Ухвала суду № 103250040, 24.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 січня 2022 року Справа 160/997/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5) Кучугурна Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини 3036 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2022 (згідно з датою поштового відправлення) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини 3036 Національної гвардії України до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 завдані державі збитки на загальну суму 8438,41 грн;

- провести перерахування грошових коштів на рахунок банківських реквізитів Військової частини 3036 Національної гвардії України в наступному порядку: Військова частина 3036 Національної гвардії України, юридична адреса: 49021, м. Дніпро, вул. Пожежна, 35, МФО 820172, код ЄДРПОУ 23316220, банк платника – Державна казначейська служба України м. Київ, розрахункові рахунки для призначення платежів: відшкодування відповідачем вартості виданих йому предметів речового майна, строки експлуатації (носіння) якого не завершився, в сумі 6013,07 грн - IBAN UA678201720313271001302006430; відшкодування відповідачем виплати одноразової грошової допомоги за укладення першого контракту в сумі 2425,34 грн - IBAN UA888201720343190001000006430.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/997/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.122 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, відповідач проходив службу за контрактом у Військовій частині 3036 Національної гвардії України. Відповідно до наказу командира Військової частини 3036 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 10.02.2020 №34, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту, з відповідачем було розірвано контракт про проходження військової служби та відповідача було направлено для проходження строкової військової служби. Наказом командира (по стройовій частині) від 20.07.2021 №186 відповідача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення як військовослужбовця строкової військової служби, який відслужив строк цієї служби, і звільнено його в запас.

Таким чином, у позивача виникло право на звернення до суду з цим позовом 21.07.2021 – з наступного дня після видання наказу про виключення відповідача зі списків особового складу військової частини.

Водночас з позовною заявою позивач звернувся до суду засобами поштового зв`язку лише 12.01.2022, тобто, поза межами строків, установлених ст.122 КАС України.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З заявою про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі цієї позовної заяви позивач до суду не звертався.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, позивач має надати до суду докази звернення до суду в межах строків, встановлених ст.122 КАС України, або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн.

У позовній заяві позивач заявляє майнову вимогу про стягнення з відповідача коштів у розмірі 8438,41 грн.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, за подання до суду цього позову позивач повинен був оплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Водночас до позовної заяви доказів оплати судового збору позивачем не надано.

Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з ч.2 ст.161 КАС України, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У порушення зазначених правових норм, доказів надіслання позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем до суду не надано.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Крім того, суд зазначає, що юрисдикцію та повноваження адміністративних судів визначає Кодекс адміністративного судочинства України, а не ЦПК України, на який йде посилання у поданій до суду позовній заяві.

Пунктом 7 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем не вказано такі відомості.

Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таке підтвердження наведено позивачем з посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України, а не Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, яка має відповідати вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України. Докази надіслання уточненої позовної заяви відповідачу позивач має надати до суду.

Згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, з 01 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Відповідно до пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Згідно з ч.1 ст.59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч.ч.3,4 ст.59 КАС України).

З позовної заяви вбачається, що до неї додані матеріали (копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреності від 03.01.2022 №6/36/12-18, паспорта і військового квитка ОСОБА_1 , контракту від 18.04.2019, довідок-розрахунків №896, №897; витяги з наказів від 25.04.2019 №95, від 20.07.2021 №186, від 10.02.2020 №34, від 18.04.2019 №90), які засвідчені підполковником Михайлом Федоровим. Однак, доказів на підтвердження повноважень цієї особи, у тому числі, для засвідчення копій документів до суду не надано.

У зв`язку з цим, позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви. Докази надіслання відповідачу належним чином засвідчених документів, доданих до позовної заяви, позивач має надати до суду.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву Військової частини 3036 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Установити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна