Рішення № 103249581, 14.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/12198/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради (далі – Відділ ДАБК Луцької міської ради, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 жовтня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

23 вересня 2021 року посадові особи відповідача здійснили виїзд на об`єкт “Реконструкція частини будівлі цеху літер Е-1 з № 1-1 по № 1-6 на АДРЕСА_1 ” на підставі звернення ТОВ “Декстон Р” від 08 вересня 2021 року, де представник позивача адвокат Хохлов В.О. надав заступнику начальника Відділу ДАБК Луцької міської ради ОСОБА_2 копію технічного паспорта на частину будівлі цеху вичинки по АДРЕСА_1 , виготовленого підприємцем ОСОБА_3 , з якого станом на 21 жовтня 2013 року вбачається наявність самочинної прибудови № 1-6, загальною площею 64,8 кв. м. При цьому, перевіряючому було усно пояснено, що її самочинно прибудував у 2012 році батько позивачки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, 01 жовтня 2021 року представник позивача адвокат Хохлов В.О. особисто надав ОСОБА_2 додаткові письмові пояснення щодо обставин з копіями ряду документів, які мають значення для позапланової перевірки.

Як зазначає позивач, 11 жовтня 2021 року отримала від відповідача супровідний лист з актом від 05 жовтня 2021 року №28.1-1/382/2021, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та обов`язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 жовтня 2021 року, яким зобов`язано її усунути виявлені порушення до 05 грудня 2021 року та повідомити відповідача про виконання припису до 05 грудня 2021 року.

Вважає, що вказаний припис є безпідставним та необґрунтованим, оскільки посадові особи відповідача не пред`явили та не надали копію направлення на проведення позапланової перевірки, а посвідчення пред`явив лише один із перевіряючих. Під час перевірки був присутній її представник – адвокат Хохлов В.О. та її чоловік. Зазначені дії посадових осіб відповідача позбавили її можливості бути обізнаною про дату і місце проведення перевірки, створення належних умов для її проведення, участі у складенні і підписанні документів за її результатами. Таким чином вважає, що перевірка була проведена незаконно, а тому складений за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також вважає, що посадова особа відповідача, будучи обізнаною про відсутність у неї статусу замовника, свідомо спотворила зміст акта перевірки шляхом видалення слова “Замовник”, та безпідставно внесла позивача до акта перевірки. Вказує на те, що не має у власності або у користуванні земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; не подавала у встановленому законодавством порядку заяву щодо її забудову; не проводила жодної господарської діяльності, пов`язаної з містобудуванням, будівництвом, а відтак не є замовником будівництва за вказаною адресою, у зв`язку з чим не повинна нести юридичну відповідальність за дії родичів.

Оскільки позивач не є суб`єктом містобудування, тому відсутні підстави для внесення її до акта перевірки та видання відповідачем для неї обов`язкового до виконання припису від 05 жовтня 2021 року.

На думку позивача, висновок відповідача про те, що нею проводиться реконструкція частини будівлі цеху літер Е-1 з №1-1 по №1-6 на АДРЕСА_1 не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства, оскільки під час перевірки будівельні роботи не велися, будівельна техніка відсутня, а наявність самочинної прибудови № 1-6, загальною площею 64,8 кв. м., ще у жовтні 2013 року підтверджується технічним паспортом на частину будівлі цеху вичинки, виготовленого також у жовтні 2013 року.

Також зазначає, що чинні у період будівництва у 2012 році вимоги законодавства не передбачали подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), а тому вказані в акті перевірки та приписі вимоги містобудівного законодавства позивачем не могли бути порушені.

Крім того, позивач зазначає, що акт перевірки від 05 жовтня 2021 року №28.1-1/382/2021 складений за її відсутності, а тому не знала про його зміст та не мала можливості зазначити в ньому свої пояснення та заперечення щодо проведеної перевірки.

