Ухвала суду № 103249297, 14.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

м. Вінниця

14 лютого 2022 р. Справа № 120/506/22-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Ухвалою від 19 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог щодо оскарження дій пенсійного органу, пов`язаних із призначенням пенсії позивачу, виходячи із 50% від відповідних сум грошового забезпечення, а також в частині неврахування при призначенні пенсії виплати за роботу в нічний час.

08 лютого 2022 року на виконання вимог ухвали від 19 січня 2022 року позивачем подано заяву про усунення недоліків. Така обґрунтована, зокрема, приписами частини 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до якої перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Також позивач зазначає, що про порушене право на виплату пенсії в належному розмірі йому стало відомо з роз`яснень адвоката Царківського О., що були надані 17 листопада 2021 року. Подана позивачем заява розцінюється як заява про поновлення строку звернення до суду, адже у ній наведені мотиви для такого поновлення.

Розглянувши подану позивачем заяву, зважаю на таке.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Водночас, наявність таких обставин повинен доводити саме заявник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №806/2321/16).

Слід звернути увагу на тому, що законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2020 року у справі №420/4352/19, від 13 квітня 2020 року у справі №520/11334/18, від 17 вересня 2020 року у справі №186/1881/19.

Крім того, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики Європейського суду з прав людини (справи "Пелевін проти України", №24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", №49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України", правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Також згідно з пунктом 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Варто врахувати, що пенсія є платежем, розмір якої в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації, з якого відсотку виходив пенсійний орган при її призначенні та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з моменту призначення пенсії позивачеві, тобто із 15 жовтня 1999 року він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав в частині призначення йому пенсії, виходячи із 50% відповідних сум грошового забезпечення, а також в частині неврахування при призначенні пенсії виплати за роботу в нічний час.

За таких обставин слід дійти висновку, що отримання позивачем консультацій (роз`яснень) від адвоката Царківського О. 17 листопада 2021 року не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

При цьому, посилання позивача на приписи частини 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як на підставу для незастосування строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах слід оцінити критично, адже в ухвалі від 19 січня 2022 року судом вже зазначалося, що на спірні правовідносини (щодо призначення позивачеві пенсії, виходячи із 50% відповідних сум грошового забезпечення, а також щодо неврахування при її призначенні виплати за роботу в нічний час) така норма не поширюється із наведенням відповідних мотивів.

За наведених обставин слід дійти висновку, що позивач не міг не знати, що відсоткове значення пенсії, яка йому була призначена ще 15 жовтня 1999 року, становила 50% від відповідних сум грошового забезпечення, а також про те, що на момент призначення пенсії йому не було включено час роботи за службу в нічний час.

Наведений висновок додатково підтверджується тим, що конструкція "повинна була дізнатися" в розумінні положень частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №800/30/17).

Відтак, позивач не був позбавлений права на звернення до суду з вимогами щодо призначення йому пенсії, виходячи із 50% відповідних сум грошового забезпечення, а також в частині неврахування при її призначенні виплати за роботу в нічний час в межах встановленого законом шестимісячного строку після призначення такої пенсії.

Натомість, позовну заяву щодо оскарження дій органу пенсійного органу в цій частині позивач подав до суду лише 14 січня 2022, тобто із значним пропуском строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, жодних поважних причин, які б перешкодили своєчасному зверненню до суду, позивач не навів.

Відтак, наведені позивачем обставини не є об`єктивними та такими, що не залежали від його волі, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що наведені заявником аргументи не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, тому вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог щодо оскарження дій пенсійного органу, пов`язаних із призначенням пенсії позивачу, виходячи із 50% від відповідних сум грошового забезпечення, а також в частині неврахування при призначенні пенсії виплати за роботу в нічний час.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині позовних вимог щодо оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, пов`язаних із призначенням пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 50% від відповідних сум грошового забезпечення, а також в частині неврахування при призначенні пенсії виплати за роботу в нічний час, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович