Рішення № 103247127, 07.02.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7111/21

(2/199/428/22)

РІШЕННЯ

іменем України

07.02.2022 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

В С Т А Н О В И В

15.09.2021 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, посилаючись на те, що позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 . Також позивач надає житлово-комунальні мешканцям зазначеного будинку, зокрема відповідачу. До послуг з утримання будинку, які надаються позивачем, відносяться: прибирання прибудинкової території, підвалів, технічних поверхів; технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання та водопостачання, каналізації, сантехнічного обладнання, несучих та захисних конструкцій житлового будинку; посипання прибудинкової території, призначеної для проходу в зимову пору року; дератизацію та дезінфекцію; обслуговування й очищення димових та вентиляційних каналів; поточний ремонт конструктивних елементів інженерних систем і технічних прибудов; підготовку до експлуатації в осінньо-зимовий період; освітлення місць загального користування. Відповідачка отримує послуги та користується ними, проте не виконує свої зобов`язання щодо своєчасної оплати послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19420,39 грн., яка утворилася за період з квітня 2017 р. по серпень 2021 р. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість з плати за житлово-комунальні послуги за період квітня 2017 р. по серпень 2021 р.(включно) у розмірі 19 420,39 грн., а також судові витрати у сумі 2 270,00 грн.

18.01.2022 р. від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначала, що заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує, що вона дійсно є власником квартири АДРЕСА_2 . У період з 2017 р. по цей час позивач не надавав житлово-комунальні послугу належної якості, у зв`язку з чим мешканці будинку неодноразово звертилися з відповідними скаргами. Також вказувала, що між нею та позивачем не укладено жодного договору про надання житлово-комунальних послуг, а відтак у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки заборгованості в сумі 19420,39 грн. Зазначала про пропуск позивачем строку позовної давності та просила застосувати позовну давність. Просила відмовити в задоволенні позову (а.с. 32-35).

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце засідання повідомлений належним чином. Надав суду заяву в якій просив розглянути поданий позов без участі представника позивача (а.с. 43).

Відповідач в судове засідання не з`явилася; представник відповідача просив про розгляд справи без участі, зазначив про невизнання позовних вимог.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за Відкритим акціонерним товариством «Дніпропетровський завод прокатних валків», що встановлено судом на підставі виписки облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку від 17.05.2007 р., виданої КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР.

Згідно п. 1.1 та п. 1.2 Статуту акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків», акціонерне товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків». Акціонерне товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків» є правонаступником у повному обсязі майна, прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків», яке в свою чергу є правонаступником у повному обсязі майна, прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків», яке в свою чергу є правонаступником у повному обсязі майна, прав та обов`язків орендного підприємства «Дніпропетровський завод прокатних валків» (а.с. 6-20).

Відповідно до Протоколу засідання Правління публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» від 27.03.2017 р. встановлений тариф на послуги утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 : з 01.04.2017р. у розмірі 4,50 грн. з ПДВ за один квадратний метр загальної площі квартири на місяць; з 01.04.2017р. у розмірі 6,04 грн. з ПДВ за один квадратний метр загальної площі квартири на місяць (а.с. 28-30).

Як вбачається із розрахунку заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг станом на 01.09.2021 р., заборгованість відповідача за період з квітня 2017 р. по серпень 2021 р.(включно) складає 19 420,39 грн. (а.с. 31).

Із відповіді позивача, наданої власникам квартир будинку АДРЕСА_1 , від 14.09.2020р. за №1481, встановлено, що заборгованість з оплати за утримання будинку та прибудинкової території 31.08.2020 року становить 171213,26 грн. Виконання ремонтних робіт заплановано і становить 32516 грн. 20 коп. та роботи будуть виконані до кінця жовтня 2020 року. Тому в цьому році ці роботи провести не має змоги (а.с. 62).

Заявою (яка зареєстрована позивачем 21.09.2020 р. вх. №146/01-12 ) мешканці житлового будинку АДРЕСА_1 звернулися до позивача та прохали зробити ремонт труб опалювання, ремонт сходових майданчиків, а також зробити заміну вікон на пластикові та інше (а.с 72).

Відповідно до Акту-претензії від 25.11.2021 р., складеному та підписаному мешканцями житлового будинку АДРЕСА_1 , встановлено невиконання позивачем послуг та робіт (а.с. 69).

У своїй відповіді від 12.12.2021 р. за №1391/19 позивач зазначав, що АТ ДЗПВ (скорочена назва позивача) не є особою, відповідальною за надання послуг співвласникам житлового будинку комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком. Жодного договору про надання комунальних послуг або управління будинком між АТ ДЗПВ та власниками квартир у будинку не укладено. Зважаючи на те, що перевірка може бути забезпечена лише виконавцем комунальної послуги або управителем будинку, а АТ ДЗПВ не надає співвласникам житлового будинку комунальних послуг/послуг з управління багатоквартирним будинком, складений Вами «Акт-претензія з приводу невиконання комунальних послуг АТ ДЗПВ» від 25.11.2021 р. не підлягає задоволенню. Також у відповіді міститься ствердження, що усі внутрішньобудинкові системи богатоквартирного будинку знаходяться у справному та робочому стані. Зазначено, що кожен співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційне його частки співвласника (а.с. 73).

Заявою (без зазначення дати складання) мешканці житлового будинку АДРЕСА_1 звернулися з колективним зверненням до позивача, в якому зазначалося, що на адресу позивача направлявся Акт-претензія від 25.11.2021 року, який має бути розглянутий у п`ятиденний термін. Зазначали, що будинок знаходиться в аварійному стані (а.с. 68).

Відповідачем надані фотографії, які відображають незадовільний технічний стан будинку (напівзруйновані стіни у підсобних приміщеннях, сміття, пошкоджені двері, пошкоджені ржею труби теплопостачання та водопостачання) (а.с. 77-90).

Заяви та звернення мешканців житлового будинку АДРЕСА_1 щодо неналежного виконання позивачем зобов`язань з утримання будинку, відповіді на таки заяви, надані позивачем та іншими установами суд не приймає до уваги, оскільки вони були подані в період з 2011 року по 2012 р., що не входить до спірного періоду, а відтак не є підтвердженням або спростуванням обставин, які розглядаються судом (а.с 58 -61; 63-67; 70-71).

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Враховуючи види робіт та послуг, які позивач надає, що зазначено ним у позовній заяві та рішенні Правління публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» від 27.03.2017 р., позивач надає житлово-комунальні послуги у вигляді житлової послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189-VIII, передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частиною другою статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово- комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої стаття 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пунктами 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Із вищевикладених норм законодавства вочевидь, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічний висновок підтверджується позицією, викладеній в Постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18). та у Постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження №> 61- 26204св18).

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги щодо доказі сформульовані у ст.ст. 76-80 ЦПК України.

Проте, позивачем не доведено допустимими доказами надання житлово-комунальних послуг належної якості відповідачу, зокрема первинними документами (договори та акти виконаних робіт при залученні сторонніх організацій; товарні накладні про придбання матеріальних цінностей для надання послуг власними засобами), які підтверджують здійснення прибирання підвалів, технічних поверхів; технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання та водопостачання, каналізації, сантехнічного обладнання, несучих та захисних конструкцій житлового будинку; дератизацію та дезінфекцію; обслуговування й очищення димових та вентиляційних каналів; поточний ремонт конструктивних елементів інженерних систем і технічних прибудов; підготовку до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Крім того, надання таких послуг спростовується чисельними зверненнями мешканців, складеними ними актами та фотографіями стану будинку, а також відповідями позивача, які не містять жодного посилання на надання послуг, та не підтверджується Актами обстеження будинку та відповідних конструкцій, складеним уповноваженими особами позивача.

Враховуючи, що позивачем не доведено надання житлово-комунальних послуг відповідачці за заявлений позивачем період, то у відповідачки відсутні зобов`язання по сплаті таких послуг, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для відмови в позові через застосування позовної давності, оскільки відмова в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності можлива лише при доведенні обґрунтованості позовних вимог. Якщо позовні вимоги визнані судом необґрунтованими, то відмовляє в позові з цих підстав, а не через застосування позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом, має бути віднесений на рахунок позивача.

Керуючись ст. 13, ч. 1 ст. 19, п. 2 ч. 2, п. 1 ч. 6 ст. 19, ст. 23, ст. 33, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 1, ч. 6, ч. 8 ст. 259, ст.ст. 263, 264, 265, 268, ч. 2 ст. 272, ст.ст. 272, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовуАкціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг відмовити повністю.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, віднести на рахунок позивача.

Дата складення повного судового рішення 14.02.2022 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї