Постанова № 103244187, 09.02.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/418/22

пр. № 3/336/417/2022

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2022 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника адвоката Філобок О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2021 року о 113.30 годині водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в районі буд. 100 по вул. Шевченка у м. Запоріжжя, та, маючи зовнішні ознаки перебування у стані алкогольного сп?яніння, на пропозицію поліцейських відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення заперечував, вказуючи, що 24.12.2021 року перебував вдома, коли спрацювала сигналізація його автомобілю, який стояв біля будинку. Коли ОСОБА_2 вийшов, то побачив, що вантажівка скоїла наїзд на його автомобіль. Після цього він відкотив автомобіль, не запускаючи двигун, з місця, а потім йому працівники поліції запропонували пройти обстеження на стан алкогольного сп?яніння, однак, він відмовився. Поспілкувавшись із адвокатом, який порадив йому обов?язково пройти обстеження, ОСОБА_2 поїхав до медичного закладу, де пройшов відповідне обстеження.

Захисник в судовому засіданні просила закрити провадження у справі, вказуючи, що під складання протоколу ОСОБА_2 не були роз?яснені його права, зокрема право на захист, а крім того ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, адже відкочував його, не запускаючи двигун.

При дослідженні наявних у справі доказів судом встановлено таке.

Відеозаписом зафіксовано, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 24.12.2021 року о 14.33 годині переїжджає з місця зупинки вперед, при цьому будь-яких фізичних зусиль з боку сторонніх осіб, на кшталт штовхання, не здійснюється. Наступним відеозаписом зафіксовано, як автомобіль під керуванням ОСОБА_2 з місця попередньої зупинки знову рушить вперед, при цьому знов ОСОБА_2 перебуває за кремом, водійські дверцята зачинені, жодних сторонніх зусиль для початку руху автомобілю ніким не докладається.

За вищевказаних обставин, суд критично оцінює пояснення ОСОБА_2 про те, що автомобіль пересувався без увімкнення двигуна.

Крім того, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.02.2019 року по справі № 404/4467/16-а, само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.

При цьому відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_2 розпочав рух, змінив його напрямок та продовжив проїзд вперед, тож він безумовно керував автомобілем, адже виконував послідовні усвідомлені дії щодо його зрушення та пересування без допомоги інших транспортних засобів чи сторонніх зусиль.

В подальшому відеозаписом зафіксовано, що працівник поліції пропонує ОСОБА_2 пройти обстеження на стан сп?яніння, на що ОСОБА_2 вказує, що він був дома та випив пиво, відмовляється проходити обстеження на місці, але погоджується пройти обстеження у медичному закладі. Водночас в подальшому ОСОБА_2 відмовляється проходити обстеження як на місці, так і в медичному закладі.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 встановлений безперечний обов`язок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Будучи водієм, ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Вказані висновки суд ґрунтує також і на наступних положеннях чинного законодавства.

Порядок проведення медичного огляду та проходження такого огляду особою визначені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок), та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту Інструкція).

Відповідно до Порядку та Інструкції огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Факт проходження ОСОБА_2 огляду пізніше (о 18.35 години), на висновки суду не впливає, адже по-перше, протокол про адміністративне правопорушення складений саме за відмову від проходження огляду, по-друге, огляд на стан сп?яніння ОСОБА_2 пройшов лише через три години після відмови від такого огляду на пропозицію працівника поліції.

Також суд оцінює критично посилання захисника на порушення права ОСОБА_2 на захист, адже як повідомив сам ОСОБА_2 він зателефонував адвокату та саме за його рекомендацією в подальшому пройшов обстеження в медичному закладі, тож був обізнаний про право на захист та не мав обмежень у можливості його реалізувати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дослідженими доказами вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення доведена та кваліфікує дії за ст. 130 ч. 1 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП,—

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративне стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 496,2 гривні (чотириста дев?яносто шість гривень 20 коп).

Штраф сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач - УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081100

Код отримувача (ЄДРПОУ) – 38025367

Код банку отримувача (МФО) – 899998

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку (IBAN) - UA848999980313090106000008009

Код класифікації доходів бюджету –21081100

Призначення платежу – адміністративні штрафи та інші санкції

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Строк пред`явлення виконавчого документ «_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року