Вирок № 103249759, 14.02.2022, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3527/17

Провадження № 1-кп/456/81/2022

ВИРОК

іменем України

14 лютого 2022 року місто Стрий

Колегія суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Шрамка Р. Т. ,

суддів: Бучківської В.Л.,

Сас С.С.,

з участю секретаря: Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию кримінальне провадження №12017140000000822 від 02.11.2017 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малехів Жовківського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, із середньою спеціальною освітою, раніше згідно ст. 89 КК України не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурорів: Бучинської К.П., Гаврилів Л.М.,

захисника: Годись Н.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

встановив:

ОСОБА_1 , 27.03.2017, о 07.59 год., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) в особливо великих розмірах, перебуваючи неподалік будинку №37 по вул. Успенська у м. Стрий Львівської області, підійшовши до ОСОБА_2 ззаду, шляхом ривка, відкрито заволодів сумкою потерпілої, в якій знаходились належні їй грошові кошти у сумі 55 000 доларів США, що станом на 27.03.2017 відповідно до офіційного курсу валют затвердженого Національним Банком України становило 1491600 (один мільйон чотириста дев`яносто одну тисячу шістсот) гривень, золоті кульчики з вставками - діамантами, загальною вагою 4,63 грам вартістю 11 700 (одинадцять тисяч сімсот) гривень, мобільний телефон марки «Iphone 6» білого кольору вартістю 13570 (тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят) гривень, мобільний телефон марки «Nokia» вартістю 1 000 (тисяча) гривень, всього на загальну суму 1517870 (один мільйон п`ятсот сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят) гривень, що являється особливо великим розміром, після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення втік, отримавши можливість розпорядитись таким.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому в особливо великих розмірах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину заперечив та показав, що даного злочину не вчиняв і вся справа є сфабрикованою. Де саме був цього дня він не пам?ятає, оскільки пройшло багато часу і 27.03.2017 в місті Стрию не був. З оглянутого відеозапису з камер спостереження, заперечує, що на відео зображений він оскільки, людина, яка зображена на відео є іншої тілобудови та статури.

На досудовому слідстві ніколи не заявляв, що не вчиняв злочину, хоча під час досудового слідства в нього був захисник. Потерпілих до того не знав. Затримали його під час рейду, коли він знаходився в «Лото спорт».

Коли проводили впізнання в поліції він був впевнений, що ніхто його не впізнає, бо даного злочину не вчиняв і йому здалось, що потерпілу попередили на кого необхідно вказувати.

Незважаючи на заперечення своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , суд вважає, що факт скоєння правопорушення та винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України підтверджується наступними доказами, які суд, керуючись законом, оцінює з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Потерпіла ОСОБА_2 , приведена судом до присяги, показала, що з обвинуваченим не знайома. О 08 год. ранку, дати не пригадує, в березні 2017 року, приїхала з чоловіком на АДРЕСА_2 , де працює її чоловік директором пункту по обміну валют, син працює касиром. Вони вийшли з машини, подивились, на вулиці було пусто, людей не було. Навпроти них знаходиться кіоск з хот – догами, вона звернула увагу, що йшов чоловік та ніс якийсь ящик. Вони підійшли до «кантору» і чоловік відкривав ролети. Вона стояла біля нього, в неї в руках був пакет та сумка. Коли вона стояла під приміщенням для обміну валют, відчула що її «смикнули», повернула голову і в цей момент невідомий їй чоловік потягнув за сумку та пакет, вона тримала їх, однак не втрималась та впала, в цей момент вибіг чоловік з приміщення. Невідомий їй чоловік вихопив в неї з рук пакет із сумкою та почав бігти, чоловік побіг за ним. В сумці були грошові кошти у сумі 55 000 доларів США., золоті кульчики з вставками - діамантами, мобільний телефон марки «Iphone 6» та мобільний телефон марки «Nokia». Дані грошові кошти вона взяла з собою, щоб сховати на роботі в обмінному пункті в сейфі. Спочатку вона вказала в поліції викрадену суму 100 тис. грн., бо боялася, що місцева поліція комусь розкаже, і коли обвинуваченого затримали, то працівникам поліції вона вказала вірну суму викрадених коштів - 55000 доларів США. Під час проведення впізнання в поліції у м.Львові вона впізнала обвинуваченого, оскільки, під час викрадення коштів бачила його обличчя. Просить обвинуваченого покарати та задоволити цивільний позов оскільки, обвинувачений завдав також моральну шкоду, яка полягала в тому, що вона сильно переживала та нервувалася з приводу цих подій. Викрадення коштів порушили життєві плани, повноцінне життя, що призвело до душевних страждань.