Також вказує на те, що всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем не було складено протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що підтверджує безпідставність оскаржуваного припису. До того ж, припис не містить конкретних заходів, не вказує, які саме порушення необхідно усунути позивачу та у який спосіб, що унеможливлює його фактичне виконання.

На підставі вищенаведеного просить позов задовольнити та визнати протиправним та скасувати оскаржуваний припис.

Ухвалою судді від 01.11.2021 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечує проти заявленого позову, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як зазначено у позовній заяві та не оспорюється позивачем та відповідачем, 16 вересня 2021 року заступник начальника відділу ДАБК Луцької міської ради Літвицький С.І. по мобільному телефону попередив позивача про проведення позапланової перевірки.

23.09.2021 заступником начальника відділу ДАБК Літвицьким С.І. був здійснений виїзд на об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 , під час якого інспектором був проведений огляд об`єкта будівництва та досліджена будівельна документація. Факт виїзду інспектора на об`єкт підтверджуються як самим позивачем, так і інспектором.

05 жовтня 2021 року за результатами проведеної позапланової перевірки, був складений акт щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, яким встановлено, що згідно витягу №195993472 з реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2020 частина будівлі вичинки літер Е1 (приміщення №1-7 площею 37 кв. м.) належить ТОВ “Декстон-Р” (приміщення №1-7 згідно техпаспорта КП “ВОБТІ” від 29.08.2003). Згідно технічного паспорту, виготовленого ПП ОСОБА_3 від 21.10.2013, наданого представником ОСОБА_1 , приміщення № 1-6 (площею 64,8 кв. м.) замарковане як самочинно побудоване та внесене у склад частини будівлі цеху вичинки, належного ОСОБА_1 на місці приміщення №1-7 згідно техпаспорта КП “ВОБТІ” від 29.08.2003. У зв`язку з відсутністю інформації про знесення приміщення №1-7 згідно техпаспорта КП “ВОБТІ” від 29.08.2003 це свідчить про реконструкцію приміщення №1-7 із збільшенням його геометричних розмірів.

Тобто гр. ОСОБА_1 проводиться реконструкція частини будівлі цеху літер Е-1 з №1-1 по №1-6 на АДРЕСА_1 (на час перевірки влаштовано добудову №1-6 по техпаспорту, виготовленому ПП ОСОБА_3 від 21.10.2013) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС-1), чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Як зазначає представник відповідача, на час перевірки об`єкт в експлуатацію не прийнято, тобто будівництво не завершене.

У зв`язку з вищенаведеними порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було складено оскаржуваний припис від 05.10.2021, яким зобов`язано позивача усунути виявлені правопорушення.

Щодо зазначених у позові порушень під час здійснення позапланової перевірки на об`єкті “Реконструкція частини будівлі цеху літер Е-1 з № 1-1 по № 1-6 на АДРЕСА_1 ” представник відповідача повідомляє наступне.

Інформацію про проведення перевірки позивач отримав 16 вересня 2021 року по телефону від заступника начальника відділу ДАБК Луцької міської ради Літвицького С.І. Перевірка була проведена у присутності представника позивача Хохлова В.О., який надав під час перевірки документи та пояснення.

Щодо твердження позивача про непред`явлення службових посвідчень та направлення представник відповідача зазначає, що вказані твердження є недостовірними, оскільки позивач не була присутня при перевірці, а був присутній її представник, тому відповідно позивач не може стверджувати про непред`явлення вказаних документів. ОСОБА_5 , який був зазначений в направленні як особа, яка проводить перевірку, пред`явив службове посвідчення та направлення на перевірку.

Позивач стверджує, що пропуск слова «Замовник» в акті перевірки є свідомим спотворенням змісту акту перевірки. Представник відповідача вважає, що вказане твердження є безпідставним з огляду на те, що, порівнявши уніфіковану форму акта, яка затверджена згідно додатку 1 до наказу Мінрегіону № 240 від 15.05.2012 та акт, який складений ОСОБА_2 , очевидним є те, що ОСОБА_1 вказана в ньому як замовник і пропуск вказаного слова не впливає на зміст самого акта та порушень, які виявлені. Більше того, навіть якщо припускати, що вказаний факт є недоліком, то по своїй суті такий недолік є формальним та не може бути підставою для скасування акта перевірки.

