Ухвала суду № 103250175, 26.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 січня 2022 р.Справа №160/1608/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія» про забезпечення позову у адміністративній справі №160/1608/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №40-П від 11.01.2022 року «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 15 лютого 2022 року о 11:00 год.

Разом із позовною заявою ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останнє просить:

- зупинити дію Наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №40-П від 11.01.2022 року «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) до набрання рішенням законної сили;

- заборонити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області, Державній службі України з питань праці та будь-яким іншим органам державної влади вчиняти будь-які дії спрямовані на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини (державний гірничий нагляд), у ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» (код ЄДРПОУ 42952267) за місцезнаходженням: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд. 1, кімн. 400, в тому числі у структурних підрозділах, розташованих на території кар`єру «Північний», в частині правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов`язаних із користуванням надрами, до набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування заяви зазначено, що 24.01.2022 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області розпочало на товаристві позаплановий захід зі здійснення державного нагляду(контролю), даний захід відбувається на підставі наказу №40-П від 11.01.2022 року про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), з якого вбачається, що підставою проведення позапланової перевірки є звернення заступника Криворізького міського голови Андрія Полтавця про порушення вимог законодавства ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» за погодженням Державної служби України з питань праці №8674/1/10.1-21 від 22.12.2021 року. Предметом перевірки, як зазначено у наказі, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини (державний гірничий нагляд), у ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» за місцезнаходженням: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд. 1, кімн. 400, в тому числі у структурних підрозділах, розташований на території кар`єру «Північний», в частині правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов`язаних із користуванням надрами. Позивач вважає, що вказаний наказ є необгрунтованим, прийнятим без достатніх на те правових підстав та таким, що не відповідає вимогам щодо форми і змісту розпорядчих актів, які установлені Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в результаті чого грубо порушуються права ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» як суб`єкта господарювання у вигляді штучних перешкод у здійсненні господарської діяльності товариством, у зв`язку з чим просить зупинити дію останнього, оскільки невжиття заходу забезпечення позову може унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких товариство звернулося до суду. Таким чином, позивач вважає, що право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення державного нагляду (контролю) може реалізувати лише шляхом застосування судом заходів забезпечення позову та зупинення дії оскаржуваного наказу.

За приписами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 11.01.2022 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято наказ №40-П «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)», яким вирішено у період з 24.01.2022 року по 04.02.2022 року провести позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки щодо додержання законодавства у сферах промислової безпеки охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини (державний гірничий нагляд), у ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» за місцезнаходженням: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд. 1, кімн. 400, в тому числі у структурних підрозділах, розташований на території кар`єру «Північний», в частині правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов`язаних із користуванням надрами.

Також, 11.01.2022 року Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області складено направлення №05/5.6-11 із зазначенням дати проведення перевірки – з 24.01.2022 року по 04.02.2022 року.

Надаючи правову оцінку заяві про забезпечення позову, в межах виниклих спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Згідно з частинами першою, четвертою, п`ятою та шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

З аналізу вказаних положень вбачається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Як вбачається з матеріалів заяви, вимоги про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані тим, що невжиття таких може істотно виплинути на права та інтереси позивача, а також ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Таким чином, позивач вважає, що існують всі передбачені статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов`язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі -Закон № 877-V).

Так, згідно з нормами Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина одинадцята статті 4 Закону № 877-V).

Виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений у статті 6 Закону № 877-V. При цьому в частині другій цієї статті вказано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Законом Украйни від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було внесено зміни, зокрема, до статті 7 Закону № 877-V.

Положеннями статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Також, відповідно до ст. 21 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

При цьому, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ч. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, оскарження наказу на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) не зупиняє його дії та не має наслідком неможливість її проведення.

Водночас, саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення щодо себе державного контролю.

При цьому, в такому випадку, проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права суб`єкта господарювання.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №460/607/19.

Таким чином, у разі проведення державного нагляду (контролю) позивача на підставі оспорюваного наказу, до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі, матиме місце небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в частині того, що в разі проведення контролюючим органом державного нагляду (контролю) на підставі оскаржуваного наказу, захист прав позивача стане неможливим, так як мета проведення перевірки буде досягнута. Вказане у сукупності, свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваним рішенням, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При обранні способу забезпечення позову суд враховує вимоги ч.2 ст.151 КАС України, відповідно до якої суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З врахуванням вищенаведених вимог, суд вважає, що достатнім заходом для забезпечення позову буде зупинення дії Наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №40-П від 11.01.2022 року «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) до завершення розгляду даної справи судом та набрання рішенням суду законної сили.

У зв`язку з чим, в задоволенні вимог заяви в частині забезпечення позову шляхом заборонити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області, Державній службі України з питань праці та будь-яким іншим органам державної влади вчиняти будь-які дії спрямовані на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у ТОВ «Українська гірничодобувна компанія», в тому числі у структурних підрозділах, розташованих на території кар`єру «Північний», суд вважає за необхідне відмовити.

Суд вважає обраний позивачем спосіб забезпечення позову в даній частині недоведеним, оскільки на даний час позивачем не наведено підстав та не надано доказів того, що незастосування заходів забезпечення позову у вказаний спосіб призведе до невідворотного порушення прав та законних інтересів позивача.

Так, суд зауважує, що норми діючого законодавства не передбачають права контролюючого органу на видання нових наказів щодо проведення перевірки у випадку оскарження наказу в судовому порядку та зупинення дії наказу про проведення перевірки ухвалою суду в порядку вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, виходячи із матеріалів справи, суд доходить висновку, що зупинення дії наказу про проведення державного нагляду (контролю) є належним та підтвердженим засобом захисту для позивача в межах спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст.156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частиною 8 статті 154 КАС України визначено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія» про забезпечення позову у адміністративній справі №160/1608/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничодобувна компанія» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити частково.

Зупинити дію наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №40-П від 11.01.2022 року «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець