, № 4-8043/15-20-СГ від 03.08.2020, №4-8046/15-20-СГ від 03.08.2020 та № 4-8048/15-20-СГ від 03.08.2020 свідчить також лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.09.2020 №29-28-0.193-9370/2-20, отриманий адвокатом ПП “Восход” 09.10.2020, згідно з відміткою на поштовому конверті.

Враховуючи приписи абз.1 ч.2 ст.122 КАС України та зважаючи на те, що про оскаржувані накази позивачу вперше стало відомо з листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.08.2020 №29-4-0.332-5366/2-20, отриманий позивачем 13.08.2020, останнім днем звернення до суду з позовом про оскарження цих наказів є 15.02.2021 року.

Водночас, з цими позовними вимогами позивач звернувся до суду лише 24.01.2022 року, тобто із значним пропуском строку звернення до суду, встановленого приписами ч.2 ст.122 КАС України.

Наведені ж позивачем доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі обставини не можуть свідчити про існування об`єктивних, поважних та непереборних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду із позовом про оскарження наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.08.2020, зважаючи на те, станом на 13.08.2020 позивачу достеменно було відомо про їх існування.

Вчинення ж дій щодо з`ясування підстав для прийняття відповідачем оспорюваних наказів шляхом тривалого листування з державними органами та з відповідачем не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ця обставина не є непереборною та такою, що унеможливила своєчасне звернення до суду (постанова Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/14417/18).

Щодо посилань позивача на те, що позивач намагався самостійно отримати від відповідача оскаржувані накази, щоб оскаржити їх в суді, і на адвокатський запит від 07.12.2020 на ім`я в.о. Голови Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання копій наведених наказів відповідачем фактично відмовлено у їх наданні, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду із цим позовом у строки, встановлені ч.2 ст.122 КАС України, заявивши поряд з цим клопотання про витребування відповідних доказів.

Щодо доводів позивача про його листування з державними органами та відповідачем з приводу тривалого невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 у справі №160/994/20, яке набрало законної сили 09.07.2020, згідно з яким було зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ- 39835428) затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП “Восход” 11.02 - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Радушненська селищна рада з кадастровим номером 1221855500:02:001:0648, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, суд зазначає, що вчинення позивачем таких дій жодним чином не перешкоджало йому своєчасно звернутися до суду з позовом про оскарження наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.08.2020, у разі незгоди з ними.

З цих же підстав суд не приймає доводи позивача щодо оскарження дій та рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. від 02.07.2020 №52932511, 52932660 до Колегії з розгляду скарг протидії корупції Міністерства юстиції України; оскарження Приватним підприємством “Восход” в касаційному порядку до Верховного Суду постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі №160/1632/21 за позовом державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4579/5 від 30.12.2020 року “Про задоволення скарги” Приватного підприємства “Восход” від 20.08.2020 року, оскільки вчинення позивачем таких дій жодним чином не перешкоджало йому своєчасно звернутися до суду з позовом про оскарження наказів Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.08.2020, у разі незгоди з ними, ураховуючи також ту обставину, що станом на 13.08.2020 позивачу, як зазначалось вище, позивачу було відомо про їх існування.

З огляду на викладене, обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду із цим позовом позивачем не наведено, а позовні матеріали не містять доказів неможливості звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд вважає підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, неповажними, тому заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбаче6но, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати підстави, зазначені Приватним підприємством “ВОСХОД” в заяві про поновлення строку,- неповажними.

У задоволенні заяви Приватного підприємства “ВОСХОД” про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

Позовну заяву Приватного підприємства “ВОСХОД” до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування наказів, – залишити без руху.

Позивачу в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- уточнену позовну заяву, в якій зазначити свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти та викласти в ній позовні вимоги у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску;

- докази сплати судового збору в розмір 10135 грн.

- засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса