Рішення № 103244617, 10.02.2022, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5582/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 лютого 2022 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Іванюк І.Д.

за участю секретаря с\з – Петришин Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання ,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» /надалі ТОВ «Львівгаз збут»/ звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ за період грудня 2015 року по 16.06.2021 року в розмірі 10189,77 грн., 2160,23 грн. інфляційних втрат, 891,95 грн. - 3% річних, а також 2270 грн. в повернення судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем природного газу та використовує для побутових потреб газ, який надається ТОВ «Львівгаз збут». Правовідносини між ТОВ «Львівгаз збут» та споживачами регулюються спеціальною нормою права – Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 06 листопада 2015 р. за № 1382/27827 /надалі Правила/. Відповідно до вимог зазначених Правил, ТОВ «Львівгаз збут» зобов`язаний надавати споживачу послуги з газопостачання до його житла, а споживач несе обов`язок по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу. Зазначає, що ним (позивачем) виконано свої зобов`язання та надано споживачу послуги, однак відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань та не оплачував повністю вартості спожитого газу, в результаті чого утворився борг. Із врахуванням наведеного просив позов задоволити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.11.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17.01.2022 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про підтримання ним позовних вимог та розгляд справи у його відсутності. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заперечень суду не надав, у зв`язку з чим у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу без присутності відповідача, постановляючи заочне рішення.

Оглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні докази у справі, суд виходив з наступного.

Відповідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відносини між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи, регулюютьcя Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), який затверджений Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2494 від 30.09.2015 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1379/2782 та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 06 листопада 2015 р. за № 1382/27827

Так, за змістом ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинного до 10.06.2018, індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено, що комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів. Згідно із вимогами вказаної статті в редакції, чинній на час виникнення боргу, плата виконавцю комунальної послуги з постачання та розподілу природного газу, виконавцю комунальної послуги з постачання та розподілу електричної енергії за індивідуальним договором складається з плати за послугу, що розраховується відповідно до засад формування та встановлення цін/тарифів на відповідну комунальну послугу, визначених законом; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, якщо співвласники прийняли рішення про здійснення таких робіт виконавцем відповідної комунальної послуги.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комерційний облік комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії у багатоквартирному будинку здійснюється встановленими в житлових і нежитлових приміщеннях споживачів вузлами обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку. У разі відсутності або несправності вузлів обліку, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, комерційний облік здійснюється в установленому законодавством порядку в місці вводу відповідних зовнішніх інженерних мереж у будівлю (її частину), а для послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії - в місці вводу відповідних внутрішньобудинкових систем у житлове або нежитлове приміщення споживача.

Згідно із ч.1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", який набрав чинності 8 травня 2015 року та введений у дію 1 жовтня 2015 року постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. А ч. 3 ст. 18 вказаного Закону визначено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

В абз 4 п. 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 зазначено, що договір постачання природного газу споживачу розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до п. 14 Розділу III Правил в редакції від 30.09.2015 (чинній на час виникнення спірних правовідносин) та ч. 1 п. 24 Розділу III Правил в чинній редакції розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділу V та VІ цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового - як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника. При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим відповідно до абз. 2 п. 14 Розділу III Правил в редакції від 30.09.2015 (чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з абз. 2, п. 4 Розділу III Правил фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - факт фактичного споживання природного газу споживачем. ТОВ «Львівгаз збут» є постачальником із спеціальними обов`язками відповідно до Постанови КМУ від 22.03.2017 № 187).

Норми споживання природного газу для населення у разі відсутності газових лічильників у спірний період визначались постановою КМУ від 08.06.1996 року № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників", постановою КМУ від 23.03.2016 року № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників", постановою КМУ від 08.06.1996 року № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників", у редакції від 29.10.2002 року, на підставі Рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2018 року у справі № 826/2507/18, а також постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 року, яке набрало чинності з 09.08.2018 року.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_2 , що стверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї та реєстрації № 123 від 13.07.2021 року. За вказаною адресою відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу для побутових потреб, який надається ТОВ «Львівгаззбут». Відомості про обладнання квартири квартирними засобами обліку спожитого природного газу відсутні /а.с. 10/.

Відповідно до доданого позивачем розрахунку, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем станом на 16.06.2021 за спожитий газ становить 10189,77 грн. Доказів оплати вказаних послуг за спірний період відповідачем не надано.

Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані послуги.

Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року у справі № 461/14555/14-ц.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, а тому позов у цій частині є підставним і підлягає до задоволення.

Водночас, згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, а ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, у постановах ВС від 25 січня 2021 у справа № 643/18466/18, провадження № 61-15168св19; від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19).

З доданого позивачем розрахунку, який не спростований відповідачем, вбачається, що розмір інфляційних втрат позивача у зв?язку із невиконанням відповідачем своїх обов?язків по оплаті послуг з газопостачання становить 2160,23 грн., а 3% річних - 891,95 грн.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свого обов?язку щодо своєчасної оплати послуг з газопостачання, у зв`язку з чим вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з нього 10189,77 грн. основного боргу, 2160,23 грн. інфляційних втрат, 891,95 грн. - 3% річних грн., а всього 13241,95 грн. є підставним і підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /а.с. 5/.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» заборгованість у сумі 13241 (тринадцять тисяч двісті сорок одна) грн. 95 коп. та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», ЄДРПОУ 39594527, юридична адреса: 79039 м.Львів, вул. Шевченка, 111А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванюк І.Д.