Свідок ОСОБА_3 , приведений судом до присяги, показав, що 27 березня 2017 року о 08 год., він з дружиною ОСОБА_2 , виїхали з дому на роботу, яка знаходиться по АДРЕСА_2 . Він працює за вказаною адресою в пункті обміну валют начальником в групі «Фінальфа інвест». Приїхавши до приміщення пункту обміну валют, він та його дружина вийшли з автомобіля. Коли він вийшов з автомобіля та йшов в сторону приміщення обміну валют, звернув увагу на мужчину, який йшов в їхню сторону з ящиком в руках. Відкрив жалюзі приміщення та зайшов в середину виключити сигналізацію. Почув крик дружини та вибіг на вулицю, побачив, що жінка лежить на тротуарі, а від неї з сумкою втікає людина. Почав з ним бігти в сторону магазину «Ельдорадо». Коли бігли, цей чоловік обернувся та дивився, чи за ним хтось біжить. Коли ОСОБА_3 , біг то зауважив, що було ще двоє чоловік, які були із злочинцем. Злочинець, який викрав сумку передав її комусь іншому, і вони розбіглись в різні сторони. Вони втекли на вулицю Торговиця. Чоловіка який вчинив даний злочин чітко запам?ятав, оскільки бачив його обличчя до 30 секунд на відстані приблизно 5м. та запам?ятав його статуру. Особа, яка викрала грошові кошти в той день була одягнута в сині джинси, капюшон був одітий на голову.

У викраденій сумці знаходились кошти в сумі 55000 доларів США.

Вони були шоковані і тому поліції спочатку сказали, що викрадено 100 тис. грн..

З протоколу огляду місця події від 27.03.2017, розпочатого о 10 год. 00 хв., закінченого о 10 год. 20 хв., проведеного ст. слідчим СВ Стрийського ВПГУНП у Львівській області Суслов С.В., дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що місцем злочину є тротуар, навпроти приміщення «Обмін валют», що по вул. Успенська, 37 в м. Стрий Львівської області. Встановлено, що на цій будівлі є зовнішня камера відеоспостереження.(а.с.201-202 том 1).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23.10.2017, розпочатого о 17 год. 10 хв., закінченого о 18 год. 35 хв., дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_2 , під час проведення слідчого експерименту, пояснила та повністю відтворили, обставини вчинення кримінального правопорушення, яке відбулось 27.03.2017 року, а саме чітко вказала на місце вчинення кримінального правопорушення та пояснила, що свідок ОСОБА_4 є її чоловіком і вони о 8 ранку 27.03.2017 приїхали в м.Стрий на вул..Успенську, 37 біля кантору. Вона бачила особу, яка несла в руках паперовий ящик. Чоловік відкривши жалюзі зайшов всередину приміщення і коли він був всередині, потерпіла стояла на вулиці і в цей час хтось сильно смикнув за сумку і вона повернувшись побачила високого мужчину в капюшоні на голові. Невідома особа ще раз смикнула за сумку і свідок впала, в цей час обвинувачений вирвав сумку і почав втікати. Однозначно ствердила, що особа, яка несла перед тим паперовий ящик і в подальшому вирвала сумку з майном є однієї і тією самою особою (а.с.172-175 том 1).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23.10.2017, розпочатого о 18 год. 37 хв., закінченого о 19 год. 28 хв., дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_4 , під час проведення слідчого експерименту, пояснив та повністю відтворив, обставини вчинення кримінального правопорушення, яке відбулось 27.03.2017 року, а саме чітко вказав, що 27.03.2017 о 8 ранку прибувши на своє місце роботи за адресою м.Стрий вул..Успенська, 37, де він працює начальником відділення компанії «Альфа-інвест» в пункту обміну валюти, він вийшовши з автомобіля на протилежній стороні вулиці біля магазину «Пассат» побачив незнайому людину, яка несла перед собою ящик від фруктів і рухалася в його сторону. Дану особу він чітко роздивився тому, що відстань була невелика. Зайшовши всередину приміщення і знявши приміщення із сигналізації, почув крик своєї дружини і вибіг на вулицю та побачив, що дружина лежить на землі і по вулиці втікає особа, яку раніше бачив і яка несла паперовий ящик в руках. Дана особа тримала в руках сумку бордового кольору, яка належала його дружині. Свідок підтвердив той факт, що коли він вийшов з автомобіля, то зауважив людину, яка йшла в їхню сторону з ящиком, чітко його запам?ятав, і подальшому коли почув крик дружини і вибіг з приміщення обміну валют, наздоганяв злочинця, який обертався, запам?ятав його обличчя і ствердив, що це є одна і та сама особа (а.с.176-178 том 1).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 21.09.2017, розпочатого о 15 год. 52 хв., закінченого о 16 год. 35 хв., дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_1 , під час проведення слідчого експерименту, пояснив та вказав, обставини кримінального правопорушення, яке відбулось 27.03.2017 року.

А саме вказав та показав як в березні 2017 року він приїхав у м. Стрий на автобусі зі Львова, близько 5-6 ранку. Приїхавши у м. Стрий, погуляв по місту. Пішки пішов до місцевого базару. Походив по базарі, не пам`ятає де конкретно, побачив біля кантора жінку з чоловіком, яка приїхала на машині. Звернув на них увагу із за того що вони були біля кантора, подумав, що може гроші будуть міняти.

Перед тим планував просто прогулювався по базарі та звернув увагу на цю сумку. Жінка з чоловіком вийшли з автомобіля, чоловік пішов відкривати двері, жінка залишилась на вулиці із цією сумкою.

Перед ним поруч був картонний ящик, він взяв картонний ящик і підійшов ближче до цієї пари, сховався за бус, вичекав момент коли чоловік зайде усередину приміщення і жінка залишилась без нагляду.

Підбіг, вирвав у неї сумку без нанесення тілесних ушкоджень, її не рухав, «дьорнув» за сумку і вирвавши її побіг у напрямку від базару. Чи хтось біг за ним не пам`ятає і він не озирався. З цього місця втік, відкрив сумку побачив що там гроші, суму чітко не пам`ятає, не рахував, швиденько зловив таксі і поїхав у Львів.

Відносно потерпілої знаходився ззаду вона була попереду, стояв ззаду автомобіля де сховався, вона до нього стояла спиною. Вичекав момент коли вона буде сама, щоб нікого не було, підбіг до неї, зловив за сумку, вирвав сумку і побіг. Ривком заволодів сумкою, а на рахунок всього іншого не може сказати нічого, оскільки біг не озирався і що з нею було в подальшому чи вона стояла, чи впала, не звернув уваги тому що вся увага була на те, щоб втекти.

В сумці знаходились гроші в доларах, мобільний телефон, якісь ключі були, забрав долари, суми не знає, велика сума, сумку викинув у лісосмугу не пригадує де це було, оскільки перший раз був у цьому місці. Зупинив машину-таксі і поїхав у сторону Львова Заздалегідь не планував правопорушення та спільників у нього не було, приїхав сам. Грошові кошти витратив на власні потреби на сім?ю. Сума була велика, біля сорока тисяч доларів США, наскільки пригадує.

Також ОСОБА_1 вказав, що його могли бачити потерпілі тому, що він рухався у їхню сторону, коли вони приїхали і вийшли з машини, він міг рухатись з тим ящиком, який взяв у їхню сторону і міг хтось його побачити.

Проїжджаючи по вул. Успенська у м. Стрий, ОСОБА_1 запропонував зупинити а/м та вказав на ділянку тротуару біля будинку №37. В подальшому ОСОБА_1 пояснив, що місце на яке він вказав де зупинились учасники слідчого експерименту на вимогу ОСОБА_1 , є місцем де він скоїв кримінальне правопорушення. Він вказав, що був одягнутий по сезону у куртку темного кольору з капюшоном та кепку і сині джинси.

Також, ОСОБА_1 вказав на обмінник валют, що розташований по АДРЕСА_2 , який на момент проведення слідчого експерименту був зачинений ролокасетами. В подальшому ОСОБА_1 вказав місце з якого він прямував у напрямку обмінника валют, а саме з кінця вулиці (з головного входу Ринку) попри кіоск з їжею швидкого приготування в сторону магазину побутової техніки.

Крім цього ОСОБА_1 показав, як саме він підступав до потерпілої та чоловіка, який перебував поряд з нею, а саме ОСОБА_1 тримаючи у руках картонну коробку підійшов ззаду транспортного засобу, який стояв передом до обмінника валют та сховався, визираючи з правої сторони. В подальшому переконавшись, що за ним ніхто не слідкує, останній обійшов транспортний засіб зі сторони та вчинив ривок сумки у жінки, яка знаходилась у неї в руці. В якій саме руці жінка тримала сумку він не пригадує. Після цього сумка опинилась у нього в руках та він почав втікати у напрямку магазину побутової техніки. Описане вище було зафіксовано на відеозапис. (а.с.179-182 том 1).

Згідно протоколу пред?явлення особи для впізнання від 22.08.2017, розпочатого о 15 год. 38 хв., закінченого о 15 год. 42 хв., дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що свідок ОСОБА_4 , під час проведення даного експерименту, чітко вказав на особу під номером 2, а саме – ОСОБА_1 (а.с.183-185 том 1).

Згідно протоколу пред?явлення особи для впізнання від 22.08.2017, розпочатого о 15 год. 14 хв., закінченого о 15 год. 27 хв., дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 , під час проведення даного експерименту, чітко вказала на особу під номером 1, а саме – на ОСОБА_1 (а.с.186-188 том 1).

Згідно протоколу огляду відеозапису 11.08.2017, дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що відеозапис відображає події, які мали місце 27.03.2017 та підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення (а.с. 190-199 том 1).

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Згідно постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 701/613/16-к обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину".

Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до позиції ВС/ККС, висловленої в постанові від 11.02.2020 р. у справі № 761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як-от: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.

За змістом статей 86-87 КПК України, ключовою умовою визнання доказів недопустимими є встановлення факту їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому, зібрані таким шляхом докази не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення, оскільки це порушує право особи на справедливий судовий розгляд.

Перевірка доказів на їх допустимість є однією з найважливіших гарантій забезпечення прав і свобод людини в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. З огляду на це, суд має детально аналізувати надані сторонами докази на предмет їх допустимості.

Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Показання потерпілої ОСОБА_2 , суд вважає чіткими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою, остання була очевидцем події, яка мала місце 27.03.2017, та чітко вказувала в своїх поясненнях, як на досудовому слідстві так і під час її допиту в судовому засідання, про обставини кримінального правопорушення та чітко вказувала на особу злочинця – ОСОБА_1 , якого впізнала під час проведення впізнання, оскільки запам?ятала його обличчя. Крім цього, її показання підтверджуються протоколом слідчого експерименту, під час якого потерпіла повністю відтворила обставини скоєного кримінального правопорушення.

Суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_3 та вважає такі чіткими, послідовними та такими, що узгоджуються між собою, свідок був очевидцем подій, які мали місце 27.03.2017. Так свідок підтвердив той факт, що коли він вийшов з автомобіля, то зауважив людину, яка йшла в їхню сторону з ящиком, чітко його запам?ятав, і подальшому коли почув крик дружини і вибіг з приміщення обміну валют, наздоганяв злочинця, який обертався, запам?ятав його обличчя та вказав саме на нього під час проведення особи для впізнання.

Вказані показання повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі протокол слідчого експерименту, проведеного зі свідком ОСОБА_3 .

Слід звернути увагу, що потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 були безпосередніми очевидцями вчинення злочину, а тому їх показання, як під час слідчих експериментів, проведених на досудовому розслідуванні, так і під час судового засідання є прямими доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.186 КК України. Потерпіла та свідок послідовно в судовому засіданні вказали на обвинуваченого, як на особу, яка 27.03.2017 вчинила відкрите викрадення майна. Вказані показання підтверджуються відеозаписом з камери спостереження, на якій зображено події, які мали місце 27.03.2017, і на якому чітко прослідковується момент викрадення майна, а також те, що потерпіла була повернута обличчям до нападника, а відтак, могла розглядіти його обличчя, а свідок ОСОБА_3 побіг за обвинуваченим, коли той тікав. Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на слідчий експеримент, проведений з підозрюваним на досудовому розслідуванні, і хоча обвинувачений в судовому засіданні вину не визнав, однак під час слідчого експерименту повідомляв деталі, які могли йому бути відомі тільки за обставин вчинення кримінального правопорушення. Вказаний слідчий експеримент не є вирішальним для суду, оцінюється в сукупності з іншими доказами, однак такий спростовую версію обвинуваченого про те, що він не був на місці події 27.03.2017.

Слід зауважити, що первинно потерпіла дійсно звернулася до правоохоронного органу з письмовою заявою про викрадення грошей в сумі 100000 грн., однак в подальшому подала заяву про викрадення 55000 доларів США. Суд бере до уваги показання потерпілої про реальну суму викрадених коштів, оскільки наведене в судовому засіданні стороною захисту не спростовано. Обвинувачений фактично і не оспорював вказану суму, оскільки повністю не визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, а відтак, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що потерпіла та свідок ОСОБА_3 в частині суми викрадених грошових коштів говорять неправду.

