Рішення № 103247145, 14.02.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10094/20

Провадження № 2/201/147/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Кірієнко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради про виділ в натурі зі спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна 78/100 частин домоволодіння, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 26.10.2020р. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Територіальної громади міста Дніпра в особі ДМР про виділ в натурі зі спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна 78/100 частин домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання права власності та припинення права спільної часткової власності (а.с. № 3-6).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 02.11.2020р. було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні в підготовче засідання (а.с.№101).

Ухвалою суду від 10.02.2021р. було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Різника С.Г. про витребування доказів, а саме від Першої ДДНК інформації стосовно звернення спадкоємців із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у разі наявності матеріали спадкової справи, а також від Соборного районного у місті Дніпрі ВДРАЦС витягів з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про одруження ОСОБА_4 та народження її дітей (а.с. № 134).

На виконання ухвали суду від 10.02.2021р. про витребування доказів суду 17.03.2021р. від Першої ДДНК надійшли матеріали спадкової справи № 759-2013 (а.с. № 140, 141-186), а 21.04.2021р. від Соборного районного у місті Дніпрі ВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. № 200, 201).

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що позивачі є членами однієї сім`ї. За договором дарування від 06.11.2000р. вони набули у власність: - 26/50 частин домоволодіння, що знаходилося за адресою: АДРЕСА_1 , та складалося з житлового будинку А-1 і господарських будівель та споруд, а також земельну ділянку площею 0,0512 гектарів, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 , яку передано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

У 2003 році на місці знесеної належної позивачам частини домоволодіння (26/50) ними був побудований відокремлений житловий будинок «літ» С-2 з окремим входом, загальною площею 290,0 кв. м., житловою площею 87,6 кв. м., який складається з двох поверхів та підвалу. 23.05.2003р. рішенням виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська № 296 затверджено акт державної технічної комісії від 23.04.2003р. про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації житлового будинку С-2 в домоволодінні по АДРЕСА_1 . Цим же рішення було затверджено акт ідеальних часток від 22.10.2002р. та визнано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на 78/100 частин домоволодіння. На іншу частину домоволодіння у розмірі 22/100 право власності визнано за ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на подачу позову до суду - ОСОБА_5 не є титульним власником 22/100 домоволодіння, оскільки не отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 .

Позивачі неодноразово усно та письмово зверталися з пропозиціями до співвласників 22/100 частини домоволодіння щодо укладення договору про виділ в натурі частки нерухомого майна, втім згоди не отримали. Оскільки між співвласниками не досягнуто згоди щодо укладення договору про виділ в натурі частки нерухомого майна, позивачі просили задовольнити позовні вимоги та виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні позивачам 78/100 частин домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , та складається з відокремленого житлового будинку літ. «С-2» з підвалом літ. «під С-2» і прибудовою літ. «С1-1» загальною площею 290,0 кв.м., житловою площею 87,6 кв.м. та господарських споруд – огорожа літ. «№1», ворота літ. «№2», огорожа літ. «№5», хвіртка літ. «№6», водопровідний колодязь літ. «№8», хвіртка літ. «№10», огорожа літ. «№11», огорожа літ «№ 12», що знаходиться на належній їм на праві власності земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:160:0046; визнати за позивачами в рівних частках право власності на домоволодіння, яке складається з: житлового будинку літ. «С-2» з підвалом літ. «під С-2» і прибудовою літ. «С1-1» загальною площею 290,0 кв.м., житловою площею 87.6 кв.м. та господарських споруд – огорожа літ. «№1», ворота літ. «№2», огорожа літ. «№5», хвіртка літ. «№6», водопровідний колодязь літ. «№8», хвіртка літ. «№10», огорожа літ. «№11», огорожа літ «№ 12», що розташоване по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:160:0046, належній на праві власності трьом позивачам, а також припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на частку 78/100 у домоволодінні із господарськими будівлями і спорудами розташованого по АДРЕСА_1 .

Відповідач - Територіальна громада міста Дніпра в особі ДМР позовні вимоги не визнала. 30.03.2021р. представником відповідача – Конарєвою С.К. (діє на підставі довіреності від 24.12.2020р. – а.с. № 131) подано відзив на позов (а.с. № 188-190), в якому представник відповідача зазначала, що позивачами не доведено, чи укладено між ними договір про виділ в натурі частки нерухомого майна, а саме 78/100 частини домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та складається з відокремленого житлового будинку літ. «С-2» з підвалом літ. «під С-2» і прибудовою літ. «С1-1» загальною площею 290,0 кв.м., житловою площею 87, 6 кв.м. та господарських споруд – огорожа літ «1», ворота літ. «№2», огорожа літ. «№5», хвіртка літ. «№6», водопровідний колодязь літ. «№8», хвіртка літ. «№10», огорожа літ. «№11», огорожа літ. «№12», що знаходиться на належній позивачам на праві власності земельній ділянці за кадастровим номером : 1210100000:03:160:0046 та чи зверталися вони до нотаріуса для його посвідчення.

