Рішення № 103249654, 17.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 рокуСправа № 160/12945/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/12945/19 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2019 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 69 825, 23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом виникла у зв`язку з не погашенням визначених контролюючим органом грошових зобов`язань та нарахованих останнім штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.11.2018 за №0560601304, №0560611304, №0560621304 та нарахування пені на загальну суму 69 825, 23 грн., що набули статусу податкового боргу та по теперішній час не погашені відповідачем у добровільному порядку, у зв`язку з чим заборгованість відповідача підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 відкрито провадження у справі №160/12945/19 та призначено її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

21.01.2020 до суду надійшов від ОСОБА_1 відзив на позов (вх. №4331/20), в якому останній заперечив проти задоволення заявлених контролюючим органом до суду позовних вимог та зазначив, що позивач не отримував копій наказу про призначення перевірки, повідомлення про проведення перевірки, акта перевірки, на підставі якого були винесені вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Також, відповідач повідомив суд про намір оскаржити наказ про призначення перевірки, податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу в судовому порядку та висловив заперечення стосовно нарахованих позивачем грошових зобов`язань.

24.01.2020 до суду надійшла від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідь на відзив (вх. №5395/20), в якій позивач повторно наголосив на наявності у ОСОБА_1 суми податкового боргу та зауважив, що означений позов подано ним в межах встановленого Податковим кодексом України строку. Контролюючий орган повідомив суд про відсутність інформації щодо оскарження відповідних наказу, акта перевірки, податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги в адміністративному або судовому порядках.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №160/12945/19 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про скасування податкового боргу в сумі 69825, 23 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/1644/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №4453-п від 06.08.2018 р. про проведення позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.; визнання протиправним та скасування акта №53613/04-36-13-04/ НОМЕР_1 від 19 вересня 2018 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 рік.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 поновлено провадження у справі №160/12945/19.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

За даними контролюючого органу з інтегрованих карток у відповідача обліковується податковий борг у загальному розмірі 69 825, 23 грн. за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» (код платежу 11010500) та за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» (код платежу 11011001).

Як слідує зі змісту позовної заяви та підтверджується доданими до позовної заяви доказами, вищевказана сума податкового боргу виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов`язань, а саме:

- несплати грошового зобов`язання в сумі 44 163, 44 грн. та штрафних санкцій в сумі 11 040, 86 грн., які нараховано за податковим повідомленням-рішенням №0560601304 від 05.11.2018, сформованого на підставі акта перевірки №53613/04-36-13-04/ НОМЕР_1 від 19.08.2018;

- несплати штрафних санкцій в сумі 170, 00 грн., нарахованих за податковим повідомленням-рішенням №0560611304 від 05.11.2018, сформованого на підставі акта перевірки №53613/04-36-13-04/ НОМЕР_1 від 19.08.2018;

- несплати грошового зобов`язання в сумі 3680, 29 грн. та штрафних санкцій в сумі 920, 07 грн., які нараховано за податковим повідомленням-рішенням №0560621304 від 05.11.2018, сформованого на підставі акта перевірки №53613/04-36-13-04/ НОМЕР_1 від 19.08.2018;;

- пені, нарахованої по платежам «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», у загальному розмірі 9850,57 грн.

Вищезазначені акт перевірки та податкові повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу відповідача, однак означені відправлення були повернуті позивачу працівниками служби поштового зв`язку з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованих карток платника, у зв`язку з несплатою вищезазначених сум грошові зобов`язання відповідача набули статусу податкового боргу та у добровільному порядку відповідачем не погашені.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у примусовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) вказано, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із приписами п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У відповідності до положень п. 57.2 і п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

В матеріалах справи наявні копії податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 за №0560601304, №0560611304, №0560621304, які вважаються врученими відповідачу.

Відповідно до п. 58.2. ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 58.3 ст. 58 ПК України).

Приписами п. 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Судом встановлено, що 11.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ №4453-п від 06.08.2018 р. про проведення позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.; визнати протиправним та скасувати акт №53613/04-36-13-04/ НОМЕР_1 від 19 вересня 2018 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 рік.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №160/1644/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021, у задоволенні вищезазначеної позовної заяви відмовлено.

Одночасно із цим, суд зауважує, що відповідачем не надано й судом не встановлено доказів оскарження ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 №0560601304, №0560611304, №0560621304 в адміністративному або судовому порядках відповідачем не надано та судом не встановлено.

Таким чином, зважаючи на відсутність доказів оскарження платником вказаних вище податкових повідомлень-рішень сума заборгованості відповідача за цими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно із приписами п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до п. 129.3 ст. 129 ПК України, нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, таких доказів матеріали справи не містять, вона набула статусу податкового боргу.

Контролюючим органом було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу за №4384-55 від 17.12.2018 на суму 69 825, 23 грн., яку згідно наявної у матеріалах копії конверту направлено податковим органом на податкову адресу відповідача, однак повернуто працівниками поштового зв`язку у зв`язку з неможливістю вручення з відміткою "З інших причин".

Доказів оскарження вищезазначеної податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов`язаннями відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 05.11.2018 №0560601304, №0560611304, №0560621304 станом на час розгляду справи є чинними.

Сума податкового боргу відображена в інтегрованих картках платника податків та станом на день розгляду справи не сплачена.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Вирішуючи спір, судом також були враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №807/495/17, в якій Верховний Суд, аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які визначають предмет доказування у справі (ч. 1 ст. 138 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), а наразі аналогічні положення містить ч. 2 ст. 73 КАС України), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної податкової служби. Крім того, п.п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини закріплено також у п. п. 20.1.34 п. 20.1ст. 20 ПК України.

Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Так, згідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України (в редакції, яка була чинною на момент звернення контролюючим органом до суду із цим позовом – 20.12.2019), у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача податковий борг виник за 2016 рік. Наслідком виявлення такої несвоєчасної сплати стало винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 №0560601304, №0560611304, №0560621304 та нарахування пені.

Таким чином, судом не приймаються посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з даною позовною вимогою, оскільки відповідно до пункту 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Означений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 06.10.2020 у справі №1.380.2019.006990.

З урахуванням положень п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

У відповідності до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що відповідачем фактично не заперечено наявність податкового боргу та означена сума боргу на час розгляду справи відповідачем не погашена у добровільному порядку й доказів протилежного до суду не надано, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 77, 132, 139, 242-246, 247, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 69 825 (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) грн. 23 коп.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст рішення суду складений 12.01.2022.

Суддя О.В. Царікова