Ухвала суду № 103249335, 14.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 лютого 2022 р. Справа № 120/18555/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача та витребування додаткових доказів в адміністративній за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1660 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини А1660 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 по 01.03.2018 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.08.2018 № 456 позивача призначено на посаду помічника командира полку-начальника служби охорони державної таємниці військової частини А2656, а наказом командира військової частини А1660 (по стройовій частині) від 04.09.2018 № 192 виключено зі списків особового складу військової частини А1660 та всіх видів забезпечення з 04.09.2018.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 242 Указу Президента України від 10.02.2008 № 1153/2008 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Проте повного розрахунку при звільненні з військової служби позивач не отримав.

30.11.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2016 по 01.03.2018. Однак листом від 07.12.2021 за № 350/163/3/ відповідач повідомив, що виплата індексації грошового забезпечення за вказаний період військовою частиною не здійснювалася.

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, а тому звертається до суду з цим позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 21.12.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.02.2022 до суду надійшло клопотання про залучення співвідповідача, в якому представник відповідача просить залучити в якості співвідповідача військову частину А2656.

Заява обґрунтовується тим, що за приписами пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Відтак, на думку відповідача, здійснення розрахунку за всіма видами матеріального та фінансового забезпечення за всі періоди проходження служби здійснюється у разі звільнення особи з військової служби. Разом з тим нарахування та виплата відповідних сум здійснюється за останнім місцем служби, тобто військовою частиною, з якої особа була виключена зі списків особового складу, у зв`язку зі звільненням з військової служби.

Відповідач зазначає, що останнє місце проходження військової служби позивача є військова частина А2656.

Тому відповідач просить залучити військову частину А2656 в якості співвідповідача.

Крім того, 10.02.2022 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів у військової частини А2656, а саме копії витягу з наказу командира військової частини А2656 про виключення позивача зі списків особового складу військової частини А2656.

Вирішуючи вказані клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач – це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Статтею 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом норм статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Позивач ОСОБА_1 оспорює в суді бездіяльність військової частини щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 по 01.03.2018.

Водночас у вказаний період позивач проходив військову службу у військовій частині А1660. Так, наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.08.2018 № 456 позивача призначено на посаду помічника командира полку-начальника служби охорони державної таємниці військової частини А2656, а наказом командира військової частини А1660 (по стройовій частині) від 04.09.2018 № 192 виключено зі списків особового складу військової частини А1660 та всіх видів забезпечення з 04.09.2018.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що оскільки позивача виключено зі списків особового складу військової частини А1660 у зв`язку з переведенням до військової частини А2656, то останню слід залучити до участі у цій справі в якості співвідповідача.

Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі – Порядок № 260), підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі – військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до абз. 3 та 4 п. 7 Розділу І Порядку № 260 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується військовою частиною, в якій вони перебувають на службі до дня виключення включно, а за новим місцем служби виплата грошового забезпечення здійснюється із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини.

Відтак, враховуючи наказ командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.08.2018 № 456, яким з 04.09.2018 позивача ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини А1660 та всіх видів забезпечення, саме відповідач повинен був забезпечити повний розрахунок з позивачем за усіма видами грошового забезпечення у вказаній військовій частині.

Отже суд вважає безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача про залучення до участі у справі також військової частини А2656.

Щодо витребування доказів у військової частини А2656, то суд в цій частині клопотання відповідача суд вважає необґрунтованим і не вбачає достатніх підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу вимог ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таким чином, основними критеріями при поданні клопотання про витребування доказів є важливість відповідного доказу для справи.

Суд звертає увагу, що предметом розгляду у цій справі є питання щодо правомірності щодо ненарахування та невиплати військовою частиною А1660 позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 по 01.03.2018. Водночас відповідач належним чином не обґрунтував, яке саме значення матиме витяг з наказу командира військової частини А2656 про виключення позивача зі списків особового складу військової частини А2656. Більше того, період проходження позивачем військової служби у військовій частині А2656 не охоплюється спірним періодом у цій справі, оскільки позивач ОСОБА_1 призначений на посаду помічника командира полку-начальника служби охорони державної таємниці військової частини А2656 наказом командувача Збройних Сил України від 27.08.2018 № 456.

Відтак у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів також необхідно відмовити.

Керуючись ст. 4, 46, 48, 72, 77, 80, 248, 256, 291, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача та витребування додаткових доказів в адміністративній справі № 120/18555/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1660 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала складена та підписана суддею 14.02.2022.

Суддя Сало Павло Ігорович