Вирок № 103245406, 14.02.2022, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2163/19

Провадження № 1-кп/345/57/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2022 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Онушканича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , не одруженого, дітей на утриманні не має, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, особи з інвалідністю 2-ї групи, раніше судимого: 02.03.2011 р. Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, -

з участю: секретаря судового засідання Пукіш В.В.

прокурора Хомика О.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Калинія Ю.М.

потерпілого ОСОБА_2

в с та н о в и в:

На розгляд до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшли чотири кримінальні провадження за обвинувальними актами відносно ОСОБА_1 , які ухвалами суду були об`єднані в одне провадження.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.11.2020 р. вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.07.2020 скасовано і дане кримінальне провадження направлено в суд першої інстанції для повторного розгляду.

За результатами нового розгляду даного об`єднаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення щодо потерпілого ОСОБА_2 ; незакінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення щодо потерпілого ОСОБА_2 , а також незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим до відповідальності за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочини проти власності.

Так, у третій декаді березня 2019 року, у невстановлений слідством день та час, ОСОБА_1 перебував на території гаражного кооперативу в м. Калуші по вул. Хіміків, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна з гаражу № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 незаконно, з корисливих мотивів та з метою викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження стіни гаражу № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , проник у вказане гаражне приміщення. Діючи умисно, таємно, повторно викрав з цього гаражного приміщення мотокультиватор «Texas LX 450 TG», вартістю 7800,00 грн.; металеву каністру на 10 л., вартістю 183,00 грн. із 1-м літром палива - бензин (А-95), вартістю 30,95 грн.; гідравлічний домкрат VITOL, вартістю 275,00 грн.; електропіаніно радянського зразку у коричневому чохлі, вартістю 700,00 грн.; акордеон «Акцент», вартістю 1467, 00 грн.; гармошку дитячу «Малыш», вартістю 800 грн.; чоботи рибальські, резинові Edmar Leiria Portugal, вартістю 450,00 грн.; 3 акваланги АМВ-7С, вартістю 12 000,00 грн.; мотор до човна, білого та зеленого кольорів, вартістю 580 грн.; рятувальний пліт (рп 10), вартістю 9400 грн.; 5 рюкзаків «Эрмак», червоного та синього кольорів, розміром 120х40 см кожен, вартістю 1200,00 грн.; пару ракеток для бадмінтону, вартістю 67,00 грн.; пару ракеток для великого тенісу, вартістю 255,00 грн.; 10 (десять) пар ракеток для настільного тенісу, загальною вартістю 630,00 грн.; сітку для бадмінтону, вартістю 142,00 грн.; сітку для великого тенісу, вартістю 230,00 грн.; надувний матрац темного кольору (розмір 203х183х22), вартістю 250,00 грн.; магнітофон автомобільний (Pioner 4020D) - вартістю 417,00 грн.; автомобільний авто компресор для накачування коліс (DW 55 Plus), вартістю 842,00 грн.; ремонтний інструмент для автомобіля, вартістю 912,00 грн.; запасні частини для велосипедів марки (Турист, Старт шосе), шатуни із шестернями 2 шт. вартістю 400 грн. та осі 15 шт., вартістю 690,00 грн.; 2 п`ятимісні автомобільні палатки у чохлі з відповідною комплектацією, вартістю 3692,00 грн.; палатку тримісну, червоного кольору, вартістю 560 грн.; туристичний спальний мішок «Totem Hunter», вартістю - 260 грн.; палатку «Brat Fishing», вартістю 480,00 грн.

Вказане чуже майно ОСОБА_1 переніс у гараж № НОМЕР_3 ряд «З» по вул. Мостиська у м. Калуші, який перебуває у його користуванні і таким чином розпорядився викраденим майном.

Злочинним діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоду на суму 44712 грн. 95 коп.

Також, 29.03.2019 р. близько 01.00 год. ОСОБА_1 перебував на території гаражного кооперативу в м. Калуш по вул. Хіміків, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , незаконно,з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження стіни гаражу № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , проник у вказане гаражне приміщення. Діючи таємно, повторно намагався викрасти велосипед марки «Турист» вартістю 1600 грн., акумуляторну батарею «Virbac» вартістю 620 грн., вихлопну трубу до автомобіля «ВАЗ» вартістю 570 грн., однак не зміг довести злочинний умисел до кінця, оскільки був затриманий працівниками поліції.

Окрім того, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_1 , умисно незаконно придбав без мети збуту, психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін. Розуміючи, що придбане ним являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетаміном, маючи умисел на незаконне зберігання даної речовини, без мети збуту, незаконно зберігав її у автомобілі марки «ЗАЗ» модель 110557, спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В, д.н.з. НОМЕР_4 , який перебуває у його користуванні.

08.04.2019 року в ході проведення огляду даного автомобіля, зокрема під час детального огляду ключниці, яка знаходилась в сумці, яку було виявлено біля водійського сидіння, поміж водійських прав на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу, виявлено полімерний пакет із вмістом порошкоподібної речовини, яка відповідно до висновку № CE-19/109/19-281НЗ/19 від 02.05.2019, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетаміном в кількості - 0,2167 грама.

Також, при огляді даної ключниці, поміж вище вказаних документів, виявлено металевий складний ніж та металеву пластину, із залишками порошкоподібної речовини, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/19-282НЗ/19 від 13.05.2019, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетаміном в кількості менше - 0,0001 грама.

В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні вище зазначених інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Визнав, що у третій декаді березні 2019 року (точної дати не пригадує) в нічний час вчинив крадіжку з гаражу по вул. Хіміків , який належить потерпілому ОСОБА_2 . Цієї ночі він викрав велику кількість речей, які в декілька заходів за допомогою візка переніс в гараж, який перебував в його користуванні. Серед цих речей були надувний човен, каністра, піаніно, акваланги, палатки, набори інструментів і інші речі. Потім за декілька днів, а саме в ніч з 28 на 29 березня 2019 року, знову проник в гараж потерпілого ОСОБА_2 з метою викрасти якісь речі, але його затримали працівники поліції. Також визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Зазначив, що дійсно зберігав в автомобілі, яким користувався, незначну кількість психотропної речовини. Не оспорює обставин вчинення цих злочинів, які зазначені в обвинувальних актах.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки, ні стороною захисту, яка представлена обвинуваченим та захисником, ні стороною обвинувачення, яка представлена прокурором, не оспорюються обставини щодо: часу, місця, способу і порядку вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України; мети зберігання тарозміру психотропних речовин, а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого на зберігання психотропної речовини; то зі згоди сторін кримінального провадження судом дослідження доказів і фактичних обставин справи щодо даного злочину було обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, визначають розмір судових витрат та встановлюють місце знаходження речових доказів. Щодо решти доказів, які стосуються цього епізоду злочинної діяльності обвинуваченого, то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також судом роз`яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Щодо крадіжки та замаху на крадіжку майна потерпілого ОСОБА_2 , то поряд з визнанням своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні цих злочинів доводиться показами потерпілого, а також письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення.

Так, потерпілий ОСОБА_2 розповів суду, що в березні 2019 року він їхав до м. Львова і в цей час йому по телефону повідомили, що його гараж відкритий. Коли ввечері він повернувся в м. Калуш, то пішов до свого гаражу. Він не міг відкрити замок передніх дверей свого гаражу. Припускає, що були спроби зламати цей замок. Потім він через один із сусідніх гаражів пішов подивитись, що коїться позаду гаражу. Там була розібрана частина стіни і відкриті двері. Всередині гаражу був гармидер. Далі він викликав поліцію. Коли зайшов всередину разом з працівниками поліції, то виявив пропажу мотоблоку, корабельного плоту, мотору для лодки, аквалангів, каністри, палаток та ще деяких речей. Стверджує, що обвинувачений не міг винести всі ці речі сам, а діяв разом зі спільниками, окрім того, ймовірно викрадені речі виносились через сусідній гараж та перевозились автомобілем, яким користувався обвинувачений. На той час в гаражі ще залишились велосипед, вихлопна труба і акумулятор. Потім через деякий час йому повідомили, що затримали крадія і він прибув на місце події та бачив, що затримали ОСОБА_1 . При цьому в затриманого ОСОБА_1 вилучили його велосипед, акумулятор і глушник, які ще залишались в гаражі після попередньої крадіжки. Коли справа вже розглядалась в суді і ОСОБА_1 випустили з-під варти, то останній віддав йому палатки, волейбольні сітки, акваланги, пліт і мотор для лодки. А поліцейські повернули йому раніше вилучені та арештовані речі, а саме: мотоблок, каністру, рибальські чоботи, акумулятор, глушник, мотор і акордеон. Вартість решти викраденого майна йому не відшкодовано. Наприклад, йому не повернули автомагнітолу та збільшувач фотографій. Водночас визнає, що ще досі він не зробив порядок в гаражі і не може назвати повного переліку майна, яке йому не повернули і вартість якого не відшкодували. Ствердив, що цивільний позов буде заявляти після завершення розгляду кримінального провадження.

Окрім вище описаних показів обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_2 , вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних злочинів доводиться наступними письмовими доказами:

-протоколом огляду місця події від 29.03.2019 року з додатками (т. 5 а.с. 97-104), з якого вбачається, що під час огляду гаражного приміщення НОМЕР_2, що розміщене в м. Калуш по вул. Хіміків, у присутності громадянина ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , спостерігалося порушення обстановки. Зокрема, зі слів ОСОБА_2 , велосипед коричневого кольору знаходився не біля дверей, а в кінці приміщення у правому куті, вихлопна труба від ВАЗ знаходилася у підвалі, а не біля велосипеда, акумулятор марки Virbaс чорного кольору мав знаходитися в автомобілі. Цим письмовим доказом підтверджується факт реального замаху з боку обвинуваченого на вчинення крадіжки конкретного майна з гаражу потерпілого;

-протоколом затримання від 29.03.2019 року (т. 5 а.с. 34-36), відповідно до якого 29.03.2019 року о 06.05 год. в м. Калуш по вул. Мостиська, на території гаражного кооперативу, ОСОБА_1 було затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

-висновком експерта № СЕ-19/109/28-257ТВ/19 від 07.05.2019 року (т. 5 а.с. 12-16), відповідно до якого за результатами проведення судової товарознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість велосипеда жовтого кольору марки «Турист», модель «48-ВА-SH» з 7 передачами швидкостей, придбаний у 2000 році за грошові кошти в сумі 250 грн., станом на 29.03.2019 року, могла становити 1600,00 грн.;

-висновком експерта № СЕ-19/109/26-56АВ/19 від 13.05.2019 року (т. 5 а.с. 17-20), відповідно до якого за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість глушника титанового до автомобілів ВАЗ, станом на 29.03.2019 року, могла становити 570,00 грн. Ринкова вартість акумуляторної батареї Virbas Classic 60А/год, 480 А, станом на 29.03.2019 року, могла становити 620,00 грн.;

-протоколом огляду місця події від 28.03.2019 року з додатками (т. 5 а.с. 148-157), відповідно до якого при проведенні огляду гаражного приміщення НОМЕР_2 у м. Калуш , гаражний масив по вул. Хіміків, зокрема при огляді тильної сторони гаражу було встановлено, що наявні металеві двері червоного кольору на момент огляду відчинені. При огляді дверей виявлено сліди пошкодження, а також при огляді приміщення наявне порушення обстановки;

-протоколом огляду місця події від 29.03.2019 року (т. 5 а.с. 158-159), законність проведення якого була підтверджена ухвалою Калуського міськрайонного суду від 29.03.2019 року (т. 5 а.с. 160-164). З даного протоколу вбачається, що при проведенні огляду гаражу № НОМЕР_3 в гаражному кооперативі по вул. Мостиська м. Калуші було виявлено та вилучено ряд речей, зокрема: мотоблок жовтого кольору марки «Texas», модель LX 450, гумові чоботи зеленого кольору, титанова каністра з вмістом бензини близько 5 л, гідравлічний домкрат. До даного протоколу долучено диск із записом аудіо-, відеофіксації проведення обшуку, який було оглянуто в судовому засіданні (т. 7 а.с. 140);

-протоколом обшуку від 10.04.2019 року (т. 5 а.с. 180-185), відповідно до якого при проведенні обшуку гаражного приміщення НОМЕР_9 в м. Калуш по вул. Мостиська, ряд 3, №1 було виявлено та вилучено ряд речей, а саме коричневий чемодан із вмістом музичного інструменту із клавішами; чорний чемодан із вмістом музичного інструменту із клавішами типу «Акардіон»; коричневий чемодан із вмістом музичного інструменту із клавішами чорного та білого кольорів. До даного протоколу долучено диск із записом аудіо-, відеофіксації проведення обшуку, який було оглянуто в судовому засіданні (т. 7 а.с. 143);

-протоколом огляду речей від 10.04.2019 року (т. 6 а.с. 85-86), в ході якого слідчим було оглянуто електропіаніно радянського зразка у коричневому чохлі «Меридіан», дитячу гармошку (акордеон) радянського зразка у коричневому чохлі, акордеон радянського зразка у коричневому чохлі;

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 15.04.2019 року (т. 6 а.с. 64-66) за участю потерпілого ОСОБА_2 , з якого вбачається, що під час пред`явлення ОСОБА_2 речей для впізнання під номером 2 він впізнав належний йому гідравлічний домкрат, синього кольору, 2 тонни, марки VITOL;

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 15.04.2019 року (т. 6 а.с. 67-69) за участю потерпілого ОСОБА_2 , з якого вбачається, що під час пред`явлення ОСОБА_2 речей для впізнання під номером 3 він впізнав належне йому електропіаніно радянського зразка у коричневому чохлі;

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 15.04.2019 року (т. 6 а.с. 70-72) за участю потерпілого ОСОБА_2 , з якого вбачається, що під час пред`явлення ОСОБА_2 речей для впізнання під номером 1 він впізнав належні йому чоботи рибальські резинові Edmar Leiria Portugal, зеленого кольору;

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 15.04.2019 року (т. 6 а.с. 73-75) за участю потерпілого ОСОБА_2 , з якого вбачається, що під час пред`явлення ОСОБА_2 речей для впізнання під номером 3 він впізнав належну йому дитячу гармошку радянського зразка у чорному чохлі;

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 15.04.2019 року (т. 6 а.с. 76-78) за участю потерпілого ОСОБА_2 , з якого вбачається, що під час пред`явлення ОСОБА_2 речей для впізнання під номером 3 він впізнав належний йому акордеон радянського зразка у коричневому чохлі;

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 15.04.2019 року (т. 6 а.с. 79-81) за участю потерпілого ОСОБА_2 , з якого вбачається, що під час пред`явлення ОСОБА_2 речей для впізнання під номером 1 він впізнав належний йому мотокультиватор марки «Texas», моделі LX 450 TG, чорного кольору зі вставками жовтого кольору;

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 15.04.2019 року (т. 6 а.с. 82-84) за участю потерпілого ОСОБА_2 , з якого вбачається, що під час пред`явлення ОСОБА_2 речей для впізнання під номером 1 він впізнав належну йому металеву каністру, об`ємом 10л, сірого кольору, із пластмасовою ручкою коричневого кольору;

-висновком експерта № СЕ-19/109/28-303ТВ/19 від 24.05.2019 року (т. 5 а.с. 192-226), відповідно до якого, станом на 27.03.2019 року, ринкова вартість наступних речей: мотокультиватора марки «Texas», моделі LX 450 TG, чорного кольору зі вставками жовтого кольору, придбаного у 2014 році за грошові кошти в сумі близько 10 000,00 грн. без пошкоджень та у працездатному стані могла становити 7800,00грн.; каністри металевої марки «Дорожня карта», моделі «LDYGL 10", об`ємом 10 л., сірого кольору із пластиковою ручкою коричневого кольору могла становити 183,00 грн.; домкрата гідравлічного пляшкового марки VITOL, вантажопідйомністю 2 тонни, могла становити 275,00 грн.; акордеона «Акцент» могла становити 1467,00 грн.; акордеона «Малыш» могла становити 413,00 грн.; чобіт рибальських, резинових Edmar Leiria Portugal могла становити 450,00 грн.; 3 аквалангів АМВ-7С могла становити 12000,00 грн.; 5 рюкзаків «Эрмак», червоного та синього кольорів, розміром 120х40 см кожен, могла становити 1200,00 грн.; пари ракеток для бадмінтону марки «Profi Action» могла становити 67,00 грн.; пари ракеток для великого тенісу марки «Юность» могла становити 255,00 грн.; 10 (десяти) пар ракеток для настільного тенісу марки «Magikal» моделі «МТ-6666-1» могла становити 630,00 грн.; сітки для бадмінтону марки «YONEX», моделі «С-188» могла становити 142,00 грн.; надувного матрацу марки «INTEX», моделі «68755» (розмір 203х183х22) могла становити 250,00 грн.; авто магнітоли марки Pionеer, моделі 4020D, могла становити 417, 0 грн.; автокомпресора Daewoo DW 55 Plus могла становити 842,00 грн.; набору інструменту універсального марки «Дніпро-М» могла становити 912,00 грн.; осі втулки задні марки «Quando» (15 шт.) для велосипедів марки (Турист, Старт шосе) могла становити 690,00 грн.; палаток п`ятимісних марки «Bestway Hogan» (2 шт.) у чохлі з відповідною комплектацією могла становити 3692,00 грн.

-висновком експерта № СЕ-19/109/12-241Р/19 від 15.05.2019 року (т. 5 а.с. 228-234), відповідно до якого за результатами проведення судової трасологічної експертизи встановлено, що слід взуття, який було виявлено та вилучено 29.03.2019 року під час огляду місця події (гаражного приміщення НОМЕР_2 по вул. Хіміків ), розмірами 105х140 мм міг бути залишений таким же взуттям, як підметкова частина низу підошви чобота на ліву ногу з пари чобіт чорного кольору, вилучено в ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .

Кількість та вартість викраденого в потерпілого ОСОБА_2 майна свідчить про наявність в обвинуваченого корисливого мотиву. А перенесення цього майна в інше приміщення, яким користувався сам обвинувачений, не дозволяє говорити про вчинення ним таких дій з хуліганського чи якогось іншого некорисливого мотиву.

Щодо тверджень потерпілого ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не сам вчиняв крадіжку майна з його гаражу, а діяв у змові з іншими особами, то суд зауважує, що ці припущення потерпілого ґрунтуються лише на тому, що на думку потерпілого велику кількість викраденого майна обвинувачений фізично не в змозі був перенести з одного гаражного кооперативу в інший. Проте, суд не вправі виходити за межі висунутого обвинувачення і самостійно встановлювати обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому злочинів. Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Відповідальність за повноту проведення досудового розслідування покладається на сторону обвинувачення - слідчого та прокурора. Суд не має повноважень на повернення обвинувального акту прокурору з підстав неправильності чи неповноти кваліфікації дій обвинуваченого.

Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта № 202/2021 від 02.09.2021 р., ОСОБА_1 будь-якими психічними розладами, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій. Виявляє ознаки РПП внаслідок вживання психоактивних речовин (опіоїдів), синдром залежності. На період часу, що відноситься до інкримінованих йому злочинів ОСОБА_1 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Таким чином, відсутні сумніви щодо осудності ОСОБА_1 як на час розгляду кримінального провадження, так і на час вчинення кримінальних правопорушень.