Суд визнає належними та допустимими доказами протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , оскільки такий проведено уповноваженими на те особами в присутності понятих. Після проведення слідчого експерименту, ОСОБА_1 , підтвердив своїм підписом викладені в ньому обставини, не вказував на будь-які зауваження щодо його складення чи тиску на нього та даний протокол не містить підстав для висновку про недопустимість його як доказу протоколу слідчого експерименту оскільки, він відповідає вимогам КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений не зміг пояснити, чому давав такі показання на досудовому розслідуванні і звідки йому відомі деталі кримінального правопорушення.

Однак слід звернути увагу, що під час слідчого експерименту обвинувачений в деталях розказав та показав, як непомітно підійшов до автомобіля, в руках тримав паперовий ящик. Після того, як свідок відкрив ролети кантору,та зайшов всередину, він підбіг до потерпілої та вирвав у неї сумку і почав тікати. При цьому обвинувачений продемонстрував всі ці дії, зокрема, з якого боку підійшов до потерпілої, як вирвав сумку і напрямок, в якому побіг, що свідчить про те, що обвинувачений дійсно був на місці події, оскільки в деталях розповів такі обставини, які могли бути йому відомі лише за умови перебування його на місці події. Колегія суддів зауважує, що вказані показання, щодо способу вчинення злочину повністю співпадають з показаннями потерпілої та свідка.

Суд визнає належними та допустимими доказами протоколи проведення слідчих експериментів за участі потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 від 23.10.2017. Вказані слідчі експерименти проведено уповноваженою службовою особою, за участю понятих, жодних зауважень та доповнень до вказаних слідчий дій не поступало. Під час слідчих експериментів потерпіла та свідок в деталях розповіли обставини скоєного кримінального правопорушення та про особу, яка його вчинила.

Показання обвинуваченого про те, що відомості, які отримані від потерпілої та свідка під час слідчих експериментів різняться з показаннями, наданими потерпілою та свідком в судовому засіданні дійсності не відповідають та є голослівними, обвинувачений в судовому засіданні, окрім зовнішніх ознак особи, яка викрадала майно, які є суттєво відмінними на його думку від тих, які потерпіла та свідок повідомляли під час впізнання, жодних інших даних не навів.

Відтак протоколи проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 від 23.10.2017 є належними та допустимими доказами оскільки, даним відтворенням чітко встановлюються обставини вчинення кримінального правопорушення, дії учасників під час вчинення даного кримінального правопорушення.

Слід зауважити, що захисником під час судового розгляду було заявлено клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження та проведення фототехнічної експертизи однак, ухвалою колегії суддів Стрийського міськрайонного суду від 13.12.2021 вказане клопотання було відхилено у зв?язку з тим, що стороною захисту належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що станом на день вчинення кримінального правопорушення обвинувачений мав інші антропологічні дані не надано, долучені фотознімки не містили інформації про дату їх створення, а відтак, не могли бути надані експерту для порівняння та слугувати підставою для проведення експертизи. В поданому клопотанні захисником не було наведено достатнього правового обґрунтування та фактичних обставин, які б вказували на необхідність проведення слідчих (розшукових) дій (замір статиста, вилучення відеозапису камери спостереження), що унеможливлювало призначення фототехнічної експертизи.

Крім того, суд визнає належними та допустимими докази протокол пред?явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_2 , та свідка ОСОБА_4 , які чітко вказали на особу підозрюваного ОСОБА_1 , під час впізнання, як на особу, яка вчинила злочин. Будь який зауважень під час проведення впізнання від учасників не надійшло. Слід зауважити, що під час проведення впізнання, обвинувачений, який був в статусі підозрюваного, не заперечував щодо того, що потерпіла та свідок вказали на нього, як на особу, яка вчинила злочин відносно потерпілої ОСОБА_2 , жодних зауважень не висловлював, натомість під час слідчого експерименту, проведеного з ним, повністю відтворив обставини скоєння кримінального правопорушення.

За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

У відповідності дост.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи .

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 555/2067/18, Суд вказав, що сама лише наявність багатьох різних версій, викладених стороною захисту, не покладає на суд обов`язку спростовувати кожну із них. Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд не бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 , про те, що він даного кримінального правопорушення не вчиняв та вважає, що сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів вина обвинуваченого доведена в повному обсязі.

Захисник Годись Н.В. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечила, просила визнати докази недопустимими, оскільки докази, які зібрані в даному кримінальному провадженні, отримані з порушенням вимог КПК. Крім того, обвинувачений вказане кримінальне правопорушення не вчиняв, відтак не визнає себе винуватим, оскільки з досліджених доказів, чітко не встановлюється, що саме ОСОБА_1 зображений на відеозаписі, який долучений до матеріалів справи, як доказ вини ОСОБА_1 . З відеозапису, вбачається, що особа чоловічої статті, яка одягнена у чорну куртку та сині джинси відрізняється статурою та зростом від ОСОБА_1 . Зокрема особа чоловічої статті на відео худощавої тіло будови та ростом приблизно 170 см., а ОСОБА_1 згідно огляду в сімейного лікаря має ріст 181 см., вага 78 кг. В ході судового розгляду досліджувались протокол огляду місця події від 27.03.2017, протокол пред?явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_2 , та СД з відеозаписом, прокол пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_4 , та СД відеозаписом, протокол проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_1 та СД відеозаписом, протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 , протокол провадження слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_4 , і вважає, що досліджені докази в суді не є належними і достатніми, щоб зробити висновок про вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення. Відтак, на думку сторони захисту надані стороною обвинувачення, досліджені в суді докази не є належними і достатніми, щоб зробити висновок про вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_1 .

Колегія суддів зауважує, що фактично ставлячи під сумнів відеозапис з місця події, жодних доказів, які б могли слугувати підставою для призначення експертизи, сторона захисту не подає. Натомість робить припущення про те, що зображена на записі особа не може бути обвинуваченим ОСОБА_1 .

Суд не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що досліджені в судові засіданні докази є неналежними та недопустимими оскільки, стороною захисту порушення вимог статей 85-87 КПК України в судовому засіданні не доведено.

Колегія суддів звертає увагу, що показання обвинуваченого, даними ним в судовому засіданні, про хронологію та перебіг подій, які мали місце 27.03.2017 суттєво відрізняються від тих, про які розповіли потерпіла та свідок, зокрема та обставина, що обвинувачений не перебував цього дня в АДРЕСА_2 , не підтверджена жодними належними та допустимими доказами, вказана версія не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Отже, беручи до уваги сукупність досліджених у суді доказів, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність і умотивованість наведених висновків, доводи сторони захисту не містять.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та колегія суддів приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння кримінального правопорушення та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій доведені повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в особливо великих розмірах.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно з положеннями ст. 66 КК України, суд не встановлено.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.67 КК України, не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб вчинення злочину, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого та стан його поведінки, у вчиненому не розкаявся, раніше не судимий, в порядку ст.89 КК України, позитивну характеристику за місцем проживання, позицію потерпілої, яка просить призначити обвинуваченому справедливе покарання, і вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкцій статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки факт спричинення такої шкоди потерпілій підтверджено в судовому засіданні доказами.

Зважаючи на наведене слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1517870,00 (один мільйон п?ятсот сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят грн.. 00 коп.) грн. завданої матеріальної шкоди.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Потерпілою ОСОБА_2 , у позові зазначено, що після вчинення даного злочину її відчуття власної безпеки порушене, ситуація, яку своїми неправомірними діями створив ОСОБА_1 , стала психотравмуючою для потерпілої. А після викрадення належного їй майна душевна травма поглибилась. Крім зазначеного, були порушені життєві плани, повноцінне життя, що призвело до душевних страждань потерпілої ОСОБА_2 .

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_2 , діями обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань, які зазнала потерпіла, вказані судом вище, ступінь вини обвинуваченого, наслідки від дій обвинуваченого. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів розумності і справедливості та вважає, що цивільний позов потерпілої в цій частині необхідно задовольнити частково.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості і враховує майновий стан обвинуваченого, а тому суд вважає за можливе зменшити заявлену потерпілим суму моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , - 5000 (п?ять тисяч) грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позову про стягнення моральної шкоди в сумі 495000 (чотириста дев`яносто п?ять тисяч) грн.. – відмовити.

Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів слід вирішити, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370,371,374 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу - залишити без змін

Строк відбуття покарання рахувати з 30 вересня 2021, тобто з часу застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою..

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання за даним вироком, строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 26 вересня 2017 року до 16 березня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1517870,00 (один мільйон п?ятсот сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят грн.. 00 коп) грн. завданої матеріальної шкоди та 5000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази:

-DVD-R диски, які містять відомості відеозаписів події вчинення кримінального правопорушення 27.03.2017 – залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя Р. Т. Шрамко

Суддя Бучківська В.Л.,

Суддя Сас С.С.