Позивач зазначає, що вона не є замовником будівництва, оскільки немає у власності чи користуванні землі та не здійснювала будівельних робіт. З приводу цього представник відповідача вказує на те, що відсутність земельної ділянки у власності чи користуванні позивача не може свідчити про те, що вона не є забудовником. Вказана обставина навпаки вказує, що будівельні роботи, які проводились, є самочинними, оскільки ч. 1 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Твердження позивача про те, що будівництво здійснював її батько не підтверджене жодними наданими доказами і не знайшло підтвердження в ході перевірки. Більше того, про те, що саме ОСОБА_1 є замовником будівництва свідчить той факт, що у наданому технічному паспорті у розділі «Власники» зазначено саме ОСОБА_1 . Жодних даних та доказів про те, що будівництво здійснював її батько ОСОБА_4 немає і не надано.

Також представник відповідача вважає безпідставними твердження позивача про те, що вона не проводить будівельних робіт (реконструкції), оскільки згідно технічного паспорту, виготовленого ПП ОСОБА_3 від 21.10.2013, наданого представником ОСОБА_1 , приміщення № 1-6 (площею 64,8 кв. м.) замарковане як самочинно побудоване та внесене у склад частини будівлі цеху вичинки, належного ОСОБА_1 , на місці приміщення №1-7 згідно техпаспорта КП “ВОБТІ” від 29.08.2003. У зв`язку з відсутністю інформації про знесення приміщення №1-7 згідно техпаспорта КП “ВОБТІ” від 29.08.2003 це свідчить про реконструкцію приміщення №1-7 із збільшенням його геометричних розмірів. Оскільки на час перевірки об`єкт в експлуатацію не прийнято, тому будівництво є незавершеним. Крім того, самочинне будівництво є триваючим правопорушенням.

Твердження позивача про те, що вона не знала про складання акта перевірки, а тому не могла надати свої зауваження та пропозиції відповідач вважає недостовірними, оскільки посадової особою ДАБК Луцької міської ради Літвицьким С.І. повідомлялося представнику позивача про складання акта та припису, та було запропоновано з`явитись під час їх складання. Проте вказана пропозиція була проігнорована представником позивача, який не з`явився для складання вказаних документів. Крім того, за вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. При цьому, представник позивача був ознайомлений з направленням на перевірку, в якому останнім днем перевірки зазначено 05 жовтня 2021 року. Також представник позивача надав контролюючому органу письмові пояснення.

Протокол про адміністративну відповідальність не було можливо скласти, оскільки позивач не була присутня під час перевірки.

Складений за результатами перевірки припис фактично зобов`язує позивача привести у відповідність до норм законодавства самочинну забудову. Позивач повинна самостійно обрати спосіб усунення порушень. Зокрема, це можливо шляхом знесення самочинної забудови, приведення до попереднього стану або ж ввести об`єкт в експлуатацію.

На підставі вищенаведеного представник відповідача стверджує, що процедура призначення, проведення перевірки та складання акта була дотримана відповідачем повністю відповідно до норм чинного законодавства, а тому оскаржуваний припис винесено правомірно, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями представника відповідача на позов, враховуючи наступне.

Відсутність в техпаспорті КП “ВОБТІ” від 29.08.2003 інформації про знесення приміщення № 1-7 не може свідчити про реконструкцію вказаного приміщення із збільшенням його геометричних розмірів.

На час проведення перевірки будівельні роботи не велися, будівельна техніка відсутня.

Виданим їй технічним паспортом підтверджується наявність закінченої самочинної прибудови № 1-6, загальною площею 64,8 кв. м., ще у жовтні 2013 року.

Чинні у період будівництва в 2012 році норми законодавства не передбачали подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Самочинне будівництво не може бути прийнятим в експлуатацію, в зв`язку з чим неприйняття об`єкта в експлуатацію не може свідчити про його незавершеність.

Посадові особи відповідача не пред`явили направлення для проведення позапланової перевірки і не надали представникам ОСОБА_1 його копію.

Також позивач не погоджується з думкою представника відповідача, що пропуск слова «Замовник» в акті перевірки є формальним недоліком, оскільки свідчить про безпідставність внесення її до акта перевірки. Крім того, позивач зазначає, що вона не може бути замовником будівництва, оскільки не є власником чи користувачем земельної ділянки.

До того ж, представник відповідача не навів доказів будівництва вказаного об`єкта самочинної прибудови № 1-6, загальною площею 64,8 кв. м., саме ОСОБА_1 .

Також відсутні конкретні докази про офіційне повідомлення саме ОСОБА_1 про дату та час складання акту перевірки.

Також вважає, що неконкретність оскаржуваного припису є однією з підстав для його скасування.

На підставі вищенаведеного зазначає, що представник відповідача у відзиві не навів належних обставин та правових підстав, необхідних для обґрунтованої відмови в задоволенні позовних вимог.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача не погоджується доводами позивача у відповіді на відзив на підставі наступного.

Відсутність будівельної техніки, про яку твердить позивач, не є підтвердженням того факту, що будівельні роботи не ведуться. Також позивачем не наведено жодного доказу того, що роботи здійснювалися її батьком. Таке твердження не підкріплене жодним доказом і є лише голослівним твердженням позивача. Натомість, як вже зазначалося у відзиві, у технічному паспорті саме позивач ОСОБА_1 зазначена як власник приміщення і жодної згадки про її батька немає.

Також вважає необґрунтованим твердження позивача, що у 2012-2013 роках у позивача не було обов`язку подавати документи, які надають право на початок будівельних робіт. Це підтверджується зокрема тим, що чинна станом на 19.01.2012 стаття 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” вказувала на те, що «Замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності». Тобто, і на момент початку і на момент виявлення правопорушення, у позивача був обов`язок отримати дозвільні документи, що давали б право виконувати роботи. При цьому, самочинне будівництво є триваючим правопорушенням.

Твердження позивача про те, що вона не знала про дату і час перевірки через відсутність копії направлення, на думку представника відповідача, є маніпуляціє позивача і намаганням заплутати суд, оскільки під час проведення перевірки службова особа повинна пред`явити направлення на перевірку, а не надавати його копію, як стверджує позивач.

Представник відповідача у даному запереченні, як і у відзиві на позов, повторно зазначає, що відсутність в акті перевірки слова «Замовник» є формальним недоліком складеного акта перевірки та не може бути самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.

Також представник відповідача зазначає, що будучи обізнаним про строк проведення перевірки і про те, що останній її день 05 жовтня 2021 року, представник позивача, як і сам позивач, повинні були знати про час його підписання, оскільки незнання закону не звільняє від відповідальності. Більше того, посадовою особою відповідача ОСОБА_2 повідомлялося представнику позивача про складання акта та припису, та було запропоновано з`явитись для присутності під час їх складання. Проте вказана пропозиція була проігнорована представником, який не з`явився для складання вказаних документів.

Щодо тверджень позивача про некоректність припису представник відповідача повторно зазначає, що складений за результатами перевірки припис фактично зобов`язує позивача привести у відповідність до норм законодавства самочинну забудову, навівши варіанти приведення у відповідність до норм законодавства такої забудови.

Щодо того, чи не буде обрання одного способу, невиконанням інших, то такі твердження є свідомою маніпуляцією позивача, оскільки виконання припису одним із способів взаємовиключає застосування інших, адже припис буде виконаний. При цьому, в приписі конкретно описані факти, які виявлені, та міститься зобов`язання позивача усунути виявлені порушення.

З урахуванням вищевикладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі звернення ТОВ “Декстон-Р” від 08.09.2021 про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності начальником відділу ДАБК Луцької міської ради ОСОБА_6 був виданий наказ № 54/28-2 від 20.09.2021 “Про проведення позапланової перевірки” та направлення № 28.1-2/344/2021 від 20.09.2021 року для проведення позапланового заходу на об`єкті: “Реконструкція частини будівлі цеху літер Е-1 з № 1-1 по № 1-6 на АДРЕСА_1 ” щодо виконання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як зазначено у цьому наказі та в направленні, позапланову перевірку доручено провести заступнику начальника відділу ДАБК Луцької міської ради Літвицькому С.І. у термін з 22 вересня 2021 року по 05 жовтня 2021 року. Отже, перевірку делеговано провести одній посадовій особі відділу ДАБК Луцької міської ради, а тому твердження позивача про те, що перевірка проведена за участю кількох посадових осіб відповідача суд до уваги не бере.

05 жовтня 2021 року за результатами проведеної позапланової перевірки складений акт щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 28.1-1/382/2021 (далі - акт перевірки), яким встановлено, що згідно витягу №195993472 з реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2020 частина будівлі вичинки літер Е1 (приміщення №1-7 площею 37 кв. м.) належить ТОВ “Декстон-Р” (приміщення №1-7 згідно техпаспорта КП “ВОБТІ” від 29.08.2003). Згідно технічного паспорту, виготовленого ПП ОСОБА_3 від 21.10.2013, наданого представником ОСОБА_1 , приміщення № 1-6 (площею 64,8 кв. м.) замарковане як самочинно побудоване та внесене у склад частини будівлі цеху вичинки, належного ОСОБА_1 на місці приміщення №1-7 згідно техпаспорта КП “ВОБТІ” від 29.08.2003. У зв`язку з відсутністю інформації про знесення приміщення №1-7 згідно техпаспорта КП “ВОБТІ” від 29.08.2003 це свідчить про реконструкцію приміщення №1-7 із збільшенням його геометричних розмірів.

Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг, (згідно п. 3.2.21. ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво. Зміна М1»).

Тобто гр. ОСОБА_1 проводиться реконструкція частини будівлі цеху літер Е-1 з №1-1 по №1-6 на АДРЕСА_1 (на час перевірки влаштовано добудову №1-6 по техпаспорту, виготовленому ПП ОСОБА_3 від 21.10.2013) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС-1), чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

На час перевірки об`єкт в експлуатацію не прийнято, тобто будівництво не завершене.

За результатами перевірки також був складений посадовою особою відділу ДАБК Луцької міської ради ОСОБА_2 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 жовтня 2021 року, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення до 05.12.2021.

Вважаючи вказаний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил протиправним, позивач звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), яким встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

У свою чергу, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, врегульовано Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з пунктами 5, 7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 6 частини першої статті 41 Закону № 3038-VI та абзацом 8 пункту 7 Порядку №553 передбачено, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, із аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для здійснення позапланової перевірки було звернення ТОВ “Декстон Р” від 08.09.2021 про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктом 21 Порядку № 553 визначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 затверджено, зокрема, уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1.

Позивач вказує те, що відповідачем не дотримано вищезазначеної форми акта перевірки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240, оскільки в графі «найменування юридичної особи (відокремленого підрозділу) або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи/фізичної особи-підприємця» акта перевірки від 05.10.202 № 28.1-1/382/2021 не вказано слово «Замовник», замість якого вказано « ОСОБА_1 ». З цього приводу суд зазначає, що у наведеному акті перевірки ідентифіковано прізвище, ім`я та по батькові суб`єкта містобудування, яким вказано позивача ОСОБА_1 . Відсутність в акті перевірки від 05.10.202 № 28.1-1/382/2021 слова «Замовник» не призвів до порушення процедурних гарантій суб`єкта містобудування, не спричинив наслідків, які унеможливили реалізацію останнім своїх прав, їх захист при проведенні перевірки, а тому є формальним недоліком складеного акта перевірки та не може слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів перевірки. Вказане узгоджується з правовою позицією, відображеною у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 826/15257/15, від 05.03.2020 у справі № 522/22770/17, від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16. Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

