Ухвала суду № 103247507, 04.02.2022, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/971/21

Провадження № 6/604/3/22

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року смт. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиську заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про заміну стягувача у виконавчому листі,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» у справі № 2-222/2009 на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форіт», юридична адреса: Україна, м. Київ. вул.. Московська, 32/2, у виконавчих листах № 2-222/2009, виданих 14 лютого 2010 року Підволочиським районним судом про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дочірнього підприємства «Березань-Центр-Захід».

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Підволочиського районного суду від 02 грудня 2009 року у справі № 2-222/2009 позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» були задоволені, стягнуто із фінансового поручителя ОСОБА_2 , фінансового поручителя ОСОБА_1 та позичальника дочірнього підприємства «Березань-Центр-Захід» заборгованість за кредитним договором № 010/09/-01/1/08 від 11 січня 2008 року, що укладений в межах Генеральної кредитної угоди № 1 від 11 січня 2008 року в сумі 1056686,00 грн, а також судові витрати. 14 лютого 2010 року у справі Підволочиським районним судом видано виконавчі листи № 222. 08 грудня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено Договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), згідно умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив ПАТ «Вектор Банк» права вимоги за кредитним договором № 010/09/01/1/08 від 11 січня 2008 року до позичальника ДП «Березань-Центр-Захід» в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення Прав вимоги. Також, 08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено Договір факторингу, згідно умов якого ПАТ «Вектор Банк» відступив ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги за кредитним договором № 010/09/01/1/08 від 11 січня 2008 року в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення Прав вимоги. Сторонами у повному обсязі виконані зобов`язання за Договорами факторингу, зокрема: АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» відступили права Вимоги за кредитним договором № 010/09/01/1/08 від 11 січня 2008 року в сумі 265 729,91 грн заборгованості по тілу кредиту, 890 666,52 грн заборгованості по відсотках, 87 754,43 грн пені, а отже вибули із правовідносин за вказаним договором. Також відповідними договорами про відступлення прав за договорами поруки, права вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до Договору поруки № 010/09/-01/1/08 Р від 09 липня 2008 року були відступлені на користь ТОВ «ФК «Форінт». Станом на дату звернення із заявою виконавче провадження у системі Автоматизована система виконавчого провадження не виявлено. Боржник не перебуває в стані припинення та не є ліквідованим. 20 серпня 2021 року ТОВ «ФК «Форінт» стало відомо, що виконавчі провадження відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закінчені у зв`язку із смертю боржників. Для заміни боржників у виконавчих листах спадкоємцями померлих, які прийняли спадщину, необхідним є здійснення заміни стягувача, у зв`язку з чим представник ТОВ «ФК «Форінт» просить заяву задовольнити.

В судове засідання сторони не з`явились, заяв про відкладення розгляду справи не поступало. За вказаних обставин справу слід розглянути у відсутності сторін, що не перешкоджає розгляду питання по суті.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про заміну стягувача у виконавчому листі підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Підволочиського районного суду від 02 грудня 2009 року у справі № 2-222/2009 позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» були задоволені, стягнуто із фінансового поручителя ОСОБА_2 , фінансового поручителя ОСОБА_1 та позичальника дочірнього підприємства «Березань-Центр-Захід» заборгованість за кредитним договором № 010/09/-01/1/08 від 11 січня 2008 року в сумі 1056686,00 грн, а також судові витрати.

Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. На виконання судового рішення представнику позивача було видано виконавчі листи.

08 грудня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено Договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), згідно умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив ПАТ «Вектор Банк» права вимоги за кредитним договором № 010/09/01/1/08 від 11 січня 2008 року до позичальника ДП «Березань-Центр-Захід» в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення Прав вимоги.

08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено Договір факторингу, згідно умов якого ПАТ «Вектор Банк» відступив ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги за кредитним договором № 010/09/01/1/08 від 11 січня 2008 року в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення Прав вимоги.

Також відповідними договорами про відступлення прав за договорами поруки, права вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до Договору поруки № 010/09/-01/1/08 Р від 09 липня 2008 року були відступлені на користь ТОВ «ФК «Форінт».

Як убачається із постанов старшого державного виконавця, що містяться в матеріалах справи, виконавчі провадження відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закінчені у зв`язку із смертю боржників.

Відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття провадження.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, відповідно до якого заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Враховуючи те, що товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" є правонаступником первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та має право бути стороною виконавчого провадження, суд дійшов висновку про те, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про заміну стягувача у виконавчому листі підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України,Законом України «Про виконавче провадження», -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про заміну стягувача у виконавчому листі - задовольнити.

Замінити стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» у справі № 2-222/2009 на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форіт», юридична адреса: Україна, м. Київ. вул.. Московська, 32/2, у виконавчих листах № 2-222/2009, виданих 14 лютого 2010 року Підволочиським районним судом про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дочірнього підприємства «Березань-Центр-Захід».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду, в п`ятнадцятиденний строк з дня підписання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя - підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Н.Б.Сташків