У зв`язку з викладеним представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Інший представник Територіальної громади міста Дніпра в особі ДМР – Єрмілко А.А. (самопредставницство – а.с. № 225-226) просив суд ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. № 232).

12.07.2021р. представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – адвокат Різник С.Г. подав суду письмові пояснення, до яких долучив постанову від 12.12.2013р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Першої ДДНК Водолазської Н.В., згідно якої ОСОБА_5 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , а також копію рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2013р. у справі № 201/2807/13-ц, яким ОСОБА_5 було відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 (а.с. № 207-214).

Підготовче засідання у справі у відповідності до ст. 197 та п.3 ч. ст. 200 ЦПК України проведено 23.11.2021р. (а.с. № 234).

Представник двох позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – адвокат Різник С.Г. (діє на підставі ордерів від 09.12.2021р. – а.с. № 124, 125) заявою від 09.02.2022р. позовні вимоги підтримав, наполягав на їх повному задоволенні, просив справу розглядати з урахуванням неявки представника відповідача також і за його відсутності. Крім того, в цій заяві зазначив, що позивачі не наполягають на стягненні на їх користь понесених судових витрат по оплаті судового збору при подачі позову (а.с. № 237).

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання 09.02.2022р. не з,явилася, про дату судового засідання була повідомлена належним чином, а саме шляхом направлення sms-повідомлення (а.с. № 236). Раніше, а саме заявою від 30.03.2021р., просила задовольнити позовні вимоги, а справу розглядати за її відсутності(а.с. № 187).

Представник відповідача – Територіальної громади міста Дніпра в особі ДМР в судове засідання 09.02.2022р. не з`явився, про дату судового засідання був повідомлений належним чином, у справі наявна розписка представника ОСОБА_6 (а.с. № 235), про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надав.

За вищезазначеного у відповідності до ст. 223 та ч.2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд справи 09.02.2022р. відбувався за відсутності усіх сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Підстав для ухвалення по справі заочного рішення у цій справі немає, оскільки відсутня сукупності умов для ухвалення заочного рішення, яка передбачена ст. 280 ЦПК України (представник відповідача по справі 30.03.2021р. надала письмовий відзив на позов, якому буде дана належна оцінка поряд з іншими обставинами та доказами у справі).

Суд, вивчивши матеріали справи, зміст заперечень стосовно позовних вимог, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення стосовно них, об`єктивно оцінивши докази за принципами ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є членами однієї сім`ї, 06.11.2000р. за договором дарування вони набули у власність:

- 26/50 частин домоволодіння, що знаходилося в АДРЕСА_1 , та складалося з житлового будинку А-1 і господарських будівель та споруд, а також

- земельну ділянку площею 0,0512 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яку передано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. № 7).

Право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстроване за з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю (право спільної сумісної власності) від 28.09.2001р. за № 037564, код ДЗК 69103102, в якому йде посилання на договір дарування від 06.11.2000р. № 2-3680 (а.с.№8).

У 2003 році на місці знесеної належної позивачам частини домоволодіння (26/50) ними був побудований відокремлений житловий будинок «літ» С-2 з окремим входом, загальною площею 290,0 кв.м., житловою площею 87,6 кв.м., який складається з двох поверхів та підвалу. Житловий будинок має окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо).

Відповідно до довідки № 190 від 27.06.2002р. про адресу об`єкта міського комунального підприємства «Земград» Дніпропетровської міської ради побудований позивачами будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. № 10, 11-12).

23.04.2003р. згідно Акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації побудований житловий будинок АДРЕСА_2 , рішенням державної технічної комісії був визнаний таким, що готовий до введення в експлуатацію (а.с. № 14-15).

23.05.2003р. рішенням виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська № 296 затверджено Акт державної технічної комісії від 23.04.2003р. про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації житлового будинку С-2 в домоволодінні по АДРЕСА_1 . Цим же рішення було затверджено Акт ідеальних часток від 22.10.2002р. та визнано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на 78/100 частин домоволодіння (а.с. № 16, 17).

На іншу частину домоволодіння у розмірі 22/100 частин право власності визнано за померлою ОСОБА_4 (а.с. № 19), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. № 20).

Відповідно до Акту ідеальних часток від 22.10.2002р. у фактичному користуванні позивачів знаходився відокремлений житловий будинок С-2, який розташований на приватній земельній ділянці площею 512 кв.м., убиральня Д, огорожі, водопровідний колодязь (78/100), а за ОСОБА_4 - житловий будинок А-1 та господарські будівлі та споруди, що розташовані на сусідній земельній ділянці (22/100).

Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська 08.07.2003р. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ім`я позивачів, серія НОМЕР_1 (а.с. № 18).

18.07.2003р. позивачі зареєстрували право власності на 78/100 частин домоволодіння, що складається з двох житлових будинків та господарських будівель і споруд, та розташоване по АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на частину домоволодіння у розмірі 78/100 зареєстроване за позивачами (а.с. № 31).

Будь-які відомості про власників іншої частки домоволодіння (22/100) в Реєстрах відсутні.

З моменту побудови відокремленого житлового будинку С-2 та по теперішній час позивачі володіють, користуються та проживають у зазначеному будинку. У житловому будинку А-1 мешкають невідомі особи. Обидва житлових будинків є самостійними об`єктами нерухомого майна і мають окремі входи з вулиці. Позивачам з офіційних документів відомо, що власниця 22/100 частин домоволодіння - ОСОБА_4 померла багато років тому.

01.10.2020р. земельна ділянка, на якій розташований відокремлений житловий будинок С-2, побудований позивачами, зареєстрована в Державному земельному кадастрі і їй присвоєний кадастровий номер - 1210100000:03:160:0046 (а.с. № 80-81, 82-85).

Пунктом 1, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення, визнання права.

Відповідно до приписів ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Однією з правових форм такого розпорядження є право співвласника на виділ в натурі частки із спільного майна.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. І ст. 356 ЦК України, є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1 ст.358 ЦК України).

Позивачі бажають володіти, користуватися та розпоряджатися побудованим житловим будинком С-2, який розташований на належній їм на праві власності земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:160:0046, і в якому вони проживають, лише на власний розсуд і бути єдиними його власниками, без необхідності отримувати згоду на необхідні дії від третіх осіб.

Як вбачається з положень ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

На протязі тривалого часу позивачі звертались до сусідів (в тому числі письмово 10.06.2020р. – а.с. № 32-33, 34-35), що мешкають у будинку А-1 з пропозицією спільно вирішити зазначене питання та з`ясувати, чи є в них відповідні права на іншу частку домоволодіння, підтверджуючі правовстановлюючі документи, але постійно отримували відмову, і як наслідок зрозуміли неможливість у добровільному порядку здійснити спільні юридичні дії.

За таких обставин, оскільки між співвласниками не може бути досягнуто спільної згоди через відсутність у співвласників домовленості про поділ (виділ) в натурі домоволодіння, що призвело до не можливості вчинити договір про поділ домоволодіння, в порядку передбаченому ч. З ст. 367 ЦК України, або про виділ у натурі частки домоволодіння, в порядку передбаченому ст. 364 ЦК України, позивачі мають право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення виділу в натурі частини домоволодіння - відокремленого житлового будинку С-2, відповідно до належної позивачам частки у праві спільної часткової власності та набуття права власності на свій житловий будинок, який є окремим об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судового будівельно-технічного, оціночно-будівельного, оціночно-земельного експертного дослідження № 1290-03 від 25.04.2020р. встановлена технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити 78/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому розташоване на земельній ділянці площею 1 003 кв.м., належних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (по 78/300 частин кожному) в окреме домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. «С-2» з підвалом літ. «під С-2» і прибудовою літ. «С1-1» загальною площею 290,0 кв.м., житловою площею 87,6 кв.м. та господарських споруд (а.с. № 36-69).

Суд відхиляє заперечення представника відповідача (які містяться по тексту відзиву) стосовно того, що позивачами не доведено, чи укладено між ними договір про виділ в натурі частки нерухомого майна, а саме 78/100 частини домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та складається з відокремленого житлового будинку літ. «С-2» з підвалом літ. «під С-2» і прибудовою літ. «С1-1» загальною площею 290 кв.м., житловою площею 87, 6 кв.м. та господарських споруд – огорожа літ «1», ворота літ. «№2», огорожа літ. «№5», хвіртка літ. «№6», водопровідний колодязь літ. «№8», хвіртка літ. «№10», огорожа літ. «№11», огорожа літ. «№12», що знаходиться на належній позивачам на праві власності земельній ділянці за кадастровим номером : 1210100000:03:160:0046 та чи зверталися вони до нотаріуса для його посвідчення, оскільки в позовній заяві зазначено, що позивачі неодноразово заверталися до сусідів, які мешкають у будинку літ. А-1 з пропозицією укладення договору про виділ в натурі частки нерухомого майна, втім жодна особа не виявила бажання укласти такий правочин.

Звернення позивачів з письмовою пропозицією укладення договору про виділ в натурі частки нерухомого майна підтверджується наявними письмовими доказами (а.с. № 32-33, 34-35).

Варто зазначити, що постановою державного нотаріуса Першої ДДНК Водолазської Н.В. від 12.12.2013р. ОСОБА_5 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 (а.с. № 209).

Крім того, в матеріалах справи наявна копія рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2013р. у справі № 201/2807/13-ц, яким ОСОБА_5 було відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 (а.с. № 211-214).

Отже, можна стверджувати, що ОСОБА_5 не є титульним власником 22/100 частин домоволодіння, оскільки не отримував свідоцтва на право власності в порядку спадкування.

Оскільки між співвласниками не досягнуто згоди щодо укладення договору про виділ в натурі частки нерухомого майна, єдиним способом захисту порушеного права позивачів є виділ в натурі нерухомого майна, визнання права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках та припинення права спільної часткової власності.

Підводячи підсумок вищевикладеному, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі, а отже рішенням суду слід виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні позивачам 78/100 частин домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , та складається з відокремленого житлового будинку літ. «С-2» з підвалом літ. «під С-2» і прибудовою літ. «С1-1» загальною площею 290,0 кв.м., житловою площею 87,6 кв.м. та господарських споруд – огорожа літ. «№1», ворота літ. «№2», огорожа літ. «№5», хвіртка літ. «№6», водопровідний колодязь літ. «№8», хвіртка літ. «№10», огорожа літ. «№11», огорожа літ «№ 12», що знаходиться на належній їм на праві власності земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:160:0046; визнати за позивачами в рівних частках право власності на домоволодіння, яке складається з: житлового будинку літ. «С-2» з підвалом літ. «під С-2» і прибудовою літ. «С1-1» загальною площею 290,0 кв.м., житловою площею 87,6 кв.м. та господарських споруд – огорожа літ. «№1», ворота літ. «№2», огорожа літ. «№5», хвіртка літ. «№6», водопровідний колодязь літ. «№8», хвіртка літ. «№10», огорожа літ. «№11», огорожа літ «№ 12», що розташоване по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:160:0046, належній на праві власності трьом позивачам, а також припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на частку 78/100 у домоволодінні із господарськими будівлями і спорудами розташованого по АДРЕСА_1 .

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, втім представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – адвокат Різник С.Г. в заяві до суду від 09.02.2022р. зазначив, що позивачі не наполягають на стягненні з відповідача на їх користь понесених судових витрат по справі по оплаті судового збору (а.с. № 2), судові витрати у цій справі (судовий сплачено позивачем ОСОБА_1 ) відносяться на рахунок позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 355, 356, 361, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради про виділ в натурі зі спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна 78/100 частин домоволодіння, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності – задовольнити.

Виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 78/100 частин домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , та складається з відокремленого житлового будинку літ. «С-2» з підвалом літ. «під С-2» і прибудовою літ. «С1-1» загальною площею 290,0 кв.м., житловою площею 87,6 кв.м. та господарських споруд – огорожа літ. «№1», ворота літ. «№2», огорожа літ. «№5», хвіртка літ. «№6», водопровідний колодязь літ. «№8», хвіртка літ. «№10», огорожа літ. «№11», огорожа літ «№ 12», що знаходиться на належній їм на праві власності земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:160:0046.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках право власності на домоволодіння, яке складається з: житлового будинку літ. «С-2» з підвалом літ. «під С-2» і прибудовою літ. «С1-1» загальною площею 290,0 кв.м., житловою площею 87,6 кв.м. та господарських споруд – огорожа літ. «№1», ворота літ. «№2», огорожа літ. «№5», хвіртка літ. «№6», водопровідний колодязь літ. «№8», хвіртка літ. «№10», огорожа літ. «№11», огорожа літ «№ 12», що розташоване по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:160:0046, належній на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на частку 78/100 у домоволодінні із господарськими будівлями і спорудами розташованого по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.