На думку суду, відсутність складеного протоколу при притягнення позивача до адміністративної відповідальності не впливає на підтвердження матеріалами справи порушення ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а тому не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного припису.

Пунктом 18 Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Як слідує з матеріалів справи, останнім днем перевірки відповідно до наказу № 54/28-2 від 20.09.2021 “Про проведення позапланової перевірки” та направлення № 28.1-2/344/2021 від 20.09.2021 року для проведення позапланового заходу на об`єкті: “Реконструкція частини будівлі цеху літер Е-1 з № 1-1 по № 1-6 на АДРЕСА_1 ” щодо виконання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є 05 жовтня 2021 року, а тому в останній день перевірки складено акт перевірки, який підписаний посадовою особою відповідача за відсутності підпису суб`єкта містобудування, щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженої особи, оскільки останні не прибули в останній день перевірки до відділу ДАБК Луцької міської ради для підписання акта перевірки. При цьому, уповноважена особа позивача була присутня під час виїзду посадової особи відповідача на об`єкті позапланової перевірки та була обізнана про період її проведення, проте не скористалась правом бути присутньою під час складання акта перевірки та винесення оскаржуваного припису.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку №553).

Як зазначено у позовній заяві та не оспорюється позивачем та відповідачем, 16 вересня 2021 року заступник начальника відділу ДАБК Луцької міської ради Літвицький С.І. по мобільному телефону попередив позивача про проведення позапланової перевірки.

23.09.2021 заступником начальника відділу ДАБК Літвицьким С.І. був здійснений виїзд на вказаний об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 , під час якого інспектором був проведений огляд об`єкта будівництва та досліджена будівельна документація. Факт виїзду інспектора на об`єкт підтверджуються як самим позивачем, так і інспектором.

Під час перевірки від суб`єкта містобудування був присутній представник позивача відповідно до договору про надання правової допомоги від 16 вересня 2021 року адвокат Хохлов В.О., який уповноважений був представляв інтереси позивача саме з питань проведення перевірки за зверненням ТОВ “Декстон-Р”, що не заперечується сторонами. У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що позивач була повідомлена посадовою особою відповідача про дату, час та місце проведення позапланової перевірки, а відтак, забезпечивши присутність представника, скористалась правом для надання пояснень з приводу проведеної перевірки. А тому твердження позивача про відсутність для неї належних умов для проведення перевірки, участі у складенні і підписанні документів за її результатами є безпідставними. При цьому, матеріалами справи підтверджено, що представник позивача Хохлов В.О. надав посадовій особі відповідача додаткові письмові пояснення від 01.10.2021.

Відповідно до припису пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Враховуючи те, що посадова особа відділу ДАБК Луцької міської ради Літвицький С.І. був допущений уповноваженим представником позивача до проведення позапланової перевірки, твердження позивача про непред`явлення посадовою особою контролюючого органу направлення, а також ненадання його копії для проведення позапланової перевірки суд вважає необґрунтованим. Крім того, позивач визнає, що перевіряючий ОСОБА_2 пред`явив її представнику посвідчення перед проведенням перевірки.

Також позивач вважає, що не є замовником спірного будівництва, оскільки не має у власності чи користуванні земельної ділянки та не здійснює будівельних робіт. Однак як слідує із технічного паспорту, виготовленого ПП ОСОБА_3 від 21.10.2013, наданого представником позивача, а також відповідно до інформаційної довідки від 24.06.2021 №263095788 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна що суб`єкта, приміщення № 1-6 (меблевий цех площею 64,8 кв. м.) замарковане як самочинно збудоване з урахуванням прибудови та внесене у склад частини будівлі цеху вичинки, належного ОСОБА_1 . Тобто, власником даного самочинного будівництва станом на 2013 рік вказано саме ОСОБА_1 , а відтак остання і є замовником даного будівництва. При цьому, самочинно збудована прибудова, як встановлено під час перевірки, знаходиться на місці приміщення № 1-7 (площею 37 кв. м.), яке належить на праві власності ТОВ “Декстон Р” згідно техпаспорта КП “ВОБТІ” від 29.08.2003 та витягу №195993472 від 11.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. З наведених підстав суд також не бере до уваги твердження позивача про те, що будівництво здійснив її батько ОСОБА_4 , оскільки власником даної забудови станом на 2013 рік вказано саме позивача ОСОБА_1 , а не її батька, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.03.2019.

Крім того, відсутність у власності чи користуванні позивача земельної ділянки не свідчить про те, що вона не є забудовником. Оскільки прибудова приміщення № 1-6 на АДРЕСА_1 здійснена на місці приміщення № 1-7, яке належить на праві власності ТОВ “Декстон Р”.

До того ж, відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Також з матеріалів справи слідує, що об`єкт самочинної добудови приміщення № 1-6 (меблевий цех площею 64,8 кв. м.) не прийнято в експлуатацію, тобто будівництво не завершено, а тому позивач здійснює реконструкцію будівлі цеху літер Е-1 з №1-1 по №1-6 на АДРЕСА_1 без подання повідомлення про почато виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками, чим порушено вимогу пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України “Про врегулювання містобудівної діяльності”, відповідно до якого замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, зокрема планом технічного паспорту, виготовленого ПП ОСОБА_3 від 21.10.2013, та не заперечується позивачем, що прибудова приміщення № 1-6 (меблевий цех площею 64,8 кв. м.) здійснена як самочинне будівництво, тобто без повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Саме позивач, як власник приміщення № 1-6 (меблевий цех площею 64,8 кв. м.), зобов`язана була отримати дозвіл на виконання будівельних робіт щодо зазначеної прибудови, а тому матеріали справи підтверджено порушення позивачем пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України “Про врегулювання містобудівної діяльності”.

Водночас суд звертає увагу на те, що самочинне будівництво – це правопорушення, яке носить триваючий характер.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 464/2638/17 та від 28 листопада 2018 року у справі №815/2311/15, від 27 квітня 2020 року у справі № 640/8057/19.

Як встановлено пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 446 “Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт”, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком;

під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).

У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.

Аналіз наведених вище положень ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами ч. 3 ст. 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Отже, вказаною нормою законодавства встановлено лише лише два способи усунення порушень у разі істотного відхилення від проекту, а саме: проведення перебудови та введенням об`єкта в експлуатацію або приведення об`єкта до попереднього стану шляхом знесення самочинної забудови.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

З аналізу вищенаведених норм законодавства слідує, що самочинне будівництво як триваюче правопорушення є закінченим з моменту усунення порушень, які були виявлені. Тобто, в оскаржувану приписі зобов`язано позивача привести об`єкт будівництва у відповідність до норм законодавства, обравши самостійно способи усунення таких порушень, визначені нормами законодавства. А тому суд відхиляє доводи позивача про неконкретизацію вимог припису.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено порушення відповідачем її законних прав під час проведення позапланової перевірки, у свою чергу матеріалами справи підтверджено порушення позивачем пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України “Про врегулювання містобудівної діяльності” в результаті самочинної добудови приміщення № 1-6 (меблевий цех площею 64,8 кв. м.), яке знаходиться по АДРЕСА_1 .

Крім того, суд зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відділом ДАБК Луцької міської ради під час розгляду справи доведено та підтверджено наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірність винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.10.2021.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 жовтня 2021 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук