Рішення № 103249958, 11.02.2022, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21728/21

Провадження № 2-а/686/22/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Білика Віталія Анатолійовича, Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову серія ЕАМ № 02606049 від 29.05.2020 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, в обґрунтування якого вказав, що адміністративного правопорушення не вчиняв, постанову не отримував, через, що не мав змоги її оскаржити, просить скасувати постанову.

В судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав, просить постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені в установленому законом порядку, представник відповідача ГУНП в Хмельницькій області подав відзив на позов, проти задоволення позову заперечив.

В судове засідання 11.02.2022 сторони не з`явились, повідомлені про час та місце судового розгляду в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що постановою поліцейського Хмельницького РУП №2 Білика В.А. серія ЕАМ № 02606049 від 29.05.2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

ОСОБА_1 в обґрунтування вказаного вказав, що не вчиняв вказаного правопорушення, не отримував постанови, не розписувався за неї, а про постанову дізнався із застосунку «Дія».

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 122 КУпАП України визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Законом України від 14 липня 2015 року N 596-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Проте на вимогу суду, відповідач оскаржувану постанову серія ЕАМ № 02606049 від 29.05.2020 року не надав.

З відповіді Другого відділу ДВС міста Хмельницького вбачається, що постанова серія ЕАМ № 02606049 від 29.05.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на примусове виконання не надходила.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.

Також, суд зауважує про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною 2 статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому доводи представника відповідача, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності своїх дій, є безпідставними.

Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь останнього, а наявна у справі копія постанови не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, тому суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 122, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Постанову поліцейського Хмельницького РУП №2 Білика В.А. серія ЕАМ № 02606049 від 29.05.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .

Відповідач : поліцейський відділення поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Білик Віталій Анатолійович, 29008, м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35.

Відповідач: Головне управління національної поліції в Хмельницькій області, 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824.

Дата складання повного рішення 11.02.2022.

Суддя: