Рішення № 103245346, 02.02.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-270/2011

Провадження № 2/344/37/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об”єднану цивільну справу за позовом ТОВ “ФК «Омега Фактор»” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ТОВ “ФК «Омега Фактор»”, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ “ФК «Омега Фактор»”, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ “ФК «Омега Фактор» про визнання договорів поруки припиненими,–

В С Т А Н О В И В:

Представник ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТзОВ “Торговий дім Пластпайп” про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивував тим, що згідно генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року Івано-Франківською обласною дирекцією “Райффайзен банк Аваль” надано товариству з обмеженою відповідальністю «Пластпайп» кредитні кошти на умовах визначених у кредитних договорах, укладених в рамках даної угоди з лімітом 12 000 000,00 грн., із сплатою відсотків на умовах, визначених кредитними договорами №012/00-40-10-248 від 27.07.2006 р., №012/00-40-10-250 від 27.07.2006 р., №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 р. та кінцевим терміном повернення до 25.07.2011р. Відповідно до п.6.1. кредитних договорів, позичальник зобов`язувався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків згідно графіка погашення. Позичальником порушено п.6.1. кредитних договорів, а саме не виконано графік повернення основної суми кредиту та відсотків за користування ним і станом на 18.05.2009 р. за Позичальником рахується прострочена заборгованість за відсотками та кредитом. Пунктом 6.4. Генеральної кредитної угоди, встановлено, що Кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання Позичальником п.5.1, 5.3, 5.4, 5.6, 5.8, 5.9, 5.10 цієї угоди. Пунктом 10.2. Генеральної кредитної угоди, зокрема зазначено, що за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості,за кожний день прострочення. В зв`язку з чим, за порушення п.п. 6.1. кредитних договорів нараховано пеню в розмірі 228 424.83 грн. Отже, заборгованість Позичальника, по Генеральній кредитній угоді №31 від 26.07.2006 року станом на 18.05.2009 року становить: за кредитним договором №012/00-40-10-248 від 27.0 7.2006 р . заборгованість по кредиту - 4 377 615,44 грн., заборгованість по відсотках - 347 046,98 грн., пеня - 166 873,00 грн..; за кредитним договором №012/00-40-10-250 від 27.07.2006р.: заборгованість по кредиту - 883 100,00 грн. , заборгованість по відсотках-70 100,21 грн., пеня - 14 590,37 грн.; кредитним договором №012/00-40-10-163 від 16.05.2006р.: заборгованість по кредиту - 1 032 360,00 грн., заборгованість по відсотках - 92 061,10 грн., пеня - 46 961,46 грн. З метою забезпечення виконання вищезазначених зобов`язань укладено наступні договори: Договір поруки №015/20-0/79/7 від 16.05.2006 року з ОСОБА_2 . Пунктом 1.2. якого передбачено, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням Боржника - ТзОВ «Пластпайп», яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, код. ЄДР №32077095, які виникають з умов Кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, в повному обсязі цих зобов`язань. Договір поруки №219-10/31-149 від 04.09.2006року з ОСОБА_2 . Пунктом 1.2. якого передбачено, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням Боржника - ТзОВ «Пластпайп», яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, код. ЄДР №32077095, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року, а також додаткових угод до неї та кредитних договорів, які укладені та будуть укладені в рамках та межах даної генеральної кредитної угоди, в повному обсязі цих зобов`язань. Договір поруки №2015/20-0/79/6 від 16.05.2006 року з ОСОБА_3 . Пунктом 1.2. якого передбачено, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням Боржника - ТзОВ «Пластпайп», яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, код. ЄДР №32077095, які шникають з умов Кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, в повному обсязі цих зобов`язань. Договір поруки №219-10/31-148 від 04.09.2006 року з ОСОБА_3 . Пунктом 1.2. якого передбачено, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням Боржника - ТзОВ «Пластпайп», яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, код. ЄДР №32077095, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року, а також додаткових угод до неї та кредитних договорів, які укладені та будуть укладені в рамках та межах даної енеральної кредитної угоди, в повному обсязі цих зобов`язань. Договір поруки №2015/20-0/79/8 від 16.05.2006 року з ОСОБА_1 . Пунктом 1.2. якого передбачено, що поручитель бере на себе зобов`язання перед кредитором, відповідати в солідарному порядку за зобов`язаннями Боржника - ТзОВ Пластпайп», яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, код. ЄДР №32077095, які виникають з умов Кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, в повному обсязі цих зобов`язань. Договір поруки №219-10/31-150 від 04.09.2006 року з ОСОБА_1 . Пунктом 1.2. якого передбачено, що поручитель бере на себе зобов`язання перед Кредитором, відповідати в солідарному порядку за зобов`язаннями Боржника - ТзОВ «Пластпайп», яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, код. ЄДР №32077095, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року, а також додаткових угод до неї та кредитних договорів, які укладені та будуть укладені в рамках та межах даної генеральної кредитної угоди, в повному обсязі цих зобов`язань. Договір поруки №19-10/31-151 від 28.11.2007року з ОСОБА_5 . Пунктом 1.2. якого передбачено, що поручитель бере на себе зобов`язання перед Кредитором, відповідати в солідарному порядку за зобов`язаннями Боржника - ТзОВ «Пластпайп», яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, код. ЄДР №32077095, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року, а також додаткових угод до неї та кредитних договорів, які укладені та будуть укладені в рамках та межах даної генеральної кредитної угоди в сумі 65 000,00 гривень. Договір поруки №015/20-0/79/5 від 16.05.2006 року з ОСОБА_4 . Пунктом 1.2. якого передбачено, що поручитель бере на себе зобов`язання перед Кредитором, відповідати в солідарному порядку за зобов`язаннями Боржника - ТзОВ «Пластпайп», яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, код. ЄДР №32077095, які виникають з умов Кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, в повному обсязі цих зобов`язань. Договір поруки №19-10/31-153 від 04.12.2007 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Пластпайп». Пунктом 1.2. якого передбачено, що поручитель бере на себе зобов`язання перед Кредитором, відповідати в солідарному порядку за зобов`язаннями Боржника - ТзОВ «Пластпайп», яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 201 м. Івано-Франківськ, код. ЄДР №32077095, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року, а також додаткових угод до неї та кредитних договорів, які укладені та будуть укладені в рамках та межах даної генеральної кредитної угоди в сумі 120 000,00 гривень. На підстваві викладеного, просив стягнути в солідарному порядку з поручителів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Івано-Франківської обласної дирекції, заборгованість, що виникла з умов Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року, станом на 18.05.2009 р. в розмірі 7 030 708 гривень 56 копійок, а саме: по кредиту - 6 293 075.44 гривень; по відсотках 509 208.29 гривень; пеня - 228 424.83 гривень; стягнути з поручителя - ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Івано-Франківської обласної дирекції, заборгованість, що виникла з умов Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року, станом на 18.05.2009 р. в розмірі 65 000,00 гривень; стягнути з поручителя - ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Івано-Франківської обласної дирекції, заборгованість, що виникла з умов кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, станом на 18.05.2009 р. в розмірі 1 171 382 гривень 56 копійок, а саме: по кредиту - 1 032 360,00 гривень; по відсотках - 92 061,10 гривень; пеня — 46 961,46 грн.; стягнути з поручителя - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Пластпайп» на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Івано-Франківської обласної дирекції, заборгованість, що виникла з умов Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року, станом на 18.05.2009 р. в розмірі 120 000,00 гривень.

01.07.2009 року ОСОБА_1 подав заперечення на позовну заяву, в якій зазначив, що з 2003 до лютого 2008 року був одним із співзасновників ТзОВ «Пластпайп». 16.05.2006 року між ІФ ОД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі Старчевської Г.М. та ТзОВ «Пластпайп» в особі директора Кузишина Ю.В. було укладено кредитний договір №012/00-40-10-163 на придбання офісного приміщення (яке стало предметом застави по даному договору) в АДРЕСА_1 , згідно якого був поручителем. 21.02.2007р. між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ТзОВ «Пластпайп» було укладено додаткову угоду №012/00-40-10-163/2 до кредитного договору №№012/00-40- 10-163 від 16.05.2006р., внаслідок чого збільшилася сума погашення по кредиту з 25000 грн. до 39705 грн., про що його як поручителя не повідомили і договір поруки з ним не переукладали. Восени 2007 року відбулося відчуження заставного майна: офісного приміщення в АДРЕСА_1 площею 412,1 кв.м., по згаданому кредитному договору №012/00-40-10-163. Підстави, які дали можливість ІФ ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відчужити предмет застави йому невідомі. Вказує, що по генеральній кредитній угоді №31 від 26.07.2006 року, по якій позивач просить стягнути з нього заборгованість він не був поручителем, про існування довідався лише в 2009 році після отримання ним Позовної заяви. Підпис на надісланій йому копії договору поруки №19-10/31-150 від 04.09.2006 року йому не належить, що свідчить про фальсифікацію документів працівниками ІФ ОД ВАТ « Райффайзен Банк Аваль». Просив суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю (а.с. 101-201, т.1).

14.08.2009 року представник ОСОБА_4 звернувся до Івано-Франківського міського суду з зустрічним позовом до АППБ “Аваль” про визнання припиненим договору поруки. Позов мотивував тим, що 16 травня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ’’Аваль” та товариством з обмеженою відповідальністю ’’Пластпайп” укладено кредитний договір № 012/00-40-10-163. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Кредитор, на положеннях та умовах даного договору, видає Позичальнику кредит у сумі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн. строком до 15 травня 2001 року зі сплатою 18 % річних . 16 травня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ’’Аваль” та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. У відповідності до п. 1.2. договору поруки Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням Боржника - ТОВ ’’Пластпайп”, які виникають з умов Кредитного договору № 012/00-40-10-163 від 16 травня 2006 року, в повному обсязі цих зобов`язань. Як згодом стало відомо, 26 липня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ’’Аваль” та товариством з обмеженою відповідальністю ’’Пластпайп” було укладено Генеральну кредитну угоду №31, відповідно до якої кредитор, на підставі цієї Генеральної кредитної угоди, зобов`язується надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Угоди і які є її невід`ємною частиною, а також включити в Генеральну кредитну у заборгованість по кредитах виданих раніше. Загальний обсяг позичкової заборгованості Позичальника за наданими та включеними в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати ліміту — 12 000 000 грн. Крім того, 26.07.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ’’Аваль” та Товариством з обмеженою відповідальністю ’’Пластпайп”'було укладено Додаткову угоду № 012/00 -40-10-163/1 до кредитного договору № 012/00-40-10-163 від 16 травня 2006 року. Про укладення Генеральної кредитної угоди №31 та Додаткової угоди № 012/00-40-10-163/1 від 26.07.2006 року ОСОБА_4 не була повідомлена, а про їх наявність дізналася тільки після відкриття провадження по справі за позовом Банку про стягнення заборгованості по кредитному договору та договорі поруки.Як вбачається із Генеральної кредитної угоди № 31 та Додаткової угоди № 012/00-40-10-163/1 від 26 липня 2006 року ліміт кредитних коштів, які ТОВ ’’Пластпайп” може отримати у Відповідача збільшився з 1 500 000 грн. до 12 000 000 грн., що в свою чергу значно збільшує обсяг відповідальності поручителя ( ОСОБА_4 ) перед Кредитором (ВАТ ’’Райффайзен Банк Аваль”) за не виконання Боржником (ТОВ ’’Пластпайп”) своїх зобов`язань по кредитному договорі від 16 травня 2006 року та по генеральній кредитній угоді від 26 липня 2006 року. Таким чином, шляхом підписання додаткової угоди без згоди поручителя відбулася зміна основного зобов`язання в частині збільшення суми кредиту, що спричинило до збільшення обсягу відповідальності Поручителя, що в свою чергу відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України дає всі підстави вважати припиненим договір поруки від 16 травня 2006 року (а.с. 180-182, т.1)

13.10.2009 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів заборгованість, яка станом на 12.10.2009 року становить 7 670 192,59 грн (а.с. 140-141, т.1).

22.12.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду з зустрічним позовом до АППБ “Аваль” про визнання припиненим договору поруки. Позов мотивував тим, що 16 травня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ’’Аваль” та товариством з обмеженою відповідальністю ’’Пластпайп” укладено кредитний договір № 012/00-40-10-163. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Кредитор, на положеннях та умовах даного договору, видає Позичальнику кредит у сумі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн. строком до 15 травня 2001 року зі сплатою 18 % річних . 16 травня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ’’Аваль” та ОСОБА_1 було укладено договір поруки. У відповідності до п. 1.2. договору поруки Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням Боржника - ТОВ ’’Пластпайп”, які виникають з умов Кредитного договору № 012/00-40-10-163 від 16 травня 2006 року, в повному обсязі цих зобов`язань. Як згодом стало відомо, 26 липня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ’’Аваль” та товариством з обмеженою відповідальністю ’’Пластпайп” було укладено Генеральну кредитну угоду №31, відповідно до якої кредитор, на підставі цієї Генеральної кредитної угоди, зобов`язується надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Угоди і які є її невід`ємною частиною, а також включити в Генеральну кредитну у заборгованість по кредитах виданих раніше. Загальний обсяг позичкової заборгованості Позичальника за наданими та включеними в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати ліміту — 12 000 000 грн. Крім того, 26.07.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ’’Аваль” та Товариством з обмеженою відповідальністю ’’Пластпайп”'було укладено Додаткову угоду № 012/00 -40-10-163/1 до кредитного договору № 012/00-40-10-163 від 16 травня 2006 року. Про укладення Генеральної кредитної угоди №31 та Додаткової угоди № 012/00-40-10-163/1 від 26.07.2006 року ОСОБА_1 не був повідомлений, а про їх наявність дізнався тільки після відкриття провадження по справі за позовом Банку про стягнення заборгованості по кредитному договору та договорі поруки.Як вбачається із Генеральної кредитної угоди № 31 та Додаткової угоди № 012/00-40-10-163/1 від 26 липня 2006 року ліміт кредитних коштів, які ТОВ ’’Пластпайп” може отримати у Відповідача збільшився з 1 500 000 грн. до 12 000 000 грн., що в свою чергу значно збільшує обсяг відповідальності поручителя ( ОСОБА_1 ) перед Кредитором (ВАТ ’’Райффайзен Банк Аваль”) за не виконання Боржником (ТОВ ’’Пластпайп”) своїх зобов`язань по кредитному договорі від 16 травня 2006 року та по генеральній кредитній угоді від 26 липня 2006 року. Таким чином, шляхом підписання додаткової угоди без згоди поручителя відбулася зміна основного зобов`язання в частині збільшення суми кредиту, що спричинило до збільшення обсягу відповідальності Поручителя, що в свою чергу відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України дає всі підстави вважати припиненим договір поруки від 16 травня 2006 року. Крім того, по генеральній кредитній угоді №31 від 26.07.2006 року, по якій позивач просить стягнути з нього заборгованість він не був поручителем, про існування довідався лише в 2009 році після отримання ним Позовної заяви. Підпис на надісланій йому копії договору поруки №19-10/31-150 від 04.09.2006 року йому не належить, що свідчить про фальсифікацію документу(а.с. 212-213, т.1).

22.12.2009 року позивач подав заперечення на зустрічні позови, в якому зазначив, що 16.05.2006 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Пластпайп» укладено кредитний договір N 012/00-40-10-163, відповідно до умов якого банк надав ТзОВ «Пластпайп» кредит у сумі 1500000,00 грн. з оплатою 18 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 15.05.2011 року. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором Банк 16.05.2006 р. уклав договори поруки, в тому числі - N 015/20-0/79/5 з ОСОБА_4 та № 015/20-0/79/8 з ОСОБА_1 . Згідно з умовами зазначених договорів поруки позивачі за зустрічними позовами взяли на себе обов`язок солідарно відповідати за виконання позичальником - ТзОВ «Пластпайп» зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених умовами договору. 26.07.2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Пластпайп» укладено Генеральну кредитну угоду № 31 з терміном її дії до 25.11.2011 року та згідно умов якої загальний обсяг позичкової заборгованості позичальника не повинен перевищувати ліміту - 12000000,0 грн. Сама по собі Генеральна кредитна угода, не є кредитною операцією, що надається, а лише визначає умови ліміту таких операцій для позичальника та , за умови укладення кредитних договорів в межах зазначеного ліміту, надає право користуватися кредитними послугами на умовах, визначених такими кредитними договорами. Додатковою угодою до Договору від 16.05.2006 р. № 012/00-40-10-163/1 Банк, не збільшуючи розмір кредиту, ввів вже існуючий кредитний договір від 16.05.09 за № 012/00-40- 10-163 в межі загального ліміту Генеральної кредитної угоди. Вищезазначені обставини дають право для однозначного висновку, що укладення Генеральної кредитної угоди та додаткові угоди до існуючого кредитного договору 16.05.2006 р. № 012/00-40-10-163 не призвели до збільшення загальної суми цього кредиту, а отже і не вплинули на обсяги відповідальності поручителів, тому посилання у зустрічних позовних заявах на ніби-то порушення Банком вимог ст. 559 ЦК України є абсолютно необгрунтованими. 04.09.2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та гр. ОСОБА_1 був укладений договір поруки за № 19-10/31- 150, згідно якого поручитель ОСОБА_1 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання і перед Банком відповідати за зобов`язання ТзОВ «Пластпайп», які виникають з умов Генеральної кредитної угоди № 31 від 26.07.2006 року, а також додаткових угод до неї та кредитних договорів, які укладені чи будуть укладені в рамках та межах даної Генеральної кредитної угоди, в повному обсязі цих зобов`язань . За таких обставин з 04.09.2006 року поручитель ОСОБА_1 повинен відповідати перед Банком в повному обсязі основного боргу, процентів та пені відповідно до вимог Генеральної кредитної угоди та всіх кредитних договорів, що укладені в її межах. З огляду на умови договорів поруки, поручитель ОСОБА_1 повинен відповідати перед Банком в повному обсязі всієї заборгованості, а поручитель ОСОБА_4 - в межах кредитного договору 16.05.2006 р. N 012/00-40-10-163. Що ж стосується зустрічних позовних вимог поручителя ОСОБА_1 , то його вимоги також суперечать дійсним обставинам справи, зокрема, з огляду на вищевказану норму права порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов`язання. Відповідно, порука не припиняється, якщо на зміну умов основного зобов`язання поручитель надав свою згоду. Проте така згода поручителя ОСОБА_1 виражена в пункті 1.2 договору поруки від 04.09.06р. за № 19-10/31-150. В цілому в межах Генеральної кредитної угоди між АТ “Райффайзен Банк Аваль” та ТзОВ “Пластпайп” було укладено 3 кредитні угоди та введено одну кредитну угоду в межі ГКУ. Загальна заборгованість за кредитами обгрунтована у первісному позові. Просив відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог з підстав їх необгрунтованості та незаконності (а.с.171-174, т.1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.12.2009 року об`єднано в одне провадження цивільну справу №2-3758/09 за позовом ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТзОВ “Торговий дім Пластпайп” про стягнення заборгованості, з матеріалами справи №2-4620/2009 року за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль”, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ “Торговий дім Пластпайп” про визнання припиненим договору поруки, та з матеріалами зустрічної позовної заяви №2-6518/09р. за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль”, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ “Торговий дім Пластпайп” про визнання припиненим договору поруки (а.с.177, т.1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02.07.2010 року позовну заяву ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТзОВ “Торговий дім Пластпайп” про стягнення заборгованості — закрито, в частині позовних вимог до ОСОБА_5 та ТзОВ “Торговий дім Пластпайп” про стягнення заборгованості (а.с. 79-80, т.2).

13.07.2010 року позивач ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь позивача всю суму заборгованості, яка станом на 12.07.2010 року становить 9 733 642,90 грн.; Стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача в солідарному порядку заборгованість, що виникла із за неналежного виконання кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, яка станом на 12.07.2010 року становить 2 179 441,10 грн (а.с.161, т.2).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 06.07.2012 року призначено по справі судову почеркознавчу експертизу. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено (а.с.43-44, т.3).

13.02.2014 року ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду з зустрічним позовом до ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” про визнання припиненим договорів поруки. Позов мотивував тим, що відповідно до Договору поруки від 16 травня 2006 року ОСОБА_3 взяв на себе зобов`язання перед кредитором - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідати по зобов`язаннях - Боржника - ТОВ «Пластпайп», які виникають з умов кредитного договору № 012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, в повному обсязі цих зобов`язань. В подальшому між АППБ «Аваль» та ТОВ «Пластпайп» укладено Генеральну угоду № 31 від 26 липня 2006 року відповідно до п. 1.1. якої кредитор на підставі цієї генеральної кредитної угоди, зобов`язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди і є її невід`ємною частиною, а також включити в Генеральну кредитну угоду заборгованість по кредитних договорах наданих раніше. Відповідно до Договору поруки від 04.09.2006 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 , останній взяв на себе зобов`язання відповідати по зобов`язаннях боржника - ТОВ «Пластпайп», які виникли з генеральної кредитної угоди № 31 від 26 липня 2006 року, а також додаткових угод до неї та кредитних договорів, які укладені та будуть укладені в межах даної генеральної кредитної угоди. Саме у зв`язку з порушенням ТОВ «Пластпайп» своїх зобов`язань по генеральній кредитній угоді № 31, в склад якої входять кредитні договори № 012/00-40-10-163, № 012/00-40-10-248 G 31 від 27.07.2006 року та № 012/00-40-10-250 G 31 від 27.07.2006 року, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заявлено вимогу до поручителя боржника - ОСОБА_3 про сплату заборгованості по вищевказаних кредитних договорах. Однак, вважає, що в силу ч. 1 ст. 559 ЦК України зобов`язання по вищевказаних договорах поруки є припиненим,, оскільки між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Пластпайп» укладено до вищевказаних договорів ряд змін без згоди поручителя, які спричинили збільшення обсягу його відповідальності. Зокрема, як передбачено п. 1.1 Кредитного договору № 012/00-40-10-163 від 16 травня 2006 року, Кредитор, на положеннях та умовах даного Договору, надає Позичальнику кредит у сумі 1 500 000 грн. строком до 15 травня 2011 року включно, із встановленням строків погашення кредиту згідно графіка погашення, наведеного в додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору, зі сплатою 18 % річних. Відповідно, 16.05.2006 року між сторонами підписано Додаток № 1 до кредитного договору, в якому визначено терміни та сплати заборгованості по тілу кредиту. Проте, в подальшому до вказаного зобов`язання були внесені зміни, шляхом підписання між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Пластпайп» додаткових угод. Зокрема: Додатковою угодою № 012/00-40-10-163/2 до кредитного договору № 012/00-40-10- 163 від 16.05.2006 року від 21.02.2007 року, сторонами кредитного договору досягнуто згоди слова та цифри «графік погашення кредиту від 16.05.2006 року» замінити на слова та цифри їїграфік погашення кредиту від 21.02.2007 року на одному аркуші». Дана додаткова угода є невід`ємною частиною вказаного кредитного договору зі змінами та доповненнями та вступила в силу з моменту її підписання - 21.02.2007 року. Таким чином, вказаною додатковою угодою сторони кредитного договору, змінили ” графік погашення кредиту, зокрема не змінюючи загальної суми кредиту та кінцевого терміну його погашення, сторони, в новому графіку збільшили суму щомісячних платежів, відповідно до яких і змінилась (збільшилась) суми щомісячно зарахованих відсотків по залишку кредиту. Зокрема, різниця в сумі відсотків, які повинен був сплатити боржник у зв`язку викладенням в новій редакції Додатку № 1 до кредитного договору складає: 467548,4 грн. 459375 грн. = 8173,4 грн. Тобто, у зв`язку з викладенням в новій редакції Додатку № 1 до кредитного Договору № 012/00-40-10-163, загальна сума відсотків за користування кредитом, яку має сплатити ТОВ «Пластпай» за період з квітня 2006 року по травень 2011 року збільшилась на 8173,4 грн. Враховуючи зазначене, вважає, що під час дії вищевказаних кредитних догорів мало місце внесення змін в основне зобов`язання, що спричинило збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_3 , що згідно ч. 1 статті 559 ЦК України спричинило припинення поруки по договорах поруки від 16 травня 2006 року та від 04.09.2006 року (а.с.181-186, т.3).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12.03.2014 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 0907/2-270/2011 за позовом ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про стягнення заборгованості, позовом ОСОБА_4 до Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки та цивільну справу № 344/2156/14-ц за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Райфайзен банк Аваль» про визнання договорів поруки припиненими. (а.с.3, т.4).

19.05.2014 року позивач ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” подав заперечення на зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 в якому просив відмовити в задоволенні зустрічного позову (а.с.69-71, т.4).

03.07.2014 року Івано-Франківським міським судом винесено окрему ухвалу. Провадження в справі зупинили (а.с.89-90, т.4).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11.06.2015 року відновлено провадження у справі за позовом ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ТОВ “ФК «Омега Фактор»”, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ “ФК «Омега Фактор»”, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ “ФК «Омега Фактор» про визнання договорів поруки припиненими (а.с.111, т.4).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 07.09.2016 року призначено по справі судово-економічну експертизу. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено (а.с.261, т.5).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29.08.2017 року відновлено провадження у справі ( а.с.51, т.6).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.03.2020 року залучено до участі в об”єднаній цивільній справі за позовом ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Райфайзен банк Аваль» про визнання договорів поруки припиненими правонаступника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом АТ “Райффайзен Банк Аваль” на АТ “КРИСТАЛБАНК” (а.с.63, т.7).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.10.2020 року залучено до участі в об”єднаній цивільній справі за позовом АТ “КРИСТАЛБАНК” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до АТ “КРИСТАЛБАНК”, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ “КРИСТАЛБАНК”, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до АТ “КРИСТАЛБАНК” про визнання договорів поруки припиненими правонаступника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом АТ “КРИСТАЛБАНК” на ТОВ “ФК «Омега Фактор» (а.с.125-126, т.7).

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічними позовами ТОВ “ФК «Омега Фактор» позовні вимоги підтримала, просила задоволити. В задоволенні зустрічних позовів просила відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Родчин І.В. щодо задоволення вимог позивача заперечив, просив відмовити. Зустрічні позовні вимоги підтримав, просив задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Петраш Ю.Л. щодо задоволення вимог позивача заперечив, просив відмовити. Зустрічні позовні вимоги підтримав, просив задоволити.

Представник відповідачки ОСОБА_4 - адвокат Ємельянова Н.В. щодо задоволення вимог позивача заперечила, просила відмовити. Зустрічні позовні вимоги підтримала, просила задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 16.05.2006 року між ІФ ОД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі Старчевської Г.М. та ТзОВ «Пластпайп» в особі директора Кузишина Ю.В. було укладено кредитний договір №012/00-40-10-163 на придбання офісного приміщення (яке стало предметом застави по даному договору) в м. Києві по вул. Луначарського, 7 (а.с.30-34, т.1)

Відповідно до п.1.1 даного договору кредитор надає позичальнику кредит у сумі 1 500 000 грн., строком до 15.05.2011 року, зі сплатою 18 % річних.

26.07.2006 року між Акціонерно поштово-пенсійним банком «Аваль» та ТзОВ “Пластпайп”, в особі Генерального директора Кузишина Ю.В. укладено Генеральну кредитну угоду № 31 (далі - Генеральна кредитна угода) (а.с.11-15, т.1).

За умовами п.п. 1.2 Генеральної кредитної угоди загальний обсяг позичкової заборгованості за наданими та включеними в рамках даної Угоди не повинен перевищувати 12 000 000 грн.

Відповідно до пункту 10.1 Генеральної кредитної угоди остання набирає чинності з дати її підписання повноважними представниками позичальника та банку і залишається чинною до дати повного виконання сторонами зобов`язань за Генеральною угодою.

В рамках укладеної Генеральної кредитної угоди між Акціонерно поштово-пенсійним банком «Аваль» та ТзОВ “Пластпайп”, в особі Генерального директора Кузишина Ю.В. укладено:

-Кредитний договір №012/00-40-10-248 G31 від 27.07.2006 р., за умовами якого банк надає позичальникові кредит у сумі 6 180 000,00 грн. та кінцевим терміном погашення кредиту 25.11.2011 рік, а позичальник зобов`язується повернути кредит, зі сплатою 16% річних (а.с.16-19, т.1);

-Додаткову угоду №012/00-40-10-248 G31/1 від 21.02.2007 року до кредитного договору №012/00-40-10-248 G31 від 27.07.2006 р., де слова та цифри “Графік погашення кредиту від 27.07.2006 року на одному аркуші”, замінено на слова та цифри “Графік погашення кредиту від 21.02.2007 року на одному аркуші” (а.с.21, т.1);

- Кредитний договір №012/00-40-10-250 G31 від 27.07.2006 р., за умовами якого банк надає позичальникові кредит у сумі 1 530 000,00 грн. та кінцевим терміном погашення кредиту 25.07.2011 рік, а позичальник зобов`язується повернути кредит зі сплатою 16,0% річних (а.с.23-26, т.1);

- Додаткову угоду №012/00-40-10-250 G31/1 від 21.02.2007 року до кредитного договору №012/00-40-10-250 G31 від 27.07.2006 р., де слова та цифри “Графік погашення кредиту від 27.07.2006 року на одному аркуші”, замінено на слова та цифри “Графік погашення кредиту від 21.02.2007 року на одному аркуші” (а.с.28, т.1).

- Додаткову угоду №012/00-40-10-163/1 від 26.07.2006 року до кредитного договору №№012/00-40-10-163 від 16.05.2006 р. (а.с.37, т.1),

- Додаткову угоду №012/00-40-10-163/2 від 21.02.2007 року до кредитного договору №№012/00-40-10-163 від 16.05.2006 р., де слова та цифри “Графік погашення кредиту від 16.05.2006 року на одному аркуші”, замінено на слова та цифри “Графік погашення кредиту від 21.02.2007 року на одному аркуші” (а.с.38, т.1).

Відповідно до умов кредитних договорів позичальник, ТзОВ “Пластпайп”, взяв на себе зобов`язання погашати кредити, сплачувати проценти за користування кредитом, а також виконувати інші зобов`язання за кредитними договорами.

Всі позики повинні сплачуватися у тій самій валюті, в якій їх було надано.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На забезпечення виконання умов договірних зобов`язань з відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №015/20-0/79/7 від 16.05.2006 року на забезпечення умов виконання Кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, та на забезпечення умов виконання Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року з відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №219-10/31-149 від 04.09.2006 року (а.с.40-41, 42, т.1).

На забезпечення виконання умов договірних зобов`язань з відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки №2015/20-0/79/6 від 16.05.2006 року на забезпечення умов виконання Кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, та на забезпечення умов виконання Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року з відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки №219-10/31-148 від 04.09.2006 року (а.с.43-44, 45, т.1).

На забезпечення виконання умов договірних зобов`язань з відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір поруки №2015/20-0/79/8 від 16.05.2006 року на забезпечення умов виконання Кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, та на забезпечення умов виконання Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року з відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір поруки №219-10/31-150 від 04.09.2006 року (а.с.46-47, 48, т.1).

На забезпечення виконання умов договірних зобов`язань з ОСОБА_5 був укладений договір поруки №19-10/31-151 від 28.11.2007року на забезпечення умов виконання Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року (а.с.49-50, т.1).

На забезпечення виконання умов договірних зобов`язань з відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки №015/20-0/79/5 від 16.05.2006 року на забезпечення умов виконання Кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року(а.с.51-52, т.1).

На забезпечення виконання умов договірних зобов`язань з ТзОВ “Торговий дім Пластпайп” був укладений договір поруки №19-10/31-153 від 04.12.2007 року на забезпечення умов виконання Генеральної кредитної угоди №31 від 26.07.2006 року (а.с.53-54, т.1).

Як встановлено судом, скориставшись своїм правом, 16.02.2009 р. ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» було направлено відповідачам вимоги №19-31/14-16, №19-31/14-18, №19-31/14-17 та №19-31/14-13, відповідно, у яких ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» повідомив відповідачів про те, що станом на 01.02.2009 р. заборгованість Позичальника по Генеральній кредитній угоді №31 від 26.07.2006 р. становить: за кредитним договором №012/00-40-10-248 від 27.07.2006 року:заборгованість по кредиту - 4 377 615,44 грн.; заборгованість по відсотках - 174 341,06 грн.; пеня - 104 187,69 грн.; за кредитним договором №012/00-40-10-250 від 27.07.2006р: заборгованість по кредиту - 883 100,00 грн.; заборгованість по відсотках-35 260,10 грн.; пеня — 25 574,30 грн.; за кредитним договором №012/00-40-10-163 від 16.05.2006р.: заборгованість по кредиту - 1 032 360,00 грн .; заборгованість по відсотках — 46 241,29 грн.; пеня — 41 550,82 грн. У вимогах вказано про те, що Банк вимагає протягом семиденного строку виконати зобов`язання передбачені договором кредиту, а саме погасити кредит та відсотки, а також сплатити пеню. Також вказано про те, що у випадку невиконання вищевказаних вимог Івано-Франківською обласною дирекцією «Райфайзен Банк Аваль» буде здійснено дії по зверненню стягнення на все належне їм майно (а.с.57-64, т.1).

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ “ФК «Омега Фактор»” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів поруки припиненими суд застосовує такі норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання Боржником свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржником.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 Цивільного Кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено Договором поруки.

Вимога до поручителя може бути пред`явлена виключно за умови настання обставин, передбачених абз.2 ч. 1 ст. 553 ЦК, у випадку порушення зобов`язання боржником. Факт порушення зобов`язання (невиконання або неналежного його виконання) боржником як підстава позову (вимоги) до поручителя має встановлюватися у кожній справі.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель, хоча і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, є самостійним суб`єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК України).За своєю правовою природою порука є зобов`язанням, у зв`язку з чим до таких правовідносин застосовуються загальні правила про припинення зобов`язання, визначені у гл. 50 розд.1 кн. 5 ЦК, а саме: в результаті виконання поручителем договору поруки; за домовленістю сторін тощо. Крім того, ЦК у ст. 559 передбачає спеціальні підстави припинення поруки.

Відповідач ОСОБА_1 в запереченні на позов зазначив, що підпис на договорі поруки №19-10/31-150 від 04.09.2006 року йому не належить.

В зв`язку з цим, судом було призначено почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта №09/03-375 від 18.02.2013 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі Поруки №19-10/31-150 від 04.09.2006 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.71-76, т.3).

Отже, підстав для задоволення позовних вимог ТОВ “ФК «Омега Фактор» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як поручителя за договором поруки №19-10/31-150 від 04.09.2006 року у суду немає.

Звертаючись до суду із зустрічними позовами, відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просили визнати договори поруки укладені між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» припиненими, посилаючись на те, що банк без згоди поручителя змінив основне зобов`язання в частині збільшення суми кредиту, що спричинило до збільшення обсягу відповідальності. З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК підставою для припинення поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну є не будь-яка зміна умов основного зобов`язання, а лише така, внаслідок якої обсяг відповідальності поручителя збільшується.

За змістом статей 559, 598 ЦК України припинення зобов`язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб`єктивне право й кореспондуючий йому обов`язок перестають існувати.

Ужитий законодавцем у частині першій статті 559 ЦК України термін «порука» використовується в розумінні зобов`язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки.

Згідно до правової позиції ВСУ, висловленої в постанові у справі № 6-20цс11 від 21 травня 2012 р., збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Також у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2012 р. у справі № 6-69цс11 зазначено, що збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в сторону збільшення, розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

Тобто змінами основного зобов`язання, в результаті яких збільшується відповідальність поручителя, вважаються такі умови і обставини, що тягнуть або можуть потягти негативні наслідки для поручителя, поява для нього інших нових ризиків, відмінних від тих, з якими він попередньо погодився при укладенні договору поруки, погіршення його майнового становища.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 559 ЦК припинення поруки у разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідного спору.

Така позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 490/14557/14-ц, провадження № 61-14132св18.

У п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказано, що якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред`явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Згідно висновку експерта №937/16/813/814/815/17-22 від 18.08.2017 року за результатами проведення судово-економічної експертизи: в результаті проведених розрахунків підтверджується збільшення розміру зобов`язання поручителя ОСОБА_3 по кредиту ТзОВ “Пластпайп” внаслідок укладення між ПАТ “Райффайзен банк Аваль” та ТОВ “Пластпайп” додаткової угоди №012/00-40-10-163/2 від 21.02.2007 року до кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року; в результаті проведених розрахунків підтверджується збільшення розміру зобов`язання поручителя ОСОБА_3 по кредиту ТзОВ “Пластпайп” внаслідок укладення між ПАТ “Райффайзен банк Аваль” та ТОВ “Пластпайп” додаткової угоди №012/00-40-10-248 G31/1 від 21.02.2007 року до кредитного договору №012/00-40-10-248 G31 від 27.07.2006 року; в результаті проведених розрахунків підтверджується збільшення розміру зобов`язання поручителя ОСОБА_3 по кредиту ТзОВ “Пластпайп” внаслідок укладення між ПАТ “Райффайзен банк Аваль” та ТОВ “Пластпайп” додаткової угоди №012/00-40-10-250 G31/1 від 21.02.2007 року до кредитного договору №012/00-40-10-250 G31 від 27.07.2006 року (а.с.103-117, т.6).

За таких обставин, враховуючи, зокрема, невчасне подання додаткових доказів стороною позивача, суд приймає Висновок експерта №937/16/813/814/815/17-22 від 18.08.2017 року як належний та допустимий в сенсі ст. ст. 77, 78 ЦПК України доказ. При цьому суд зазначає, що іншого варіанту розрахунку заборгованості з урахуванням встановлених судовим експертом порушень стороною позивача суду надано не було та необхідності проведення повторної судової економічної експертизи в судовому засіданні не доведено.

Отже, банк та позичальник без згоди поручителів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 додатковими угодами №012/00-40-10-163/2 від 21.02.2007 року та №012/00-40-10-248 G31/1 від 21.02.2007 року створили для поручителів більш невигідні умови, ніж ті, що існували при початковому підписанні кредитного договору.

Зазначені вище обставини свідчать про припинення поруки відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 згідно ч.ч.1,4 ст.559 ЦК України, що також є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про припинення поруки за відповідними договорами.

Щодо заявленого представником позивача за первісним позовом про застосування строків позовної давності до вимог зустрічного позову ОСОБА_3 , суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).Згідно зі статтею 253 ЦК

України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вказане, а також те, що про порушення свого права ОСОБА_3 дізнався під час розгляду судом даної справи, а саме 22.12.2009 року (а.с.166, т.1), проте з зустрічним позовом до суду ОСОБА_3 звернувся лише 13.02.2014 року, суд вважає, що ОСОБА_3 пропущений строк, у межах якого він міг би звернутися до суду з вимогами до банку про визнання поруки припиненою.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску трирічного строку позовної давності для пред`явлення вимог за зустрічним позовом, суду не надано і судом таких доказів не здобуто.

З урахуванням викладеного в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 суд відмовляє за пропуском строку позовної давності.

Що стосується позовних вимог банку в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача всю суму заборгованості, яка станом на 12.07.2010 року становить 9 733 642,90 грн., то суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 а особі Генерального директора ТзОВ “Пластпайп” підписав додаткову угоду №012/00-40-10-250 G31/1 від 21.02.2007 року до кредитного договору №012/00-40-10-250 G31 від 27.07.2006 р.та Додаткову угоду №012/00-40-10-163/2 від 21.02.2007 року до кредитного договору №№012/00-40-10-163 від 16.05.2006 р.

Отже ОСОБА_2 , як поручетелю було відомо про збільшення розміру основного зобов`язання, тому, підсумовуючи викладене вище, оцінивши у сукупності надані сторонами докази, їх доводи та заперечення, суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 порушив зобов`язання перед кредитором зі сплати суми боргу, та вважає за можливе позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за кредитними договорами задоволити і стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ “ФК «Омега Фактор»” заборгованість по кредитних договорах, яка станом на 12.07.2010 року становить 9 733 642,90 грн.

Будь-яких заперечень проти позову ОСОБА_2 не надав, та не спростував відображеної у розрахунку заборгованості перед банком.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази по справі в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ “ФК «Омега Фактор»” до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами слід відмовити, оскільки ті обставини, які викладені позивачем в обґрунтування своїх вимог, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Позовні вимоги ТОВ “ФК «Омега Фактор»” в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь банку слід задоволити.

Зустрічні позови ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання договорів поруки припиненими підлягають задоволенню в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 509, 525, 526, 527, 530, 533, 536, 543, 549-551, 553, 554, 599, 610, 611, 623, 625, 626, 628, 629, 1049, 1050, 1054 , 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВ “ФК «Омега Фактор»” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості– задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер — НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ТОВ “ФК «Омега Фактор”, місцезнаходження якого: 01601, м.Київ, вул.Мечнікова, 3/813А, код ЄРДПОУ 42091357 заборгованість за кредитними договорами, яка станом на 12.07.2010 року становить 9 733 642 (дев`ять мільйонів сімсот тридцять три тисячі шістсот сорок дві) гривні 90 коп та 1950 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти вимог позову — відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ТОВ “ФК «Омега Фактор”, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки — задоволити.

Визнати припиненим договір поруки №015/20-0/79/5 до кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» 16.05.2006 року.

Стягнути з ТОВ “ФК «Омега Фактор”, місцезнаходження якого: 01601, м.Київ, вул.Мечнікова, 3/813А, код ЄРДПОУ 42091357 на користь ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 - витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 16 грн. 00 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ “ФК «Омега Фактор», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ «Торговий Дім Пластпайп» про визнання припиненим договору поруки — задоволити.

Визнати припиненим договір поруки №2015/20-0/79/8 до кредитного договору №012/00-40-10-163 від 16.05.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» 16.05.2006 року.

Стягнути з ТОВ “ФК «Омега Фактор”, місцезнаходження якого: 01601, м.Київ, вул.Мечнікова, 3/813А, код ЄРДПОУ 42091357 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 - витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 54 грн. 00 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ “ФК «Омега Фактор» про визнання договорів поруки припиненими — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 14.02.2022 року.

Суддя Пастернак І.А.