Ухвала суду № 103250215, 27.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 січня 2022 року Справа № 160/16348/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича (вул. Короленко, буд. 1А, м. Кривий Ріг, 35138), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилась у порушенні управлінської функції відповідно до п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України і ст. 3, 19, 144 Конституції України при розгляді заяви (запиту) від 27.04.2020 року вх. С-232;

- визнати протиправною бездіяльність Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилась у не наданні рішення, постанови, наказу тобто правового акту в розумінні п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, який прийнятий після розгляду заяви від 27.04.2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилась у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, недбалістю і помилками його, у не вжитті заходів до усунення причин не забезпечення загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності після розгляду заяви від 27.04.2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилась у не сприянні в призначенні допомоги малозабезпеченій сім`ї шляхом звернення до суду і державних установ виконавчої влади вищого рівня після розгляду заяви від 27.04.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом:

- надання до суду уточненої позовної заяви, в якій зазначити з якими саме діями або бездіяльністю відповідача позивач не погоджується, обґрунтувавши чим саме порушено його права і свободи, із посиланнями не тільки на норми права, а і на докази (як для суду так і для відповідача);

- надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (як для суду так і для відповідача);

- належним чином завіреної копії заяви від 27.04.2020 року вх. С-232 для відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали справи №160/16348/20 передані судді Голобутовському Р.З. 21.01.2022 року.

Одночасно з позовною заявою позивачем була надана до суду заява про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду, а також про витребування доказів.

Згідно зі ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши їх зміст, суд виходить з наступного.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Щодо можливості звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначені пільги щодо сплати судового збору.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” визначені умови, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті визначені ставки судового збору.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру - 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 року становить 2102, 00 грн., тобто судовий збір складає – 840,80 грн.

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом у 2020 році, а тому розрахунок судового збору здійснено судом відповідно до ставок судового збору, які чули чинні на момент звернення позивача до суду.

За приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також і відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.

При цьому, обов`язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.

В обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору позивач посилається на скрутний фінансовий стан, що підтверджує довідкою управління праці та соціального захисту населення Тернівського району м. Кривий Ріг від 22.02.2021 року №1868 про те, що він отримує щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю першої групи - ОСОБА_2 , яка з січня 2020 року по грудень 2020 року складала 24324,00 грн.

Судом встановлено, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2020 рік складає 1216,20 грн., що перевищує розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання даної позовної заяви до суду.

Отже, суд робить висновок, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

За таких обставин, враховуючи що інших належних та достатніх доказів в обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено, відповідних доказів не долучено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на зазначених вище підставах.

Кодекс адміністративного судочинства України не визначає обов`язку суду щодо звільнення від сплати судового збору та обов`язку самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування підстав звільнення на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Подання/зазначення таких доказів або відомостей про них, в тому числі щодо неможливості подання та причин, що зумовили їх неподання, покладається на позивача.

Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 17.10.2019 р. по справі №215/3786/18, від 10.10.2019 р. по справі №215/3329/19, від 23.09.2019 р. по справі №215/2132/19.

Крім того, суд додатково зазначає, що стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України, містить вимоги щодо документів, що додаються до позовної заяви.

Так, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Позивачем не додано до позовної заяви її копії та доданих документів для відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позовної заяви видно, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність щодо розгляду заяви від 27.04.2020 року, до суду з позовом звернувся 08.12.2020 року.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Позивачем не надано заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів, які б підтверджували, що зазначені ним причини пропуску строку звернення до суду є непереборними та не залежали від його волевиявлення.

У зв`язку з викладеним, суд вважає заяву позивача про поновлення строку такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 72-79, 121-123, 132, 133, 160, 161, 167, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- копії позовної заяви з доданими документами для відповідача, засвідчені належним чином;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами;

- надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.З. Голобутовський