Отже, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені вище описаних кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження, а його дії слід кваліфікувати:

- за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України як незакінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення;

-ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення;

- ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні всіх злочинів, які йому інкримінуються і призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 6 років позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав позицію прокурора щодо необхідності призначення обвинуваченому суворого покарання.

Захисник у судовому засіданні просив врахувати при призначенні міри покарання його підзахисному пом`якшуючі обставини, а також висновок органу пробації і звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку 3 роки.

ОСОБА_1 просив врахувати стан його здоров`я і не позбавляти його волі.

Обставини, які б пом`якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , в обвинувальних актах не зазначені. Не встановлені такі обставини і під час судового розгляду кримінального провадження.

Суд не вбачає щирого розкаяння зі сторони обвинуваченого за вчинені неправомірні дії. Адже під час судового розгляду обвинувачений неодноразово зневажливо висловлювався в сторону потерпілого, звертався до нього зверхньо і звинувачував його в неправомірному збагаченні. Він навіть не намагався попросити в потерпілого пробачення за завдані йому незручності своїми злочинними діями.

Відшкодування завданої шкоди потерпілому ОСОБА_2 не може слугувати пом`якшуючою покарання обставино, оскільки, як ствердив сам потерпілий, йому не відшкодована вартість всіх викрадених речей. Саме відшкодування відбувалось шляхом повернення викраденого майна, яке працівники поліції виявили під час оглядів, а частину майна, як зазначив сам обвинувачений, він повернув потерпілому лише після того як його було звільнено з під варти під час судового розгляду. З цієї ж підстави суд не вбачає і такої пом`якшуючої покарання обставини як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, адже обвинувачений не видав всі викрадені речі стороні обвинувачення під час досудового розслідування.

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, в обвинувальних актах не наведено, а суд, відповідно до ст. 337 КПК України, позбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.

З висновку досудової доповіді, складеної Калуським міськрайонним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 19.01.2021 р. (т. 7 а.с. 49-51), вбачається, що уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). Водночас суд не погоджується з даним висновком, оскільки ОСОБА_1 , маючи непогашену судимість за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення не став, натомість скоїв низку нових кримінальних правопорушень, в тому числі проти власності, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість та небажання вести законослухняний спосіб життя. Крім того, відповідно до вказаної досудової доповіді ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий, що свідчить про суперечливість висновків, викладених у даній доповіді.

Також суд бере до уваги позицію, висловлену судом апеляційної інстанції, в ухвалі від 30.11.2020 щодо безпідставного застосування до обвинуваченого положень статей 75, 76 КК України у зв`язку із м`якістю.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує, що обвинувачений перебуває на обліку у лікаря-психіатра (т. 7 а.с. 138), а також перебуває на обліку в лікаря-нарколога і отримує замісну терапію (т. 7 а.с. 163); має певні проблеми зі здоров`ям (т. 7 а.с. 224) і на даний час йому встановлена 2-га група інвалідності (т. 8 а.с. 61), має постійне місце проживання; допомагає хворій матері (т. 7 а.с. 225), раніше судимий за вчинення корисливих злочинів; позицію сторони обвинувачення і потерпілого щодо необхідної міри покарання; ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень; особливості й обставини вчинення кримінальних правопорушень; форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; відсутність пом`якшуючих покарання обставин, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання пов`язане з позбавленням волі у межах санкцій статей, за якими він засуджується, ближче до верхньої межі.

За сукупністю злочинів обвинуваченому слід призначити покарання за правилами ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і співрозмірності вчинених протиправних дій. На думку суду виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових корисливих злочинів не можливе при призначенні більш м`якого покарання. Також відсутні підстави застосовувати положення ст. 75 КК України.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбуття покарання слід зарахувати строк попереднього ув`язнення.

Водночас відповідно до обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019090170000285, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, щодо потерпілого ОСОБА_3 .

В цьому обвинувальному акті зазначено, що у період часу із 13.00 год. 13.03.2019 року по 10.00 год. 14.03.2019 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_1 перебував на території гаражного кооперативу в м. Калуш в урочищі «Загробище», де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна з гаражу № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 незаконно, з корисливих мотивів та з метою викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вибиття металевих засувів, задніх дверей гаражного приміщення, проник у вказане гаражне приміщення. Діючи умисно, таємно, повторно викрав велосипед марки «Lakota mt 5000 26 m2» - вартістю 3973,50 грн., складну алюмінієву драбину марки «INTERTOOL LT-0029» вартістю 1679,52 грн., стіл складний «Time Eco Стіл ТЕ-024 MS» вартістю 428,40 грн., перфоратор марки «Bosch» UBH 2/20 SE вартістю 1666,66 грн., плиткоріз марки «RUBI TS-50» вартістю 430,00 грн., три газові різаки Р1 під пропан - вартістю 999,99 грн., електролебідку тельфер електричний «Forte FPA 500» вартістю 2500,00 грн., акумуляторну дриль-шуруповерт з ударом марки «Makita HP457DWE» вартістю 2399,66 грн., дискову пилу марки «Makita М 5802» вартістю 1846,66 грн., набір інструменту 216 од. «YATO YT-38841» вартістю 4150,00 грн., подовжувач на котушці марки «PowerPlant 30м 4 розетки» вартістю 672,90 грн., дриль ударну марки «Craft-tec PXID 242» вартістю 237,80 грн., кутову шліфувальну машину марки «Bosch Professional GWS 850 CE» вартістю 1140,00 грн., мідний кабель одножильний 8 квадратів, довжиною 100м. - вартістю 890,00 грн., два сабвуфери марки «SONY XS-NW1202E» вартістю 3400,00 грн., набір сверл «HSS у футлярі ORSY 100 DIN 338 N» вартістю 550,00 грн., 30 (тридцять) електро-автоматів марки «MERLIN GERIN C60A-C20-1P» вартістю 670,00 грн., електричний обігрівач марки «Ravanaon» вартістю 1500,00 грн.

Вказане чуже майно ОСОБА_1 переніс у гараж НОМЕР_3 ряд «З» по вул. Мостиська у м. Калуші , який перебуває у його користуванні і таким чином розпорядився викраденим майном. Злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 29135,09 грн.

Обвинувачений не визнав вину у вчиненні цього злочину. Пояснив, що на час вчинення крадіжки з гаражу потерпілого ОСОБА_3 він перебував у смт. Войнилів в своєї бабусі і допомагав будувати паркан. Речі, які були вилучені в його гаражі під час огляду і які належать ОСОБА_3 , він купив у знайомих з вигляду осіб. Той номер мобільного телефону, на який посилається прокурор, йому не належить.

Потерпілий ОСОБА_3 в жодне судове засідання не прибув, проте, подав заяву (т. 7 а.с. 20), в якій зазначив, що просить розгляд справи відносно ОСОБА_1 проводити без його участі. Претензій до обвинуваченого не має. Заявлений цивільний позов не підтримав.

Прокурор, обвинувачений та захисник не наполягали на виклику для допиту в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 .

За наполяганням потерпілого ОСОБА_2 та на виконання вказівок суду апеляційної інстанції, які викладені в ухвалі від 30.11.2020, суд неодноразово викликав для допиту в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 шляхом надіслання повісток про виклик на відому суду адресу проживання ОСОБА_3 , проте, матеріали справи не містять письмових підтверджень отримання потерпілим цих повісток. Навпаки, як вбачається з відміток на конвертах (т. 7 а.с. 85, 248) ОСОБА_3 відсутній за адресою, яка була повідомлена суду стороною обвинувачення. На запит суду ЦНАП виконавчого комітету Калуської міської ради підтвердив, що місце проживання потерпілого ОСОБА_3 зареєстроване за адресою, на яку судом надсилались повістки (т. 8 а.с. 13). Після цього, не маючи даних про іншу адресу проживання потерпілого ОСОБА_3 , суд неодноразово надсилав повістки про виклик в судове засідання цього потерпілого на ту ж таки адресу. Проте, повістки не були вручені з причин, які не залежать від волі суду, а саме, у зв`язку відсутністю ОСОБА_3 за місцем реєстрації (т. 8 а.с. 34-35, 40-41, 46-48, 63-64) Таким чином, суд був позбавлений можливості допитати потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні. Норми КПК України не передбачають можливості застосувати привід до потерпілого. У зв`язку із неотриманням цим потерпілим повісток про виклик в судове засідання, були відсутні підстави накладати на нього грошове стягнення. Тому, з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, розгляд справи було проведено без участі та допиту цього потерпілого.

В ході судового розгляду за клопотанням сторін кримінального провадження в судовому засіданні допитані свідки, які допитувались під час досудового розслідування, досліджені надані суду документи і встановлені такі обставини.

З досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні документів, що були надані стороною обвинувачення, судом встановлено наступне.

14.03.2019 ОСОБА_3 звернувся до Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме крадіжки із належного йому гаражного приміщення № НОМЕР_5 в урочищі Загробище у м. Калуш по вул. Біласа і Данилишина майна, а саме крадіжки перфоратора, електродрелі, кабелю, пили, станка, велосипеда, електролебідки та драбини (т. 6 а.с. 51).За даним фактом розпочато досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019090170000285 (т. 6 а.с. 47).

В рамках даного кримінального провадження 14.03.2019 року було проведено огляд місця події - гаражного боксу № НОМЕР_6 , що в м. Калуш, гаражний кооператив «Загробище» (т. 6 а.с. 53-58).

На підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні крадіжки із належного ОСОБА_3 гаражного приміщення сторона обвинувачення покликається на те, що під час проведення 29.03.2019 року огляду гаражу НОМЕР_3, що на вул. Мостиська в м. Калуш , яким користується ОСОБА_1 , було виявлено і вилучено: плиткоріз оранжевого кольору, електролебідку червоного кольору, перфоратор марки «Бош», обігрівач «Ravanon», два газові різаки (т. 5 а.с. 158-159), які в подальшому впізнав ОСОБА_3 (т. 5 а.с. 77-92).

Водночас з ухвали суду від 29.03.2019 року (т. 5 а.с. 160-164), якою було узаконено проведення 29.03.2021 року огляду гаражу НОМЕР_3 що на вул. Мостиська в м. Калуш , яким користується ОСОБА_1 , вбачається, що вказаний огляд було проведено в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019090170000354 від 29.03.2019 року, за фактом крадіжки із гаражного приміщення НОМЕР_2 в м. Калуш по вул. Хіміків , яке належить потерпілому ОСОБА_2 . Натомість відомості про вчинення крадіжки із гаражного приміщення, яким користується ОСОБА_3 , були внесені до ЄРДР за №12019090170000285 від 14.03.2019 року.

Згідно із ч. 1 ст. 217 КПК, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 26.01.2021, справа №127/25394/18, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду дійшов висновку, що докази, здобуті в рамках іншого кримінального провадження, з яким провадження щодо обвинуваченого не об`єднувалось та не виділялося з нього, є недопустимими та не можуть бути використані з метою доведення вини особи.

Згідно зі ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд, при ухваленні судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі №1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 62 Конституції України вказав, що визнаватися допустимими і використовуватись як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Суд враховує, що ухвалою Калуського міськрайонного суду від 04.09.2019 року кримінальне провадження № 12019090170000354 від 29.03.2019 року було об`єднано в одне провадження із кримінальним провадженням №12019090170000558 (т. 3 а.с. 17-18). При цьому ухвалою Калуського міськрайонного суду від 03.10.2019 року кримінальне провадження № 12019090170000285 від 14.03.2019 року було об`єднано в одне провадження із кримінальним провадженням №12019090170000558 (т. 4 а.с. 44-45). Отже, кримінальні провадження № 12019090170000285 та № 12019090170000354 були об`єднані на стадії судового провадження.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування (т. 4 а.с. 4-10), матеріали досудового розслідування начебто неодноразово виділялись та об`єднувались. В судовому засіданні прокурором було долучено ряд постанов про виділення та об`єднання матеріалів досудового розслідування (т. 8). Водночас з аналізу даних постанов вбачається, що вказані постанови стосуються кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № 12019090170000354, № 12019090170000356, № 12019090170000513, № 12019090170000558.

Щодо власне кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12019090170000285 від 14.03.2019 року, відповідне рішення прокурора про об`єднання даного кримінального провадження із кримінальним провадженням № 12019090170000354 суду так і не було надано. Покликання прокурора в судовому засіданні на долучену ним копію постанови від 29.03.2019 року суд вважає неспроможними, оскільки зі змісту даної постанови вбачається, що вказаною постановою було вирішено про об`єднання матеріалів досудових розслідувань № 12019090170000354 та № 12019090170000356, тобто ця постанова не має жодного відношення до кримінального провадження №12019090170000285 від 14.03.2019 року за фактом крадіжки із гаражного приміщення, належного ОСОБА_3 .

Щодо постанови прокурора від 27.05.2019 року про виділення матеріалів досудового розслідування, то за змістом даної постанови дійсно із матеріалів кримінального провадження № 12019090170000354 від 28.03.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, було виділено матеріали досудового розслідування щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України. Водночас, відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури від 06.04.2016 року №139 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», чинного на час винесення постанови від 27.05.2019 року, облік відомостей про рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру, зокрема, відомостей про виділення досудового розслідування в окреме провадження, якому присвоюється новий номер кримінального провадження. З аналізу даної норми слідує, що у разі виділення із матеріалів провадження № 12019090170000354 від 28.03.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, матеріалів досудового розслідування щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, в такому разі мав бути присвоєний новий номер кримінального провадження. Таким чином, оскільки кримінальне провадження за фактом крадіжки із гаражного приміщення, належного ОСОБА_3 , було внесено до ЄРДР за №12019090170000285 від 14.03.2019 року, тобто значно раніше, ніж було зареєстроване кримінальне провадження № 12019090170000354 від 28.03.2019 року, відсутні підстави вважати, що вищевказана постанова прокурора від 27.05.2019 року стосується власне кримінального провадження за №12019090170000285 від 14.03.2019 року.

Отже, базові докази (плиткоріз оранжевого кольору, електролебідка червоного кольору, перфоратор марки «Бош», обігрівач «Ravanon», два газові різаки, які були вилучені з приміщення, яким користується ОСОБА_1 ) були здобуті в результаті проведення слідчих дій в іншому кримінальному провадженні № 12019090170000354 від 28.03.2019 року, а саме за фактом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2 , з яким кримінальне за №12019090170000285 від 14.03.2019 року не об`єднувалося, що унеможливлює подальше використання цих доказів в кримінальному провадженні за фактом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3 та є безумовною підставою для визнання таких доказів недопустимими.

Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», «Шабельник проти України (№ 2)», «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а й всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають від інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Оскільки речі, які вилучені з приміщення, яким користується ОСОБА_1 , здобуті з порушенням порядку, встановленого КПК України, то протоколи пред`явлення вказаних речей для впізнання (т. 5 а.с. 77-92) та протокол огляду даних речей (т. 7 а.с. 141) також слід визнати недопустимими доказами.

Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 5 листопада 2019 року (справа № 344/11299/15-к, провадження № 51-1009км19), відповідно до якої - якщо "базові докази" отримані з грубим порушенням порядку, встановленому КПК і визнані судом недопустимими, то всі інші докази, які є похідними від них, є також недопустимими.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Щодо довідок про вартість викрадених речей (т. 5 а.с. 104-108), висновку експерта № СЕ-19/109/28-326ТВ/20 від 03.06.2019 року (т. 5 а.с. 109-136), то дані довідки та висновок підтверджують лише вартість викраденого майна, будь-яких даних про причетність ОСОБА_1 до скоєння злочину не містять. Отже, вказані докази є неналежними в розумінні доведення суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Також суд визнає неналежним доказом протокол тимчасового доступу до речей і документів (т. 5 а.с. 66-67), інформацію відносно роздруківки щодо вхідних та вихідних дзвінків, смс-повідомлень, нульових з`єднань, (в тому числі, як Б) із зазначенням телефонних номерів, у яких працював телефон з прив`язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв`язку, із зазначенням номера сектора, азимутів, сотої, координат базових станцій, по номеру телефону НОМЕР_7 , яка міститься на оптичному носії інформації типу CD-R марки FREESTYLE та оптичному носії інформації типу CD-R марки «VS» (т. 5 а.с. 68), та огляду предмету від 21.07.2019 (т. 5 а.с. 69-75), оскільки стороною обвинувачення не доведено, що телефонним номером НОМЕР_7 користувався саме ОСОБА_1 .

Щодо долученого стороною обвинувачення рапорту оперуповноваженого Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області (т. 8 а.с. 5) на підтвердження того, що ОСОБА_1 користувався номером мобільного телефону мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_7 , суд не бере до уваги даний рапорт, як доказ. Оскільки в даному рапорті міститься узагальнене формулювання, що відповідні відомості отримані в результаті проведення оперативно-розшукових заходів. Враховуючи, що відсутня інформація про те, в ході яких конкретно оперативно-розшукових заходів (опитування свідків, проведення НСРД, тощо) було здобуто відповідні відомості, то в суду наявні сумніви щодо достовірності вказаних у рапорті відомостей. Окрім того суду зауважує, що цей рапорт не містить дати його складання та жодних реєстраційних даних.

Сторона обвинувачення не спромоглась забезпечити явку в судове засідання для допиту оперуповноваженого Калуського ВП ГУНП ОСОБА_4 , який складав вищезазначений рапорт.

Разом з тим суд зауважує, що покази такого свідка були б очевидно недопустимим доказом, адже працівник поліції є "представником" сторони обвинувачення. Такий свідок не допитувався під час досудового розслідування і покази такого свідка не відкривались стороні захисту.

З цих же мотивів судом було відмовлено задоволенні клопотання прокурора про допит в судовому засіданні як свідка слідчого ОСОБА_5 .

Щодо свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , яких спершу клопотав допитати прокурор, то в подальшому через неможливість забезпечити явку цих осіб в судове засідання, прокурор відмовився від допиту цих осіб в судому засіданні. Інші учасники кримінального провадження погодились з позицією прокурора і не наполягали на допиті цих осіб. Враховуючи принцип диспозитивності, судом було продовжено розгляд кримінального провадження без виклику та допиту цих осіб.

Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, по епізоду крадіжки з гаражу потерпілого ОСОБА_3 , стороною обвинувачення не надано і, у зв`язку з тривалим розглядом вказаної справи суд приходить до висновку, що всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів вичерпані.

В свою чергу, допитані у судовому засіданні у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і завідомо неправдиві показання, свідки дали наступні покази.

Свідок ОСОБА_8 , яка проживає в смт. Войнилів по сусідству з бабусею обвинуваченого розповіла, що ОСОБА_1 приїжджає і допомагає бабусі. Пригадує, що в період з 07 березня по 16 березня 2019 р. ОСОБА_1 проживав в будинку своєї бабусі. 13 і 14 березня 2019 р. він копав траншею під фундамент паркану і в денну пору доби вона постійно бачила його біля будинку бабусі. Ці дати їй запам`ятались, бо в цей час до неї в гості приїжджав її син.Знає, що в цей час ОСОБА_1 возив свою маму в лікарню для проходження хіміотерапії. Чи не відлучався він з будинку бабусі в нічну пору точно сказати не може.

Свідок ОСОБА_9 який одружений із сестрою обвинуваченого, ствердив, що 13 і 14 березня 2019 р. він разом із дружиною перебував в будинку бабусі його дружини в смт. Войнилів. В ці дні він разом з ОСОБА_1 робили паркан. В якийсь з цих днів ОСОБА_1 возив свою маму в лікувальний заклад. В ніч з 13 на 14 березня вони всі разом ночували в будинку бабусі ОСОБА_1 і він не бачив щоб ОСОБА_1 відлучався з цього будинку кудись далеко.

Свідок ОСОБА_10 , яка є сестрою обвинуваченого, розповіла, що в березні 2019 р. робили паркан біля будинку бабусі. В ніч з 13 на 14 березня 2019 р. вона з чоловіком, а також її брат - ОСОБА_1 і мама ночували в будинку бабусі. Цієї ночі брат нікуди не відлучався. В один з днів брат возив маму в лікарню.

Свідок ОСОБА_11 , яка є матір`ю обвинуваченого, розповіла, що 07.03.2019 разом із сином приїхала в смт. Войнилів до своєї матері. В якийсь з днів туди приїхали її дочка із зятем. 13 чи 14 березня син возив її на своїй машині в обласний центр для проходження курсу хіміотерапії. В ці дні син постійно перебував поряд з нею, вони навіть разом спали в одній кімнаті і син нікуди далеко не відлучався.

Даних, передбачених ч. 2 ст. 96 КПК України, сторонами відносно допитаних судом свідків для доведення недостовірності їх показань, як то показання, документи, які підтверджують їх репутацію, зокрема, щодо засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність останніх, суду надано не було.

Тобто, із показань свідків вбачається, що ОСОБА_1 13 та 14 березня 2019 року знаходився за межами м. Калуш, що не спростовано прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Приписом частини 3 статті 373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо кого їй пред`явлено обвинувачення.

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

При цьому, як передбачає ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Отже, суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ст. 19 Конвенції, суд контролює дотримання державами - сторонами Конвенції взятих на себе зобов`язань. Питання щодо допустимості доказів у справі, це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, буде справедливим (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», рішення від 9 червня 1998 року у справі «Тейксера де Кастро проти Португалії»).

Гарантування права на справедливе здійснення правосуддя є однією з правових основ демократичного суспільства, ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Делькур проти Бельгії»).

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно зі ст. ст. 62, 63 Конституції України, п. 2 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, а також ч.ч. 2, 4 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь. Тягар доказування відповідно до КПК України покладений на прокурора, і саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Не реалізація цього обов`язку тягне за собою постановлення виправдувального вироку.

Такі висновки містяться у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбара, Мессеге і Ябордо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року. ЄСПЛ вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Дослідивши подані сторонами докази в підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшло, оскільки достатніх доказів, які б об`єктивно вказували на доведеність винуватості обвинуваченого у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, прокурором не надано, а можливості їх отримання вичерпані.

В конкретному випадку вбачається «розумний сумнів» у тій версії подій, яку висунула сторона обвинувачення в частині обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні крадіжки із гаражного приміщення, яке належить потерпілому ОСОБА_3 , оскільки ані кожний окремий доказ, ані їх сукупність, з урахуванням показань свідків та обвинуваченого, не виключають версії того, що останній жодним чином не причетний до скоєння вказаної крадіжки, а на момент скоєння даного злочину взагалі перебував за межами м. Калуша.

Таким чином будь-яких належних, допустимих, достовірних та об`єктивних доказів, які б підтверджували вчинення обвинуваченим вказаного злочину стороною обвинувачення не надано та відповідно до вимог ч. 1 ст. 91, ст. 92 КПК України не доказано поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 та п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України є безумовною підставою для прийняття судом рішення в цій частині про визнання ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні. Враховуючи положення ч. 4 ст. 17 КПК України, суд вважає за необхідне в цій частині виправдати обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, в зв`язку з недоведеністю того, що саме ним було вчинено крадіжку із гаражного приміщення, яке належить потерпілому ОСОБА_3 .

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.12.2020 року (т. 7 а.с. 29-30).

В судовому засіданні прокурор просив обрати обвинуваченому вироком суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас прокурором не наведено та не обґрунтовано ризики, які б були підставою для обрання такого запобіжного заходу. Враховуючи, що під час судового розгляду обвинувачений не вчинив нових правопорушень і не порушував інших процесуальних обов`язків, то суд приходить до висновку про відсутність підстав обирати обвинуваченому запобіжний захід вироком суду.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_1 та визнати його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 309 КК України - у вигляді 6 місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття призначеного покарання, строк попереднього ув`язнення з 29 березня 2019 року по 24 травня 2019 року із розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення відповідає 1 (одному) дню позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу фактичного взяття під варту після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, по епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3 та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що саме ним вчинено дане кримінальне правопорушення.

Скасувати арешт мана накладений:

-ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.03.2021 року (справа №345/1409/19, провадження № 1-кс/345/539/2019);

-ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.04.2021 року (справа №345/1409/19, провадження № 1-кс/345/587/2019);

-ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.04.2019 р. (справа №345/1409/19, провадження № 1-кс/345/633/2019);

-ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.04.2019 року (справа №345/1409/19, провадження № 1-кс/345/634/2019).

Речові докази:

-мотокультиватор «Texas LX 450 TG», металева каністра на 10л, гідравлічний домкрат VITOL, електропіаніно радянського зразка у коричневому чохлі, акордеон, гармошка дитяча, чоботи рибальські резинові Edmar Leiria Portugal, мотоблок «hobby Ix450 tg», гумові чоботи зеленого кольору, титанову каністру з вмістом бензину 5 л, велосипед марки «Турист», акумуляторну батарею «Virbac», титанову вихлопну трубу до автомобіля ВАЗ, коричневий чемодан із вмістом музичного інструменту із клавішами; чорний чемодан із вмістом музичного інструменту із клавішами типу «Акардіон»; коричневий чемодан із вмістом музичного інструменту із клавішами чорного та білого кольорів, автомобільний гідравлічний домкрат, які повернуто ОСОБА_2 - вважати повернутими за належністю;

-зв`язку ключів із брелком у вигляді цигарки та пристроєм для обрізання нігтів із наявністю двох ключів (ключ із маркуванням «Лада», ключ із металу сірого кольору) та зв`язку ключів із наявністю чотирьох ключів та кільцем (печатка) із металу сірого кольору із камінцем червоного кольору та пристроєм для відмикання домофону, які повернуто ОСОБА_11 - вважати повернутими за належністю;

-скутер «Вінспід вайпер», який повернуто ОСОБА_12 - вважати повернутим за належністю;

-черевики чорного кольору «Гіалаз», кросівки сірого кольору, черевики чорного кольору «Стронг», порохотяг «Сіменс», електропила «Енергомаш», електролебідка «Енергомаш», електролебідка червоного кольору, кросівки сірого кольору «Лакру», авто магнітола «Шутлай», авто магнітола «еЛ джі», дві авто магнітоли «Соні», авто магнітола з маркуванням: «9716-7», програвач «Соні», мікроскоп, два перехідники для вантажних автомобілів, тример «Бригадир», металеві лещати, електродриль «Топекс», електродриль «НС 4», електродриль синього кольору, перфоратор «Сінхел», шліфувальна машинка «Зеніт», перфоратор синього кольору, перфоратор «Стерн Австрія», шліфувальна машинка «ДВТ», шліфувальна машинка «Воркс», шліфувальна машинка «ДВТ», шліфувальна машинка «АД/115», шліфувальна машинка синього кольору, шліфувальна машинка «Старг», шуруповерт «МТМ», шліфувальна машинка «Сехнік», шліфувальна машинка сірого кольору, шліфувальна машинка «Енхель», шліфувальна машинка сірого кольору, шліфувальна машинка «ДВТ», газовий балон «Пропан», електроточилка, 6 електромоторів, ручна дриль радянського виробництва, домкрат ручний, паяльна лампа, 7 комплектів газових пістолетів, автозаправний пістолет, чорні гумові чоботи, набір для різбування (21 насадка), насадки по дереву «Крафт», електродвигун чорного кольору, предмет схожий на патрон з маркуванням «9.1/539», 8 предметів схожих на патрони без маркування, набір інструментів «Вердвайт», зарядний пристрій жовтого кольору, паяльник «парсіта», акумуляторна батарея «Докер», велосипед «Канк», зарядний пристрій бежевого кольору, електрична лампа «Етеж Германія», зарядний пристрій «Ультиматспіт», дві вакуумні тримачі «Кстор», металева драбина «Варсідж», акумуляторна батарея «файребал», торцева пила «Темп», набір ключів «Преміум», шуруповерт «Макіта», аналізатор хлора «Дозор», набір ключів синього кольору, бінокль «Конос», шуруповерт «спортекс», шуруповерт «Штурм», набір викруток з насадками, шуруповерт «Грой», відбійна викрутка, набір накладних насадок, програвач «Шарп», авто магнітола «піонер», будівельний фен, чорні кросівки, боксерська груша з рукавицями та ортопедичною спинкою, ключ для бортування коліс «Еконрод», черевики чорного кольору з біло-синіми вставками, полімерна ємність рожевого кольору, страховий поліс №АО/5008332, водійські права на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 ; металеву картку чорного кольору, пристрій чорного кольору схожий на електричний шокер із маркуванням «ZF-851», домкрат ручний від автомобіля марки «Audi»; із маркуванням 8D0011031С, медична аптечка червоного кольору марки «CEPSA»; медична аптечка синього кольору марки «HARTMANN»; блокнот із рукописним текстом; пристрій для вимірювання алкогольного сп`яніння марки «Ciatronic»; молоток із ручкою, що складається із комбінування жовтого та чорного кольорів; викрутку із ручкою чорного кольору; ніж (кухонний) із ручкою синього кольору; набір накидних головок без одної насадки із ключем марки «KingRoy»; накидну насадка марки «Топекс»; накидну головку довга марки «KingRoy»; накидну головку «Проміте»; накидну насадку «Топекс»; накидний ключ марки «KingRoy»; ключ із телескопічним механізмом; розвідний ключ радянського виробництва; саперну лопатку зеленого кольору у чохлі; ліхтарик із кріпленням на голову (шахтарка) із діодним освітленням; годинник із металу сірого кольору із ланцюжком; ключ трубчастий; ключ рожковий розмір «13» та «11»; ключ розвідний «250х30»; ключ рожковий марки «СНROM»; ключ рожковий марки «СНROM»; ліхтарик із кріпленням на голову (шахтарка) у корпусі із комбінуванням білого та оранжевого кольорів; частини трубки із металу жовтого кольору; матерчаті рукавиці чорного кольору із резиновими елементами синього кольору, черевики (чоботи) коричневого кольору «Fashion»; кросівки чорного кольору «Nike», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області -ОСОБА_1 ;

-2 газові різаки марки «Донмет», Р1, плиткоріз ручний марки RUBI TS-50, перфоратор марки «Bosch» UBH 2/20 SE, електричний обігрівач марки «Ravanaon», електролебідку тельфер електричний «Forte FPA 500», які повернуто ОСОБА_3 - вважати повернутими за належністю;

-автомобіль марки ЗАЗ модель 110557 спеціалізований вантажний фургон малотоннажний - В, д.н.з. НОМЕР_4 , який знадиться на майданчику для тримання транспортних засобів Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернутиОСОБА_11 ;

-полімерний пакет із вмістом кристалічної речовини білого кольору (виявлено у чорній ключниці, яка знаходилась у чорній чоловічій сумці); металеву картку чорного кольору та металевий складний ніж чорного кольору (виявлено у чорній ключниці, яка знаходилась у чорній чоловічій сумці) із слідами кристалічної речовини білого кольору, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;

-інформацію відносно роздруківки щодо вхідних та вихідних дзвінків, смс-повідомлень, нульових з`єднань, (в тому числі, як Б) із зазначенням телефонних номерів, у яких працював телефон з прив`язкою до базових ретрансляторів операторів мобільного зв`язку, із зазначенням номера сектора, азимутів, сотої, координат базових станцій, по номеру телефону НОМЕР_7 , яка міститься на оптичному носії інформації типу CD-R марки FREESTYLE та оптичному носії інформації типу CD-R марки «VS», які знаходяться в матеріалах судової справи № 345/2163/19 - залишити при даних матеріалах;

-1 (один) слід фактури матеріалу, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12019090170000285 від 14.03.2019 року - залишити при вказаних матеріалах.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертиз:

- 628,04 грн. - СЕ-19/109/26-56АВ/19

- 628,04 грн. - СЕ-19/109/28-257ТВ/19

- 628,04 грн. - СЕ-19/109/19-281НЗ/19

- 628,04 грн. - СЕ-19/109/19-282НЗ/19

- 3925,25 грн. - СЕ-19/109/28-303ТВ/19

- 1884,12 грн. - СЕ-19/109/12-241ТР/19

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя