Ухвала суду № 103250107, 25.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 січня 2022 року Справа 160/1371/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10633-53/17У від 05.02.2019 року.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст.ст. 122, 123, 161 КАС України, з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481, 00 грн.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.10.2018 року у справі №826/4741/17 зазначив, що відповідно до сталої судової практики, звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача – суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, а оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов`язаних зі сплатою коштів, є немайновими.

З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру.

Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання вказаної позовної заяви з вимогами майнового характеру становить - 992,40 грн.

Так, у матеріалах поданої позовної заяви міститься квитанція № 111 від 02.12.2021 року про сплату судового збору на суму 908,00 грн.

Тобто несплачена сума судового збору становить (992,40 грн. - 908,00 грн.) = 84,40 грн.

Таким чином, недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову у відповідності до Закону України “Про судовий збір” у розмірі 84,40 грн.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строків на оскарження вимоги про стягнення суми боргу (недоїмки) у розмірі 18276,72 грн.

У вищевказаному клопотанні позивач зазначає, що у вересні 2021 року позивач дізнався про існування виконавчого провадження відкритого Слобожанським ВДВС У Дніпропетровській області про стягнення його коштів. Про те, що він внесений до реєстру боржників дізнався від працівників АТ КБ «Приватбанк», які відмовилися проводити його платіж. Згодом позивач дізнався, що Слобожанським ВДВС України було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на кошти та на майно за заявою ДФСУ у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) згідно Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10633-53/17У від 05.02.2019 р.). На момент звернення до виконавців (27.09.2021 року) провадження вже було закрито і виконавчий документ повернуто стягувану, отож ознайомитися із Вимогою він так і не зміг, лише довідався про нараховану йому суму боргу у розмірі 18 276, 72 грн. 06 жовтня 2021 року звернувся до Відповідача, з метою з`ясувати, що це за сума боргу. Повідомив працівника Відповідача про те, що про існування боргу довідався від державних виконавців, але із самою Вимогою не зміг ознайомитися, оскільки вона вже повернута Відповідачу. В органах ДПС також Вимогу не вручили, але повідомили, що сума боргу виникла, через те, що позивач був зареєстрований приватним підприємцем, але не сплачував суми ЄСВ. Працівнику ДПС він повідомив, що давно вже не веду підприємницьку діяльність, працюю у ТОВ «Флора» (код ЄДРПОУ 25223362) і підприємство сплачує за нього єдиний внесок. Станом на грудень 2021 року позивач так і не зміг ознайомитися із Вимогою про стягнення боргу від 05.02.2019 року, ні її копія, ні оригінал йому не направлялися ні у 2019 році, і не вручалися у 2021 році.

Розглянувши подане клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами частин першої, другої якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

У поданому клопотанні позивач зазначає, що оскаржувану вимогу ним не було отримано. У вересні 2021 року позивач дізнався про існування виконавчого провадження відкритого Слобожанським ВДВС У Дніпропетровській області про стягнення його коштів. Про те, що він внесений до реєстру боржників дізнався від працівників АТ КБ «Приватбанк», які відмовилися проводити його платіж. Згодом позивач дізнався, що Слобожанським ВДВС України було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на кошти та на майно за заявою ДФСУ у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) згідно Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10633-53/17У від 05.02.2019 р.).

Однак такі обґрунтування не підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути прийняті судом.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі вищевикладеного, суд визнає підстави, зазначені позивачем в клопотанні неповажними та пропонує надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбаче6но, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати підстави, зазначені ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), - неповажними.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), – залишити без руху.

Позивачу в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску;

- докази сплати судового збору в розмір 84,40 грн.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса